Рішення

від 18.10.2023 по справі 923/5/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 923/5/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області (74900, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 34 а) в інтересах держави в особі: 1. Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (74862, Херсонська область, Каховський район, с. Тавричанка, вул. Соборна, буд. 26), 2. Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (74862, Херсонська область, Каховський район, с.Тавричанка, вул.Соборна, буд.26), 3. Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська область, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород(з), вул.Швабська, буд. 53)

про стягнення 124 837,37 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: Рашевська О.Ю. (зал судового засідання) - посвідчення № 073695 від 01.03.23

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від позивача 3: не з`явився

від відповідача: не з`явився

1. Короткий зміст позовних Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області.

04.01.2022 Керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області та Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про стягнення 124 837,37 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.01.2022 відкрито провадження у справі № 923/5/22, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, дія якого в подальшому продовжувалася.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження, воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Враховуючи неможливість Господарським судом Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ даного суду на Господарський суд Одеської області.

15.06.2023 року справу №923/5/22 було розподілено судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою Господарського суд Одеської області від 20.06.2023 прийнято справу №923/5/22 до свого провадження за правилами загального позовного провадження, вирішено розгляд справи здійснювати спочатку та призначено підготовче засідання.

14.07.2023 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.

Протокольною ухвалою від 16.08.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 06.09.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.10.2023 прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до положень ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвали суду були повернуті поштовою установою з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.2 а.с.129-132, 141-144).

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Враховуючи направлення судом процесуальних документів на належну адресу відповідача, суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідних процесуальних дій.

Також процесуальні документи направлялись відповідачу судом на адресу електронної пошти, яка була вказана прокурором у позовній заяві та містилася у тендерній пропозиції (т.1 а.с.50-51).

Крім того, за приписами ч.1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а судом були вчинені усі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області.

14.01.2019 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" укладено договір №19-227 про закупівлю за державні кошти, предметом якого є постачання природного газу за ціною 10639,12 грн за 1000 куб.м.

В подальшому між сторонами договору було укладено додаткові угоди №1,2, якими збільшено ціну за товар в сукупності на 19,92%.

Означені додаткові угоди суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", укладені з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.36 названого Закону, а тому є нікчемними з наступних підстав:

- при укладенні додаткових угод як єдину підставу для підвищення ціни на природний газ використано висновки Житомирської торгово-промислової палати №B-105 та №B-125, що не містять даних про коливання ціни в бік збільшення, а свідчать про розмір середніх цін на ринку на певну дату (період);

- зміна ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку жодним чином не обґрунтована;

- коливання ціни на газ на ринку протягом січня 2019 року, зокрема на момент укладення додаткових угод №1 та №2 в бік збільшення не відбувалося.

Враховуючи нікчемність означених додаткових угод, під час нарахування плати за природний газ підлягала врахуванню погоджена сторонами у договорі ціна, з огляду на що надмірно сплачені позивачем грошові кошти у сумі 124 837,37 грн, відповідно до положень ст. 670 ЦК України, підлягають поверненню.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Щодо проведення процедури закупівлі.

Як встановлено з матеріалів справи (т.1 а.с.26-31), 12.11.2018 на електронному майданчику Prozorro Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-11-12-002258-a з предметом закупівлі за ДК 021-2015:09120000-6: Газове паливо (природний газ) та з очікуваною вартістю 1 541 580 UAH з ПДВ.

У вказаній процедурі закупівлі свої тендерні пропозиції подано такими учасниками: 1) ТОВ "Енергогазрезерв" 07.12.2018, 2) ТОВ "Укртранссервіс-Груп" 08.12.2018.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ "Укртранссервіс-Груп".

28.12.2018 Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Укртранссервіс-Груп".

4.2. Щодо умов договору.

14.01.2019 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (Споживач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (Постачальник) укладено договір про закупівлю за державні кошти №19-227 (т.2 а.с.53-62), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов?язується передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ ДК 021:2015: код 09120000-6 "Газове паливо" (Природний газ), а Споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно п.1.2. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 87 650 куб.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Ціна газу на момент укладення договору становить 8865,93 грн. за 1000 куб. м. крім того ПДВ 1773,19 грн., всього з ПДВ - 10639,12 грн.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором (п.3.4. договору).

У відповідності до п. 3.7. договору гранична ціна даного договору становить 932 518,95 грн у тому числі ПДВ 155 419,82 грн.

Згідно п. 4.1., 4.2.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється згідно рахунка та акту приймання-передачі газу, наданих постачальником до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п.11.1. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і дії до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 11.1.1. договору сторони погодили, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону ( у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

За змістом п. 11.4. договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються повноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

4.3. Щодо додаткових угод та підстав їх укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами також було укладено ряд додаткових угод до договору:

- №1 від 23.01.2019 (т.1 а.с.63-64), пунктом 1 якої погодили, що у зв`язку з підвищенням ціни природного газу на ринку, згідно п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились збільшити ціну газу до 10%, внести зміни в п.3.2. та 3.7. договору та викласти їх в наступній редакції:

"3.2. Ціна газу на момент укладення договору становить 9 750 грн. за 1000 куб. м. крім того ПДВ 1 950 грн, всього з ПДВ 11 700 грн.

3.7. Гранична ціна даного договору становить 932 518,95 грн у тому числі ПДВ 155 419,82 грн.

Повідомлення про необхідність внесення змін було оформлено листом №593/19 від 23.01.2019 (т.1 а.с.65), в якому відповідач повідомив про необхідність підвищення ціни на постачання природного газу та намір укласти додаткову угоду. В якості обґрунтування необхідності збільшення ціни відповідачем до листа також було надано експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-105 від 23.01.2019 (т.1 а.с.66), у відповідності до якого середня ринкова вартість на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів на території України, станом на січень 2019 року становить 11 900 грн за 1 тис. куб.м.

- №2 від 29.01.2019 (т.1 а.с.67-68), пунктом 1 якої погодили, що у зв`язку з підвищенням ціни природного газу на ринку, згідно п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились збільшити ціну газу до 10%, внести зміни в п.3.2. та 3.7. договору та викласти їх в наступній редакції:

"3.2. Ціна газу на момент укладення договору становить 10 720,83 грн за 1000 куб. м. крім того ПДВ 2 144,17 грн, всього з ПДВ 12 865 грн.

3.7. Гранична ціна даного договору становить 932 518,95 грн у тому числі ПДВ 155 419,82 грн.

Повідомлення про необхідність внесення змін було оформлено листом №736/19 від 26.01.2019 (т.1 а.с.69), в якому відповідач повідомив про необхідність підвищення ціни на постачання природного газу та намір укласти додаткову угоду. В якості обґрунтування необхідності збільшення ціни відповідачем до листа також було надано експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-125 від 25.01.2019 (т.1 а.с.66), у відповідності до якого середня ринкова вартість на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів на території України, станом на січень 2019 року становить 12 819 12 950 грн за 1 тис. куб.м.

- № 4 від 26.12.2019 (т.1 а.с.74), якою сторони продовжили строк дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної договором.

- №5 від 05.02.2020 (т.1 а.с.75), якою сторони уточнили суму можливої закупівлі природного газу, обумовленого у додатковій угоді №4.

4.4. Щодо виконання договору.

Згідно наданих прокурором актів прийому-передачі природного газу у 2019 році Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області спожито 63,428 тис. куб.м. природного газу. Загальна вартість природного газу у відповідності до означених актів становить 799 655,47 грн, та була оплачена позивачем 2 в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так при зверненні до суд з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами Тавричанську сільську раду Каховського району Херсонської області, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області та Південного офісу Держаудитслужби

Заявляючи позов в інтересах Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області, прокурор вказує, що позивач 2 як сторона договору, у відповідності до положень ст. 670 ЦК України, мав право та можливість звернутися до суду з відповідним позовом, однак навіть після численних листів прокуратури, належним чином не відреагував, та не звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.

При цьому прокурор зазначає, що оскільки Відділ освіти є бюджетною неприбутковою установою, фінансується з місцевого бюджету, має власний кошторис на 2021 рік, відповідно до якого здійснювалась закупівля природного газу за договором, у позовній заяві ним заявлено вимогу про стягнення грошових коштів саме на корить позивача 2.

Тавричанська сільська рада Каховського району Херсонської області, як вказує прокурор, виступає в якості суб?єкта владних повноважень, є розпорядником бюджетних коштів, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Окрім того Відділ освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області відповідно до Положення про Відділ створюється Тавричанською сільською радою, підзвітне і підконтрольне Тавричанській сільській раді.

Незважаючи на те, що прокурором неодноразово було повідомлено сільську раду про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для захисту інтересів держави.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.

Також прокурор зазначає, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв?язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України Південним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель.

Також прокурор вказує на те, що підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є пряме порушення економічних інтересів держави внаслідок здійснення правочину усупереч правовим нормам, чим завдано шкоду бюджету.

Матеріалами справи підтверджено обставину звернення прокурора до позивачів із повідомленням (т.1 а.с.229-230) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із позовом про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.

5.2. Щодо законодавства, що регулює питання можливості внесення змін до договору про закупівлю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 №114-IX внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідні зміни набрали чинності 19.04.2020.

В той же час спірний договір та додаткові угоди до нього сторонами укладено у 2019 році, тобто до моменту набрання законної сили нової редакції Закону Украйни "Про публічні закупівлі".

До прийняття закону від 19.09.2019, питання щодо можливості внесення змін до договору про закупівлю було врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі" в у ст. 36 "Основні вимоги до договору про закупівлю", згідно до ч.4 якої мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

5.3. Щодо обґрунтованості вимог по суті.

Як встановлено судом, укладаючи додаткові угоди №1 та №2, сторони фактично кожною з таких угод збільшили вартість природного газу майже на 10 відсотків, та загалом у порівнянні із ціною, визначеною у договорі, вартість природного газу збільшено більше ніж на 19 відсотків. При цьому така збільшена додатковими угодами вартість природного газу фактично застосовувалась при нарахуванні плати за спожитий газ з моменту укладання договору, про що свідчить акт прийому-передачі газу за січень 2019 року, рахунок та відповідні платіжні доручення (т.1 а.с.159-162).

З урахуванням положень Закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання.

За висновком суду відповідачем, як при укладенні означених додаткових угод в частині підвищення ціни, так і під час судового розгляду, не обґрунтовано, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, відсутні докази того, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Більш того суд враховує ту обставину, що згідно наданих прокурором доказів, а саме прейскуранту на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України з 1 грудня 2018 року ціна за 1000 куб.м. для постачальників для подальшої реалізації газу установам та організаціям, що фінансуються з державних бюджетів, промисловим споживачам становила 12 180 грн з ПДВ.

В свою чергу згідно відомостей із сайту Української енергетичної біржі середньозважена ціна (по всіх умовах оплати) у грудні 2018 станом на 07.12.2018 (день що передував дню подачі відповідачем тендерної документації) становила 11 736,40 за 1000 куб.м.

Такі дані дозволяють суду зробити висновок про свідоме заниження вартості природного газу відповідачем під час подання тендерної документації з метою досягнення власних цілей.

Суд також враховує відсутність у поданих відповідачем експертних висновках відомостей щодо коливання ціни на природний газ (в тому числі у відсотковому співвідношенні) порівняно із часом укладання договору, а також те, що такі висновки складені у січні 2019 із різницею у 2 дні та містять лише вартість природного газу на день складання.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про невідповідність додаткових угод положенням ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд також бере до уваги, що Верховним Судом, зокрема у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021, зроблено правовий висновок, який є обов`язковим для суду за положеннями ст.236 ГПК України, про те, що Законом в редакції до 19.04.2020 встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону, зокрема, у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому в будь-якому випадку, незалежно від кількості додаткових угод, загальна сума збільшення не може перевищувати 10%.

Вказане є самостійною підставою для висновку про невідповідність додаткової угоди №2 положенням ст.36 Закону "Про публічні закупівлі".

5.4. Щодо добросовісності поведінки сторін.

Суд зауважує, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою.

5.3.5 Щодо стягнення суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає про нікчемність додаткових угод №1-2, які відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З урахуванням наведених положень законодавства, з огляду на нікчемність додаткових угод №1 та №2, суд зазначає, що правовідносини між сторонами регулюються договором від 14.01.2019, в якому ціна за 1000 куб.м. сторонами погоджена на рівні 10 639,12 грн.

У зв`язку з цим вартість поставленого відповідачем природного газу обсягом 63,428 тис. куб.м. підлягає обрахуванню відповідно до ціни, встановленої у Договорі 10 639,12 грн за 1000 куб.м.

Таким чином загальна сума, що підлягає сплаті за поставлений природний газ у 2019 році, становить 674 818,10 грн, тоді як споживачем фактично сплачено 799 655,47 грн. Відповідно кошти у сумі 124 837,37 грн отримані відповідачем за товар, який не був поставлений споживачу, а отже підлягають поверненню.

6. Щодо судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород(з), вул.Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (74862, Херсонська область, Каховський район, с.Тавричанка, вул.Соборна, буд.26, код ЄДРПОУ 41420874) надмірно сплачені грошові кошти у сумі 124 837 /сто двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять сім/ грн 37 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород(з), вул.Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська область, м.Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33, код ЄДРПОУ 04851120) судовий збір у сумі 2 270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська