Ухвала

від 31.10.2023 по справі 379/1612/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1612/23

Провадження № 2/379/346/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 жовтня 2023 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі судді Музиченко О.О., ознайомившись із позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

У С Т А Н О В И В :

31.10.2023 позивач заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, за положенням ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд зауважує, що згідно з положенням ч.1 ст. 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів (ч. 2 ст. 14 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч. 5 ст.14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною шостою статті 14ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють своїелектронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, ця позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.

Крім того, за п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За п.п. 9,10 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості ; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Позивач заявив у цьому позові три самостійні вимоги про конфіскацію /позбавлення права власності/ нерухомого майна трьох земельних ділянок, що належать на праві приватної власності фізичній особі. Ціна позову зазначена у розмірі 71001 грн.

Проте, матеріали позовної заяви не містять жодних даних про те, якою є дійсна вартість цих земельних ділянок. Позов не містить ні обрахунку суми судового збору, ні вихідних даних такого обрахунку.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті в 2023 році становить 2684,00 грн, та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті в 2023 році становить 939400,00 грн.

До позову додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 8052,00 грн.

Проте, оскільки матеріали позовної заяви не місять жодних документів на підтвердження дійсної вартості земельних ділянок, про конфіскацію яких просить позивач, - суд позбавлений можливості перевірити правильність обрахунку ціни цього позову, а як наслідок, - достатність суми сплаченого судового збору за його подання.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача /п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»/.

За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведені вище недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне надати позивачу десятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення вказаних недоліків у спосіб: подання позовної заяви в новій редакції (у кількості відповідно до учасників справи) із зазначенням у ній відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи, а також надання документів на підтвердження дійсної вартості на момент подання позову до суду земельних ділянок, про конфіскацію яких просить позивач, з якої визначено ціну цього позову та сплачено судовий збір за його подання.

Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Оскільки судом установлено невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 4, 14, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, - позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Окремо роз`яснити, що за ч.ч. 6, 7 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана31.10.2023.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО