Рішення

від 17.10.2023 по справі 438/922/17

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/922/17

Провадження 2/438/16/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 жовтня 2023 року Бориславський міський суд Львівської області:

в складі: головуючого судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судових засідань Стасишин Н.Т.,

представника відповідача Цимбал В.І.(поза межами суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Бориславський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису №2777 від 01.03.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернулася до суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Бориславський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання виконавчого напису № 2777 від 01 березня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 24 грудня 2007 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позивачем укладено споживчий кредитний договір№534/Кр352. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов`язався надати боржнику (за кредитним договором-позичальникові) кредит у сумі 150000,00 грн., а боржник зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. В цей же день між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та нею було укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу 24 грудня 2007 року за реєстровим №1719, згідно умов якого для забезпечення вимоги іпотекодержателя ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що випливають з кредитного договору №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року, іпотекодавцем ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру номер АДРЕСА_1 , що складається з двох житлових кімнат. 17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позичальниками і по кредитному договору №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року у цивільній справі №1324/1386/12 за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 грн. заборгованості за кредитним договором, відмовлено у задоволені позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Дане рішення набрало законної сили 18 березня 2013 року і було преюдиційним до 21 липня 2015 року. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року у цивільній справі №457/1386/12 (1324/1386/12) рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 гривень заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a> до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 грн. заборгованості за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року в розмірі 161796, 33 гривень у решті позову відмовлено. Рішення апеляційного суду від 22 липня 2015 року. У справі №1324/1386/12 набрало законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 липня 2015 року.

05 вересня 2017 року, після ознайомлення представником ОСОБА_1 із матеріалами виконавчого провадження ВП №54111199 було встановлено, що вказане виконавче провадження щодо позивача по справі відкрите на підставі виконавчого напису №2777, виданого 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Так, для виконання вказаного виконавчого напису постановою старшого державного виконавця Бориславського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Коцко У.В. від 14 червня 2017 року відкрито виконавче провадження ВП №54111199. Крім цього , 31 липня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме квартиру, реєстраційний номер 21451647, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 81,1 кв.м. житловою площею 36,2 кв.м. Згідно вказаних постанов стягувачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>.

Враховуючи норми ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до пп.2.3. п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012р. №296/5 (редакція у МЮУ від 22.02.2012р. за №282/20595), чинного на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. 25 січня 2017 року Відповідачем надіслано вимогу про усунення порушень та вимоги про добровільне виселення у якій зазначено, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого відбулося відступлення Права вимоги за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року, що був укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 , а також зазначено платіжні реквізити для сплати кредиту: рахунок № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346. У вимозі ТОВ «Кредитні ініціативи» вих. « 1732-12 від 25.01.2017р. не зазначено за який період виникла заборгованість в сумі 500141,89 гривень, так як позичальник вправі вимагати повернення коштів за період до 3 років від останнього погашення боргового зобов`язання. 10 березня 2017 року позивачем було надіслано заперечення на дану вимогу з проханням надіслати на її адресу належним чином засвідчену копію Договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року зі всіма додатками та змінами до договору, а також сам кредитний договір і належним чином засвідчену копію нотаріального договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. 28 квітня 2017 року ТОВ «Кредитні ініціативи» надали відповідь на її заперечення у якій проігноровано її вимогу надіслати вище перелічені документи та зазначили, що наявність письмового повідомлення від попереднього кредитора про відступлення прав вимоги до нового кредитора є підставою для виконання боржником обов`язку користь нового кредитора. При цьому ТОВ «Кредитні ініціативи» не долучено належним чином засвідчену копію цього письмового повідомлення, а тим більше розписки про отримання такого повідомлення нею, адже даного повідомлення вона не отримувала, його не було і немає до сих пір у неї як і у стягувача. 18 травня 2017 року позивачем повторно надіслано заперечення-вимогу. Позивач звертає увагу, що ні ТОВ «Кредитні ініціативи», як і ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не надіслали належним чином завірених копій документів і всі вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», не мають (безспірних) документально підтверджених і законних підстав. В останньому листі від 06 червня 2017 року ТОВ «Кредитні ініціативи» обмежились тезою що всі документи щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором №534/Кр352 їй нібито вже надавались раніше, а сама заміна кредитора відбулась законно. При надісланні нею втретє заперечення-вимоги від 09.08.2017р. вкотре звернула увагу вищевказаним особам, що відповідно до чинного законодавства боржник має права не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні ч.2 ст. 517 ЦК України. У відповіді ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вих.. №09-8-7/561-01 від 21.04.2017р. повідомив її про те, що всі документи відносно кредиту знаходяться у правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи». А відтак, станом на даний час вона не отримала ні від ТОВ «Кредитні ініціативи», ні від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» жодних документів, які би зобов`язували її погашати споживчий кредит. Згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172, а саме п.г. ч.2 ст.1-1 для одержання виконавчого напису подаються нотаріусу оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, однак ОСОБА_1 стверджує, що отримала лише вимогу про усунення порушень вимога про добровільне виселення від 25.01.2017р. №1732-12, що оформлена з порушенням вимог Законодавства України. Підпунктом 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку закріплено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.0699 №1172. Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. У разі якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація нотаріус може запитувати від відповідних суб`єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів, тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії та/або проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (абзац 2 підпункту 1.7 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку). Так, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються:а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Водночас, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. не отримував від ТОВ «Кредитні ініціативи» як і від неї ОСОБА_1 первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, квитанції, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості 312283,96 грн. та всі його складові перед стягувачем, у тому числі суми заборгованості по відсотках, зазначені у написі, є безспірними, тим паче що так-звана вимога від 25.01.2017р. ТОВ «Кредитні ініціативи» містить іншу суму, а саме: 500141, 89 грн.. Спір наявний. Водночас, акцентує увагу суду на наступному. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років,а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Як вбачається з тексту виконавчого напису №2777 від 01 березня 2017 року нотаріусом вказується, що пропонує задовольнити вимоги Стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання Боржником умов кредитного договору у період з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2016 року, а саме: заборгованість за кредитом 140000,00 гривень; заборгованість за відсотками за користування кредитом 172283, 96 гривень; загальна сума заборгованості становить 312283 ,96 гривень та суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Проте, зазначені суми визначені стягувачем в односторонньому порядку та не можуть бути нараховані в межах трирічного строку, що передує даті вчинення виконавчого напису від 01 березня 2017 року, у період з 01 березня 2014 року по 01 березня 2017 року, оскільки згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року у справі №457/1386/12 встановлено, що сума заборгованості за строковим кредитом станом на 18 січня 2011 року становила 135000,00 гривень за простроченим кредитом 5000 гривень і прийнято рішення про стягнення основної суми боргу тіла кредиту у розмірі 140000 гривень зазначене також вбачається із розрахунку суми позову до позовної заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року вих. №1685 від 27 січня 2011 року в межах справи №457/1386/12 (1324/1386/12). Отже, сума у 140000 гривень, яка визначена як заборгованість за кредитом згідно виконавчого напису нотаріуса, виникла ще станом на 19 січня 2011 року і знаходиться як поза межами періоду з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2016 року, так і поза межами трирічного строку перед вчиненням виконавчого напису, що вказує про порушення норм вищевказаного законодавства нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису. Водночас, з врахуванням вищевказаних норм законодавства та вимог п.106, 108, 114 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05 березня 2009 року №270, боржник вважається належним чином повідомлений, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника листа, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку. Зважаючи на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки мало місце у позасудовому порядку, відсутність повідомлення позивача, іпотекодавець був позбавлений можливості давати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, неотримання ним належної письмової вимоги від ТОВ «Кредитні ініціативи» про усунення порушень є істотним, - вплинуло на права та обов`язки іпотекодавця ОСОБА_1 . При цьому нотаріусом знехтувано положеннями законодавства згідно абз.2 підпункту 1.7 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку, - при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, не перевірено та не витребувано необхідної для вчинення таких дій документації як від стягувача, так і від боржника. Враховуючи викладене, розрахунок боргу, наданий працівниками ТОВ «Кредитні ініціативи», є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків даної юридичної особи та не може слугувати доказом безспірності розміру її грошових вимог до ОСОБА_1 . За таких обставин, нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки не мав у своєму розпорядженні доказі безспірності заборгованості позивача перед стягувачем.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області Хемич О.Б. від 20 жовтня 2017 року про відкриття провадження у справі №438/922/17 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Бориславський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області,про визнання виконавчого напису № 2777 від 01березня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області Хемич О.Б. від 30 листопада 2017 року про забезпечення позову у справі №438/922/17 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задоволено; зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2777 від 01.03.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О. 24.12.2007р., за реєстром №1715, зареєстрованого Дрогобицьким Державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 24.12.2007р. в книзі №5, номер запису 6294, реєстраційний номер 21451647, для погашення перед ТОВ «Кредитні ініціативи» 312283,96 грн. заборгованості при примусовому виконанні Бориславським міським відділом ДВС ГТУ юстиції у Львівській області виконавчого провадження ВП № 54111199 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т. від 20 лютого 2018 року у справі №438/922/17 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Бориславський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області, про визнання виконавчого напису № 2777 від 01.03.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О., таким, що не підлягає виконанню, - прийнято до свого провадження.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т. від 04 вересня 2018 року про зупинення провадження у справі №438/922/17 (з урахуванням ухвали Бориславського міського суду Львівської області про виправлення описки від 17.09.2018р.) клопотання задоволено. Провадження по цивільній справі №438/922/17 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., третя особа, яка не заявляє самостійний вимог Бориславський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання виконавчого напису №2777 від 01.03.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. таким, що не підлягає виконанню зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 1324/1386/12 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - правонаступник-товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a> до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка перебуває на розгляді апеляційного суду Львівської області.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 08 вересня 2022 року про поновлення провадження у справі №438/922/17 поновлено провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог Бориславський міський державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання виконавчого напису №2777 від 01 березня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Бориславськогоміського судуЛьвівської областівід 08березня 2023року проперехід зіспрощеного провадженняв загальнепозовне провадженняу справі№438/922/17здійснено перехідз розглядув порядкуспрощеного провадженняцивільної справиза позовом ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «Кредитніініціативи»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог,приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуЧуловський ВолодимирАнатолійович,Бориславський відділдержавної виконавчоїслужби уДрогобицькому районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)про визнаннявиконавчого напису№2777від 01.03.2017,вчиненого приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ЧуловськимВ.А.,таким,що непідлягає виконанню,-у розглядсправи заправилами загальногопозовного провадження.Розпочато підготовчепровадження усправі здня постановленняцієї ухвали.Призначено усправі підготовчезасідання на10год 00хв 28 березня 2023 року.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 08 березня 2023 року у справі №438/922/17 клопотання позивача задоволено частково. Витребувано в приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича (місцезнаходження: 01001, м.Київ, провулок Музейний, буд. 10, каб. 505) належно засвідчені копії: виконавчого напису №2777, виданого 01 березня 2017 року, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , та документів і матеріалів, на підставі яких вчинявся вказаний напис. Встановлено строк виконання ухвали про витребування доказів до 28 березня 2023 року.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 15 червня 2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у справі №438/922/17 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Бориславський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису №2777 від 01.03.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 год 00 хв 13 липня 2023 року в приміщенні Бориславського міського суду Львівської області за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. М. Грушевського, 21.

15 грудня 2017 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» надійшло заперечення від 06 грудня 2017 року на позовну заяву за підписом директор ТОВ Кредитні ініціативи» Конько А.О., яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 21 липня 2015 року встановлено, що 24 грудня 2007 року Закрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №534/Кр352, з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, банк зобов`язався надати боржнику (за Кредитним договором - позичальникові) кредит у сумі 150000,00 грн., а боржник зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором (т.1, а.с. 17-39).

Банк (первинний кредитор) свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши боржнику кредит в сумі 150000,00 грн. (т.1, а.с. 187).

24 грудня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу 24.12.2007 року за реєстровим № 1719, згідно умов якого для забезпечення вимоги іпотекодержателя ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що випливають з кредитного договору № 534/Кр 352 від 24.12.2007 року, іпотекодавцем ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 81,1 кв.м., житловою площею 36,2 кв.м., вартістю 224330, 00 грн. (т.1, а.с. 43-48).

У зв`язку з порушенням боржником строків повернення кредиту та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктами 5.2.7., 5.3.2. Кредитного договору (т.1, а.с. 19) право про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов`язаних із ним платежів.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 161796,33 грн., а саме: за тілом кредиту в сумі 140000,00 грн., по відсотках в сумі 20333,87 грн. та пені в сумі 1462,46 грн. є підставними.

17 грудня 2012 року між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТзОВ «кредитні ініціативи» права вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позичальниками (т.3, а.с. 201-222). Відповідно укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року позичальником згідно якого є ОСОБА_1 .

Відповідно в порядку ч.3 ст.61 ЦПК України зазначені вище обставини є встановленими та доказуванню не підлягають. Тому безпідставними є посилання позивача на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 18 березня 2013 року, на його листи адресовані ТзОВ «кредитні ініціативи» з вимогами про надання договорів відступлення прав вимог, та на відсутність доказів видачі кредиту.

Згідно п.1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису на іпотечному договорі подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; г) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Зазначений перелік документів затверджений постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172, та є спеціальним законодавством, що встановлює виключний перелік документів, що подаються нотаріусу для вчинення виконавчого напису на Іпотечному договорі.

Так, ТОВ «Кредитні ініціативи» в додатках до заяви про вчинення виконавчого напису було подано наступні документи: 1) Іпотечний договір; 2) копія Кредитного договору; 3) засвідчена Стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання з відміткою Стягувача про непогашення заборгованості; 4) Оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; 5)Довідка фінансової установи про ненадходження платежу; 6)Документи Стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості Боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання та документи представника Стягувача за довіреністю.

Відповідно, безпідставним є посилання ОСОБА_1 на п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки вимоги, що стосуються іпотечних договорів передбачені п.1-1.

А також, безпідставним є посилання на необхідність надання доказів отримання вимоги боржником, оскільки п.1.-1 переліку передбачає виключно надання доказів надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання. Аналогічна альтернатива міститься і у п.п.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій «Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.»

Згідно п.п.2 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень-письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

25 січня 2017 року ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслано позивачу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та добровільне виселення. 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі від 24 грудня 2007 року за реєстровим №1719. Відповідно, як ТОВ «Кредитні ініціативи», так і приватним нотаріусом Чуловським В.А. виконано вимоги п.п.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Більше того жодного заперечення зі сторони ОСОБА_1 стосовно вчинення виконавчого напису у період 25 січня 2017-01 березня 2017 років ні на адресу ТзОВ «Кредитні ініціативи» ні приватному нотаріусу Чуловському В.А. не поступало.

Переписка після 01 березня 2017 року не має жодного відношення для оспорювання виконавчого напису. Стосовно доводів позивача про відмінність суми у вимозі та у виконавчому написі, то такі також не відповідають дійсності, оскільки сума боргу по тілу кредиту, що у вимозі від 25.01.2017, що у виконавчому написі від 01.03.2017 року становить 140000, 00 грн., аналогічно відстоки 172283, 96 грн.. Різниця боргу 312283, 96 та 500141, 89 зумовлена пенею, котра зазначена у вимозі від 25.01.2017 року, і не нарахована кредитором у виконавчому написі від 01.03.2017 року (право на заявлення/нез`явлення неустойки належить виключно кредитору). Більше того в постанові ВСУ від 05.07.2017р. у справі за №6-887 цс17 чітко визначено, що «не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.»

Щодо виникнення права вимоги зазначено наступне .

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст. 256 ЦК України). Верховний Суд України у постанові від 06.11.2013р. у справі №6-116 цс13 роз`яснив зокрема, що «у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу до закінчення строку виконання останнього зобов`язання; вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі ( з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів». Також ВСУ у постанові від 17 вересня 2014 року у справі №6-41цс14 визначає альтернативу, що зокрема строк також може відраховуватися іще від дати зазначеної у вимозі про дострокове повернення кредиту як дата дострокового повернення всього кредиту або від дати набрання рішенням законної сили. Із пункту першого даного заперечення вбачається, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 липня 2015 року у справі №457/1386/12 встановлено, що з 01 квітня 2010 року відповідач припинила, у відповідності до умов укладеного нею кредитного договору, проводити сплату нарахованих відсотків за користування кредитом. Відповідно строк позовної давності почав перебігати після 01 квітня 2010 року, та право вимоги до ОСОБА_1 виникло також після 01 квітня 2010 року .

Частиною 2 статті 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Так, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань ОСОБА_1 , 02 березня 2011 року кредитором у Трускавецький міський суд Львівської області подано позов про стягнення боргу. Таким чином, 02 березня 2011 року строк позовної давності перервався.

Виходячи із аналогії та змісту частини 2 ст. 265 ЦК україни, час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, не зараховується до позовної давності. 05 березня 2013 року Трускавецьким міським судом Львівської області ухвалено рішення, яким відмовлено ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в задоволенні позову. 21.07.2015 року апеляційним судом Львівської області задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, на рішення Трускавецького міського суду Львівської області Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a> заборгованість за кредитним договором №534/Кр352 від 24.12.2007року в розмірі 161796, 33 грн. Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. 21.07.2015р. після переривання строк позовної давності почав відраховуватися заново.

Пунктом 3.1. глави 16 Вчинення виконавчих написів « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що Нотаріус вчиняє виконавчі написи зокрема за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Виникнення права вимоги у ТзОВ «Кредитні ініціативи» аналогічне початку перебігу позовної давності і такою датою є 22.07.2015. А оскаржуваний виконавчий напис за реєстр. №2777 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 01 березня 2017 року. Відповідно від дати виникнення права вимоги і до вчинення виконавчого напису не пройшло і двох років в межах допустимих трьох.

В судове засіданні позивач та його представник адвоката Романський С.І не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, на доводах та вимог позовної заяви наполягає в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Цимбал В.І. в судовому засіданні заперечив позовні вимоги, просив відмовити у задоволенні позовних вимог зіславшись на обставини викладені у заперечення від 06 грудня 2017 року .

Від третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. надійшла повідомлення від 26 травня 2023 року за №35/01-16, відповідно до якої він повідомив про неможливість виконання вимог ухвали Бориславського міського суду від 08 березня 2023 року щодо витребування належно засвідчених копій документів: виконавчого напису №2777, виданого 01 березня 2017 року, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , та документів і матеріалів, на підставі яких вчинявся вказаний напис оскільки на підставі Акту від 20 січня 2021 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, який погодженого протоколом №3 засідання експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18 лютого 2021 року відбулось знищення документів, на підставі яких вчинялись у 2017 році виконавчі написи, за закінченням терміну зберігання. Відповідно надати копії документів за виконавчим написом №2777 від 01 березня 2017 року не видається за можливе.

Представник третьої особи Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судові засідання не з`явився з невідомої суду причини, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вимог ст.12ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно дост.76 цього Кодексудоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Статтею 81ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позивачем ОСОБА_1 укладено споживчий кредитний договір№534/Кр352. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов`язався надати боржнику (за кредитним договором- позичальникові) кредит у сумі 150000,00 грн., а боржник зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. В цей же день між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та нею було укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу 24 грудня 2007 року за реєстровим №1719, згідно умов якого для забезпечення вимоги іпотекодержателя ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що випливають з кредитного договору №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року, іпотекодавцем ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру номер АДРЕСА_1 , що складається з двох житлових кімнат. 17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позичальниками і по кредитному договору №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року у цивільній справі №1324/1386/12 за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 грн. заборгованості за кредитним договором, відмовлено у задоволені позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року у цивільній справі №457/1386/12 (1324/1386/12) рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 гривень заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a> до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 грн. заборгованості за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року в розмірі 161796, 33 гривень В решті позову відмовлено. Рішення апеляційного суду від 22 липня 2015 року. у справі №1324/1386/12 набрало законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 липня 2015 року.

За заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 2777 про стягнення на квартиру номер АДРЕСА_3 . Власником предмету іпотеки є ОСОБА_1 , (дата народження : ІНФОРМАЦІЯ_1 ). За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача в розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2016 року, а саме: заборгованість за кредитом 1400000 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом 172283,96 гривень, загальна заборгованість становить 312283,96 гривень.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики єукладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 570 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

На підставі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно зі ст. 33 вказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12цього Закону.Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно умов договору іпотеки,укладеного 24 грудня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи»та ОСОБА_1 ,у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а вразі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Умовами Договору іпотеки визначено право іпотекодержателя за своїм вибором звернути стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: - на підставі рішення суду або на підстав виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателю від свого іменні будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» або шляхом організації іпотекодержателю продажу предмета-іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку згідно із Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент звернення стягнення та реалізації предмета застави. Використання позасудових спосіб звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодержателя звернутися до суду.

У частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат»,постановою КабінетуМіністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), якиймістить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 1 цього Переліку стягнення заборгованості за нотаріальнопосвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. 1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.4 п. 3 глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Аналіз вказаних норм свідчить, що для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення за іпотечним договором, нотаріусу обов`язково подається письмова вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання із доказами їх відправки іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Для одержання виконавчого напису за іншими нотаріально посвідченими договорами, зокрема позики та кредиту, нотаріусу подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржникаперед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

З а результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

В чинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Б езспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З ахист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Т аким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З окрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі N 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі N 6-141цс14).

Р азом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Судом встановлено, що спір про стягнення заборгованості за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року у справі №1324/1386/12 за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ( правонаступник ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_1 розглядався в суді. Рішенням колегії судді судової палати Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a> до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 грн. заборгованості за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2007 року в розмірі 161796, 33 гривень в решті позову відмовлено. Судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 липня 2015 року.

О скільки станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису цивільна справа за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ( правонаступник ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_1 вже була розглянута судом по суті з ухваленням судового рішення, яке набрало законної сили, спору в суді з приводу заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 березня 2017 року не існувало.

Суд наголошує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Саме тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.15,16,18 ЦК України, ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17 та від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. по справі № 305/2082/14-ц, яка відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 з подібних правовідносин, відступати від яких суд підстав не вбачає.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України на підтвердження наявності будь-яких заперечень з боку позивача у відповідь на надіслану відповідачем вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача, суд вважає за необхідне зазначити про висновки, зроблені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

В даному випадку суд вражає необхідним зазначити, що позивачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, порушені ним в позовній заяві, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню, а тому у позову ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 3, 24 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»,Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5,Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, ст.ст. 3, 4, 10, 12, 28, 76-82, 89, 133, 141, 247, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Бориславський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису №2777 від 01.03.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю, місцезнаходження юридичної особи: вул. В.Хвойки,21, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35326253;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, адреса: вул.О.Гончара,55/11, м.Київ;

Бориславський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), місцезнаходження юридичної особи: вул. А.Міцкевича,64, м.Борислав, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34857012.

Повний текст складено 30 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя А.Т. Слиш