Постанова

від 12.02.2024 по справі 438/922/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/922/17 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/811/3273/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 жовтня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Бориславський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису №2777 від 01.03.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 грудня 2007 року між нею та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено кредитний договір № 534/Кр 352, за умовами якого вона отримала кредит в розмірі 150000 грн. Крім того, 24 грудня 2007 року на забезпечення виконання умов кредитного договору між нею та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 1719, за умовами якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Стверджує, що 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 2777, яким запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимоги кредитора на загальну суму 312283,96 грн. Зазначає, що вона не отримувала вимогу відповідача про усунення порушення виконання зобов`язання, а відповідачем не надано належних і допустимих доказів надіслання їй такої вимоги. Вказує, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Чуловський В.А. не отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, зокрема, документів первинної бухгалтерської звітності. Вважає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, однак відповідач звернувся з вимогою про стягнення заборгованості поза межами трирічного строку перед вчиненням виконавчого напису. Наголошує, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» розрахунок боргу є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог.

З наведених підстав просить визнати виконавчий напис від 01 березня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 2777, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , для погашення перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 312283,96 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 17 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Бориславський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису № 2777 від 01.03.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що на час вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. виконавчого напису № 277 від 01 березня 2017 року в судах різних інстанцій перебувала цивільна справа № 1324/1386/12 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 534/Кр352 від 24 грудня 2007 року, а відтак заборгованість не є безспірною, а безспірність заборгованості є обов`язковою умовою вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. Зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які підтверджують безспірність заборгованості, однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості як такого. Вказує, що нотаріусом безпідставно не враховано, що з дня виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», як правонаступника Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», права вимоги за кредитним договором №534/Кр352 від 24 грудня 2017 року та договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 1719 від 24 грудня 2017 року, минуло більше трьох років. Вважає, що пред`явивши в березні 2011 року позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитодавець змінив строк дії кредитного договору № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року, а відтак в подальшому не мав права нараховувати відсотки за користування кредитним договором. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що набрало законної сили рішення суду щодо стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача, а отримавши вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання та сплату заборгованості, позивач не заперечувала щодо її розміру, відтак на день вчинення виконавчого напису заборгованість позивача була безспірною, що свідчить про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 534/Кр 352, за умовами якої банк надає позичальнику кредит в розмірі 150000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути його до 23 грудня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 18 % річних.

Крім того, 24 грудня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого іпотекодавцем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,1 кв.м., що складається з двох житлових кімнат та кухні.

У березні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року.

17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року у задоволенні позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2016 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задоволено частково.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», до ОСОБА_1 про стягнення 161796,33 грн. заборгованості за кредитним договором № 534/Кр352 від 24.12.2007 року задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 534/Кр352 від 24.12.2007 року в розмірі 161796,33 грн.

В решті позову відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення суду 26 грудня 2016 року Трускавецьким міським судом Львівської області видано виконавчий лист № 1324/1386/12.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 березня 2019 року, з врахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року про виправлення описок, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 1324/1386/12,який виданий26грудня 2016року Трускавецькимміським судомЛьвівської області,про стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»заборгованості закредитним договором№ 534/Кр352від 24грудня 2007року врозмірі 161796,33грн.таким,що непідлягає виконанню.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, визнано виконавчий лист № 1324/1386/12, виданий 26 грудня 2016 року Трускавецьким міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року в розмірі 161796,33 грн. таким, що не підлягає виконанню повністю.

Крім того, у серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2014 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відмовлено.

Рішенням Апеляційногосуду Львівськоїобласті від28травня 2014року,залишеним беззмін ухвалоюВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 29жовтня 2014року,рішення Бориславськогоміського судуЛьвівської областівід 06грудня 2014року скасованота ухваленонове судоверішення,яким узадоволенні позовуТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»відмовлено.

25січня 2017року Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Кредитніініціативи» звернулося до ОСОБА_1 ,як позичальниказа кредитнимдоговором №534/Кр352від 24грудня 2007року, з вимогою № 1732-12 про усунення порушень та добровільне виселення, в якій вимагало у тридцятиденний строк сплатити заборгованість за кредитом, загальний розмір якої станом на 01 грудня 2016 року становить 500141,89 грн., а саме: 140000,00 грн. заборгованість за кредитом, 172283,96 грн. заборгованість за відсотками та 187857,93 грн. заборгованість за пенею. Крім того, попереджено позичальника, що у разі невиконання цієї вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_1 .

Пунктом 3.1.5. договору іпотеки від 24 грудня 2007 року передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його або вимагати від боржника дострокового виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків: невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором, зокрема, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмету іпотеки, його належної експлуатації та страхування предмету іпотеки; невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором; загибелі, втрати чи пошкодження предмету іпотеки і невиконані при цьому іпотекодавцем умов, викладених у пункті 4.1.1. цього договору; відчуженні в будь-який спосіб іпотекодавцем предмету іпотеки або обтяженні його зобов`язаннями на користь третіх осіб без попереднього письмового погодження із іпотекодержателем і невиконанні при цьому іпотекодавцем умов, викладених у п. 4.1.2. цього договору; викуп предмета іпотеки для суспільних потреб та/ або його реквізиції та/або конфіскації; заміни місцезнаходження предмета іпотеки без попередньої письмової згоди на це іпотекодержателя; порушення іпотекодавцем обов`язку щодо попередження іпотекодержателя до укладення цього договору про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, щ не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 5.1. договору іпотеки від 24 грудня 2007 року іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання боржником зобов`язань за кредитним договором вони не будуть ані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки суми поцентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором;

- незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1.5 цього договору.

Згідно з пунктом 5.2. договору іпотеки від 24 грудня 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким з наступних способів на вибір іпотекодержателя: шляхом позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», продажу іпотекодавцем третій особі предмету іпотеки на користь іпотекодержателя, передачі іпотекодавцем іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання боржником зобов`язань за кредитним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації предмету іпотеки законодавству; шляхом звернення іпотекодержателем до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

01 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2777, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2016 року, а саме: заборгованість за кредитом 140000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 172283,96 грн. Загальна сума заборгованості становить 312283,96 грн. та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України)

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просило звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , а за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, стягнути заборгованість за кредитним договором № 534/Кр352від 24грудня 2007року за період з 01.04.2014 року 01.12.2016 року в розмірі 312283,96 грн., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 140000,00 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 172283,96 грн.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19.

Однак, отримавши вимогу № 1732-12 від 25 січня 2017 року, ОСОБА_1 надіслала Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заперечення-вимогу на вимогу № 1732-12 від 25 січня 2017 року, в якій просила надіслати на її адресу належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року, документи на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» зареєструвало себе іпотекодержателем належного їй майна, а крім того заперечила щодо наявності у неї будь-якої заборгованості як перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», так і перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2015 року у справі №1324/1386/12, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2016 року, встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року становить 161796,33 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 140000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 20333,87 грн. та заборгованості за пенею в розмірі 1462,46 грн.

Оскільки виконавчий лист № 1324/1386/12, виданий Трускавецьким міським судом Львівської області 26 грудня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року в розмірі 161796,33 грн., пред`явлено до виконання після закінчення строку, який судом не поновлявся, на пред`явлення цього листа до виконання, його визнано таким, що не підлягає виконанню ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі №1324/1386/12, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, визнано виконавчий лист.

З виконавчого напису № 2777, вчиненого 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.,який оспорюєтьсяпозивачем, вбачається, що звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 проводиться в рахунок сплати заборгованості за кредитним договором № 534/Кр352від 24грудня 2007року у розмірі в розмірі 312283,96 грн. за період з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2016 року.

За умовами кредитного договору № 534/Кр352від 24грудня 2007року банк передав у власність позичальнику 150000 грн., а позичальник в свою чергу зобов`язується повернути у визначений цим договором строк загальну суму боргу зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Пред`явивши позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року у березні 2011 року, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», надало розрахунок заборгованості позичальника, з якого вбачається, що заборгованість за відсоткамистаном на19січня 2011року становила20333,87грн.

Отже, кредитор реалізував своє право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом до звернення до позичальника з вимогою № 1732-12 від 25 січня 2017 року про усунення порушень виконання умов договору шляхом сплати заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Однак, після визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палатою Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12.

Звернувшись у березні 2011 року з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 534/Кр 352 від 24 грудня 2007 року, банк змінив умови зобов`язання щодо строку дії договору, а відтак, втратив право в подальшому нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Разом з тим, виконавчим написом нотаріуса запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок сплати заборгованості за кредитним договором № 534/Кр352від 24грудня 2007року у розмірі в розмірі 312283,96 грн., в тому числі і заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 172283,96 грн., безпідставно нарахованими за період з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2016 року.

Наведене дає підстави для висновку про те, що виконавчий напис вчинено на погашення заборгованості, яка не є безспірною, оскільки кредитор продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом після реалізації свого права на дострокове стягнення цього кредиту.

Таким чином, виконавчий напис вчинено щодо стягнення заборгованості, яку не можна вважати безспірною, оскільки заборгованість за відсотками стягнуто за період, за який право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом та неустойку припинилося.

Зміст частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Зважаючи на те, що банк, звернувшись з вимогою про дострокове повернення заборгованості згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк дії кредитного договору, колегія суддів вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису № 2777, вчиненого 01 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Європейський судз правлюдини вказав,що згідноз йогоусталеною практикою,яка відображаєпринцип,пов`язанийз належнимздійсненням правосуддя,у рішенняхсудів таінших органівз вирішенняспорів маютьбути належнимчином зазначеніпідстави,на якихвони ґрунтуються.Хоча пункт1статті 6Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовуватисвої рішення,його неможна тлумачитияк такий,що вимагаєдетальної відповідіна коженаргумент.Міра,до якоїсуд маєвиконати обов`язокщодо обґрунтуваннярішення,може бутирізною взалежності відхарактеру рішення(SERYAVINANDOTHERSv.UKRAINE,№4909/04,§ 58,ЄСПЛ,від 10лютого 2010року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бориславськогоміського судуЛьвівської областівід 17жовтня 2023року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 01 березня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 2777, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , для погашення заборгованості в розмірі 312283,96 грн.

Стягнути з ТзОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 640.00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 960.00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22.02.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк