Ухвала

від 31.10.2023 по справі 924/742/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"31" жовтня 2023 р. Справа № 924/742/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О.,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський

до приватного підприємства "Віп Авто Бус", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський

про витребування майна; стягнення орендної плати; стягнення неустойки,

представники сторін: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.08.2023р. прийнято справу № 924/742/23 до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.09.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/742/23 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.10.2023р. закрито підготовче провадження у справі № 924/742/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 31.10.2023р. представник позивача не з`явився (як і в судові засідання 15.08.2023р., 12.09.2023р., 17.10.2023р.), причини неявки останнім не повідомлено.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020р. у справі № 910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020р. у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020р. у справі № 910/8816/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд бере до уваги, що представник позивача був повідомлений про дату та час судових засідань шляхом надсилання судових рішень (ухвали суду від 09.08.2023р., від 15.08.2023р., від 12.09.2023р.) на юридичну адресу позивача, про що свідчать судові повістки, однак в судові засідання останній не з`явився, не повідомив про причини неявки, при цьому від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

При цьому ст. 226 ГПК України не пов`язує можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, натомість п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 18.11.2022, у справі № 905/458/21 від 19.01.2023 у справі № 904/6347/21.

Окрім того, судом враховано, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі "Калашников проти Росії" Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ст. 3 ГПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки представника позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22 травня 2019 року (справа № 310/12817/13, провадження № 61-36375св18).

Враховуючи викладене, та те, що представник позивача неодноразово не з`явився в судове (підготовче) засідання, попередньо не повідомивши суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надав, а тому суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без розгляду через неявку представника позивача, роз`яснивши йому, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та ч.4 ст.202 ГПК України, суд дійшов висновку, що судові витрати понесені товариством з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол" у справі № 924/742/23 необхідно покласти на позивача.

Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов у справі № 924/742/23 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 2 примір.

1 - до справи;

2 - відповідачу (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 4, кв. 40).

Рек. з повід.

Електронна адреса позивача - edpol@module.kiev.ua; dzhubrij@module-ukraine.com