Постанова

від 21.09.2010 по справі к30/269-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 р. № К30/269-09

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за участю представникі в:

позивачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачів - Лямець М.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційні скарги

ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ТОВ "Норма"

на постанову Дніпропетровського апеляц ійного господарського суду в ід 14.07.2010

у справі №К30/269-09

за позовами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА _9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, О СОБА_12, ОСОБА_5

до 1.ТОВ "Норма" ;

2.ЗАТ "Фірма "Меблі"

про визнання недійсним догово ру про сплату заборгованості від 01.04.2004 №1

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 16.12.2009 (суддя Євстигнєєва Н.М.) відмовлено в задоволенні позову з мотивів пред'явленн я позову акціонерами ЗАТ "Фір ма "Меблі" в інтересах цього го сподарського товариства поз а відносинами представництв а та у зв' язку з недоведеніс тю порушення оспорюваним дог овором корпоративних прав по зивачів.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 14.07.2010 (судді: Логв иненко А.О., Стрелець Т.Г., Голов ко В.Г.) рішення змінено - в за доволенні позовів відмовлен о, а також на підставі п.1 ст.83 ГП К України шляхом виходу за ме жі позовних вимог визнано не дійсним укладений між відпов ідачами договір від 01.04.2004 №1 як т акий, що вчинений від імені ЗА Т "Фірма "Меблі" неуповноважен ою особою (головою правління ОСОБА_1.), яка повинна була отримати на такі дії рішення колегіального виконавчого о ргану (правління товариства) , і про вказані статутні обмеж ення повноважень зазначеної особи відповідач-1 не міг не з нати.

ТОВ "Норма" в поданій касаці йній скарзі просить постанов у скасувати, рішення залишит и без змін, посилаючись на пор ушення апеляційним судом нор м матеріального та процесуал ьного права, а саме ст.ст.16, 241,256,257 Ц К України та ст.ст.1,32,33,43,83 ГПК Укр аїни. Зокрема, скаржник вказу є на те, що предметом позову у даній справі було питання не дійсності договору від 01.04.2004, ін ші позовні вимоги не заявлял ися, а тому у зв' язку з відсут ністю іншого предмета спору в апеляційного суду не було п равових підстав для визнання спірного договору недійсним з власної ініціативи як тако го, що пов' язаний з предмето м спору.

ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в подан их касаційних скаргах просят ь постанову змінити, позов за довольнити, посилаючись на п орушення та неправильне заст осування апеляційним судом н орм матеріального і процесуа льного права, а саме ст.10 Зак ону України "Про господарсь кі товариства", ч.2 ст.207 ЦК. Украї ни та ст.ст.43,12 ГПК України. Зокр ема, скаржники порушення сво їх прав вбачають не лише у пор ушенні прав акціонерів на оп осередковане управління тов ариством, а й у порушенні їх пр ав, як членів правління (на дат у підписання спірного догово ру), на участь у прийнятті ріше ння колегіального органу (пр авління) щодо укладення дого вору. Акціонери вважають спі рний договір позастатутною у годою, якою було втричі збіль шено суму боргу товариства т а доведено товариство до бан крутства, а також посилаютьс я на фальсифікацію договору шляхом його скріплення відти ском печатки, якої в товарист ві не існувало на момент укла дення договору.

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності зас тосування апеляційним судом норм матеріального та проце суального права, заслухавши пояснення присутніх у засіда нні представників скаржникі в, дійшла висновку, що касацій ні скарги ОСОБА_7 і ОСОБА _8 підлягають відхиленню, а к асаційна скарга відповідача -1 - задоволенню шляхом скасува ння постанови та залишення б ез змін первісного рішення з наступних підстав.

Змінюючи первісне рішення та визнаючи договір №1 недійс ним шляхом виходу за межі поз овних вимог на підставі п.1 ст. 83 ГПК України, апеляційний гос подарський суд виходи з того , що :

Позивачів у встановленому законом порядку не уповнова жено на представництво інтер есів ЗАТ "Меблі" шляхом пред'яв лення позову про визнання не дійсним господарського дого вору, укладеного між господа рськими товариствами (відпов ідачами), тому суд першої інст анції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.83 ГПК Ук раїни господарський суд, при ймаючи рішення, має право виз нати недійсним повністю чи у певній частині пов'язан ий з предметом спору до говір, який суперечить закон одавству.

Відповідно до Статуту ЗАТ "М еблі" в редакції, що діяла на ч ас укладення договору (а.с.81-89 т .1), виконавчим органом товари ства є правління, до компетен ції якого віднесено всі пита ння господарської діяльност і.

Вказані положення Статуту щодо колегіальності виконав чого органу товариства не су перечили приписам ст.161 ЦК Укр аїни та ст.47 Закону Україн и "Про господарські товарист ва".

В п.40 Пленуму Верховного С уду України "Про практику р озгляду судами корпоративни х спорів" роз'яснено, що при ви рішенні спорів, пов'язаних з р озмежуванням компетенції го лови та членів колегіального виконавчого органу товарист ва, господарським судам необ хідно враховувати нижченаве дене. У разі, якщо в статуті то вариства передбачено, що йог о виконавчий орган діє у скла ді кількох осіб, а отже, голова правління не є самостійним о рганом управління, тому для н абуття товариством цивільни х прав і обов'язків він на підс таві ч.2 ст.99 та ст.161 ЦК України п овинен виносити відповідні п итання на розгляд засідання правління чи загальних зборі в акціонерів.

З огляду на це, апеляційна і нстанція дійшла висновку, що голова правління ЗАТ "Меблі" ОСОБА_1. не вправі була дія ти одноособово при укладенні спірного договору, а повинна була виконувати рішення кол егіального виконавчого орга ну щодо укладення договору. П ри цьому зазначені в п.8.2.6 Стату ту застереження про те, що гол ова правління вправі діяти в ід імені товариства без доручення , не надає пра во голові правління самостій но (без рішення колегіальног о органу) укладати господарс ькі договори, а лише надає йом у право реалізовувати рішенн я правління без відповідних доручень.

Оскільки з матеріалів спра ви та пояснень представників сторін вбачається, що правлі ння ЗАТ "Меблі" не приймало ріш ення про укладання спірного договору, голова правління З АТ "Меблі" ОСОБА_1. при уклад енні спірного договору не ма ла повноважень на його уклад ання.

З огляду на те, що про обмеже ння повноважень голови правл іння ЗАТ "Меблі" прямо зазначе но у Статуті товариства, ТОВ "Н орма" не могло не знати про так і обмеження, оскільки при укл аденні договору відповідач-2 повинен був пересвідчитися у повноваженнях представник а відповідача-1. Отже, відповід но до ч.3 ст.92 ЦК України, обмеже ння повноважень представник а відповідача-1 мають юридичн у силу і у відносинах з відпов ідачем-2.

Колегія погоджується з вис новками судів попередніх інс танцій про наявність підстав для відмови в позовах та відх иляє доводи акціонерів-скарж ників з огляду на наступне.

Стаття 1 Господарського про цесуального кодексу України чітко передбачає можливість звернення до господарського суду тільки за захистом свої х порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законо м інтересів.

Законом не передбачено право акціонера (учасника) го сподарського товариства зве ртатися до суду за захистом п рав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза ві дносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти ак ціонерам (учасникам) господа рського товариства в задовол енні позову про укладення, зм іну, розірвання чи визнання н едійсними договорів та інших правочинів, вчинених господ арським товариством. Спори ц ієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським с удам незалежно від їх суб'єкт ного складу на підставі пунк ту 4 частини першої статті 12 ГП К, якщо акціонер (учасник) госп одарського товариства обґру нтовує відповідні позовні ви моги порушенням його корпора тивних прав (п.51 Постанови Пле нуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13 «Про практику роз гляду судами корпоративних с порів»).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и, позов заявлений позивачам и безпосередньо в інтересах товариства, акціонерами яког о вони є, оскільки йдеться про визнання недійсним господар ського договору №1 від 01.04.2004, укл аденого зазначеним товарист вом з іншим товариством.

Згідно роз'яснень, наданих В ерховним Судом України в пос танові №13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про п рактику розгляду судами корп оративних спорів", при виріше нні корпоративного спору гос подарський суд повинен встан овити наявність в особи, яка з вернулася з позовом, суб'єкти вного матеріального права аб о законного інтересу, на захи ст якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявні сть чи відсутність факту їх п орушення або оспорювання (п.11 постанови). Учасники господа рського товариства не вправі звертатися до суду за захист ом прав та інтересів самого г осподарського товариства чи інших учасників поза віднос инами представництва.

Позивачі-акціонери не наді лені повноваженнями щодо пре дставництва товариства, а за коном не передбачено право а кціонерів господарського то вариства безпосередньо звер татись до господарського суд у за захистом прав чи охороню ваних законом інтересів това риства.

Наведене позивачами не спр остовано, а тому суд першої ін станції обґрунтовано відмов ив у позовах акціонерам у зв' язку з відсутністю у них повн оважень щодо представництва інтересів ЗАТ "Фірма "Меблі", я ке є стороною за спірним прав очином, та з мотивів недоведе ності порушення корпоративн их прав акціонерів.

Колегія відхиляє доводи ск аржників-акціонерів про пору шення прав позивачів, як член ів правління ЗАТ "Фірма "Меблі ", на управління товариством ш ляхом прийняття рішення прав ління про укладення спірного договору, оскільки судом пер шої інстанції з посиланням н а п.8.2.6 Статуту ЗАТ "Фірма "Меблі " правильно зазначено про ная вність у голови правління О СОБА_1. права без доручення в чиняти юридично значимі дії від імені цього товариства. Д о таких дій, спрямованих на на буття, зміну або припинення ц ивільних прав та обовязків, б езперечно відносяться право чини (ст.202 ЦК України), зокрема, і спірний договір №1.

Вказаний пункт та інші поло ження Статуту відповідача-2 н е містять жодних вказівок чи застережень щодо обмеження повноважень голови правлінн я товариства на самостійне у кладення правочинів від імен і товариства, зокрема, шляхом вираження такого обмеження у формі обов' язкового попер еднього прийняття рішення пр авління з цього приводу.

Наведеним також спростову ється висновок апеляційного суду про вчинення спірного п равочину неуповноваженою ві д імені відповідача-2 особою (г оловою правління ОСОБА_1.) без рішення правління товар иства, який (висновок) покладе но в основу оскаржуваної пос танови про визнання договору від 01.04.2004 недійсним згідно з п.1 с т.83 Господарського процесуал ьного кодексу України. Окрім того, оскаржувана постанова не містить належного обґрун тування недійсності договор у №1 з посиланням на ст.241 ЦК Укр аїни, як укладеного з перевищ енням повноважень.

Разом з тим, колегія не може погодитися з висновками апе ляційного суду в частині зас тосування п.1 ст. 83 Господарськ ого процесуального кодексу У країни з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ст.83 Господа рського процесуального коде ксу України господарський су д має право шляхом виход у за межі позовних вимог за власною ініціативою визн ати недійсним пов' язан ий з предметом спору договір , який суперечить законо давству. Однак, в даному випад ку предметом спору є саме виз нання недійсним договору №1 в ід 01.04.2004, інші позовні вимоги (сп ір), з якими міг би бути пов' я заний вказаний договір, пози вачами взагалі не пред' явля лися у даній справі, а тому в д аному випадку відсутні право ві підстави для застосування апеляційним судом п.1 ст.83 Госп одарського процесуального к одексу України .

До того ж, оформлене оскаржу ваною постановою визнання не дійсним спірного договору су дом за власною ініціативою с уперечить змісту процесуаль ного інституту виходу за меж і позовних вимог, врегульова ного п.1 ст.83 ГПК України, оскіль ки в такому разі апеляційний суд фактично не вийшов за меж і предмета позову.

Водночас, порушені скаржни ків питання щодо позастатутн ого характеру спірного догов ору та його фальсифікації (фі ктивності) можуть бути лише п редметом іншого позовного пр овадження.

Твердження ж позивачів про використання при укладенні спірного договору несправжн ьої (підробленої) печатки є пі дставою для звернення до ком петентних правоохоронних ор ганів, оскільки встановлення цих фактів виходить за рамки господарського судочинства .

Зважаючи на вищенаведене, к олегія вбачає підстави для с касування оскаржуваної пост анови як такої, що прийнята вн аслідок помилкового застосу вання норм процесуального пр ава, та залишення без змін ріш ення суду першої інстанції п ро відмову в позові.

Колегія також враховує, що п омилкове застосування місце вим господарським судом позо вної давності в якості додат кової підстави для відмови в позові при одночасному дост еменному встановленні необґ рунтованості та недоведенос ті позовних вимог, не призвел о до прийняття неправильного по суті рішення, а тому не мож е бути достатньою правовою п ідставою для скасування перв існого рішення.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарс ького процесуального кодекс у України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити.

Касаційну скаргу ТОВ "Норма " задовольнити.

Постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 14.07.2010 у справі №К30/2 69-09 скасувати, а рішення господ арського суду Дніпропетровс ької області від 16.12.2009 у даній с праві залишити без змін.

Витрати ТОВ "Норма" по сплат і держмита за подання касаці йної скарги покласти на пози вачів.

Накази доручити видати гос подарському суду Дніпропетр овської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун