Рішення

від 31.10.2023 по справі 400/1653/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 р. справа № 400/1653/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Целєр", вул. Головко, 1, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56200,

до відповідачівГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачатовариство з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Комерц", вул. А.Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030,

провизнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2020 р. № 1440316/43280800; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 24.12.2019 р. № 18 за датою її направлення на реєстрацію

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Целєр" (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач 1 або ГУ ДПС у Миколаївській області) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2 або ДПС України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Комерц" (далі третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.01.20 р. № 1440316/43280800, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ Целєр від 24.12.219 р. № 18;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну № 18 від 24.12.19 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за результатами здійснення господарських операцій, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні. Проте, за результатами обробки, реєстрацію податкових накладних зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних, однак відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважаючи, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено протиправно, позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, відповідно до яких підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів відповідачами та неправомірності дій останніх.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повністю підтримано позовні вимоги.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом замінено відповідача - Головне управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 43144729) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ ВП 44104027).

Суд розглянув справу відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.12.19 р. позивач уклав з ТОВ «Ерідан-Комерц» договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом, за умовами якого позивач зобов`язується організувати та здійснити поставку вантажу.

В період з 20-22 грудня 2019 р. позивачем було надано послуги згідно умов вищезазначеного договору.

22.12.19 р. позивачем було виставлено рахунок на оплату послуг автотранспортних перевезень на загальну суму 492 991,20 грн., а 24.12.19 р. третьою особою сплачено за послуги згідно з рахунком.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) 24.12.19 р. позивачем складено податкову № 18 та 13.01.20 р. направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

13.01.20 р. комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена реєстрація податкової накладної № 18 від 24.12.19 р. з підстав відповідності п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 18 від 24.12.19 р. та первинні документи: договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом № 4 від 01.12.2019, товарно-транспортні накладні, акт виконаних робіт, реєстр товарно-транспортних накладних.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.20 р. № 1440316/43280900, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 18 від 24.12.19 р., в зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, та/або банківських виписок/з особових рахунків.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

Пунктом 3 Порядку № 117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п. 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 18 від 24.12.19 р. вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.18 р. затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій підпунктом 2.1.п. 2 яких передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: щодо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригуваннядо податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

Відповідно до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем 1 також не надано до суду ні самого протоколу засідання комісії, ні переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, у квитанції не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідачем 1 не надано доказів наявності рішення комісії, щодо віднесення ТОВ "Целєр" до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В свою чергу позивачем було надано і відповідачу 1, і до суду всі наявні в нього первинні документи, які підтверджують надання послуг з вантажного перевезення по певним маршрутам, а саме: договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом №4 від 01.12.19 р., товарно-транспортні накладні, акт виконаних робіт та реєстр товарно - транспортних накладних. Також було надано документи, які підтверджують спроможність позивача надати зазначені послуги: Договори оренди транспортних засобів від 01.11.19 р. та Договір оренди нерухомості, копія повідомлення 20-ОПП. Також позивачем надано платіжні доручення, рахунок. При цьому, акт виконаних робіт підтверджує надання послуг, що є підставою для складання та направлення податкової накладної.

Не надаючи оцінки наданим позивачем первинним документам, податковий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 24.12.19 р.

Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені або оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано.

Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні.

Таким чином, відповідачем 1 не доведено правомірність рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, відтак спірне рішення підлягає скасуванню.

Позивач просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання податкову накладну № 18 від 24.12.19 р.

Відповідно до п.п. 19, 20 постанови КМУ № 1246 від 29.12.10 р. податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Зобов`язання відповідача - ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

За таких обставин, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в цій частині та зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну № 18 від 24.12.19 р. днем її подання до Реєстру.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати звіт відповідно до ст. 382 КАС України в розумінні норм КАС України не є позовною вимогою, а є правом суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 4 204 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з того, що саме внаслідок дій відповідача 1 виник спір між сторонами, тому судові витрати належить стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань, в даному випадку судовий збір в сумі 2 102 грн.

Щодо решти сплаченого судового збору в сумі 2 102 грн, суд зазначає, наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 КАС України свідчить, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові № 640/21330/18 від 12 листопада 2019 р. та №280/4269/18 від 25 листопада 2019 р.

Позовна вимога про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача, як зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну, у реєстрації якої відмовлено оскаржуваним рішенням.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Целєр» заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (друга є похідною), за яку, як вже зазначено судом вище по тексту рішення з відповідача 1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Решта у сумі 2 102 грн. є надмірно сплаченим судовим збором та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернута судом першої інстанції за клопотанням позивача.

Також, позивач заявив про понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн., однак на підтвердження понесених витрат позивачем надано лише копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги на ім`я ОСОБА_1 .

За правилами ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано доказів, що підтверджують час, затрачений адвокатом на надання правової допомоги, квитанції на суму 2500 грн., рахунку із конкретизацією, які саме дії були вчинені адвокатом під час надання правничої допомоги тощо.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловнена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.19 р. по справі № 826/841/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивачем не надано до суду належних доказів понесення ним витрат на правничу допомогу у цій справі. Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації заявлених витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 244, 242-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Целєр" (вул. Головко, 1, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56200, ЄДРПОУ 43280800) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393), задовольнити.

2. Скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 16.01.20 р. № 1440316/43280800 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Целєр" (вул. Головко, 1, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56200, ЄДРПОУ 43280800) від 24.12.19 р. № 18.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Целєр" (вул. Головко, 1, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56200, ЄДРПОУ 43280800) від 24.12.19 р. № 18, датою її подання - 13.01.20 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) судовий збір у сумі 2 102 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Целєр" (вул. Головко, 1, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56200, ЄДРПОУ 43280800).

5. Відмовити у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз