Постанова

від 17.01.2024 по справі 400/1653/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1653/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Турецької І.О.,

Джабурія О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, прийняте у складі суду судді Мороз А.О. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕЛЄР» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРІДАН-КОМЕРЦ», про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2020 року № 1440316/43280800; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 24.12.2019 року № 18 за датою її направлення на реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕЛЄР» (далі Позивач, ТОВ «ЦЕЛЄР») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі Відповідач-1, ГУ ДПС у Миколаївській області), Державної податкової служби України (далі Відповідач-2, ДПС України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» (далі третя особа, ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ»), в якому просило суд

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.01.2020 року № 1440316/43280800, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ЦЕЛЄР» від 24.12.2019 року № 18;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 18 від 24.12.19 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

На обґрунтування позову зазначено, що за результатами здійснення господарських операцій, Позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної № 18 від 24.12.2019 року. Проте, за результатами обробки, реєстрацію податкової накладної зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. На виконання цієї пропозиції, Позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних, однак Відповідачем-1 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 позов задоволено; скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 16.01.2020 року № 1440316/43280800 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ЦЕЛЄР» від 24.12.2019 року № 18; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ «ЦЕЛЄР» від 24.12.2019 року № 18, датою її подання 13.01.2020 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «ЦЕЛЄР» судовий збір у сумі 2 102 грн..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона зазначає, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області ґрунтується на тому, що Позивачем не було надано податковому органу на його пропозицію доказів реального здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податкової накладної № 18 від 24.12.2019 року (далі ПН). В свою чергу, судом першої інстанції не було досліджено достовірність інформації, вказаної у первинних документах, які надав Позивач до суду та на розгляд комісії. На думку скаржника, платником податків 24.12.2019 року було направлено на реєстрацію ПН за відсутності події (надання послуги чи зарахування коштів), що надає йому таке право. До повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрація яких зупинена було додано Акт здачі-приймання робіт, який датований 22.12.2019 року за № ОУ-0000014, а його зміст відрізнявся він цілком повторював зміст Рахунку-фактури № СФ-0000014 від 22.12.2019 року щодо кількості перевезеного вантажу, загальної вартості робіт та напрямку перевезення, а Акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000105 від 24.12.2019 року до контролюючого органу у відповідь на зупинення реєстрації ПН не подавався, а також не було додано жодного документу на підтвердження зарахування коштів від замовника. Проте, платником податків надано перевагу звіту за формою 20-ОПП та договорам оренди транспорту, аніж документам, що підтверджує настання однієї з подій, яка породжує право на реєстрацію ПН банківської виписки, платіжного доручення тощо.

Крім цього, апелянт посилається на суперечність та неузгодженість первинних документів, доданих до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрація яких зупинена, оскільки зміст Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-000105 суперечить відомостям, вказаних у платіжному дорученні № 20251 від 24.12.2019 року та у рахунку-фактури № СФ-0000014 від 22.12.2019 року.

Також скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 по справі № 640/11205/19, від 28.12.2022 року по справі № 520/1284/19 та від 14.12.2022 року по справі № 826/3687/18 щодо реальності господарських операцій.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЦЕЛЄР» зареєстровано 09.10.2019 року та знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником податків, у тому числі ПДВ. Видами господарської діяльності ТОВ «ЦЕЛЄР» є 49.41 вантажний автомобільний транспорт (а.с. 7, 8).

01.12.2019 року у м. Миколаїв між ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» (Замовник) та ТОВ «ЦЕЛЄР» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом за № 4, відповідно до якого Виконавець взяв на себе зобов`язання за організацію та перевезення вантажу, а Замовник, в свою чергу, зобов`язався сплатити такі послуги (а.с. 17-19).

Пунктом 2.4. вказаного Договору сторони передбачили, що оплата здійснюється шляхом проведення розрахунків протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунку.

Так, у період з 20 по 22 грудня 2019 року ТОВ «ЦЕЛЄР» на підставі вказаного Договору було надано ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» послуги з організування та здійснення поставки вантажу, а саме пшениці у загальному обсязі 371,62т згідно товарно-транспортних накладних, наявних у матеріалах справи, з яких:

- 42,66т пшениці 2 кл. відповідно до ТТН № 950849 від 20.12.2019 року (а.с. 20);

- 40,28т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 976437 від 20.12.2019 року (а.с. 21);

- 40,12т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 976126 від 20.12.2019 року (а.с. 22);

- 40,26т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 954564 від 21.12.2019 року (а.с. 23);

- 40,58т пшениці 2 кл. відповідно до ТТН № 965896 від 21.12.2019 року (а.с. 24);

- 40,26т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 954562 від 21.12.2019 року (а.с. 25);

- 40,46т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 950237 від 21.12.2019 року (а.с. 26);

- 40,46т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 965879 від 21.12.2019 року (а.с. 27);

- 46,54т пшениці 3 кл. відповідно до ТТН № 950824 від 22.12.2019 року (а.с. 28);

22.12.2019 року ТОВ «ЦЕЛЄР» (Виконавець) пред`явлено до ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» (Замовник) рахунок-фактуру за № СФ-0000014 від 22.12.2019 року на суму 410 826,17 грн. + 82 165,23 грн. ПДВ, а всього 492 991, 40 грн., відповідно до якої Виконавець здійснив поставки вантажу у таких обсягах (а.с. 81):

- ячменю 73,84т на суму 24 673,64 грн. (без ПДВ);

- кукурудзи 35,08т на суму 14 032 грн. (без ПДВ);

- пшениці 618,50т на суму 372 120,53 грн. (без ПДВ).

22.12.2019 року між ТОВ «ЦЕЛЄР» (Виконавець) та ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» (Замовник) складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0000014, відповідно до якого Виконавцем було надано Замовнику послуги з вантажного перевезення на суму загальну суму 492 991, 40 грн. (410 826,17 грн. вартість робіт; 82 165,23 грн. ПДВ 20%) (а.с. 110).

Крім цього, 24.12.2019 року між ТОВ «ЦЕЛЄР» та ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0000105, відповідно до якого Виконавцем по рахунку № СФ-0000014 від 22.12.2019 року було надано Замовнику послуги з вантажного перевезення пшениці у кількості 371,62т на суму загальну суму 268 302, 20 грн. (223 585, 17 грн. вартість робіт; 44 717,03 грн. ПДВ 20%) (а.с. 29).

Сплата за послуги з перевезення вантажу була здійснення ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» на підставі платіжного доручення № 20251 від 24.12.2019 року на загальну суму 492 991, 40 грн. (а.с. 31).

У відповідності до приписів пункту 201.10 ст. 201 та пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТОВ «ЦЕЛЄР» було складено податкову накладну за № 18 від 24.12.2019 року за фактом перевезення вантажу (пшениці) у кількості 371,62т на суму загальну суму 268 302, 20 грн., з яких 223 585, 17 грн. вартість робіт та 44 717,03 грн. ПДВ 20% та 13.01.2020 року вказану ПН направлено до податкового органу для реєстрації в ЄРПН (а.с. 32).

Проте ТОВ «ЦЕЛЄР» отримало Квитанцію, згідно якої ПН № 18 від 24.12.2019 року прийнято, але її реєстрація зупинена з підстав відповідності п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зворотна сторона а.с. 32).

14.01.2020 року ТОВ «ЦЕЛЄР» направлено до податкового органу пояснення № 7 щодо ПН № 18 від 24.12.2019 року та до пояснень додано первинні документи на підтвердження реальності здійснення операцій, а саме рахунок, акт виконаних робіт, договір, реєстр ТТН, товарно-транспортні накладні, 20-ОПП, договори оренди транспорту (а.с. 33).

Однак, 16.01.2020 року комісією ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення № 1440316/43280800 про відмову у реєстрації ПН № 18 від 24.12.2019 року з підстав ненаданням платником податку копій документів, а саме (а.с. 34):

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів, та/або банківських виписок/з особових рахунків.

В подальшому, не погодившись із рішенням комісії ГУ ДПС у Миколаївській області про відмову у реєстрації ПН № 18 від 24.12.2019 року, ТОВ «ЦЕЛЄР» подало скаргу до ДПС України, проте у її задоволенні було відмовлено (а.с. 36, 37).

Вважаючи вищевказане рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, ТОВ «ЦЕЛЄР» звернулося до суду з даним позовом про їх скасування та зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію відповідної податкової накладної.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН не містить конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, на підставі якого здійснено відповідне зупинення, а також не зазначено конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а Позивачем, в свою чергу, було надіслано контролюючому органу письмові пояснення та копії документів щодо вказаної податкової накладної, які підтверджують реальність господарських операцій по цій ПН. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення та наявність підстав для його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо правомірності прийняття комісією ГУ ДПС у Миколаївській області рішення № 1440316/43280800 від 16.01.2020 року про відмову в реєстрації ПН ТОВ «ЦЕЛЄР» від 24.12.2019 року за № 18 в ЄРПН, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За правилами п. 185.1 ст. 185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі Порядок № 1246).

Пунктом 12 Порядку № 1246 установлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац десятий пункту 12).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) (втратив чинність з 01.02.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів № 1165 від 11.12.2019).

Пунктом 2 Порядку № 117 визначено терміни, які вживаються у цьому Порядку: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/»б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/»б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Розділом «Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Пункт 10 Порядку № 117 передбачав, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 19 Порядку № 117).

Пунктом 20 Порядку № 117 передбачалось, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пункт 27 Порядку № 117 встановлював, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

При вирішенні цього судового спору суд враховує, що Порядок № 117 втратив чинність 01.02.2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року, по справі № 826/12108/18 визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 року по справі № 826/12108/18 зупинено дію судових рішень першої та апеляційної інстанції у цій справі до закінчення перегляду рішень в касаційному порядку.

Отже, в період існування спірних правовідносин до 01.02.2020 року вказані вище норми Порядку № 117 були чинними.

Положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено п. 201.16 ПК України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Як встановлено колегією суддів, підставою для зупинення податкової накладної ТОВ «ЦЕЛЄР» за № 18 від 24.12.2019 року в ЄРПН стала відповідність вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку», у зв`язку з чим було запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 32).

В свою чергу, листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01 визначені «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій», пп. 2.1 п.2 яких встановлює, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Поряд із тим, необхідно враховувати, що акт, що затверджує критерії ризиковості здійснення операцій має на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Однак Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. В свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 21.052019 року по справі № 0940/1240/18, від 18.06.2021 року по справі № 824/999/18-а.

Таким чином, колегія суддів зазначає, на час виникнення спірних правовідносин, такі критерії у встановленому порядку визначені не були, що свідчить про протиправність з боку контролюючого органу встановлення відповідності податкової накладної № 18 від 24.12.2019 року критеріям ризиковості.

До того ж, як встановлено колегією суддів, конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно було надати для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, у порушення п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не зазначено. Крім того, не зазначено також і конкретного критерію, визначеного у пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Разом з тим, для правильного вирішення цього судового спору слід надати правову оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, з урахуванням доказів, наданих учасниками справи на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

За приписами ч.ч. 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений Порядком № 117 спосіб, ТОВ «ЦЕЛЄР» надано до податкового органу пояснення № 7 щодо господарських операцій з ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ», а також документи на підтвердження факту надання послуг, з яких:

- Договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом за № 4 від 01.12.2019 року;

- Товарно-транспортні накладні про перевезення пшениці в загальному обсязі 371,62т (за №№ 950849 від 20.12.2019 року, 976437 від 20.12.2019 року, 976126 від 20.12.2019 року, 954564 від 21.12.2019 року, 965896 від 21.12.2019 року, 954562 від 21.12.2019 року, 950237 від 21.12.2019 року, 965879 від 21.12.2019 року, 950824 від 22.12.2019 року);

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0000014 від 22.12.2019 року на суму загальну суму 492 991, 40 грн. (410 826,17 грн. вартість робіт; 82 165,23 грн. ПДВ 20%);

- Рахунок-фактуру за № СФ-0000014 від 22.12.2019 року на загальну суму 492 991, 40 грн. (410 826,17 грн. вартість робіт; 82 165,23 грн. ПДВ 20%);

- Повідомлення за формою № 20-ОПП.

Документ про сплату, як вказував Позивач у позові, не було надано до пояснень у зв`язку із обмеженим обсягом інформації, яка може бути додана до пояснень.

В свою чергу, як встановлено колегією суддів, до скарги на рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області про відмову у реєстрації ПН № 18 від 24.12.2019 року, ТОВ «ЦЕЛЄР» було додано, зокрема платіжне доручення № 20251 від 24.12.2019 року на загальну суму 492 991, 40 грн. (а.с. 31).

Вказаним платіжним дорученням підтверджується факт сплати ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» на користь ТОВ «ЦЕЛЄР» кошти в сумі 492 991, 40 грн. за отриманні послуги з перевезення вантажу на підставі рахунку-фактури за № СФ-0000014 від 22.12.2019 року на суму 492 991, 40 грн. (410 826,17 грн. + 82 165,23 грн. ПДВ), відповідно до якої Виконавець здійснив поставки вантажу у таких обсягах (а.с. 81):

- ячменю 73,84т на суму 24 673,64 грн. (без ПДВ);

- кукурудзи 35,08т на суму 14 032 грн. (без ПДВ);

- пшениці 618,50т на суму 372 120,53 грн. (без ПДВ).

В той же час, рахунок-фактуру за № СФ-0000014 від 22.12.2019 року на загальну суму 492 991, 40 грн. (410 826,17 грн. + 82 165,23 грн. ПДВ) складено за двома Актами виконаних робіт: № ОУ-0000106 від 23.12.2019 року на суму 224 689,19 грн. та № ОУ-0000105 від 24.12.2019 року на суму 268 302,20 грн..

Відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000105 від 24.12.2019 року, Виконавцем (ТОВ «ЦЕЛЄР») по рахунку № СФ-0000014 від 22.12.2019 року було надано Замовнику (ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ») послуги з вантажного перевезення пшениці у кількості 371,62т на суму загальну суму 268 302, 20 грн. (223 585, 17 грн. вартість робіт; 44 717,03 грн. ПДВ 20%) (а.с. 29).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на складання податкової накладної № 18 від 24.12.2019 року на загальну суму 268 302, 20 грн., з яких 223 585, 17 грн. вартість робіт та 44 717,03 грн. ПДВ 20%, господарські операції були здійснені, надано послуги у вигляді перевезення вантажу, а саме пшениці у кількості 371,62т, які були прийняті та за якими було проведено повний розрахунок, що підтверджується належними первинними документами, які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, не зважаючи на наявність у платника податків необхідних первинних документів та надані платником пояснення з відповідними копіями первинних документів, комісією контролюючого органу безпідставно невраховані подані платником документи, які відповідали вимогам закону, в повній мірі підтверджували здійснення господарських операцій та були достатніми для реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 18 від 24.12.2019 року.

Посилання податкового органу на невідповідності первинних документів, складених по операції з надання ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» послуг з вантажного перевезення згідно податкової накладної № 18 від 24.12.2019 року, наявність у них суперечливих даних, неможливість підтвердження окремих обставин, тощо, на переконання колегії суддів є хибним у даному випадку, оскільки не спростовують реальності здійснених господарських операцій.

Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Податковим органом не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної, хоча форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі передбачає можливість проставляння податковим органом відмітки у відповідній графі, яка визначає підстави відмови, зокрема, щодо неподання відповідних документів.

Оскаржуване ж рішення не містить жодних підкреслень у графі «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», яка по своїй суті визначає лише загальний перелік документів.

Колегія суддів зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 року по справі № 815/2985/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати Позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пп. 2 п. 2 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року по справі № 0740/804/18 та в постанові від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18.

Також апеляційний суд вказує і на те, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції Позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 року по справі № 1640/2650/18, від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 року по справі № 0940/1240/18.

Таким чином, ані ГУ ДПС у Миколаївській області, ані ДПС України під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених Позивачем вищевказаних господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків, так і не надано суду доказів, які спростовували б твердження Позивача щодо протиправності рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області № 1440316/43280800 від 16.01.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ЦЕЛЄР» за № 18 від 24.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо наявності підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ЦЕЛЄР» за № 18 від 24.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної ТОВ «ЦЕЛЄР» за № 18 від 24.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, колегія суддів погоджується із застосованим судом першої інстанції засобом захисту прав Позивача, шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ «ЦЕЛЄР» за № 18 від 24.12.2019 року, датою її подання 13.01.2020 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕЛЄР» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРІДАН-КОМЕРЦ», про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2020 року № 1440316/43280800; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 24.12.2019 року № 18 за датою її направлення на реєстрацію залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя:І.О. Турецька

Суддя:О.В. Джабурія