Рішення

від 31.10.2023 по справі 520/20576/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2023 р. справа № 520/20576/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіролтекс" (пр. Любові Малої, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 37366078) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіролтекс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № № UA807000/2023/000170/2 від 10.04.2023; UA807000/2023/000293/2 від 30.05.2023;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA807200/2023/000182 від 10.04.2023; UA807200/2023/000289 від 30.05.2023.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Щодо зауважень митного органу, позивач зазначив, що проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положеннями чинного Митного кодексу України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 р. №11/2-10.16/11627-еп. Щодо розбіжностей щодо суми оплати товару, позивач зазначив, що враховуючи, що оплата була здійсненна в декілька етапів та поєднувала у собі оплату за двома замовленнями, загальна сума у банківських документах не відповідала сумі заявленої у інвойсі, однак у платіжному доручені зазначено за якими інвойсами була здійснена оплата. Згідно з наданими платіжними дорученнями загальна сума дорівнює сумі зазначеній у двох інвойсах.

Про оплату транспортних послуг, позивачем вказано, що відповідно до п. 1.1. договору транспортного експедирування №01/07 від 01.07.2019 року, в межах якого було видано рахунок на оплату, експедитором надавався комплекс транспортно-експедиторських послуг, який включав в себе зобов`язання Експедитора за плату та за рахунок Клієнта зробити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, тобто, всі необхідні послуги для доставки вантажу.

Щодо відомостей вказаних в митній декларації країни відправлення (код товару не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, що подана до митного оформлення, відсутня дата інвойсу, не зазначено порт відправлення, позивач вказав, що митним органом не робився переклад митної декларації країни відправлення, у зв`язку з чим зазначене твердження вважає передчасним, адже відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений Наказом Мінфіну України № 651 від 30.05.2012 року, в графі 33 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД - Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару - в Китаї у відповідності до законодавства Китаю, без застосувань норм українського законодавства, зокрема УКТ ЗЕД. Отже, коди товару в зазначених вище документах визначаються за різними правилами, тому відмінність кодів не можна вважати за розбіжність.

Позивач вважає, що експортна митна декларація містить достатньо відомостей, які дозволяють її ідентифікувати як товаросупровідний документ конкретної поставки товару - номер інвойсу збігається з номером інвойсу, поданим до митного оформлення; номер контейнера відповідає номеру контейнера, вказаному в інших товаросупровідних документах (коносаменті).

Про зауваження митного органу щодо дати видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до митного оформлення коносаменту, умови поставки у митній декларації країни відправлення FOB без зазначення населеного пункту відправлення, позивач зазначив, що це цілком відповідає черговості дій експортера товару. Спочатку виконуються експортні митні формальності, внаслідок чого складається експортна митна декларація. Вже після виконання експортних митних формальностей, результатом яких є експортна митна декларація, товар завантажується на борт судна, внаслідок чого складається коносамент.

Щодо посилань відповідача на вищу митну вартість на подібні товари як на підставу оскаржуваних рішень, позивач зазначив, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що сама по собі наявність подібних товарів, митна вартість яких є вищою, та митне оформлення яких вже здійснено, не є безумовною підставою для відмови у прийнятті митної декларації, та не є обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Підставою для прийняття спірних рішень слугувало те, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні митницями раніше; сума в банківських документах не відповідає сумі заявленою у інвойсі, наданого до митного оформлення; не надано переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації №223120230000545886 відповідно до ст. 254 МКУ та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП; дата видачі митної декларації країни відправлення раніше ніж дата наданого до оформлення коносаменту, що не є логічним, умови поставки у митній декларації країни відправлення FOB без зазначення населеного пункту відправлення; у наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація, щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості, до розрахованої декларантом митної вартості включено лише вартість морського перевезення та автомобільного перевезення та не надано інформації щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України.

Відповідач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів оформлені з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, та підстави для їх скасування відсутні.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя з 05.10.2023 по 11.10.2023 перебував у відпустці.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між ТОВ «СТІРОЛТЕКС» (покупець за контрактом) та ZHENJIANG RICHOICE MACHINERT IMP EXP CO., LTD (КНР) (продавець за контрактом) укладено ЗЕД контракт №1012 від 10.12.2022, за умовами якого продавець продає, а покупець купує Товар в асортименті та номенклатурі згідно з Інвойсами. Умови поставки FOB Шанхай, Китай (Інкотермс 2020).

З метою митного оформлення товару позивач подав до Харківської митниці митну декларацію 23UA807200003962U7 від 10.04.2023. Разом з митною декларацією подано: пакувальний лист б/н від 16.02.2023, рахунок проформа RQ221212CPC-1 від 12.12.2022, рахунок фактура (інвойс) RQ2343001 від 16.02.2023, коносамент № 225175022 від 23.02.2023, CMR6M від 05.04.2023, супровідний документ MRN 23PL322080NU5TF2E1 від 03.04.2023, декларація про походження товару Serial № CCPIT307 2301305043, Certificate №23С3211АО141/00020 до інвойсу RQ2343001 від 16.02.2023, платіжне доручення про сплату товару № 01 від 21.12.2022, №01 від 29.03.2023,рахунок-фактура транспортно-експедиційних послуг №СФ-31319 від 04.04.2023, №СФ-31320 від 06.04.2023, довідка про транспортні витрати №04/04/16597 від 06.04.2023, специфікація № 1 від 06.02.2023, контракт №1012 від 10.12.2022, договір про надання митно-брокерських послуг №9 від 13.09.2022, договір транспортного експедирування №01/07 від 01.07.2019, договір автомобільних перевезень вантажів №2907-22 від 29.07.2022, декларація про торговельну марку від 22.02.2023, копія митної декларації країни відправлення № 223120230000545886 від 21.02.2023, про що вказано у графі 44 митної декларації № 23UA807200003962U7 від 10.04.2023.

Митну вартість для товару №1 (абразивний матеріал на тканій текстильній основі) позивачем визначено за першим методом (ціною договору) у розмірі 21260,75 доларів США.

Митним органом не було визнано заявлену митну вартість та розпочату процедуру консультацій.

У відповідь на запит митниці ТОВ «Стіролтекс» зазначило, що у зв`язку з неконкретизацією сумнівів у запиті про надання додаткових документів і витребування всіх документів з переліку, визначеного ч. 3 ст. 53 МК України підприємство позбавлене можливості надати додаткові документи, які усунули б відповідні сумніви.

Позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000182 від 10.04.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000170/2 від 10.04.2023.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість товару №1 (абразивний матеріал на тканій текстильній основі) митної декларації у сумі 31065,54 доларів США (застосовано 6 (резервний) метод визначення митної вартості).

Товар випущено в обіг за митною декларацією № 23UA807200004008U2 від 11.04.2023.

Між ТОВ «СТІРОЛТЕКС» (покупець за контрактом) та ZHENJIANG RICHOICE MACHINERT IMP EXP CO., LTD (КНР) (продавець за контрактом) укладено ЗЕД контракт №1012 від 10.12.2022, за умовами якого продавець продає, а покупець купує Товар в асортименті та номенклатурі згідно з Інвойсами. Умови поставки FOB Шанхай, Китай (Інкотермс 2020).

З метою митного оформлення товару позивач подав до Харківської митниці митну декларацію 23UA807200006241U9 від 30.05.2023. Разом з митною декларацією подано: пакувальний лист б/н від 07.03.2023, рахунок проформа RQ221212CPC-2 від 12.12.2022, рахунок фактура (інвойс) RQ2343002 від 07.03.2023, коносамент № 177FCACAS327934 від 14.03.2023, CMR6M CMR №LGIO06868I23MP4GD від 23.05.2023,Сертифікат про походження товару № 23С3211АО141/00019, декларація про походження товару RQ2343002 від 17.03.2023, платіжне доручення про сплату товару № 01 від 21.12.2022, № 02 від 01.05.2023, рахунок-фактура транспортно-експедиційних послуг СФ-31926 від 24.05.2023, СФ-31927 від 24.05.2023, довідка про транспортні витрати №24/05/16726 від 24.05.2023, комерційна пропозиція від 02.12.2022.сертифікат 233211BO/000402, специфікація № 2 від 07.03.2023, контракт №1012 від 10.12.2022, додаткова угода до контракту №1 від 05.04.2023, додаткова угода до контракту №2 від 06.04.2023, договір про надання митно-брокерських послуг №9 від 13.09.2022, договір транспортного експедирування №01/07 від 01.07.2019, договір про автоперевезення вантажів № 01/07-22 від 01.07.2022, декларація про торговельну марку від 15.05.2023, копія митної декларації країни відправлення № 223120230000770997 від 11.03.2023, про що зазначено у графі 44 митної декларації № 23UA807200006241U9 від 30.05.2023.

Митну вартість для товару №1 (абразивний матеріал на тканій текстильній основі) позивачем визначено за першим методом (ціною договору) у розмірі 10092,59 доларів США.

Митним органом не було визнано заявлену митну вартість та розпочату процедуру консультацій.

У відповідь на запит митниці ТОВ «Стіролтекс» подало заявку на перевезення № 1 від 01 березня 2023 року та заявку на перевезення № 3 від 19.05.2023.

Позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000289 від 30.05.2023 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000293/2 від 30.05.2023.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість товару №1 (абразивний матеріал на тканій текстильній основі) митної декларації у сумі 16405,18 доларів США ( 6 (резервний) метод визначення митної вартості).

Товар було випущено в обіг за митною декларацією № 23UA807200006316U8 від 30.05.2023.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та відповідними картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом з обґрунтуванням, вказаним вище.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів та змісту заяв по суті справи, підставою для прийняття спірних рішень стало таке:

-декларантом надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ. - та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп;

- відомості, вказані в митній декларації країни відправлення (код товару не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, що подана до митного оформлення);

- у рішенні UA807000/2023/000293/2 зазначено, що дата видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до оформлення коносаменту, умови поставки у митній декларації країни відправлення FOB без зазначення населеного пункту відправлення; в рішенні UA807000/2023/000170/2 зазначено, що дата видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до оформлення коносаменту, відсутня дата інвойсу, не зазначено порт відправлення.

- у рішенні UA807000/2023/000293/2 зазначено, що сума в банківських документах не відповідає сумі, заявленій у інвойсі, наданому до митного оформлення; в рішенні UA807000/2023/000170/2 зазначено, що сума в банківських документах (платіжна інструкція від 29.03.2023 №01) не відповідає сумі, заявленій у інвойсі, наданому до митного оформлення та не відповідає умовам контракту № 1012 від 10.12.2022(п.4.2).

-декларантом не надана будь яка цінова інформація, щодо вартості товару від виробника товару, прайс-лист, калькуляцію , тощо);

- у наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація, щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1)у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з вимогами положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

У означеному аспекті варто також враховувати поняття надмірного формалізму, що обов`язково перевіряється судом при оцінці рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам ст.2 КАС України.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів як сума в банківських документах не відповідає сумі, заявленій у інвойсі, наданому до митного оформлення, судом встановлено таке.

Відповідно до п.4.2 контракту № 1012 від 10.12.2022 продавець зобов`язаний здійснювати оплату за товар згідно Інвойсу, виставленого Продавцем.

Згідно з платіжним дорученням про сплату товару № 01 від 21.12.2022 у графі "призначення платежу" зазначено: за абразивну шкуру згідно контракту №1012 від 10.12.2022, рахунок RQ221212CPC-2 від 12.12.2022 - 7894,10 дол США, рахунок RQ221212CPC-1 від 12.12.2022 - 7984,99 дол США.

Позивачем вказано, що відповідно до цього платіжного доручення внесена передплата за обома рахунками (інвойсами), загальна сума 15879,09 дол США.

Відповідно до платіжного доручення про сплату товару № 01 від 29.03.2023 у графі призначення платежу зазначено: за абразивну шкуру згідно контракту №1012 від 10.12.2022, рахунок RQ2343001 від 16.02.2023 - 26 297,97 дол США., тобто була здійснена часткова оплата за вказаним рахункам. Загальна сума 26297,97 дол США.

Згідно з платіжним дорученням про сплату товару №02 від 01.05.2023 у графі призначення платежу зазначено: за абразивну шкуру згідно контракту №1012 від 10.12.2022, рахунок RQ2343001 від 16.02.2023 та RQ2343002 від 07.03.2023, тобто здійснена повна оплата за двома рахунками. Сума сплачена за цим платіжним дорученням становить 30963,76 дол США.

Загальна сума за трьома платіжними дорученнями 73140,82 дол США.

Сума за двома інвойсами: RQ2343001 від 16.02.2023 на суму 40192,07 дол США, RQ2343002 від 07.03.2023 на суму 32948,75 дол США також дорівнює 73140,82 дол США.

Проаналізувавши вказані докази, суд вважає прийнятними аргументи позивача про те, що враховуючи, що оплата була здійснена в декілька етапів та поєднувала у собі оплату за двома замовленнями, загальна сума у банківських документах не відповідала сумі, заявленій у інвойсі, однак у платіжному доручені зазначено, за якими інвойсами була здійснена оплата, а загальна сума, вказана у платіжних дорученнях, дорівнює сумі, зазначеній у інвойсах.

Суд зважає також і на факт того, що під час процедури консультацій митним органом не було запитано у позивача саме банківські документи, як то передбачено вищевказаними положеннями МК, при цьому проведеним судовим розглядом встановлено, що позивачем правильно обчислено митну вартість товарів за ціною контракту, що підтверджують надані банківські документи.

Щодо ненадання позивачем перекладу та непроведення верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, суд дослідив аргументи учасників справи та дійшов висновку про те, що проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положеннями чинного Митного кодексу України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 р. №11/2-10.16/11627-еп, на який посилається митний орган.

При цьому такий лист не може вважатись законом або підзаконним нормативно-правовим актом, а тому не встановлює обов`язку декларанта щодо верифікації експортної митної декларації.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів.

Позивач обґрунтовано вказує, що митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що митна декларація країни відправлення складена китайською мовою, яка фактично є іноземною мовою міжнародного спілкування (офіційною мовою ООН, другою за поширеністю мовою у світі).

Щодо зауважень митного органу про те, що дата видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до митного оформлення коносаменту, суд зазначає таке.

Позивачем надано пояснення, що це відповідає черговості дій експортера товару, оскільки спочатку виконуються експортні митні формальності, внаслідок чого складається експортна митна декларація, а після виконання експортних митних формальностей, результатом яких є експортна митна декларація, товар завантажується на борт судна, внаслідок чого складається коносамент.

Вищевказаний порядок дій експортера відповідає алгоритму дій при відправленні товару, відтак, у цій частині твердження митного органу щодо непідтвердження позивачем заявленої митної вартості є необґрунтованими.

Щодо зауважень митного органу про те, що в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1)витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а)сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3)роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4)відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Як зазначає позивач, оскільки в наведеному переліку немає експедиторських послуг, тому вони не виокремлювались у рахунку як окрема складова митної вартості.

Відповідно до п. 1.1. договору транспортного експедирування №01/07 від 01.07.2019, в межах якого було видано рахунок на оплату, експедитором надавався комплекс транспортно-експедиторських послуг, який включав в себе зобов`язання Експедитора за плату та за рахунок Клієнта зробити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, тобто, всі необхідні послуги для доставки вантажу.

Щодо твердження відповідача, що морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментами № 225175022 від 23.02.2023, №177FCACAS327934 від 14.03.2023 перевізником NINGBO TOGETHER SHIPPING CO.,LTD експедитор ТОВ «ТГЛ Україна», позивач вказав, що цей перевізник був залучений експедитором, що відповідає суті наданих послуг, адже вдповідно до п. 2.1.3. договору транспортного експедирування №01/07 від 01.07.2019 експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та осіб.

Щодо відомостей, вказаних в митній декларації країни відправлення (код товару не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, що подана до митного оформлення, відсутня дата інвойсу, не зазначено порт відправлення), суд зазначає, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений Наказом Мінфіну України № 651 від 30.05.2012 року, в графі 33 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД - Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару - в Китаї у відповідності до законодавства Китаю, без застосувань норм українського законодавства, зокрема УКТ ЗЕД, а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що коди товару в зазначених вище документах визначаються за різними правилами, тому відмінність кодів не може впливати на правильність обчислення митної вартості товарів.

Водночас правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.

Суд зазначає, експортна митна декларація містить достатньо відомостей, які дозволяють її ідентифікувати як товаросупровідний документ конкретної поставки товару - номер інвойсу RQ2343002 збігається з номером інвойсу, поданим до митного оформлення; номер контейнера QG311W відповідає номеру контейнера, вказаному в інших товаросупровідних документах (коносаменті № 177FCACAS327934 від 14.03.2023), тощо.

У контексті спірних правовідносин суд зауважує, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмовиу митному оформленні товарів. Утім, з переліку витребуваних відповідачем документів не можливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Сумніви митного органу у числових складових митної вартості товарів спростовані наданими до митного оформлення документами, а також проведеним судовим розглядом, що свідчить про необґрунтованість спірних рішень про коригування митної вартості, що має наслідком його скасування, так само як і спірних карток відмови як похідних позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін, зокрема, що обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду про необхідність розмитнення товарів за ціною контракту за наявності всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіролтекс" (пр. Любові Малої, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 37366078) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №№UA807000/2023/000170/2 від 10.04.2023; UA807000/2023/000293/2 від 30.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA807200/2023/000182 від 10.04.2023; UA807200/2023/000289 від 30.05.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіролтекс" (пр. Любові Малої, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 37366078) судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 жовтня 2023 року.

СуддяОлексій Котеньов