Постанова

від 19.10.2023 по справі 757/6286/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Батрин О.В.

Провадження №22-ц/824/8062/2023 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справуза апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К. ІНВЕСТ» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К. ІНВЕСТ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилалась на те, що 21.10.2022 року приблизно о 18:00 год. на автодорозі Київ-Чоп (М-06, 115 км.) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить позивачу, під керуванням її сина ОСОБА_3 та транспортного засобу «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності відповідачу ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ», під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.01.2023 року у справі № 935/2796/22 ОСОБА_2 , який є працівником відповідача, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно зі звітом № 0605/12/22 від 19.12.2022 року про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, складає 1 447 074 грн. 35 коп.

Оскільки відповідальність відповідача згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 2465732 та АТ 2465768 застраховано в АТ «Страхова група «ТАС», позивач звернулась до останнього про виплату страхового відшкодування.

Страховик АТ «Страхова група «ТАС» відшкодував позивачу частину матеріального збитку у розмірі 127 450 грн. 00 коп., що є максимальним розміром страхового відшкодування, встановленого полісом.

Тому, з урахуванням виплачених сум відшкодування, позивач вважає, що на її користь з відповідача, як володільця джерела підвищеної небезпеки, необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди, завданої їхнім працівником ОСОБА_2 , і виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 1 319 624 грн. 35 коп. (1 447 074 грн. 35 коп. - 127 450 грн. 00 коп.).

Позивач також вказала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона зазнала душевних страждань, змушена була разом із близькими пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні, її звичний спосіб життя кардинально змінився, вона перенесла значний емоційний стрес, протягом тривалого часу у зв`язку з пошкодженням автомобіля їй довелося шукати гроші для його ремонту, у зв`язку з чим позивач просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 00 коп., яка має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести позивачу та її родині, та витрати, пов`язані з відновленням її психічного стану.

Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 5 000,00 грн. та витрати по наданій їй правовій допомозі у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 1 319 624 грн. 35 коп. у відшкодування майнової шкоди, 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 5 000 грн. у відшкодування вартості проведеного дослідження, 13 420 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилався на те, що суд першої інстанції стягнув збитки, заподіяні внаслідок ДТП, з особи, яка не мала та не має відношення ні до самого ДТП, ні до фізичної особи - водія, що є учасником цього ДТП. У відповідача ніколи не було та не має транспортного засобу, на якому було скоєно ДТП водієм ОСОБА_2 .

Позивачем було додано до позовної заяви протокол серії ДПР 18 № 085386 від 21.10.2022 року, який нібито підтверджує участь у скоєному ДТП працівника відповідача - ОСОБА_2 та, як наслідок, стягнення заподіяної шкоди саме з підприємства. Проте, як вбачається з зазначеного протоколу: «транспортний засіб КАМАЗ 4310, номерний знак НОМЕР_4 , належить TOB «АТК» а не відповідачу, і місцем роботи ОСОБА_2 відповідно до зазначеного протоколу є TOB «АТК», а не підприємство відповідача.

Апелянт звертає увагу на те, що відповідач на момент скоєння ДТП не перебував у трудових відносинах із ОСОБА_2 тане мав у власності транспортних засобів, які б потрапили у ДТП, а саме КАМАЗ 4310, д.н. НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_5 , напівпричіп СЗАП 83571, д.н. НОМЕР_3 № шасі НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7 . Про зазначене свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів № 3984 від 11.04.2023 року.

Зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги відсутність у справі доказів на підтвердження заподіяння відповідачем ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» матеріальної та моральної шкоди позивачу та ухвалив рішення без встановлення зазначених фактів.

Апеляційним судом виконаний процесуальний обов`язок щодо направлення позивачу копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження. Позивач ОСОБА_1 , яка повідомлялася про розгляд справи, не скористалася своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо доводів і вимог апеляційної скарги відповідача до апеляційного суду не направила.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» - адвокат Рубченко О.І., апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Інші учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились; колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 (том 1, а.с.81).

21.10.2022 року о 18 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп М-06, 115 км. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 , під керуванням її сина ОСОБА_3 та транспортного засобу «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та завдання матеріальних збитків.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.01.2023 року у справі № 935/2796/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн. (том 1, а.с.10-12).

Також судом у рішенні зазначено, що власником транспортного засобу «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , є ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ», а сам ОСОБА_2 під час ДТП працював водієм ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ». Дані обставини суд першої інстанції вважав встановленими на підставі протоколу серії ДПР 18 №085386 від 21.10.2022 року (том 1, а.с.122-124).

Відповідно до звіту № 0605/12/12 від 19.12.2022 року про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу (надалі - КТЗ) «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного СОД ОСОБА_4 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 1 447 074 грн. 35 коп. (том 1, а.с.13-76).

Встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована відповідачем в АТ «Страхова група «ТАС» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 2465732 та АТ 2465768.

АТ «Страхова група «ТАС» здійснило позивачу ОСОБА_1 за її заявою виплату страхового відшкодування на суму 127 450 грн. 00 грн. (том 1, а.с.80).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини третьої особи ОСОБА_2 , який на час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ», то шкода, завдана позивачу пошкодженням автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, як матеріальна, так і моральна, підлягає відшкодуванню відповідачем ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ».

Однак колегія суддів не може погодитись з вищенаведеними висновками суду в повній мірі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1993 року № 6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Тобто, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. При цьому враховується:

час заподіяння шкоди (чи була заподіяна шкода під час виконання трудових обов`язків, чи у вільний від роботи час);

правомірність експлуатації (було довірено предмет підвищеної небезпеки працівникові у процесі виконання ним трудових обов`язків або він самовільно неправомірно використовував його у особистих цілях).

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, обґрунтував свої висновки про стягнення завданої позивачу матеріальної та моральної шкоди з ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» тим, що третя особа ОСОБА_2 під час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» та керував належним товариству автомобілем.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вищенаведених обставин: ні доказів перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ», ні доказів належності транспортного засобу «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на праві власності або на іншій правовій підставі ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ».

При цьому з протоколу серії ДПР 18 №085386 від 21.10.2022 року (том 1, а.с.122-124), на який у рішенні послався суд, як на єдиний доказ трудових відносин третьої особи з відповідачем, вбачається, що ОСОБА_2 працює водієм у ТОВ «АТК», і власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , є ТОВ «АТК», про що зазначено у схемі місця ДТП. Вочевидь, саме ТОВ «АТК» має відповідати перед позивачем за завдану їй шкоду за умови доведеності вищенаведених обставин належними та допустимими доказами.

Викладені обставини переконливо свідчать про те, що висновки суду про наявність трудових відносин між відповідачем та третьою особою, як підставу для задоволення вимог позивача згідно ст.1172 ЦК України, ґрунтуються виключно на припущеннях, що є порушенням ст. 81 ЦПК України, згідно якої доказування ґрунтуватися на припущеннях не може.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем до апеляційної скарги з метою підтвердження його доводів надано належні та допустимі докази, які підтверджують те, що за ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів у період з 20.10.2022 по 12.09.2023 року транспортних засобів зареєстровано не було, а також те, що ОСОБА_2 не працює та ніколи не працював у товаристві.

Вищенаведені докази відповідач був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції з поважних причин, зважаючи на те, що про існування даної справи відповідачу стало відомо лише 23.03.2023 року, вже після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. При цьому, судові засідання, призначені на 30.03.2023 та 27.04.2023 року не відбулись, оскільки були відкладені за клопотанням представника відповідача, а 06.06.2023 року судом було ухвалено рішення про задоволення позову за відсутності представника відповідача, який, таким чином, був позбавлений можливості висловити свої заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 та надати докази на підтвердження цих заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивачем суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що саме відповідач ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» на підставі ст. 1172 ЦК України є особою, яка зобов`язана відшкодувати позивачу завдану їй з вини працівника відповідача ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду, висновок суду про задоволення позову є помилковим, оскільки наявними у справі доказами не підтверджується обов`язок відповідача відшкодувати позивачу завдану їй шкоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, наслідком чого стало ухвалення помилкового рішення про задоволення позову, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ»підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «А.Т.К. ІНВЕСТ» підлягає стягненню сплачений ним за подачу апеляційної скарги судовий збір в розмірі 20 130 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К. ІНВЕСТ» - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року- скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К. ІНВЕСТ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К. ІНВЕСТ» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 20 130 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: