Ухвала

від 26.10.2023 по справі 753/6575/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/6575/22 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/2641/2023 Суддя - доповідач - ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

26 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12022100020001305 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2023 у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борисівка Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого в ГО «Український правозахисний альянс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Зобов`язано ОСОБА_7 відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено долю щодо речових доказів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.

Згідно вироку суду, 13 травня 2022 близько 15-ї години 06 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи в торгівельному залі магазину «Метро», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Григоренка, 43, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Метро Кеш Енд Кері», вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, шляхом вільного доступу, взяв товар з полиць, який належить ТОВ «Метро Кеш Енд Кері», а саме: віскі «Jack Daniels» 1,0 л. в кількості 3 шт., вартістю 2116 гривень 68 гривень, Глобино шийна частина свиняча в/у, в кількості 2,599 кг., вартістю 346 гривень 31 копійка; вино «Poggio al casone chianti super» в кількості 2 штуки, вартістю 388 гривень 74 копійки; «Lavazza q.oro» кава мелена 250 г., в кількості 3 штуки, вартістю 522 гривні 24 копійки; Пирятин сир Голландський 45% в кількості 0,474 кг, вартістю 130 гривень 31 копійка; хліб Бородинський різаний 400 г, в кількості 1 шт., вартістю 15 гривень 08 копійок; «Фаро» сосиски докторські вс, в кількості 0,728 кг, вартістю 124 гривні 91 копійка; «Балтика № 7» 0,5 л, з/б в кількості 8 штук, вартістю 168 гривень; «Nabeglavi» вода мінеральна 1 літр, в кількості 6 штук, вартістю 157 гривень; «Milka» шоколад з арахісом 276 г, в кількості 1 штуки, вартістю 78 гривень 83 копійки; «Milka» шоколад з цілим горіхом 300 г, в кількості 1 шт., вартістю 85 гривень 75 копійок; «Ніжин» томати мариновані 920 г, в кількості 2 штук, вартістю 94 гривні 84 копійки, «Lays» набір чіп чітос 3, в кількості 1 штук, вартістю 137 гривень 82 копійки; «Ятрань» ковбаса лікарська в кількості 0, 622кг, вартістю 137 гривень 82 копійки; хліб Супер тост 350 г, в кількості 1 шт., вартістю 22 гривні 83 копійки, банан в кількості 1,090 кг, вартістю 40 гривень 78 копійок; «Nivea» бальзам 100 мл, в кількості 1 штуки вартістю 126 гривень 67 копійок; Глобино шийна частина яловичина охолоджена, в кількості 1, 426 кг, вартістю 356 гривень 38 копійок, а всього на загальну вартість 5839 гривень 92 копійки, який помістив до візка, який був при ньому.

Після чого, ОСОБА_7 , не розрахувавшись за даний товар належний ТОВ «Метро Кеш Енд Кері» направився до виходу з магазину, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести злочин до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину при виході, тримаючи при собі товар, який намагався таємно викрасти.

Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, в умовах воєнного стану.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що не погоджуються із рішенням суду першої інстанції, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а саме: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а також судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Просить вирок Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2023 - скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що не відповідає дійсності твердження суду, що ОСОБА_7 пройшов через антикрадіжкові рамки, які спрацювали не зупинився і прямував до виходу, оскільки відповідно до відеозапису, який досліджувався судом 10.11.2022 року, вбачається, що ОСОБА_7 13.05.2022 року о 15:01 год. із візком у якому знаходився товар, пройшов через касу за якою не було касира та яка не була закрита чи огороджена будь-якими предметами, табличкою, стрічками тощо і попрямував до магазину «Табакерка», який знаходиться на території магазину ТОВ «Метро», а не одразу до виходу, як про це зазначає суд. Підійшовши до магазину «Табакерка», ОСОБА_7 придбав дві пачки цигарок і о 15:06 год. попрямував до виходу магазину ТОВ «Метро». Ці 5 хв. із моменту проходу повз касову зону, ОСОБА_7 знаходився біля магазину «Табакерка» на території магазину ТОВ «Метро» і розмовляв по телефону.

Крім того апелянт зазначає, що оскільки, від магазину «Табакерка» ОСОБА_7 попрямував до дверей де знаходилися антикрадіжкові рамки біля яких стояв охоронець магазину, рамки спрацювали і ОСОБА_7 одразу зупинився, обернувся до охоронця і почав із ним розмовляти, будь-яких спроб втекти чи полишити приміщення магазину ТОВ «Метро» у діях ОСОБА_7 не вбачається. Сама ж розмова ОСОБА_7 із працівниками охорони відбувалася у тамбурному приміщенні, де знаходилися кавові апарати, банкомати та термінали, фактично, у самих дверях поруч із антикрадіжковими рамками. Із даного відео чітко вбачається, що ОСОБА_7 не залишив межі приміщення магазину ТОВ «Метро». Також із даного відео вбачається, що свідок ОСОБА_10 разом із двома працівниками поліції охорони від крайніх дверей магазину із вулиці, підійшли до ОСОБА_7 та іншого охоронця, які знаходилися біля антикрадіжкових рамок біля перших дверей, і тому вказані обставини повністю спростовують висновки суду.

Також апелянт вказує, що судом залишився недослідженим письмовий наказ, який долучений стороною захисту, а саме копія судового наказу виданого Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області від 11.04.2022 року, відповідно до якого стягнуто із ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини. Оскільки саме після того, коли обвинувачений 13.05.2022 року дізнався у магазині ТОВ «Метро» від своєї колишньої дружини у телефонному режимі про даний судовий наказ про те, що вони знаходять у стадії розлучення у рамках справи №6699/203/22, ОСОБА_7 відчув сильне душевно хвилювання та стрес, який безпосередньо вплинув на його увагу та самоконтроль, у зв?язку із чим останній, не маючи прямого умислу пішов до виходу магазину ТОВ «Метро», не розрахувавшись за товар, що знаходився у його візочку. Однак, під час проходу антикрадіжкових рамок, до моменту виходу із магазину ТОВ «Метро» ОСОБА_7 схаменувся і на місці одразу запропонував охоронцю повернутися на каси та провести розрахунок за вказаний товар, оскільки ОСОБА_7 мав для цього достатню суму коштів. Таким чином, критичне твердження суду про те, що рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.06.2022 року у справі №699/203/22 про розірвання шлюбу, ухвалено майже через півтора місяці після події 13.05.2022 року, а відтак пояснення ОСОБА_7 судом до уваги не беруться, не відповідають фактичним обставинам, оскільки судом взагалі не взято до уваги судовий наказ виданий Корсунь-Шевченківського районним судом Черкаської області, відповідно до якого стягнуто із ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвалюючи своє рішення, суд не пересвідчився у тому, що судові рішення про стягнення аліментів ухвалено у наказному провадженні без участі ОСОБА_7 , а відтак до телефонної розмови 13.05.2022 року із своєю колишньою дружиною він не знав про дану обставину. Звертає увагу апелянт, що на момент події 13.05.2022 року справа №699/203/22 про розірвання шлюбу уже розглядалася Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області, оскільки даний позов подано 10.02.2022 року про що зазначено у самому рішення суду.

Також апелянт вказує, що висновки суду про те, що під час допиту ОСОБА_7 плутався постійно у своїх показах, оскільки спершу стверджував, що купував продукти на день народження дружини, а потім доньки, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_7 лише один раз, помилково повідомив суд, що купував товар на день народження своєї дружини, але потім виправився, посилаючись на своє погане самопочуття та зазначив, що товар купував на день народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 своє доньки ОСОБА_11 , яка на той момент проживала разом із матір?ю у Черкаській області, а ОСОБА_7 збирався до них приїхати, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено копію свідоцтва про народження дитини.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не вказав про те, що свідок ОСОБА_10 особисто не спостерігав за ОСОБА_7 доки той знаходився у магазині, а перебував із двома працівниками поліції охорони ГУНП у м. Києві на вулиця біля виходу із магазину. За діями ОСОБА_7 у торгівельних залах спостерігав його колега ОСОБА_12 . Також, суд упустив свідчення ОСОБА_10 де саме, та у якому місці було затримана ОСОБА_7 , хоча під час допиту свідок ОСОБА_10 детально описував дані обставини.

Також, захисник вказує про те, що поза увагою суду залишилось те, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомляли в судовому засіданні, що під час проведення огляду речей вилучених поліцейськими у ОСОБА_7 у кімнаті охорони, в останнього при собі знаходилися грошові кошти та банківські карти.

Крім того, апелянт вказує, що судом проігноровано пояснення ОСОБА_14 щодо знаходження на алкогольній продукції та дезодорантах електромагнітних датчиків, які через пронесення їх антикрадіжкових рамок видавали світловий та звуковий сигнал, а відтак пронести даний товар таємно від охорони магазину було неможливо.

Також, апелянт зазначає, що не погоджується із висновком суду про те, що ним не беруться до уваги показання свідка ОСОБА_15 в частині того, що у обвинуваченого ОСОБА_7 були грошові кошти, що може підтвердити відсутність наміру в обвинуваченого викрадати чуже майно так як він є товаришем обвинуваченого, оскільки ст. 65 КПК України визначено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження і яка викликана для давання показань.

Окрім того, апелянт вказує, що застосовуючи ч. 1 ст. 75 КК України, суд не в повній мірі дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого, надані стороною захисту та не врахував наявність у ОСОБА_7 вищої юридичної освіти (диплом Національного університету «Одеська юридична академія» з відзнакою), а також те, що він є керівником ГО «Український правозахисний альянс» (код ЄДРПОУ 43679064) основним КВЕД якої є: діяльність у сфері права, що свідчить про особливе ставлення ОСОБА_7 до вимог Конституції України та Законів.

Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційні вимоги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши за клопотанням захисника відеозапис з місця події та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку обґрунтовані сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.

Зокрема, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України підтверджуються показаннями представника потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що у травні цього року йому зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що з магазину якийсь чоловік намагався викрасти товар і що охорона його затримала. Цією особою був ОСОБА_7 , він пройшов через касову зону, де не було касира. Спочатку ОСОБА_7 намагався пройти через касу самообслуговування, але в нього не вийшло. За касовими зонами знаходяться орендарі, до яких магазин Метро не має відношення. Є магазин Табакерка, де розрахунок готівковий і безготівковий. Про ці обставини відомо представнику потерпілого зі слів ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_10 показав суду першої інстанції, що працює в охороні магазину «Метро» від фірми «Аргус». Ним був затриманий ОСОБА_7 , який намагався викрасти товар в магазині «Метро». Охорона магазину спостерігала за ОСОБА_7 по відеокамерам, коли він тільки зайшов до магазину та почав набирати товар, оскільки раніше, ОСОБА_7 вже двічі викрадав товар, тому вони за ним спостерігали. Спочатку ОСОБА_7 хотів пройти через касу самообслуговування, але його там не пропустили. Потім він пішов через касу, де не було касира, і лише потім до виходу, де спрацювала антикрадіжкова рамка. Перед цим він зайшов до Табакерки, придбав цигарки і вже потім вийшов. Свідок ОСОБА_10 чекав на вулиці ОСОБА_7 . Разом з працівниками ДСО був затриманий ОСОБА_7 , його попросили пред`явити чек, на що він повідомив, що розплатився телефоном, чеку немає. На телефоні сіла батарея, тому він не зміг показати оплату. ОСОБА_7 завели до кабінету охорони і чекали СОГ. За цей час ОСОБА_7 запропонував оплатити товар, але охорона відмовилась. До цього, ОСОБА_7 вже викрадав товар, однак охорона магазину побачила це лише після того як він вже залишив магазин.

Свідок ОСОБА_13 показав суду, що був свідком, коли у ОСОБА_7 вилучали продукти харчування, спиртні напої. Як ОСОБА_7 заволодів вказаними продуктами свідку не відомо. Вказаного свідка запросила охорона магазину в окремий кабінет, де був молодий чоловік, ще один свідок та чотири працівники поліції. Все знімалось на камеру. ОСОБА_7 відповідав на питання, пропонував розрахуватись за товар.

Свідок ОСОБА_14 показав, що не пам`ятає коли це сталось, в магазині Метро його запросили побути понятим. Обвинуваченого ОСОБА_7 затримали з продуктами харчування та спритними напоями. ОСОБА_14 був коли вже ОСОБА_7 був затриманий і були працівники поліції. Самого факту крадіжки свідок ОСОБА_14 не бачив.

Показання зазначених свідків та представника потерпілого суд першої інстанції, дослідивши в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законом, безпосередньо сприймаючи їх показання під час судового засідання, обґрунтовано визнав допустимими та достовірними, оскільки вони є логічними, послідовними і такими, що узгоджуються між собою та з іншими, долученими до матеріалів кримінального провадження і безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які доповнюють один одного та в своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Зокрема, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.05.2022 року вбачається, що представник ТОВ «Метро» ОСОБА_10 заявив, що 13.05.2022 року близько 15 години 06 хвилин особа чоловічої статі, як виявилось в подальшому громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , викрав продовольчі товари на суму 5839,92 гривні з магазину «Метро», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Петра Григоренка, 43 (а.с. 71).

З протоколу огляду місця події від 13.05.2022 року та фото таблиці до нього вбачається, що об`єктом огляду є кімната охорони гіпермаркету «Метро», що за адресою: м. Київ, просп. Григоренка, 43. У вказаній кімнаті знаходиться громадянин ОСОБА_7 , біля нього знаходиться візок металевий «Метро» для покупок, в якому знаходяться продукти харчування та спиртні напоїв. Вказаний товар було вилучено (а.с.74-79).

Довідкою ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» від 13.05.2022 р. підтверджується вартість викраденого майна, яка становить 5839 грн. 92 копійок (а.с.84).

Згідно з даними протоколу про здійснення перегляду відеозапису від 17.05.2022 з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто диск DVD-R із записом відеоспостереження магазину ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна». З даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_7 ходить по магазину «Метро» з візком для покупок, обирає товар та кладе його у візок. В подальшому ОСОБА_7 з візком проходить через касову зону, де не має касира та направляється до виходу з магазину (а.с.93-104).

Наведені докази судом першої інстанції належним чином досліджені, детально викладені у вироку, та їм надана відповідна оцінка, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності та їх достатності. Зазначені докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей, а тому суд правильно обґрунтував ними обвинувачення ОСОБА_7 , та вірно кваліфікував дії за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

При цьому, колегія суддів погоджується з мотивами неврахування судом першої інстанції показань свідка сторони захисту ОСОБА_15 ,який є товаришем обвинуваченого ОСОБА_7 , до того ж показання даного свідка щодо наявності у ОСОБА_7 грошових коштів жодним чином не спростовують можливості крадіжки.

Також, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції ретельно перевірив показання обвинуваченого ОСОБА_7 , та навів переконливі докази неспроможності версії обвинуваченого, розцінивши її, як спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення та бажанням уникнути кримінальної відповідальності за скоєнекримінальне правопорушення, з чим погоджується і колегія суддів.

З дослідженого під час апеляційного розгляду за клопотанням сторони захисту диску DVD-R із записом відеоспостереження магазину ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», вбачається правильним встановлення судом першої інстанції того, що всі дії обвинуваченого, а саме його поведінка під час знаходження в торгівельній залі, поведінка під час виходу з торгової зони, свідчила про спрямованість його дій залишити приміщення магазину з неоплаченим товаром. Так, ОСОБА_7 обрав для виходу з торгівельної зали касову зону, де були відсутні працівники, як на даній касі, так і на касах поруч, при цьому, проходячи повз касову зону, увага ОСОБА_7 була спрямована на навколишню обстановку, оскільки останній дивися по сторонам, до того ж, по телефону не розмовляв, і не розрахувавшись за товар направився до виходу. Біля виходу ОСОБА_7 подивився на охоронця та пройшов через антикрадіжкову рамку, яка спрацювала, при цьому, не зупинився, а був саме зупинений охоронцем вже за дверима виходу з магазину.

Отже, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_7 пройшов через антикрадіжкову рамку, яка спрацювала, та був зупинений охоронцем вже за дверима виходу з магазину, а тому, посилання захисника на те, що ОСОБА_7 зупинився одразу, як спрацювала антикрадіжкова рамка є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги захисника з приводу знаходження ОСОБА_7 в тяжкому емоційному стані, викликаному дзвінком дружини з приводу розлучення, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки вони також спростовуються відеозаписом місця події, який є об`єктивним доказом у справі та не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи та з якого чітко вбачається, що ОСОБА_7 , проходячи поз касову зону, по телефону не розмовляв, і лише направляючись до виходу дістав з кишені телефон, глянув на його екран, потім поклав назад до кишені та прослідував на вихід, при цьому, подивившись на охоронця, пройшов антикрадіжкову рамку.

Посилання захисника на те, що дружина телефонувала його підзахисному, саме в період між 15:01 і 15:06, а саме, коли ОСОБА_7 знаходився біля магазину «Табакерка», є неспроможними, оскільки суперечать поясненням самого обвинуваченого, який в суді першої інстанції вказав, що по телефону говорив весь час слідування до виходу. Окрім того, жодних доказів, які б підтверджували дзвінок дружини ОСОБА_7 , як в цей період, так і за час перебування останнього в магазині матеріали справи не містять, не надано таких даних і стороною обвинувачення ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції. До того ж, такі посилання захисника, спростовують версію обвинуваченого, щодо його знаходження в тяжкому емоційному стані, ще під час проходження касової зони з товаром, за який він не розплатився. З огляду на дані обставини, безпідставними є і посилання захисника на наказ щодо стягнення із ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини, про який, як зазначає захисник, обвинуваченого повідомила дружина.

З матеріалів справи вбачається, що події відбувались 13 травня 2022 року, при цьому, судовий наказ про стягнення аліментів, копія якого долучена до матеріалів кримінального провадження винесений 11 квітня 2022 року, тобто за місяць до подій, а рішення суду про розірвання шлюбу постановлено 24 червня 2022 року, що свідчить про те, що дружина обвинуваченого не могла повідомити останнього про факт розлучення, якого на той час ще не було, а доказів того, що про стягнення аліментів з ОСОБА_7 він дізнався лише 13.05.2022 в магазині, в момент, коли наближався до проходу через касові зони, матеріали провадження доказів не містять.

Більш того, долучені до матеріалів кримінального провадження копії судових рішень роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, є знеособленими, і тому взагалі не підтверджують те, що мають відношення до ОСОБА_7 .

Що стосується доводів в апеляційній скарзі захисника про те, що ОСОБА_7 після проходу через касову зону зайшов до магазину «Табакерка», де придбав цигарки, а вже потім направився до виходу, що на думку захисника спростовує умисел обвинуваченого на крадіжку, то такі доводи, на думку колегії суддів, жодним чином не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин справи та доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, як і те, що дані продукти призначалися на день народження дочки або дружини.

Безпідставними є і посилання захисника на не наведення судом першої інстанції у вироку усіх показів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки зі змісту технічних записів судових засідань слідує, що показання вказаних свідків викладено в оскарженому судовому рішенні з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження за приписами ст. 91 КПК.

При цьому, колегія суддів зауважує, що положеннями КПК не передбачено обов`язку суду дослівно викладати показання свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що і було зроблено в цьому випадку.

До того ж, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, наведені ним показання свідка ОСОБА_10 про те, що за ОСОБА_7 спостерігала охорона магазину по відеокамерам, а сам свідок чекав на вулиці, наведені у вироку, а посилання захисника на показання свідків щодо наявності у обвинуваченого грошових коштів, та знаходження на алкогольній продукції та дезодорантах електромагнітних датчиків, не спростовують висновків суду щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

Суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, надав оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

При перевірці матеріалів кримінального провадження, будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду не встановлено.

Відповідає вимогам статті 65 КК України і призначене ОСОБА_7 судом першої інстанції покарання, розмір якого обраний з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів проти власності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, позицію представника потерпілого, характеризуючи дані щодо особи обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра.Врахувавши зазначені обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, в мінімальних межах, установлених санкцією інкримінованої статті, відповідно до положень КК України.

Окрім того, враховуючи індивідуальну тяжкість вчиненого злочину, який є істотно нижчим від типового (тяжкий злочин), оскільки обвинувачений вчинив незакінчений злочин, відсутність претензій з боку потерпілого, факт повернення майна, а також те, що обвинувачений є керівником громадської організації та вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік та інтегрований в суспільство, що підтверджується наявністю місця проживання у м. Києві, вищої освіти, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням на обвинуваченого обов`язків відповідно до ст.76 КК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, з огляду на вимоги ст. 50 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній меті покарання, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів, а встановлений іспитовий строк буде необхідним контролем за поведінкою ОСОБА_7 з боку уповноваженого органу пробації.

Посилання захисника, на те, що судом першої інстанції при звільнені обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням не в повному обсязі було враховано те, що обвинувачений має вищу юридичну освіту та є керівником ГО «Український правозахисний альянс», колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки суд першої інстанції врахував всі обставини, в тому числі і ті, на які посилається захисник, і саме з урахуванням всіх обставин у їх сукупності дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Будь - яких істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2023 у кримінальному провадженні №12022100020001305 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4