Ухвала

від 31.10.2023 по справі 815/1029/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №815/1029/17

адміністративне провадження №К/9901/38860/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. в порядку підготовки справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Грета Група» до Київської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії до касаційного розгляду, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Васильєвої І. А. перебуває судова справа за позовом ТОВ «Грета Група» до Київської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідач заявив клопотання про розгляд справи за участю його представника.

Водночас, аналіз матеріалів касаційної скарги та зміст постановлених судових рішень, предмет та характер спірних правовідносин у цій справі з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п`ятої, шостої статті 262 КАС України, свідчить про можливість здійснення касаційного розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справі «Екбатані проти Швеції» якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції (право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом) можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як установлено матеріалами справи, в суді першої інстанції розгляд справи відбувся за участю представників сторін, тобто відбувся її публічний розгляд.

З огляду на викладене розгляд цієї справи можливий в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без повідомлення сторін.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог компанію «Reebok International Limited» (ТО«гбок Інтернешнл Лімітд»).

Розглянувши вказане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

У частині другій статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частиною п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Враховуючи викладене, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на підставі відповідної ухвали, постановленої за клопотанням такої особи (не виключно) до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання за умови якщо ухвалене рішення по суті спору може вплинути на їхні права та обов`язки.

Питання залучення громадян, як третіх осіб без самостійних вимог, до участі у справі вже вирішувалось Верховним Судом у справі №806/264/17. Так, в ухвалі від 20.05.2020 Верховний Суд дійшов наступних висновків: «Кодекс адміністративного судочинства України не конкретизує суд якої інстанції уповноважений залучати третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі.

За правилами частини другої статті 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу, серед яких зокрема: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб та інше.

Зі змісту викладених положень можна дійти висновку про те, що з метою недопущення ухвалення несприятливого судового рішення для третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, таких осіб наділено загальними правами сторін у справі для активної ролі у сприянні встановлення всіх обставин справи в судовому процесі.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що залучення на стадії касаційного перегляду судових рішень третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі не відповідає правовій природі такого інституту, оскільки обмежує зазначених осіб у праві користуватися усім комплексом процесуальної дієздатності та захистити свої власні інтереси.».

Зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 14.12.2020 у справі №826/2477/16.

Підстави для відступу у цій справі від наведених вище висновків Верховного Суду під час вирішення питання залучення третіх осіб на стадії касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 4, 12, 49, 51, 340, 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Київської митниці ДФС про розгляд справи в судовому засіданні за участю її представника.

Відмовити у задоволенні клопотання Київської митниці ДФС про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог компанію «Reebok International Limited» (ТОВ «Рібок Інтернешнл Лімітд»).

Закінчити підготовку справи за позовом ТОВ «Грета Група» до Київської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ, 01029 у порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

І.А. Васильєва,

Суддя Верховного Суду