Ухвала

від 24.10.2023 по справі 757/6149/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6149/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023 суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Григоренко Ірини Володимирівни від розгляду справи № 757/6149/20-ц за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Інвест Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаргона», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело Фінансів», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, державного реєстратора Покровської державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошеї Анастасії Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Кепітал Груп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко Вікторії Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про припинення права власності, витребування частини майна із чужого володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2023 року у провадження судді для розгляду надійшла заява про відвід головуючого судді Григоренко І. В. від розгляду вказаної справи та в обґрунтування якої заявник посилався на наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, зокрема, на безпідставне відкладення розгляду справи шляхом задоволення усного клопотання представника відповідачів, чим порушила, на його переконання, принцип змагальності, диспозитивності суду та розумності строків розгляду справи, незаконну відмову у доступі до правосуддя, порушення засад гласності і відкритості судового процесу, порушення засад рівності, змагальності сторін під час розгляду справи 07 грудня 2020 року, начебто без участі сторін, які з`явилися на засідання, істотного порушення норм процесуального права шляхом постановлення ухвали від 07 грудня 2020 року, ухвали від 19 січня 2021 року.

Відтак, на переконання заявника, наявні обставини, передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України, і головуючий підлягає відводу.

На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід головуючого судді, суд приходить до висновку про невмотивованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Так, пунктом 5 частини першої ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи питання про відвід судді, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини застерігає суди від необґрунтованого та нерозважливого задоволення відводів суддям та вказує, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти.

Так, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» (рішення від 24 травня 1989 року), «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначено, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

У рішенні в справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У рішенні в справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року Європейський суд з прав людини нагадав, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на основі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь які легітимні сумніви з цього приводу.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини не свідчать про наявність фактів, які можуть ставити під сумнів неупередженість, безсторонність та необ`єктивне ставлення головуючого до учасників справи чи про зацікавленість у несправедливому вирішенні справи.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Зважаючи на доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку, що обґрунтування, наведені у ній, не можуть бути підставою для відводу судді у справі.

Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Григоренко Ірини Володимирівни від розгляду справи № 757/6149/20-ц за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Інвест Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаргона», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело Фінансів», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, державного реєстратора Покровської державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошеї Анастасії Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Кепітал Груп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко Вікторії Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про припинення права власності, витребування частини майна із чужого володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова