Постанова

від 31.10.2023 по справі 208/6868/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7859/23 Справа № 208/6868/21 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Анісімова В.В. на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи:Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), Територіальний сервісний центр МВС № 1443, Територіальний сервісний центр МВС № 4442, про скасування арешту та заборони відчуження рухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду першої інстанції із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що під час перереєстрації транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ Е 240, 2004 року випуску, тип легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який він придбав 29 січня 2021 року, дізнався від співробітників Територіального сервісного центру МВС № 1246, що цей автомобіль значиться у розшуку та на нього накладено арешт в рамках виконавчого провадження за № 60153111, а тому він підлягає вилученню.

Із відкритих джерел та відповіді Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) йому стало відомо, що на належний йому на праві власності автомобіль MERCEDES-BENZ Е 240, 2004 року випуску накладено арешт в рамках виконавчого провадження № 60153111 з примусового виконання виконавчого листа № 426/7208/15-ц від 28.02.2018 року, виданого Сватівським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 , який є солідарним боржником ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадбанк України», в особі філії «Луганського обласного управління AT «Ощадбанк» заборгованість за Договором кредитної лінії.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач не є стороною виконавого провадлження, з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- скасувати арешт чи інші обтяження на рухоме майно - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель Е 240, рік випуску 2004, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ), державний номер НОМЕР_4 , накладений постановою державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 25.02.2020 року у виконавчому провадженні № 60153111 від 25.09.2019 року;

- зняти розшук з автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель Е 240, рік випуску 2004, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), державний номер НОМЕР_4 , накладений постановою державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 25.02.2020 року у виконавчому провадженні № 60153111 від 25.09.2019 року.

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 7908,00 (сім тисяч дев`ятсот вісім гривень), що складаються із судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Рішенням Заводського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від08травня 2023року позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування арешту та заборони відчуження рухомого майна залишено без задоволення; судові витрати віднесено на рахунок позивача; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 11 серпня 2021 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути з відповідача всі понесені ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із розглядом справи.

В обґрунтування посилається на порушення норм процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права. Вважає, що позивачем обрано належний та допустимий нормами матеріального права спосіб захисту своїх майнових прав на автомобіль, на який було незаконно накладено арешт в рамках виконавчого провадження, учасником якого він не є. При цьому наголошував, що позивач звернувся до суду керуючись ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» саме із негаторним позовом, а тому самостійні вимоги щодо визнання права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель Е 240, ним заявлено не було, оскільки право власності у нього виникло на підтваві договору купівлі-продажу від 29.01.2021 року, який ніким не оспорюється та є чинним. Тому вважає хибними висновки суду першої інстанції щодо необхідності їх заявлення.

Також зазначає, що судом першої інстанції неправильно визначено характер спірних правовідносин і змішано норми права, які регулюють правовідносини між сторонами та іншими учасниками виконавчого провадження з норми права, які регулюють порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою яка не є боржником у виконавчому провадженні з приводу накладення арешту на її майно.

Щодо висновку суду про неналежність відповідача зазначає, що відповідачем у таких справах, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року №905/386/18 можуть виступати боржник або особа в інтересах якої накладено арешт на майно. Звертає увагу, що арешт на спірний автомобіль не порушує інтересів боржника ОСОБА_3 , оскільки він вибув із його права власності ще у 2013 році. При цьому АТ «Державний ощадний банк України» є належним відповідачем, інтереси якого як стягувача будуть порушені в результаті зняття арешту накладеного для вилучення та передачі автомобіля банку. А тому відмова суду у задоволенні позовних вимог з підстави не залучення як відповідача ОСОБА_3 є помилковою.

Від АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Зокрема вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки він звернувся не зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця, а з позовом в якому просив скасувати арешт MERCEDES-BENZ, модель Е 240, замість визнання права власності на автомобіль і зняття з нього арешту. Зауважує, що це є самостійною підставою для відмови у позові. Крім того визначаючи відповідачем АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 не було вказано, чим саме останній порушує його право власності на спірний транспортний засіб.

В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 адвокат Анісімов В.В. та в режимі відеоконференції- представник АТ «Державний ощадний банк України» -адвокат Снайо Г.О..

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2016 року Сватівським районним судом Луганської областіу цивільній справі № 426/7208/15-ц ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філіїЛуганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_3 , який є солідарним боржником з ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філіїЛуганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитною лінією № 127 від 28.02.2013 станом на 29.04.2016 в розмірі 10334811 грн. (десять мільйонів триста тридцять чотири тисячі вісімсот одинадцять ).

За інформацією Територіального сервісного центру МВС № 1443 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС ГСЦ МВС № 1443 ОСОБА_3 , 12 червня 2013 року зняв з обліку для реалізації автомобіль марки MERCEDES- BENZ Е 240, рік випуску 2004, об`єм двигуна 2597 см.куб., колір чорний, та 14 травня 2014 року продав його іншій особі. Станом на 25 лютого 2020 року, тобто на момент винесення постанови про арешт автомобіля ОСОБА_3 не був його власником, власником автомобіля марки MERCEDES- BENZ Е 240, рік випуску 2004, об`єм двигуна 2597 см.куб., колір чорний, була інша особа.

У Луганському міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 60153111 з примусового виконання виконавчого листа № 426/7208/15-ц від 28.02.2018 року, виданого Сватівським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_3 , який є солідарним боржником ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління AT «Ощадбанк» заборгованість за Договором кредитної лінії, з зазначених розмірів, що підтверджено витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження .

25 вересня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, що підтверджено копією постанови .

25 лютого 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт та розшук майна боржника. (т. 1 а.с. 91).

29 січня 2021 року між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель Е 240, 2004 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований за продавцем 08.08.2017року підрозділом МВС ТСЦ 1443 за № 1443/2021/2409874 .

Станом на11.08.2021року згіднодо базиданих Територіального сервісного центру МВС № 1443 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС ГСЦ МВС № 1443 автомобіль марки MERCEDES- BENZ Е 240, рік випуску 2004, об`єм двигуна 2597 см.куб., колір чорний зареєстрований за договором купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_1 ,

Згідно листа №47/8349 від 31.08.2021р. Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області транспортний засіб MERCEDES-BENZ Е240 н/з НОМЕР_4 (колір чорний, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_2 ) в рамках виконавчого провадження №60153111 затримано та доставлено до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Новомосковськ, вул. Микити Головка, 19. (т.1 а.с. 109-110).

Заінформацією Територіального сервісногоцентру №1443РСЦ ГСЦМВС вДонецькій області,наданоюна запитсуду 19жовтня 2021року, відповідно до інформації наявних баз даних наявний перелік реєстраційних операцій автомобілю марки MERCEDES-BENZ Е 240, кузов НОМЕР_2 , колір чорний, рік випуску 2004:

- 25.09.2007 р. - реєстрація на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 (номерний знак НОМЕР_7 );

- 12.06.2013 р. зняття з обліку для реалізації у ВРЕР м. Луганськ гр. ОСОБА_3 .

- 14.05.2014 р. - реєстрація у ВРЕР-1 м. Харків за довідкою рахунком ВІА 516030 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає АДРЕСА_2 , (номерний знак НОМЕР_8 );

- 26.10.2016 р. - перереєстрація у ТСЦ № 5341 м. Полтава за ДКП 5341/2016/150246 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає АДРЕСА_3 (номерний знак НОМЕР_9 );

- 25.03.2017 р. - перереєстрація у ТСЦ №4442 м. Сєвєродонецьк за ДКП 4442/2017/387821 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає АДРЕСА_4 . (номерний знак НОМЕР_10 );

- 24.06.2017 р. зняття з обліку для реалізації у ТСЦ 6350 Харківська область.

- 19.07.2017 р. - реєстрація у ТСЦ №1443 м. Краматорська за ДКП 1443/2017/547606 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає АДРЕСА_5 (номерний знак НОМЕР_11 );

- 08.08.2017 р. - перереєстрація у ТСЦ №1443 м. Краматорська 1443/2017/574489 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає АДРЕСА_6 (номерний НОМЕР_6 );

- 29.01.2021 р. - перереєстрація у ТСЦ № 1443 м. Краматорська за 1443/2021/2409874 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешкає АДРЕСА_7 , з видачею номерних знаків НОМЕР_12 .

Згідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 77144064 на 23 грудня 2021 року за рухомим майном з реєстраційним номером НОМЕР_12 запис і відомості про реєстрацію обтяжень відсутній.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а саме в межах позовних вимог позивачем не заявлено позовних вимог і не залучено відповідачем особу, на майно якої постановою від 25 лютого 2020 року ВП № 6015311 накладено арешт, саме не залучено боржника ОСОБА_3 до участі у справі. Також зазначав про відсутність спору щодо права власності позивача на належний йому транспортний засіб, так як порушення права позивача виникло під час здійснення дій при примусовому виконанні судового рішення, учасником його він не є. Крім того суд зауважив, що обираючи відповідачем АТ «Державний ощадний банк України», позивач не довів яким чином, в який спосіб обраний ним відповідач порушив, оспорив, або не визнав права власності позивача ОСОБА_1 на автомобіль.

Проте такий висновок суперечить встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що «вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».

Судом першоїінстанції встановлено,що ОСОБА_1 є власникомтранспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель Е 240, 2004 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 29 січня 2021 року між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований за продавцем 08.08.2017 року підрозділом МВС ТСЦ 1443 за № 1443/2021/2409874. На зазначений транспортний засіб державним виконавцем 25 лютого 2020 року накладено арешт та оголошено в розшук на виконання рішення Сватівського районного суду Луганської області від 30 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 , як боржника на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 10334811 грн. .

Оскільки ОСОБА_1 як власникарештованого майнане єстороною виконавчогопровадження,товін обґрунтовано звернувся із позовом про зняття арешту з майна до особи, в інтересах якої накладено арешт на майно- АТ «Ощадбанк» відповідно до положень статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» .

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи та реалізації вказаного арештованого майна. У разі виникнення зазначеної спірної ситуації належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

Арешт,який накладенийпостановою державноговиконавцяЛуганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) від 25 лютого 2020 року, позбавляє позивача можливості реалізувати своє право власності щодо транспортного засобу.

В залученні в якості відповідача ОСОБА_3 -як боржника не має потреби, оскільки автомобіль, на який накладено арешт, вибув із його володіння ще в 2013 році шляхом його продажу, а тому в даному випадку рішенням суду його права зачіпатися не будуть.

За встановленихобставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню,так яквідсутні підставидля накладенняарешту таоголошення врозшук належногойому направі власностіавтомобілямарки MERCEDES-BENZ, модель Е 240, 2004 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 . Його право власності ніким не оспорюється.

Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 може оскаржити постанову державного виконавця про накладення арешту, винесену в його інтересах, лише у порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, шляхом подачі до суду скарги, а не шляхом звернення з позовом до суду, не ґрунтується на положеннях процесуального та матеріального права.

Що стосуєтьсявимог простягнення судовогозбору тавитрат направничу допомогу,витрати призадоволенні позовустягуються звідповідача накористь позивача.Однак вданому випадкувідповідачем єАТ «Ощадбанк», діями якого не були порушені права позивача, а тому не має підстав покладати відшкодування судових витрат на відповідача.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційним судом встановлено неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального та процесуального права, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.368, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Анісімова В. В. задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 травня 2023 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), Територіальний сервісний центр МВС № 1443, Територіальний сервісний центр МВС № 4442, про скасування арешту та заборони відчуження рухомого майна задовольнити частково.

Зняти арешт та заборону відчуження рухомого транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель Е 240, 2004 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 ,номерний знак НОМЕР_6 , накладений постановою державного виконавця Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) від 25 лютого 2020 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2023 року.

Судді: