Ухвала

від 01.11.2023 по справі 916/1213/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

01 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1213/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 (суддя М.Б. Сулімовська, м.Одеса, повний текст складено 29.09.2023)

у справі №916/1213/23

за позовом заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача-1: Національної академії аграрних наук України

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до відповідача-1: Державного підприємства «Дослідне господарство «Піонер» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Піонер» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним укладений 12.07.2016 Державним підприємством «Дослідне господарство «Піонер» Інституту зрошуваного землеробства НААН України з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» договір №12/07/16 по вирощуванню сільськогосподарської продукції із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу виконавця. Стягнуто з відповідачів по 1342,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» 17.10.2023 звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її через систему «Електронний суд». Апеляційна скарга зареєстрована судом 18.10.2023 за вх.№3329/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/1213/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1213/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

27.10.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 916/1213/23.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, апеляційна скарга від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» подана через систему «Електронний суд» адвокатом Корнелюком Вадимом Васильовичем.

Відповідно до абзаців другого та третього частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом; особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною п`ятою статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС).

Згідно із пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Абзацом 1 пункту 9 Положення про ЄСІТС визначено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до 5.4 Положення про ЄСІТС електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно із пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

Відповідно до пункт 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина дев`ята статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).

Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами підпунктів 12.10., 12.11. пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

29.04.2022 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД», поданої адвокатом Корнелюком Вадимом Васильовичем через систему «Електронний суд», на підтвердження повноважень поіменованої особи додано копію ордера на надання правової (правничої) допомоги серії ВТ №1035726, який видано Адвокатським об`єднанням «Адвокатське об`єднання «ДК ЛІГАЛ КОМПАНІ» 10.04.2023.

Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Корнелюка Вадима Васильовича у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до апеляційної скарги, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням №41.

Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, апеляційний суд дійшов висновку, що наданий представником скаржника документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» в суді.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №260/392/23, від 26.01.2023 у справі №450/605/22, від 07.02.2023 у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №450/569/22 та від 07.02.2023 у справі №466/487/22.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16, від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 56 Господарського процесуального кодексу України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику необхідно надати докази, що посвідчують повноваження адвоката Корнелюка Вадима Васильовича на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» у Південно-західному апеляційному господарському суді.

По-друге, пунктом 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) визначено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Вимоги до надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі встановлено статтею 259 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Положення статті 259 Господарського процесуального кодексу України по суті конкретизують та деталізують вимоги, наведені в пункті 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

Аналіз положень статей 258, 260 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що апеляційна скарга приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, подання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі (пункт 3 частини третьої статті 258 та статті 259 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, обов`язок щодо надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, міститься у статті 259 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у пункті 3 частини третьої статті 258 та статті 259 Господарського процесуального кодексу України зазначено про обов`язок особи, що подає апеляційну скаргу, додати до останньої докази надсилання копії скарги усім іншим учасникам у справі з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою апеляційною скаргою та надати відзив на неї.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними та допустимими доказами надсилання копії скарги іншій стороні у справі можуть бути, зокрема, опис вкладення поштового відправлення, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії апеляційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20), у тому числі відомості (квитанція) про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС з описом документів, що надіслані.

Колегією суддів встановлено, що із долучених до матеріалів апеляційної скарги доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи вбачається, що апеляційну скаргу направлено Національній академії аграрних наук надано на адресу: 03115, м.Київ, вул. Народного ополчення, 3, тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням вказаної юридичної особи є така: 01010, м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.9.

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статей 256 та 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-надати належні докази, що посвідчують повноваження адвоката Корнелюка Вадима Васильовича на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» у Південно-західному апеляційному господарському суді;

-надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Національної академії аграрних наук надано (01010, м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.9) або надати відомості (квитанцію) про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету вказаної юридичної особи.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» на те, що у нього відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та повідомляє про передбачений частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язок останнього зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/1213/23 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД», що відповідно до частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін