Постанова

від 23.10.2023 по справі 910/3205/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа№ 910/3205/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023

у справі № 910/3205/22

за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт Солюшн"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 23.10.2023

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

27.12.2022 від розпорядника майна боржника надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Кіцула С.Б. № 02-7/77 від 27.12.2022 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Ключовим мотивом ухвали є:

- до суду не надходили документи, які свідчили б про те, що в результаті аналізу фінансової звітності боржника було виявлено, що саме дії чи бездіяльність керівника призвели до неплатоспроможності боржника.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, АТ «СЕНС БАНК» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву арбітражного керуючого Кіцула С.Б. № 02-7/77 від 27.12.2022 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника задовольнити.

Ключовим аргументом скарги є:

- під час аналізу фінансово-господарського стану боржника в процедурі розпорядження майном було встановлено, що дії керівника боржника були спрямовані на доведення підприємства до банкрутства, а також ним вчинялися дії щодо приховування банкрутства.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/3205/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3205/22 , відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 05.06.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/3205/22.

Розпорядженням керівника апарату від 29.08.2023 у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про звільнення судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/3205/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Доманська М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/3205/22, розгляд справи призначено на 23.10.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

У чинному КзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КзПБ), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абзац другий частини шостої статті 34 КзПБ).

Отже, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини шостої статті 34 КзПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом 1 частини шостої статті 34 КзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Загроза неплатоспроможності, відповідно до КзПБ, настає у разі - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19 (зазначених скаржником в якості підстави касаційного оскарження), а також постановах від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.

Як вбачається з матеріалів даної справи, заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 визнано АТ "Альфа-Банк" кредитором ТОВ "Самміт Солюшин" на загальну суму 996.270, 44 грн, з яких: 102.569, 85 грн - вимоги першої черги, 320.675, 00 грн - вимоги четвертої черги, а 573.025, 59 грн - вимоги шостої черги.

27.12.2022 від розпорядника майна боржника надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

В поданій заяві арбітражний керуючий Кіцул С.Б. просив суд покласти на колишнього керівника боржника солідарну відповідальності, у зв`язку з доведенням до банкрутства та приховування стійкої фінансової неплатоспроможності боржника.

В обґрунтування вказаних вимог, заявник зазначав, що під час аналізу фінансово-господарського стану боржника в процедурі розпорядження майном, ним було встановлено, що дії керівника боржника були спрямовані на доведення підприємства до банкрутства, а також ним вчинялися дії щодо приховування банкрутства.

Колегія суддів ще раз зазначає, що для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності на підставі ч. 6 ст. 34 КзПБ у боржника мають бути наявні зобов`язання, строк виконання яких настав, як мінімум, перед двома кредиторами, як до відкриття провадження у справі про банкрутство так і після відкриття справи про банкрутство.

Як було зазначено вище, в дані справі у боржника наявний лише один кредитор - АТ "Альфа-Банк", а отже, звернення арбітражного керуючого з заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника є передчасним.

При цьому колегія суддів зауважує, що арбітражний керуючий може повторно звернутися до суду з заявою покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, у разі звернення у справу інших кредиторів та визнання їх грошових вимог судом. Колегія суддів наголошує, що звернення кредиторів після встановленого 30-денного строку в процедурі розпорядження майном, впливає лише на їх права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а не на можливість задоволення їх грошових вимог.

Місцевий суд прийшовши до правильного висновку, що у задоволенні заяви арбітражного керуючого Кіцула С.Б. № 02-7/77 від 27.12.2022 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника слід відмовити, проте при ухваленні судового рішення керувався нормами права, які регулюють субсидіарну відповідальність керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КзПБ).

Таким чином, на підставі викладеного та відповідно до приписів ст. 275, ч. 1,4 ст. 277 ГПК України, мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/3205/22 слід змінити виклавши її в редакції цієї постанови. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/3205/22 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/3205/22 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/3205/22 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/3205/22 залишити без змін.

4. Справу №910/3205/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 31.10.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.В. Отрюх

М.Л. Доманська