Постанова

від 07.09.2023 по справі 911/2545/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа№ 911/2545/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортес»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023

у справі № 911/2545/22 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортес»

до Бородянської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальної організації Бородянської селищної ради

про визнання незаконним та скасування правових актів індивідуальної дії органу місцевого самоврядування

В судовому засіданні 07.09.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2023 (повний текст якого було підписано 08.06.2023) позов ТОВ «Бортес» задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано рішення Бородянської селищної ради від 27.10.2022 №2617-27-VIII та від 27.10.2022 №2614-28-VIII. Стягнуто з Бородянської селищної ради на користь ТОВ «Бортес» 4 962,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01.05.2023 від представника ТОВ «Бортес» до Господарського суду Київської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно судових витрат, в якій представник позивача просить суд стягнути з Бородянської селищної ради на користь ТОВ «Бортес» 101 250,00 грн. витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі №911/2545/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бортес" від 01.05.2023 про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат у справі №911/2545/22 задоволено частково.

Стягнуто з Бородянської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бортес" 5 368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Судом першої інстанції покладено на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу вказані витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 5 368,00 грн. (за задоволені дві вимоги немайнового характеру), яка є співмірною із складністю справи та витраченим часом адвоката, та не покладає на відповідача надмірних необґрунтованих витрат, отже не перетворюється на додатковий фінансовий тягар та захід відповідальності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач 22.06.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення, а саме, з мотивувальної частини додаткового рішення вилучити наступні висновки господарського суду:

«Разом із тим, дослідивши подані документи та матеріали справи, суд погоджується, що вказані в Акті здачі-прийняття наданих послуг від 25.04.2023 витрати є неспівмірними із предметом позову та складністю справи, витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, з огляду на обсяг справи, який не потребував багато часу.

Крім того, суд враховує чинне процесуальне право суду у випадку, якщо спір виник в результаті неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 ст. 129 ГПК України).

За наведених обставин, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам у сукупності, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих адвокатом матеріалів, поданих доказів та предмет позову, врахувавши також матеріальний стан сторін, а також ту обставину, що сторони мали рівні права та обов`язки щодо виконання рішень Бородянської селищної ради від 23.09.2021 №1831-15-VIII та від 02.11.2021 №1936-16-VIII у спосіб укладення договорів оренди та сервітуту, відтак, кожна з них мала рівну можливість звернутися до іншої сторони із проектом відповідних договорів, що зроблено не було;

прийнявши рішення, Бородянська селищна рада була вправі очікувати отримання плати за землю (орендної плати та плати за договором сервітуту у визначеному у рішенні розмірі), однак таку протягом майже року не отримала, відтак спір виник в результаті неправильних дій обох сторін, суд задовольняє заяву позивача від 01.05.2023 про ухвалення додаткового рішення частково; суд задовольняє клопотання відповідача від 14.06.2023 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу частково.

Суд зменшує суму судових витрат на правову допомогу, поклавши їх частину на позивача, та вважає суму судових витрат на правову допомогу 8 052,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Суд покладає на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу вказані витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 5 368,00 грн. (за задоволені дві вимоги немайнового характеру), яка є співмірною із складністю справи та витраченим часом адвоката, та не покладає на відповідача надмірних необґрунтованих витрат, отже не перетворюється на додатковий фінансовий тягар та захід відповідальності.»,

- змінити п.2 резолютивної частини Додаткового рішення в частині задоволеної суми витрат на професійну правничу допомогу. Замість 5 368, 00 грн. стягнути з Бородянської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бортес" 99 900, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Покласти на відповідача витрати позивача на професійну допомогу у сумі 13 500 грн., які позивач очікує понести у зв`язку з апеляційним оскарженням додаткового рішення від 16.06.2023 р. у цій справі.

Апелянт не погоджується з оскаржуваним додатковим рішенням, вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, при його ухваленні суд керувався висновками, які не відповідають встановленим обставинам справи,

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом у додатковому рішенні не зазначено, якими він керувався критеріями при визначенні рівня складності справи, не наведено будь-якої шкали виміру, за якою суд взагалі оцінює складність справи;

- спір у даній справі не можна вважати простим, при підготовці позовної заяви та відповіді на відзив адвокатом був врахований значний масив норм законодавства, якими врегульовані відповідні правовідносини, обсяг судової практики, зібрані докази на підтвердження вимог позивача;

- з усіх наведених позивачем в акті здачі-прийняття наданих послуг від 25.04.2023 послуг адвоката, судом відхилена лише одна послуга - складання клопотання про залучення третьої особи, з чим в судовому засіданні погодився представник позивача, щодо всіх інших послуг, наведених в акті здачі-прийняття наданих послуг від 25.04.2023, судом не наведено будь-яких обґрунтувань, що свідчать про їх невідповідність критеріям реальності, розумності, ефективності тощо;

- господарський суд не зазначив чи нерозумним є розмір визначеного гонорару чи розмір тривалості надання адвокатських послуг;

- судом не зазначено, з огляду на обсяг даної справи, її предмет та складність, тривалість судового процесу, процесуальну поведінку відповідача, які саме адвокатські послуги можна вважати необхідними, скільки часу адвокат мав витратити на надання цих послуг та яка мала бути вартість кожної з таких послуг;

- висновок господарського суду, що спір виник внаслідок неправильних дій, в тому числі позивача, є необґрунтованим та помилковим, а тому судом безпідставно застосовано ч.9 ст.129 ГПК України;

- господарський суд не застосував ч.6 ст.129 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що розмір судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами значно більший від того, що був наданий у попередньому розрахунку судових витрат, що свідчить про штучне збільшення обсягу правничої допомоги та розміру витрат на її надання, що має на меті завдання збитків органу місцевого самоврядування, стверджує, що стягнення в повному розмірі витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, є безпідставним, оскільки згідно п.2.13 договору про надання правничої допомоги адвокатом, не було досягнуто кінцевого позитивного результату виконання доручення, вважає, що дії представника позивача, який «перекручує факти», зазначає недостовірні твердження, є зловживанням процесуальними правами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2545/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бортес" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/2545/22.

06.07.2023 матеріали справи №911/2545/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортес» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі № 911/2545/22; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортес» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі № 911/2545/22 на 07.09.2023.

Явка представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.09.2023 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

В судовому засіданні 07.09.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

31.10.2022 між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Лігал Лайн» (адвокатська фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бортес» (клієнт) було укладено Договір №012-01/10-22 про надання правової допомоги (далі за текстом договір), відповідно до якого:

- клієнт доручає, а адвокатська фірма зобов`язується організувати та здійснити надання клієнту за його дорученням правової допомоги шляхом підготовки, складання та подання необхідних документів та/або представництва інтересів клієнта в господарському суді України першої інстанції та органах, уповноважених на виконання судових рішень, перед третіми особами у спорах між клієнтом та Бородянською селищною радою (Україна, 07801, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Бородянка, вул. Центральна, будинок 331) (відповідач) щодо визнання протиправними та скасування рішень 28 сесії Бородянської селищної ради VIII скликання від 27.10.2022:

«Про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3000 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташована за адресою: с. Нове Залісся, Бучанський район, Київська область»,

«Про визнання рішення 16 сесії Бородянської селищної ради VIII скликання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, загальною площею 14,9127 га для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, що розташована за адресою: с. Нове Залісся, Бучанський район, Київська область» від 02.11.2021 року №1936-16-VIII таким, що втратило чинність», яким вирішено: Визнати рішення 16 сесії Бородянської селищної ради VIII скликання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, загальною площею 14,9127 га (кадастровий номер 3221082200:05:001:0753) для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, що розташована за адресою: с. Нове Залісся, Бучанський район, Київська область» від 02.11.2021року №1936-16-VIII таким, що втратило чинність.

«Про передачу КО БСР «БЛАГОУСТРІЙ БОРОДЯНКА» у постійне користування земельної ділянки площею 0,3000 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств установ і організацій, що розташована за адресою с. Нове Залісся, Бучанський район, Київська область», яким передано КО БРС «БЛАГОУСТРІЙ БОРОДЯНКА» (ідентифікаційний номер юридичної особи 40599484) у постійне користування земельну ділянку площею 0,3000 га (кадастровий номер 3221082200:05:001:0751) (п. 1.1 Договору);

- безпосереднє виконання завдання клієнта здійснюється адвокатом Адвокатської фірми (далі Адвокат) та/або іншими залученими фахівцями у галузі права (п. 1.2 Договору);

- за виконання доручення за цим Договором клієнт зобов`язаний сплатити адвокатській фірмі гонорар з розрахунку 2700 грн. за одну годину послуг адвоката (п. 5.1 Договору);

- клієнт сплачує адвокатській фірмі аванс у розмірі 50 000 грн. протягом 2х днів з дня підписання цього Договору (п. 5.2 Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами (п. 8.1 Договору).

Згідно платіжної інструкції №359_144 від 08.11.2022 ТОВ «Бортес» на рахунок АО «АФ «Лігал Лайн» здійснено платіж в розмірі 50 000,00 грн.

За змістом Акту здачі-прийняття наданих послуг від 25.04.2023 за Договором №012-01/10-22 від 31.10.2022 ТОВ «Бортес» прийняло, а АО «АФ «Лігал Лайн» надало наступні послуги:

- опрацювання наданої клієнтом інформації та документів, що стосуються спору 1 година, вартість 2 700,00 грн.;

- складання Договору №012-01/10-22 від 31.10.2022 про надання правничої допомоги адвокатом 1 година, вартість 2 700,00 грн.;

- збирання доказів, що стосуються спору. Складання та подання адвокатського запиту №01-01/11-22-А3 від 01.11.2022 2 години, вартість 5400,00 грн.;

- збирання доказів, що стосуються спору. Складання та подання адвокатського запиту №04-01/11-22-А3 від 11.11.2022 2 години, вартість 5400,00 грн.;

- збирання доказів, що стосуються спору. Складання та подання адвокатського запиту №08-01/11-22-А3 від 28.11.2022 2 години, вартість 5400,00 грн.;

- складання позовної заяви. Формування пакету позову (оформлення додатків). Подання позовної заяви в Господарський суд Київської області 10 годин, вартістю 27 000,00 грн.;

- складання клопотання про залучення третьої особи 0,5 години, вартістю 1 350,00 грн.;

- складання та подання заперечень на заяву про відповідача про закриття провадження у справі 6 годин, вартістю 16 200,00 грн.;

- складання відповіді на відзив 8 годин, вартістю 21 600,00 грн.;

- участь адвоката в судових засіданнях під час розгляду справи 5 годин, вартістю 13 500,00 грн.

Вартість наданих послуг за цим актом складає 101 250,00 грн. без ПДВ.

Також матеріали справи містять копії ордеру серії АІ №1315365 від 04.12.2022 виданого Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Лігал Лайн» адвокату Липовому І.В.; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3375/10 від 19.07.2007 виданого гр. ОСОБА_1 ; платіжної інструкції №359_144 від 08.11.2022 на суму 50 000,00 грн.; акту здачі-прийняття наданих послуг від 25.04.2023 за Договором №012-01/10-22 від 31.10.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2023 від відповідача Бородянської селищної ради до Господарського суду Київської області надійшло клопотання від 14.06.2023 №10-08-2346 щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому відповідач просить суд відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на Бородянську селищну раду, а натомість покласти їх на позивача у справі; або зменшити витрати на професійну правничу допомогу адвоката до мінімуму.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч.4 ст.129, ч.4 ст.126 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, після дослідження матеріалів справи, предмету та підстави позовних вимог у справі, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів поданих позивачем документів, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 101 250,00 грн явно завищений порівняно зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому правомірно зменшений судом до 5368,00 грн.

При цьому, підстав для задоволення в повному обсязі заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бортес" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі №911/2545/22 підлягає залишенню без задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі № 911/2545/22 - без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортес» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі №911/2545/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі №911/2545/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2545/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 01.11.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко