Ухвала

від 01.11.2023 по справі 902/287/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"01" листопада 2023 р. Справа № 902/287/22

Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022

(ухвалене о 12:45 год. у м. Вінниці, повний текст складено 29.07.2022)

у справі № 902/287/22 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Вінницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач"

про стягнення 355 790 грн 33 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі № 902/287/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" на користь Вінницької міської ради безпідставно збережені кошти в сумі 355 790 грн 33 коп. та 5 336 грн 85 коп. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач", у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі №902/287/22, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

За приписами ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалене 19.07.2022, а його повний текст складено 29.07.2022, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України та вихідними днями, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане судове рішення є 18.08.2022.

Проте, як вбачається з конверту, в якому була подана апеляційна скарга, остання була здана в поштове відділення 09.10.2023. Вказане також підтверджується і відстеженням поштового відправлення з трек-номером 2100108556473.

Тобто, скарга подана через більш чим через 1 рік після ухвалення оскарженого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

При вирішенні питання про можливість поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судових рішень, пропущеного зі спливом значного періоду часу (більше одного року з дня складення повного тексту судового рішення), апеляційним судам слід враховувати, що національним законодавством встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Мотивуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник вказує на те, що він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а про існування цієї справи він дізнався лише після вручення йому 15.09.2023 постанови про відкриття виконавчого провадження, після чого ним вчинені дії направлені на ознайомлення із матеріалами справи та рішенням в цій справі.

В той же час, надаючи оцінку наведеним твердженням скаржника, суд враховує таке.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.05.2022 відкрито провадження у справі №902/287/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.05.2022 (а. с. 51).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.05.2022 було повідомлено відповідача про підготовче судове засідання 21.06.2022 (а. с. 60).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.06.2022 було повідомлено відповідача про судове засідання для розгляду справи по суті 19.07.2022 (а. с. 72).

19.07.2022 Господарським судом Вінницької області ухвалене оскаржене судове рішення (а. с. 79-82).

Як убачається із матеріалів справи, всі судові рішення направлялися відповідачу за адресою: 21022, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 22А, однак поверталися з підстав відсутності адресата за вказаною адресою та закінченням терміну зберігання (а. с. 65-68, 73-75, 85-89).

Між тим, станом на момент розгляду справи судом першої інстанції місцем знаходження відповідач була вищевказана адреса (а. с. 45).

Крім того, звертаючись 15.09.2023 до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення із матеріалами справи № 902/287/22 та наданням копії рішення в цій справі, відповідач вказує своєю адресою - 21022, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 22А (а. с. 90).

Порядок вручення судових рішень встановлений ст.242 ГПК, згідно з п.5 ч.6 якої, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Крім того, Верховний Суд в постановах від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19 неодноразово звертав увагу, що системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд вчиняв дії щодо належного повідомлення відповідача, як про розгляд самої справи, так і про ухвалене рішення в цій справі.

Причиною несвоєчасного отримання судового рішення, ознайомлення із повним текстом рішення, а як наслідок подання апеляційної скарги із пропуском присічного строку на апеляційне оскарження (1 рік) були дії самого відповідача щодо отримання поштової кореспонденції, котра йому направилася судом.

Суд також зазначає, що за змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі "Diya 97 v. Ukraine" від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

З огляду на викладене, суд визнає неповажними підстави пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі № 902/287/22, які наведені ним в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд бере до уваги, що клопотання про поновлення строку, в силу вимог ст. 258 ГПК України, є додатком до апеляційної скарги, а тому має бути надіслано іншому учаснику справи, а докази такого надіслання - подані суду.

Отже, скаржнику необхідно подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, докази надсилання копії клопотання іншому учаснику справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Підстави наведені в апеляційній скарзі щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі № 902/287/22 - визнати неповажними.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі № 902/287/22 - залишити без руху.

3. Зобов`язати скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" протягом 10-днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду: мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказавши інші підстави поновлення строку; докази надіслання копії клопотання іншому учаснику справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів.

4. Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені ст.ст.260, 261 ГПК України.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя-доповідач Петухов М.Г.