Постанова

від 31.10.2023 по справі 904/2981/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2981/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 (прийняту суддею Мілєвою І.В.) у справі № 904/2981/23

за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ"

про визнання укладеним договору оренди

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ"

до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

про викладення п. 4.1 та п. 14.3 запропонованого договору оренди в новій редакції та виключення підпункту 9.6.15 запропонованого договору оренди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви.

Кам`янська міська рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", в якій просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, пр. Конституції, 11А, загальною площею 0,1916 га., для розміщення будівлі гуртожитку, в редакції Кам`янської міської ради Дніпропетровської області.

04.07.2023 Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" подало до суду зустрічну позовну заяву до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить суд: викласти п. 4.1 запропонованого договору оренди в такій редакції: "4.1. Орендна плата встановлюється в діючому розмірі земельного податку, а саме, 350,76 грн на рік, та починає сплачуватись після скасування воєнного стану в Україні"; підпункт 9.6.15 запропонованого договору оренди - виключити; пункт 14.3 запропонованого договору оренди викласти в редакції: "14.3. Всі витрати з оформлення цього договору сторони сплачують в рівних частках".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі № 904/2981/23 повернуто позовну заяву та додані до неї документи Акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ".

Підставою для повернення стали ті обставини, що зустрічний позов підписано особою, на підтвердження повноважень якої не надано жодних доказів.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі № 904/2981/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити зустрічний позов Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Кам`янської міської ради до суду першої інстанції для його розгляду по суті.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що якщо на думку суду з доданих до зустрічного позову доказів (документів) недостатньо для встановлення права особи на підпис цього позову, господарський суд відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України має залишити таку позову заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків - надати додаткові (відповідні та належні) докази повноважень особи на право підпису цього зустрічного позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Кам`янська міська рада проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що суд правомірно застосував п.1 ч.5 ст. 174 ГПК, оскільки в зустрічній позовній заяві представником не було зазначено його посадове становище, не було надано повноважень представника. Подання відповідачем завідомо необґрунтованого зустрічного позову, без оформлення його належним чином є засобом затягування судового розгляду справи.

Від Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшла відповідь на відзив, в якій повторено позиції, викладені у апеляційній скарзі та наведено заперечення щодо необґрунтованості поданого зустрічного позову.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; постановлено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

04.07.2023 Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" подало до суду зустрічну позовну заяву до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить суд: викласти п. 4.1 запропонованого договору оренди в такій редакції: "4.1. Орендна плата встановлюється в діючому розмірі земельного податку, а саме, 350,76 грн на рік, та починає сплачуватись після скасування воєнного стану в Україні"; підпункт 9.6.15 запропонованого договору оренди - виключити; пункт 14.3 запропонованого договору оренди викласти в редакції: "14.3. Всі витрати з оформлення цього договору сторони сплачують в рівних частках".

Зазначений зустрічний позов підписано представником Скиба Софія. До зустрічного позову не надано доказів на підтвердження повноважень вказаного представника.

Проте, до відзиву Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ", який подано до суду першої інстанції в ту ж дату, що і зустрічний позов, додано довіреність № 20/016-юр від 21.12.2022 на підтвердження повноважень юрисконсульта юридичного відділу Скиби Софії, як особи, що засвідчила копії документів. Відзив підписано головою Правління товариства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі № 904/2981/23 повернуто позовну заяву та додані до неї документи Акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ" на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Повертаючи зустрічний позов, суд першої інстанції зазначив, що жодних доказів на підтвердження повноважень Скиби Софії до зустрічної позовної заяви не додано. В матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з відомостями якого керівником Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", який уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зазначено: Сидорова С.Л (керівник), Пустовойта А.М., Куценка Я.В. (представники). Однак відомості про особу, яка підписала позовну заяву (Софію Скибу), у зазначеному Реєстрі відсутні. Разом з тим матеріали позовної заяви не містять відомостей і щодо наявності у Софії Скиби статусу адвоката.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів оскарження ухвали встановлено, що подана зустрічна позовна заява не містить зазначення посади особи, яка його підписала та не містить у додатках доказів на підтвердження повноважень Скиби Софії на представництво Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ".

За положеннями статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Дана справа не визнавалась судом малозначною.

Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

Проте, зазначених вище доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту), окрім довіреності на представника, у матеріалах справи не міститься.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Скиба Софія також не значиться особою, яка може діяти в інтересах Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" в порядку самопредставництва. Матеріали справи не містять відомостей і щодо наявності у Софії Скиби статусу адвоката, також відповідна інформація відсутня в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Належних доказів наявності у Скиби Софії повноважень на підписання зустрічного позову не додано і до апеляційної скарги.

Відтак, зважаючи на встановлення наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо повернення такого зустрічного позову на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції вимог статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме те, що, на його думку, зустрічну позовну заяву необхідно було залишити без руху, судова колегія також вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, така процесуальна дія як залишення позовної заяви без руху пов`язана безпосередньо з недодержанням вимог, зокрема ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, якою визначені загальні вимоги та реквізити позовної заяви.

Водночас приписи п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є імперативними та зобов`язують суд у випадку встановлення обставин подання особою, яка не має процесуальної дієздатності, відсутності підпису або підписання особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, саме повертати її без розгляду, а не залишати без руху.

Тому викладені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції вимог ст. 174 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає безпідставними.

В пункті 3.6 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/9150/21 викладено такі правові висновки щодо чіткого розмежування норм процесуального права, а саме положень частини 1 і пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України:

"Частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи".

Враховуючи на підставі частини 4 статті 236 ГПК України наведений правовий висновок Верховного Суду, колегія суддів відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви з тих підстав, що, виявивши недоліки заяви у виді недолучення до неї доказів на підтвердження повноважень представника на підписання заяви, суд на підставі частини 1 статті 174 ГПК України повинен був постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Схожого висновку про наявність передбаченої пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України підстави для повернення позовної заяви в зв`язку з недолученням до неї документів на представництво інтересів заявника дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 05.08.2019 у справі № 910/17650/18 (див. пункт 56 зазначеної постанови) та від 17.06.2021 у справі № 904/2404/18 (пункт 3.31 вказаної постанови), в ході перегляду ухвал в яких якої виникли подібні процесуальні правовідносини.

З мотивів, наведених у пунктах 17 і 18 цієї постанови, Верховний Суд погоджується з правильними висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що: 1) з урахуванням неподання представником Товариства оформленого відповідно до положень процесуального закону документа, який би підтверджував повноваження представника, в суду не було підстав залишати зустрічну позовну заяву без руху, оскільки частина 5 статті 174 ГПК України є імперативною спеціальною нормою та передбачає конкретні випадки повернення позову без залишення такого без руху і не допускає альтернативних процесуальних заходів для суду; 2) процесуальний закон щодо повернення позовної заяви з тих підстав, з яких її було повернуто оскаржуваною ухвалою, не є диспозитивним і не надає суду можливості вчинити в цьому випадку будь-яку іншу процесуальну дію, крім повернення позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", п. 1 ст. 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Крім того, судова колегія наголошує на тому, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку. Проте, право особи подати зустрічний позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Доводи позивача щодо зловживання відповідачем своїм процесуальними правами на подання немотивованого зустрічного позову та затягування судового процесу по даній справі, колегія суддів відхиляє, оскільки не розглядає по суті та не досліджує на даній стадії обґрунтованість зустрічного позову.

Відносно заявленого клопотання апелянта про витребування з суду першої інстанції усіх матеріалів справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки наявних матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі № 904/2981/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі № 904/2981/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко