Постанова

від 24.10.2023 по справі 904/9441/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023 року м. Дніпро Справа № 904/9441/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 904/9441/21

за позовом фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Хорса",

про виконання зобов`язання в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Базилєвич Ігор Андрійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив:

- зобов`язати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначити (шляхом коригування) дані комерційного обліку електричної енергії щодо точки розподілу 62Z3504937774818 споживача ФОП Базилєвича І. А. щодо обсягу споживання електричної енергії за червень 2021 року відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в розмірі 27 965 кВт*год (замість 50 798 кВт*год) та надіслати відкориговані дані комерційного обліку електричної енергії учасникам ринку електричної енергії;

- зобов`язати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначити (шляхом коригування) дані комерційного обліку електричної енергії щодо точки розподілу 62Z3504937774818 споживача ФОП Базилєвича І. А. щодо обсягу споживання електричної енергії за липень 2021 року відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в розмірі 27 732 кВт*год (замість 54 425 кВт*год) та надіслати відкориговані дані комерційного обліку електричної енергії учасникам ринку електричної енергії;

- зобов`язати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначити (шляхом коригування) дані комерційного обліку електричної енергії щодо точки розподілу 62Z3504937774818 споживача ФОП Базилєвича І. А. щодо обсягу споживання електричної енергії за серпень 2021 року відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в розмірі 28 003 кВт*год (замість 52 922 кВт*год) та надіслати відкориговані дані комерційного обліку електричної енергії учасникам ринку електричної енергії;

- зобов`язати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначити (шляхом коригування) дані комерційного обліку електричної енергії щодо точки розподілу 62Z3504937774818 споживача ФОП Базилєвича І. А. щодо обсягу споживання електричної енергії за вересень 2021 року відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в розмірі 28 210 кВт*год (замість 256 753 кВт*год) та надіслати відкориговані дані комерційного обліку електричної енергії учасникам ринку електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у даній справі в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 скасовано, провадження у справі № 904/9441/21 закрито.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" задоволено частково. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича задовольнити. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2023 скасовано, справу №904/9441/21 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у даній справі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022у справі №904/9441/21 залишено без змін.

06.10.2023 до апеляційного господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, в якій заявник просив ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з фізичної особи-підприємця Бизилєвиач І.А. на користь акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, які понесені відповідачем у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 розгляд заяви відповідача призначено до розгляду в судове засідання на 24.10.2023.

У поданому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та запереченні проти заяви позивач просив відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомоги; у випадку покладення судових витрат відповідача, що пов`язані з переглядом справи в апеляційному порядку, на позивача, зменшити розмір цих витрат до 4 000,00 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, клопотання позивача про розподіл судових витрат та надані заперечення, апеляційний господарський суд вважає за необхідне заяву відповідача прол розподіл судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У той же час колегія суддів звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надані копії: договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021; додаткової угоду №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021; додаткової угоди №32 від 30.12.2022 до договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021; додаткову угоду №33 від 01.12.2021 до договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021; свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю; акту №276 наданих послуг за період з 03.07.2022 по 03.10.2023 за договором про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.01.2021 між акціонерним товариством ДТЕК Дніпровські електромережі (клієнт) та адвокатським об`єднанням Перший радник (виконавець) укладено договір №210-ДЕ про надання правової допомоги, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язався надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Орієнтовна ціна договору становить 1 000 000,00 грн без ПДВ (з урахуванням додаткової угоди №33).

Відповідно до п.1.3 договору (з урахуванням додаткової угоди №4) сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

З урахуванням додаткової угоди №32, строк дії договору до 31.12.2023.

04.10.2023 між сторонами підписано акт №276 наданих послуг за період з 03.07.2022 по 03.10.2023 за договором про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021, якого вбачається, що виконавцем надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №904/9441/21, яка розглядалася Центральним апеляційним господарським судом, у наступному обсязі: ознайомлення з поясненнями позивача, ознайомлення з клопотанням позивача про призначення судової експертизи, підготовка процесуальних документів (заперечення проти пояснень та клопотань позивача), участь у судових засіданнях 05.09.2023, 03.10.2023, підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вартість наданих послуг (фіксований розмір гонорару) складає 15 000,00 грн без ПДВ (п.2 акту).

У наданих запереченнях позивач вказує, що обсяг наданої відповідачу професійної правничої допомоги не є більшим за обсяг професійної правничої допомоги, яка надана позивачу у справі. Більше того адвокати АО Перший Радник мають витрачати значно менше часу, в порівнянні з іншими адвокатами, на надання професійної правничої допомоги з питань, що стосуються діяльності на ринку електричної енергії, з огляду на тривалі відносини з надання професійної правничої допомоги відповідачу, який є оператором системи розподілу.

За таких обставин, на думку позивача, розмір витрат підлягає зменшенню, з урахуванням позиції самого відповідача щодо обґрунтованого розміру витрат, яка викладена в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, до 4 000,00 грн.

Щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви, позивач зазначає, що:

- зазначені в акті №276 від 04.10.2023 послуги та розмір витрат на них не відповідають критеріям реальності, розумності та обґрунтованості;

- умови договору не містять ні погодинного, ні фіксованого розміру гонорару, ні жодного порядку визначення розміру гонорару за правничу допомогу, що надається, ні жодних критеріїв, які при цьому враховуються сторонами;

- невідповідність умов договору №210ДЕ вимогам ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та неврахування таких обставин судом, спростовують зміст принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, який закріплено у п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує обставини справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, подані відповідачем докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, заперечення позивача та вважає, що заява відповідача про відкшодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в сумі 10 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача щодо невідповідності умов договору № 210ДЕ вимогам ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та необгрунтованості у зв`язку з цим розміру заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, адже поданими до матеріалів справи доказами підтверджується їх узгодження між сторонами та фактичне надання послуг.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 904/9441/21 - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські Електромережі (49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна додаткова постанова складена та підписана 01.11.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль