Ухвала

від 30.10.2023 по справі 903/1060/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року Справа № 903/1060/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Мартинюк І.О, розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУДТЕХ» (45000, місто Ковель, вулиця Грушевського, будинок 100, код ЄДРПОУ 43105538)

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка (45726, Волинська область, Луцький район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842)

про стягнення 256 102, 99 грн.

Представники сторін:

Уповноважені представники сторін не прибули у судове засідання

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУДТЕХ» звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка та просить стягнути 256 102, 99 грн. заборгованості в т.ч. 142 501, 60 грн. основного боргу, 67 348, 59 грн. індексу інфляції, 9702 грн. 3% річних, 36 550, 80 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору про надання послуг №24/06/21 від 24.06.2021, в частині своєчасної оплати за надання послуг будівельною технікою.

Ухвалою суду від 12.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2023.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування у позивача оригіналів усіх доказів, що долучені останнім до позовної заяви за вх.№ 01-74/1615/23 від 30.10.2023.

В обґрунтування даної заяви посилається на те, що існує необхідність у витребуванні господарським судом від позивача усіх доказів, копії яких долучені останнім до позовної заяви та зазначає, що відповідачем подання таких доказів є неможливим, а витребувані докази підтвердять або спростують наявність боргу. Крім того, просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, судом встановлено наступне.

Так, відповідно до частин 1, 2, 3 статті 110 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у ставці 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1342 грн.

Крім того, судом встановлено, що у порушення п. 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів належним чином не обґрунтовано необхідності забезпечення доказів у визначений ним спосіб.

Так, за приписами частини 1 статті 110 ГПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Проте, заявником у заяві про забезпечення доказів не зазначено фактичні підстави припускати, що засоби доказування можуть бути втрачені, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, при цьому до заяви про забезпечення доказів заявником не додано доказів, щодо наявності таких підстав.

З огляду на вищевикладене, оскільки судом встановлено, що заявником не дотримані вимоги п. 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України, а також не надано до заяви доказів сплати судового збору, відтак заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, як така, що подана без додержання вимог п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 111 ГПК України.

В поданій заяві відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до 31.10.2023 включно.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним і редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити сплату судового збору за наявності викладених вище умов, а не лише виходячи з майнового стану сторони.

Однак, наявність передбачених ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судового збору, відповідачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено за змістом ст. 8 Закону України Про судовий збір умов, за наявності, яких суд відстрочує сплату судового збору.

ПОСП ім. І. Франка визначених належних і допустимих доказів, суду не надав, наведені ж заявником обставини не мають характер виключних та не є підставами для відстрочення останнього від сплати судового збору, в порядку статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкт господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, а тому вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням особи у доступі до суду та не становить порушення гарантованого їй пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Така позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.03.2019 по справі № 914/1723/15.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, суд вважає за доцільне витребувати у позивача оригінали усіх доказів, що долучені останнім до позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відтак, оскільки відповідач ставить під сумнів усі копії документів, що додані до позовної заяви, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати суду їх оригінали.

Суд, враховуючи неявку у судове засідання учасників справи, дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Керуючись статтями 110, 111, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про забезпечення доказів за вх.№ 01-74/1615/23 від 30.10.2023 повернути заявнику.

2. Відкласти підготовче засідання на "04" грудня 2023 р. на 10:40 год.

3. Повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а) в залі судових засідань №103.

4. Зобов`язати позивача надати оригінали документів, які долучені до позовної заяви.

Ухвали суду можуть бути оскаржені до Північно-західного апеляційного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду підписана 31.10.2023.

Суддя В. М. Дем`як