Рішення

від 24.10.2023 по справі 906/1261/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1261/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання Круглецької А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк М.В. - довіреність №8343 від 09.02.2023,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принтер Плюс"

про стягнення 123 337,80 грн

Процесуальні дії по справі.

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії АТ "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принтер Плюс" про стягнення (з урахуванням заяви позивача №05/20 від 04.01.2023 про уточнення позовних вимог): 98 171,31грн основного боргу, 18 558,41грн пені, 1 114,00грн 3% річних та 5 494,08грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 05.04.2023 суд постановив здійснювати розгляд справи №906/1261/22 за правилами загального позовного провадження та замінив судове засідання, призначене на 05.04.2023 для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням; відклав підготовче засідання.

Розгляд справи у підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

Ухвалою від 26.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1261/22 до судового розгляду по суті на 24.10.2023 о 14:10.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у засідання суду не з`явився.

Стислий виклад позицій сторін у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ "Укртелеком" та ТОВ "Принтер Плюс" укладено договір оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021, за яким орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир вул. Михайлівська, 20. За умовами договору, орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі. Однак ТОВ "Принтер Плюс" не вчасно здійснює оплату орендної плати та комунальних платежів.

ТОВ "Принтер Плюс" у відзиві (а.с. 60-62) на позовну заяву зазначає, що у рахунках на оплату визначено щомісячний розмір орендної плати з розрахунку загальної площі орендованого майна 122,88 кв.м, а не 102,4 кв.м як передбачено пунктом 1 договору №27/543/21 від 20.08.2021. Правильний розрахунок орендної плати становить 17 203,20 грн (102,4 кв.м х 168 грн /1 кв.м з ПДВ). Акти прийому-передачі по експлуатаційним витратам (послугам) сторони не підписували. Суми у вказаних актах перевищують розмір витрат на 617,00 грн в місяць, з чим відповідач не погоджується. Такі документи не можуть підтверджувати факт існування боргу, оскільки не є первинними обліковими бухгалтерськими документами та не відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того зазначає, що у позовній заяві вказано, що 20 643,84 грн - це щомісячна орендна плата, а не грошова застава відповідно до п. 3.10. договору. До того ж, на думку відповідача, до договірних відносин між сторонами мають застосовуватися форс-мажорні обставини через військову агресію рф проти України, що є загальновідомим фактом.

У відповіді АТ "Укртелеком" на відзиві ТОВ "Принтер Плюс" (а.с. 71-74) вказано, що за п. 3.1.1. договору до плата за користування нерухомим майном визначена за орендною ставкою у розмірі 140,00 грн за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), а з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ, орендна плата становить 20 643,84 гривень за 122,88 кв.м за місяць. Договір підписав представник ТОВ "Принтер Плюс" без застережень, а тому орендар погодився, що орендна плата нараховується за 122,88 кв.м з урахуванням коефіцієнту загальних площ. Договором передбачено, що орендар сплачує послуги з утримання майна, порядок та розрахунок яких визначений у додатку №2 до договору, із застосуванням коефіцієнта використання загальних площ - 122,88 кв.м. У період серпня 2021 року - червня 2022 року Житомирська філія АТ "Укртелеком" направляла рахунки-акти за користування орендованим приміщенням з урахуванням послуг на утримання. Вказані рахунки-акти для АТ "Укртелеком" є первинними бухгалтерськими документами, які обліковується у бухгалтерії товариства, та є документами, згідно з якими здійснюються розрахунки. Рахунок є одночасно актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за певний розрахунковий період з кількістю витрат, суми та одиниць вимірювання, який включає: послуги з водопостачання та водовідведення, оренду нерухомості, послуги з утримання майна, витрат енергоживлення, послуги з охорони, послуги з вивезення сміття, послуги з прибирання та послуги з енергозбереження. Орендар не підписав рахунки-акти згідно з умов договору, а орендодавець не отримував від товариства будь-яких заперечень чи зауважень щодо сум, які вказані у рахунках-актах. Відповідно до абзацу 2 п. 3.10. договору, на момент припинення дії договору від 20.08.2021 АТ "Укртелеком" зарахувало грошову заставу у розмірі 20 643,84грн в рахунок оплати платежів.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

20.08.2021 між Акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець / позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Принтер Плюс" (орендар / відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №27/543/21 (а.с.18-23), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування майно (надалі - орендоване майно), а саме: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська, 20, орендованою площею 102,4 кв.м для використання у якості спортивної зали. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку №1 до договору. Вартість орендованого майна з урахуванням індексації становить 825 750,09 грн (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави. Орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави.

Як визначено п. 2.4. договору, орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).

У випадку непередачі орендарем орендодавцю орендованого майна в день закінчення строку дії цього договору або дострокового припинення дії цього договору, або відмови орендаря підписати акт приймання-передачі про повернення орендованого майна з оренди орендодавець має право звільнити орендоване майно від майна (обладнання) орендаря, що знаходиться в ньому (п. 2.5. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 140,00 гривень за 1 кв. м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ, яка становить 20 643,84 гривень за 122,88 кв.м за місяць.

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати у разі збільшення розміру податків (в тому числі податку на нерухомість та земельного податку), зборів, інших обов`язкових платежів, цін і тарифів, що впливають на розмір орендної плати, шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати.

Відповідно до п. 3.3. договору, деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку №2 до договору.

Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги. Про зміни у платі з утримання орендованого майна орендодавець інформує орендаря шляхом надсилання чергового рахунку-акта, у якому відображені такі зміни (п. 3.4. договору).

Відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено, то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії (п. 3.5. договору).

Сторони у п. 3.6. договору домовилися, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 3.7. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у такому порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.7.1 договору); плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 чиспа місяць наступного за розрахунковим (п. 3.7.2. договору).

За змістом п. 3.8 договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку-акта, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акта від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з наступним корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

У п. 3.10. договору зазначено, що будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем за цим договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 20 643,84 гривень. Сума вказаної застави має бути перерахована орендарем на банківський рахунок орендодавця (на підстав рахунку, виставленого орендодавцем) протягом 5 банківських днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення орендодавцем задоволення своїх вимог до орендаря з суми застави. Орендодавець зобов`язаний письмово повідомити про це орендаря, а останній зобов`язується відновити визначений договором розмір грошової застави, шляхом перерахування орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від орендодавця. Після закінчення строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна). Після цього, сума застави, що залишиться не використаною орендодавцем має бути перерахована орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення орендованого майна з користування за відповідним актом.

Відповідно до п. 3.11. договору, починаючи з 2022 року кожного 20 серпня року дії договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 19 липня 2024 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 20 серпня 2021 року (п.11.1 договору).

За п. 11.2. договору, договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це.

У додатку №2 до договору визначено розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна, який становить 4,99 грн /кв.м. Загальна площа орендованого майна 122,88 кв.м. (а.с.22 на звороті).

20.08.2021 представники Акціонерного товариства "Укртелеком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Принтер Плюс" підписали акт приймання-передачі майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021 нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська, 20, площею 102,4 кв.м. Технічний та санітарний стан орендованого майна: задовільний (а.с.23 на звороті).

26.08.2021 ТОВ "Принтер Плюс" сплатило на рахунок АТ "Укртелеком" грошову заставу у розмірі 20 643,84 грн (а.с. 126-128).

Як стверджує позивач, з серпня 2021 року по червень 2022 року орендодавець надавав орендарю рахунки на оплату орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги (а.с. 117-125).

ТОВ "Принтер Плюс" частково виконало зобов`язання зі сплати оренди та комунальних платежів, сплативши 72 000,00 грн (а.с. 129-130, 131-138, 139-142, 143-147, 148-151, 152-156).

Заборгованість з орендної плати та комунальних послуг станом на 11.11.2022 за період користування нерухомим майном (серпень 2021 року - червень 2022 року) становить 98 171,31 грн (190 815,15 - 72 000,00 грн (сума часткових оплат) - 20 643,84 грн (грошова застава).

З огляду на наявну заборгованість ТОВ "Принтер Плюс", АТ "Укртелеком" звернулося з позовом до суду про стягнення з орендаря орендної плати за користування нерухомим майном і комунальних платежів, а також нарахувань, здійснених відповідно до ст. 549, 625 ЦК України.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За актом передачі-приймання від 20.08.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв, згідно з договором оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021, в оренду приміщення площею 102,4 кв.м. за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська, 20.

За договором оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021, орендна плата на місяць становить 20 643,84 грн.

Представник ТОВ "Принтер Плюс" у відзиві на позовну заяву заперечував проти визначеного позивачем розміру орендної плати у вказаній сумі, з посиланням на те, що товариство орендувало майно площею 102,4 кв.м, тому вважає, що орендна плата має розрахуватися із площі, яка передана в оренду.

Як пояснила представник позивача в судовому засіданні, плата за користування орендованою площею розраховувалась не за 102,4 м.кв., а за 122,88 кв.м., як передбачено умовами договору, оскільки враховувася коефіцієнт загальних площ, в який входить користування коридором, туалетом, підсобними приміщеннями.

Суд враховує, що як визначено п. 3.1. договору, за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 140,00 гривень за 1 кв. м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ, яка становить 20 643,84 гривень за 122,88 кв.м за місяць.

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

У додатку №2 до договору оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021 викладено розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна, який становить 4,99 грн /кв.м. Загальна площа орендованого майна 122,88 кв.м (а.с.22 на звороті).

Договір оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021 та додаток №2 до договору підписали представники АТ "Укртелеком" і ТОВ "Принтер Плюс". На документах містяться відтиски печаток підприємств.

Отже, сторони погодили, що орендна плата розраховується у розмірі 140,00 гривень за 1 кв.м. за місяць, з урахуванням ПДВ та к о е ф і ц і є н т а з а г а л ь н и х п л о щ, та становить 20 643,84 гривень за 122,88 кв.м за місяць. Наведеним спростовуються заперечення відповідача про невідповідність нарахованих позивачем платежів по сплаті орендної плати.

У договорі оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021 сторони домовилися, що до орендної плати включається плата за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна. Деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку №2 до договору.

У додатку №2 до договору оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021 зазначено найменування послуг та витрат, які підлягають оплаті, зокрема: електропостачання (згідно з показниками встановленого лічильника), витрати на експлуатацію й обслуговування елетромереж та електрообладнання (0,16 за 1 кв.м), теплопостачання (пропорційно площі, згідно з розрахунком орендодавця), охорона (3,81 за 1 кв.м), прибирання території (0,10 за 1 кв.м), прибирання території (0,09 за 1 кв.м).

У матеріалах справи містяться рахунки-акти №180000/21-8345 від 31.08.2021, №180000/21-8385 від 30.09.2021, №180000/21-8592 від 30.11.2021, №180000/21-8739 від 31.12.2021, №180000/22-82 від 31.01.2022, №180000/22-157 від 28.02.2022, №180000/22-8813 від 30.04.2022, №180000/22-8887 від 31.05.2022, №180000/22-8954 від 30.06.2022 на загальну 190 815,15 грн. У вказаних документах наявна примітка про те, що рахунки є одночасно актом передавання-приймання послуг виконаних робіт (наданих послуг) за конкретний розрахунковий період (а.с. 117-125).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи рахунки-акти містять не лише реквізити для оплати послуг (розрахунковий рахунок та назву банківської установи), але й зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду особи, відповідальну за здійснення господарської операції, особистий підпис, за яким можна ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність підпису орендаря на вказаних рахунках-актах не є підставою стверджувати, що такі документи є неналежними доказами визначення розміру заборгованості ТОВ "Принтер Плюс", оскільки представник орендаря не долучив до відзиву документи, на підтвердження надсилання АТ "Укртелеком" заперечень чи зауважень на послуги та/або розмір нарахувань за вказаними рахунками-актами.

Крім того, до дій, що свідчать про визнання боргу можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу.

ТОВ "Принтер Плюс" частково сплачувало орендну плату, що підтверджується банківськими виписками по рахунку АТ "Укртелеком" з призначенням платежу: "платіж за орендну плату від 2021 р." (а.с. 129-142) та "платіж згідно з заборгованості за орендну плату від 2021 р." (а.с. 148-156).

За викладеного, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що документи, які надав позивач, не можуть підтверджувати факт існування боргу.

Представник ТОВ "Принтер Плюс", заперечуючи проти позовних вимог, наголошував, що збройна агресія рф проти України є обставиною непереборної сили. Вказане підтверджує листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1., а тому вважає, що до договірних правовідносин необхідно застосовувати форс-мажор.

Як відомо, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет та адресований "Всім, кого це стосується", Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Натомість настання обставин непереборної сили відповідно до закону звільняє від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов`язання, а не від його виконання в цілому.

Суд зазначає, що посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які виникли через збройну агресію росії в Україні, не мають заздалегідь встановлений характер і при їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх надзвичайність та невідворотність.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України серед іншого, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

У ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні зазначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні).

Отже, форс-мажорність обставин визначається індивідуально через обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між обставинами і неможливістю вчасного виконання зобов`язань, і підтверджується сертифікатом ТПП, який буде засвідчувати форс-мажорні обставини для зобов`язань по конкретному договору.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення в країні воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Матеріали справи не містять сертифікату Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин у ТОВ "Принтер Плюс" за зобов`язаннями, які виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021.

Отже, відповідач не довів причинно-наслідковий зв`язок між наявними форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №27/543/21 від 20.08.2021.

Враховуючи наявність часткових оплат за договором, а також зарахування позивачем в рахунок заборгованості грошової застави у розмірі 20 643,84 грн, суд задовольняє вимогу АТ "Укртелеком" про стягнення з ТОВ "Принтер Плюс" заборгованості за договором оренди №27/543/21 від 20.08.2021 у сумі 98 171,31грн (190 815,15 - 72 000,00 - 20 643,84).

При зверненні з позовом АТ "Укртелеком" також заявило до стягнення 18 558,41грн пені, 1 114,00грн 3% річних та 5 494,08грн інфляційних втрат (а.с. 38).

Абзацом 2 частини 1 статті 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.2. договору зазначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з розрахунком позивача, пеня визначена в розмірі 18 558,41грн на суму боргу 98 171,31грн з 21.07.2022 до 06.12.2022 (а.с. 6).

Перевіривши нарахування пені, суд приходить до висновку про її обґрунтованість та задовольняє вимогу про стягнення пені у розмірі 18 558,41грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

АТ "Укртелеком" здійснило нарахування 3 % річних у сумі 1 114,00грн (98 171,31 х 139 днів (21.07.2022 - 06.12.2022) х 3% /365 днів х100%), а інфляційних у розмірі 5 494,08 грн за період серпень-жовтень 2022 року (98 171,31 х 1,05596422 (сукупний індекс інфляції за вказаний період) - 98 171,31).

Суд перевірив розрахунок вказаних нарахувань і дійшов до висновку про його обгрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Принтер Плюс" 1 114,00грн 3% річних та 5 494,08грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 98 171,31грн основного боргу, 18 558,41грн пені, 1 114,00грн 3% річних, 5 494,08грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 481,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Принтер Плюс" (10030, Житомирська область, м. Житомир, вул. Князів Острозьких, буд. 79, кв. 21, код ЄДРПОУ 41682227) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ ВП 01184114):

- 98 171,31грн основного боргу,

- 18 558,41грн пені,

- 1 114,00грн 3% річних,

- 5 494,08грн інфляційних втрат,

- 2 481,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 01.11.23

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу код ЄДРПОУ ВП 01184114(рек.) та на ел.пошту - marudenko@ukrtelecom.ua,

3 - відповідачу код ЄДРПОУ 41682227 (рек.) та на ел.пошту - kancler33@ukr.net, рrinterzt@gmail.com.