Ухвала

від 24.10.2023 по справі 911/46/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" жовтня 2023 р. Справа № 911/46/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я»

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників:

від прокуратури: Попельнюк В.В. (посвідчення № 068461 від 01.03.2023)

від позивача: Матіюк Д.В. (самопредставництво)

від відповідача: Воробйова І.В. (ордер серії АІ № 1322375 від 16.02.2023)

встановив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/46/23 за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про:

- скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з реєстраційним номером 1641469832224, яким зареєстровано право приватної власності ПАТ «Забір`я» на майновий комплекс в с. Бобриця Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області до складу якого увійшли, у тому числі: дамба № 26, дамба № 27, дамба № 23 гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25;

- витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічних споруд, що розташовані за адресою Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: дамба № 26, дамба № 27, дамба № 23 гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 1641469832224 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42908096 від 09.09.2018 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, оскільки подані для такої реєстрації документи не є передбаченими статтею 27 вказаного закону правовстановлюючими документами для вчинення відповідної реєстрації.

Як зауважив прокурор, вказані обставини порушують інтереси держави, оскільки гідротехнічні споруди як інженерні споруди виконують заходи як щодо використання водних ресурсів, так одночасно і захист від шкідливої дії води, тоді як постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 визнано частково недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України № 5-25-7/27 від 02.06.1998 та витребувано з незаконного володіння ПАТ «Забір`я» стави нагульні, зокрема № 1 (Б) та № 2 (Б), що перебували і досі перебувають у державній власності та є рибницькими ставками, які, зі свого боку, є комплексними гідротехнічними спорудами.

В розрізі зазначеного, зокрема щодо представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України, прокурор зазначив, що держава в особі вказаного органу є власником основних виробничих фондів, які перебували в господарському віданні державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Забір`я» - ставів нагульних, до складу яких входять спірні гідротехнічні споруди, що забезпечують функціонування водних об`єктів та які не підлягали приватизації, тоді як відповідний орган управління - Фонд державного майна України повідомив про неможливість здійснення відповідних заходів цивільно-правового характеру.

Господарський суд Київської області ухвалою від 19.01.2023 у справі № 911/46/23 залишив без руху позовну заяву першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення такої ухвали.

30.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої прокурор надав пояснення стосовно заявленого позову.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.02.2023 у цій справі, зокрема, прийняв до розгляду позовну заяву першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 27.02.2023, встановив відповідачу строк для подання у письмовій формі відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такої ухвали.

17.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов з огляду на неотримання останнім копій поданої прокурором у цій справі позовної заяви та доданих до неї документів, а також подання відповідачем клопотання про ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.02.2023 у справі № 911/46/23 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про продовження процесуального строку та продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами його направлення прокурору і позивачу до 27.02.2023.

27.02.2023, у встановлений судом строк, через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Надалі Господарський суд Київської області ухвалою від 27.02.2023 у справі № 911/46/23 відклав підготовче засідання на 20.03.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 20.03.2023 у справі № 911/46/23, відклав підготовче засідання на 10.04.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.04.2023 у цій справі відклав підготовче засідання на 01.05.2023.

Господарський суд Київської області ухвалами від 01.05.2023 та 29.05.2023, занесеними до протоколів судових засідань від 01.05.2023 та 29.05.2023 у справі № 911/46/23, відкладав підготовчі засідання на 29.05.2023 та 13.06.2023 відповідно.

Господарський суд Київської області ухвалою від 13.06.2023 у цій справі відклав підготовче засідання на 04.07.2023.

Господарський суд Київської області ухвалами від 04.07.2023, 18.07.2023 та 04.09.2023, занесеними до протоколів судових засідань від 04.07.2023, 18.07.2023 та 04.09.2023 у справі № 911/46/23, відкладав підготовчі засідання на 18.07.2023, 04.09.2023 та 26.09.2023 відповідно.

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.09.2023 у цій справі відклав підготовче засідання на 09.10.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.10.20, занесеною до протоколу судового засідання від 09.10.20 у справі №911/46/23, відклав підготовче засідання на 24.10.2023.

19.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої останній, з метою належного захисту прав та охоронюваного законом інтересу держави, просив суд змінити предмет позову, виклавши його у такій редакції:

« 1) скасувати державну реєстрацію права власності на гідротехнічні споруди дамба № 26, дамба № 27, кормова площадка № 23, гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25 у складі об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2782810332080, яким зареєстровано право приватної власності ПАТ «Забір`я» на майновий комплекс в с. Бобриця Бучанського району Київської області;

2) витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: дамба № 26, дамба № 27, кормова площадка № 23 гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 2782810332080 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68920876 від 17.08.2023 державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Кошовим В`ячеславом Петровичем».

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов`язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

За приписами частини 3 статті 46, пункту 1 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням підготовчого засідання є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, з огляду наведених процесуальних приписів слідує, що позивач в межах заявлених вимог наділений правом змінити предмет позову в межах підготовчого провадження, а тому, враховуючи зазначені прокуратурою обставини та перебування розгляду цієї справи на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку про прийняття заяви заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про зміну предмета позову та здійснення подальшого розгляду справи за вимогами, викладеними у такій заяві.

Перевіривши в підготовчому засіданні 24.10.2023 матеріали справи № 911/46/23 в їх сукупності, заслухавши позиції присутніх в судовому засіданні представників учасників справи з приводу зупинення провадження у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227, частини 2 статті 237 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Так, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 911/1606/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» до Фонду державного майна України про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» на гідротехнічні споруди, що розташовані, зокрема, за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Бобриця, вул. Козацька (вул. Леніна), 98: гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, кормова площадка № 23, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25, дамба № 26, дамба № 27.

Зі свого боку відповідач у заяві про зупинення розгляду справи від 18.07.2023 наголосив на необхідності зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 911/1606/23, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у разі задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про визнання права власності на гідротехнічні споруди, які є складовою приватизованого цілісного майнового комплексу, судом буде встановлено законність та правомірність набуття таким товариством права власності на гідротехнічні споруди, яке виникло в останнього в результаті приватизації державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я», а отже, свідчитиме про недійсність вимог заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України зазначеного прокурором у позовній заяві, з урахуванням прийнятої судом заяви останнього про зміну предмета позову, майна, що є предметом спору в справі № 911/46/23.

Відповідач зазначив, що предметом судового розгляду справи № 911/1606/23 є обставини набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я» у власність майна - гідротехнічних споруд, яке входило до складу цілісного майнового комплексу в процесі приватизації та на яке, з огляду на приписи статті 12 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», поширювались вимоги щодо збереження профільності, технологічної єдності виробництва та цілісності майнових комплексів.

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» під час розгляду справи № 911/1606/23 останнє має на меті довести, що відповідно до статті 12 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», який є спеціальним законом, держава надала дозвіл на приватизацію цілісного майнового комплексу рибогосподарських підприємств, саме враховуючи право на приватизацію як рибоводних об`єктів, так і гідротехнічних споруд, тоді як відсутність зазначення окремим рядком у переліку майна, яке передавалось у власність, назви майна «гідротехнічна споруда» - не дає законних та обґрунтованих підстав стверджувати, що це майно не увійшло до складу цілісного майнового комплексу в процесі приватизації та про те, що держава не приймала рішення про приватизацію такого майна.

Отже, на думку відповідача, предметом судового дослідження у справі № 911/1606/23 буде питання щодо визначення обсягу майна, яке повинно було увійти та фактично було включено до складу цілісного майнового комплексу під час процедури приватизації державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я», тоді як предметом розгляду справи № 911/46/23 є встановлення наявності обставин незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічними спорудами ставів нагульних № 1 (Б) та № 2 (Б), що, зі свого боку, входять до переліку майна, право власності на яке просить визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я» в межах справи № 911/1606/23.

Відповідач стверджує, що прокуратурою в межах справи № 911/46/23 не надано жодного доказу, який би підтверджував обставини незаконного заволодіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічними спорудами ставів нагульних № 1 (Б) та № 2 (Б), оскільки останній вважає, що товариство набуло право власності на такі гідротехнічні споруди в силу положень Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», а не згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України № 5-25-7/27 від 02.06.1998, як зазначає у позовній заяві прокурор.

Оскільки в межах справи № 911/1606/23 встановлюватимуться обставини набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я» права власності на всі гідротехнічні споруди як складової цілісного майнового комплексу, що, зі свого боку, спростує чи підтвердить обставини незаконного заволодіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічними спорудами ставів нагульних № 1 (Б) та № 2 (Б), відповідач вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 911/46/23 до моменту розгляду по суті справи № 911/1606/23.

Зі свого боку прокурор заперечив проти зупинення провадження у цій справі та в обґрунтування своєї позиції зазначив про відсутність будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють розгляд справи № 911/46/23, оскільки долучені як прокурором, так і відповідачем докази дозволяють встановити та оцінити усі дійсні обставини спірних правовідносин, які є предметом судового розгляду у цій справі.

Крім того прокурор наголосив, що суд, розглядаючи справи щодо скасування державної реєстрації прав, фактично вирішує спір про право, оскільки скасування такої реєстрації безпосередньо пов`язано з підставою її проведення, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право, так як сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набутого певною особою права власності.

Тобто на думку прокурора, суд, задовольняючи позов, зокрема про скасування державної реєстрації прав, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить, тоді як намагання Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» додатково визнати в судовому порядку у справі № 911/1606/23 право власності на спірні гідротехнічні споруди, за відсутності на даний момент будь-яких правових підстав для пред`явлення такого позову з огляду на чинність державної реєстрації цього права за товариством, свідчать виключно про подання завідомо безпідставного позову з метою затягування вирішення справи № 911/46/23 у передбачений процесуальним законодавством строк.

Позивач позицію прокурора підтримав.

Із системного аналізу приписів пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України слідує, що під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 870/18/23.

Як слідує зі змісту позовної заяви, підставами для звернення до суду із таким позовом прокурор визначає обставини вибуття спірного майна з володіння держави в особі позивача внаслідок реєстрації прав та його подальше набуття відповідачем на підставі наказу суб`єкта владних повноважень.

Так, якщо позивач прагне набути або відновити втрачене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності (принцип реєстраційного підтвердження володіння, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц), то застосовуються способи захисту прав, які приводять до набуття позивачем володіння нерухомим майном, зокрема віндикаційний позов (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

При цьому до кола обставин, що підлягають доказуванню за віндикаційним позовом належить, зокрема, встановлення судом факту виникнення (набуття) позивачем права власності на спірне майно, а отже, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 914/2944/22.

Отже, враховуючи зазначене, метою поданого заступником керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області позову в межах справи № 911/46/23 є витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічних споруд, що розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: дамба № 26, дамба № 27, кормова площадка № 23, гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25, а тому в межах цієї справи досліджуватимуться обставини правомірності вибуття такого майна з володіння держави в особі позивача внаслідок реєстрації права власності на таке майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я».

Водночас позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» у справі № 911/1606/23 спрямовані на визнання права власності останнього на гідротехнічні споруди, зокрема й на ті, що розташовані за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, кормова площадка № 23, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25, дамба № 26, дамба № 27, як складової цілісного майнового комплексу, як наслідок, задоволення такого позову виключатиме наявність підстав для витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічних споруд.

Оскільки остаточне рішення у справі № 911/1606/23 стосуватиметься, зокрема, наявності або відсутності у прокуратури правових підстав вимагати повернення із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічних споруд, розташованих за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: дамби № 26, дамби № 27, кормової площадки № 23, гідроспоруди № 5, гідроспоруди № 13, гідроспоруди № 24, гідроспоруди № 25, суд дійшов висновку про пов`язаність справи № 911/46/23 зі справою № 911/1606/23.

Водночас встановлення обставин наявності права власності на спірне майно в справі № 911/46/23 у Фонду державного майна України опосередковується встановленням обставин наявності права власності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» в межах справи № 911/1606/23 на те ж саме спірне майно.

Отже, з метою уникнення одночасності розгляду двох пов`язаних між собою справ, що порушуватиме принцип правової визначеності, який ґрунтується на однозначності та передбачуваності правозастосування, а, отже, системності і послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів, з огляду на першочергову необхідність визначення обсягу майна, що увійшло до складу цілісного майнового комплексу під час процедури приватизації державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я» для подальшого встановлення обставин правомірності/неправомірності вибуття спірного майна з володіння держави в особі позивача внаслідок реєстрації права власності на таке майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я», суд дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи № 911/46/23 до вирішення справи № 911/1606/23.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 911/46/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1606/23.

Керуючись статтями 227, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Зупинити провадження у справі № 911/46/23 за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 911/1606/23.

Повна ухвала складена та підписана 01.11.2023, набирає законної сили негайно після її проголошення відповідно до частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема