ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 761/16461/21
провадження № 51-2314 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
представників цивільного відповідача ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «Оллі Транс» - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100007816, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також суд частково задовольнив цивільний позов ОСОБА_8 і постановив стягнути на її користь з АТ «Просто-Страхування» 570,1 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 80 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Крім того, суд прийняв рішення про долю речових доказів і розподіл процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 30 грудня 2020 року близько 12:27, керуючи технічно справним автомобілем марки «Peugeot Partner» (н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись у крайній лівій смузі руху по вул. Тургенєвській зі сторони вул. Січових Стрільців у напрямку вул. Бульварно-Кудрявської в м. Києві, наближаючись до регульованого світлофорними об`єктами перехрестя вулиць Тургенєвської та Павлівської, грубо порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, пунктів 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, тa, повертаючи ліворуч на вул. Павлівську, не дав дороги пішоходу й допустив наїзд на ОСОБА_8 , котра переходила проїзну частину цієї вулиці на дозволений зелений сигнал світлофора для пішоходів справа наліво відносно напрямку руху керованого ним автомобіля. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки, які мають середній ступінь тяжкості.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 березня 2023 року змінив вирок місцевого суду в частині призначеного засудженому покарання і вирішення цивільного позову потерпілої: пом`якшив призначене ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України покарання, визначивши його у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Також апеляційний суд задовольнив частково цивільний позов ОСОБА_8 та постановив стягнути на її користь: з ТОВ «Просто-Страхування» 570,1 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди; з ОСОБА_7 20 000 у рахунок відшкодування моральної шкоди; з ТОВ «Оллі Транс» 60 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ТОВ «Оллі Транс» - адвокат ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 у частині стягнення з ТОВ «Оллі Транс» на її користь моральної шкоди. Вважає, що визначений апеляційним судом розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілої, є завищеним і не відповідає вимогам розумності та справедливості. Також адвокат ОСОБА_10 стверджує, що апеляційний суд безпідставно стягнув моральну шкоду з ТОВ «Оллі Транс», оскільки ця шкода була заподіяна безпосередньо протиправним діянням ОСОБА_7 . Водночас стверджує, що суди не встановили факту виконання трудових (службових) обов`язків ОСОБА_7 для настання обов`язку цього товариства з відшкодування шкоди, завданої діями його працівника. До того ж, як зазначає представник ТОВ «Оллі Транс», цивільна відповідальність власника транспортного засобу була застрахована, тому шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, повинен відшкодувати страховик, а в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди товариство має відшкодувати лише її різницю.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «Оллі Транс» потерпіла ОСОБА_8 просить залишити ухвалу апеляційного суду без зміни як законну, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
У судовому засіданні представники цивільного відповідача ТОВ «Оллі Транс» ОСОБА_10 і ОСОБА_11 просили задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_9 вважали, що підстави для задоволення касаційної скарги представника цивільного відповідача відсутні.
Засуджений ОСОБА_7 і його захисник ОСОБА_6 зазначили, що доводи, на які посилається представник цивільного відповідача в касаційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому просили залишити скаргу без задоволення.
Прокурор ОСОБА_5 вважав, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, оскільки ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 286 КК України, а також вид і розмір призначеного йому покарання в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача про неправильне вирішення судом апеляційної інстанції цивільного позову потерпілої в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ «Оллі Транс» є неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1). Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5).
У цьому кримінальному провадженні потерпіла ОСОБА_8 подала цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, і з урахуванням змінених позовних вимог просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 та його роботодавця - власника транспортного засобу ТОВ «Оллі Транс» 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а з АТ «Просто-Страхування» - 7158,6 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної її здоров`ю.
Як установив місцевий суд, порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_7 перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням 30 грудня 2020 року дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Peugeot Partner» (р.н. НОМЕР_1 ) під куруванням ОСОБА_7 і потерпілої ОСОБА_8 , внаслідок чого останній спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. Водночас місцевий суд з`ясував, що ОСОБА_7 завдав шкоди, виконуючи свої трудові обов`язки водія ТОВ «Оллі Транс», якому на праві власності належить вказаний транспортний засіб.
Під час вирішення питання про стягнення на користь потерпілої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд першої інстанції зважив на те, що цивільна відповідальність власника зазначеного транспортного засобу була застрахована, а тому дійшов висновку, що обов`язок із відшкодування потерпілій майнової шкоди в розмірі 570,1 грн і моральної шкоди в розмірі 80 000 грн слід покласти на страховика АТ «Просто-Страхування».
Суд апеляційної інстанції погодився з доводами, викладеними в апеляційній скарзі АТ «Просто-Страхування», про безпідставне стягнення зі страховика на користь потерпілої моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та за наслідками апеляційного перегляду вироку прийняв рішення про стягнення цієї шкоди, зокрема, з ТОВ «Оллі Транс». Всупереч доводам, наведеним у касаційній скарзі, немає підстав вважати необґрунтованим це рішення з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Аналіз положень статей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України щодо суб`єкта відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, свідчить, що ця шкода відшкодовується власником (володільцем) джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Приписи статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними стосовно статей 1166, 1167 цього Кодексу, у зв`язку з чим перевага в застосуванні має надаватися спеціальним нормам, а доводи в касаційній скарзі адвоката ОСОБА_10 про протилежне є безпідставними.
Така позиція узгоджується з усталеною судовою практикою, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц, у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 630/163/16-к, від 10 серпня 2021 року у справі № 363/2192/19, від 24 травня 2023 року у справі № 759/1962/21.
Суди попередніх інстанцій встановили на підставі досліджених доказів, що ТОВ «Оллі Транс» є володільцем транспортного засобу й одночасно роботодавцем засудженого, а використання транспортного засобу здійснювалося останнім на законній підставі під час виконання ним трудових обов`язків.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ТОВ «Оллі Транс» як власник транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки) несе відповідальність за моральну шкоду, заподіяну потерпілій ОСОБА_8 неправомірними діями його працівника під час виконання ним своїх трудових обов`язків. Отже апеляційний суд у цьому кримінальному провадженніправильно застосував положення ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК України та обґрунтовано стягнувіз ТОВ «Оллі Транс» як з відповідача компенсацію моральної шкоди на користь потерпілої.
Доводи, наведені в касаційній скарзі представника ТОВ «Оллі Транс», про те, що заподіяну потерпілій моральну шкоду в повному обсязі повинен відшкодувати страховик, з яким зазначене товариство уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є неспроможними.
Як зазначено вище, потерпіла ОСОБА_8 у цивільному позові заявила законні вимоги про стягнення заподіяної їй кримінальним правопорушенням моральної шкоди з ТОВ «Оллі Транс», яке є належним відповідачем.
Обрання певного засобу правового захисту є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує (Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002). Отже, позивач вільний у реалізації свого права звернення з позовом до особи, яка на підставі чинного законодавства України несе відповідальність за завдану шкоду.
Що стосується тверджень адвоката ОСОБА_10 про те, що обов`язок відшкодувати потерпілому моральну шкоду, розмір якої не перевищує суми страхового відшкодування, повинен бути покладений саме на страховика, оскільки обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно з положеннями ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» п. 41.1 та пп. «в» п. 41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Отже страховик АТ «Просто-Страхування» зобов`язаний відшкодувати заподіяну потерпілій моральну шкоду в розмірі, встановленому зазначеною нормою Закону.
Водночас право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Зважаючи на те, що апеляційний суд постановив стягнути визначену суму моральної шкоди лише з її заподіювачів, як про це просила потерпіла в позовній заяві, без зменшення на суму, охоплену страховим відшкодуванням у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка підлягає відшкодуванню страховиком, то страхувальник ТОВ «Оллі Транс» не позбавлений можливості пред`явити відповідні майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Визначений апеляційним судом розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_8 внаслідок кримінального правопорушення, відповідає вимогам розумності і справедливості з огляду на глибину душевних страждань, що пов`язані з фізичним болем та стражданнями через ушкодження здоров`я, тривалість лікування й непрацездатності, ступінь тяжкості завданих тілесних ушкоджень, негативні наслідки для потерпілої, вимушені зміни в її життєвих планах. Тому розмір морального відшкодування, всупереч твердженням адвоката ОСОБА_10 в касаційній скарзі, є належним і не потребує зменшення.
Отже, переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції, умотивованість його висновків під час вирішення цивільного позову потерпілої в частині стягнення з ТОВ «Оллі Транс» моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також обґрунтованість розміру цього відшкодування, представник цивільного відповідача в касаційній скарзі не навів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «Оллі Транс» - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114581893 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Ємець Олександр Петрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Кравченко Станіслав Іванович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Кравченко Станіслав Іванович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Кравченко Станіслав Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні