Постанова

від 31.10.2023 по справі 704/51/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1218/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/51/20 Категорія: 302090000 Дьяченко Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В. секретар Широкова Г.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача на рішенняТальнівського районногосуду Черкаськоїобласті від23.05.2023(повнийтекст складено02.06.2023,суддя всуді першоїінстанції ДьяченкоД.О.)у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ТОВ «Промінь-АА» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася у січні 2020 року до суду з позовом, уточненим 23.01.2023, яким просила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий №7124089300:01:001:0569) №853 від 21.09.2015, укладений між сторонами справи, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Безталанним Р.Ю., Тальнівська РДА Черкаської області 02.12.2016 за №17847976.

Позов обґрунтовувала тим, що діями відповідача порушуються права власника земельної ділянки, оскільки, починаючи з 2019 року відповідач проводив нарахування та виплату орендної плати без урахування індексації, тобто не у повному розмірі, а виплата орендної плати у вигляді безкоштовної поставки соломи до її садиби та послуг по безкоштовному обробітку її присадибної ділянки (оранка, культивація) з 2018 року взагалі не проводилася. Вказує, що відповідач відмовив їй у виплаті орендної плати за 2018-2019 рік в натуральній формі зерном, попри її письмове звернення. Такі ж дії відповідача повторилися при виплаті їй орендної плати наступні 3 роки. Крім того, у квітні 2019 відповідач звернувся до неї з листом, в якому повідомив, що на 2018 рік заплановано зміну розміру орендної плати до 12% на що вона погодилася, проте на її пропозицію щодо збільшення орендної плати, відповідач повідомив, що це можливо тільки за умови продовження договору оренди земельної ділянки на 4 роки, проте це порушує умови п. 13 договору, відповідно до якого розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнта індексації, визначених законодавством.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.05.2023 позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем істотно порушені умови спірного договору через систематичну несплату орендної плати, зміну в односторонньому порядку форми виплати частини орендної плати, відмову виплачувати орендну плату позивачу в натуральній та відробітковій формах попри узгоджені сторонами три основних складових орендної плати.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано 28.06.2023 апеляційну скаргу, в якій він просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції всупереч процесуальному законодавству прийняв уточнену позовну заяву після закінчення підготовчого провадження, яка дала позивачу можливість стверджувати про систематичність порушення сплати орендної плати, поклавши її в основу оскаржуваного рішення. Крім того, суд дійшов помилкового висновку про порушення умов договору, зокрема, безкоштовної поставки соломи, обробітку присадибної ділянки (оранка, культивація), оскільки у спірному договорі оренди сторони між собою такі умови не узгоджували. Те, що відповідач протягом 2015-2018 років здійснював орендну плату також у натуральній формі не свідчить обов`язковість подальшого виконання цих умов через відсутність таких зобов`язань за договором. Сторони узгоджували перехід на натуральну плату з ініціативи позивача в рахунок орендної плати. Також суд помилково прийняв письмові докази позивача у вигляді заяв від 02.08.2019 про розрахунок за орендну плату паю зерном та від 28.10.2019 про оранку городу 0,30 га, адже відповідач не орендує у позивача пай та у заяві не уточнено про зерно якої культури йдеться, про оранку городу не зазначено про його місцезнаходження та час виконання. Стосовно заяви позивача від 10.04.2020 про надання трактора для культивації городу відповідачем було роз`яснено, що орендар не має змоги його надати через відсутність спеціалістів через установлення на всій території України карантину з 12.03. до 22.05.2020 згідно Постанови КМУ №211 від 11.03.2020.

Крім того, скаржник вказує, що згідно з п. 9 спірного Договору оренди землі грошова оцінка земельної ділянки позивачки складає 5592,34 грн. і вноситься орендарем у грошовій, натуральній, відробітковій формі. Позивач у 2019 році безпідставно відмовлялася отримувати грошовий переказ за оренду землі, проте 11.03.2020 прийняла орендну плату за 2019 рік. Вказане свідчить про відсутність вини відповідача. Копії відомостей на виплату готівки та видаткові касові ордери були надані суду першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, але не взяті судом до уваги, що є порушенням прав відповідача. Нарахування та виплата за оренду землі відбувалася згідно з умовами договору оренди без порушень строків в належному розмірі, зростання інфляції не відбувалося, позивач приймала виконання, що підтверджується її власноручними підписами, що спростовує систематичне порушення умов договору.

Вважає, що оскільки домовленості змінити спірний договорі сторони не досягли, обов`язковими до виконання залишилися положення договору, які відповідач належно виконував. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно договору оренди землі №853від 21.09.2015 позивач ОСОБА_1 передала в оренду відповідачу ТОВ «Промінь-АА» належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, площею 2,00 га, яка знаходиться на території Тальянківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Строк дії договору10 років.

Відповідно до п. 9 даного Договору орендна плата становить 7,5% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки приватної власності за рік і на дату укладення договору з урахуванням індексації складає 5592,34 грн. і вноситься орендарем у формі: грошовій, натуральній, відробітковій. Податок з доходів фізичних осіб утримується і перераховується до бюджету з доходів орендодавця відповідно до законодавства.

Згідно з п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації; п. 12 Договору - передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється письмово відповідними документами; п. 13 Договору - розмір орендної плати переглядається один раз на рік к разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Листом-повідомленням про внесення змін до договору оренди від 10.04.2019 ТОВ «Промінь-АА» повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із запланованою зміною договору орендної плати за земельний пай на 2018 рік до 12% їй пропонується продовжити термін дії основного договору додатково на 4 роки. У разі не підписання додаткової угоди орендна плата буде нараховуватись згідно розміру вказаному у договорі 7,5%.

Відповідно до відповіді ОСОБА_1 на лист-повідомлення від 01.06.2019 вона повідомляє ТОВ «Промінь-АА» про те, що згідна підписати додаткову угоду лише в разі виключення з неї пункту щодо зміни строку дії договору, а дане питання пропонує вирішити в рік закінчення дії основного договору.

Згідно звернення ОСОБА_1 до ТОВ «Промінь-АА» від 23.07.2019 ОСОБА_1 просить орендаря виплачувати йому орендну плату на рівні із іншими орендодавцями в розмірі 12%, на що вона дала згоду в попередньому листі. Також вона повідомляє, що орендарем, після того, як вона відмовилася продовжити строк дії договору, перестала проводитись оплата в повному обсязі, а саме починаючи з 2019 року не проводилась оранка та обробіток його присадибної ділянки (відробіткова форма орендної плати), а також орендна плата в натуральній формі, яку вона отримувала на протязі дії договору з 2015 року їй не видається. Також їй перестали надавати в рахунок орендної плати тюки соломи. Орендодавець в односторонньому порядку змінив форму орендної плати, що є порушенням умов договору, а саме п.12 договору про оренду землі.

Заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Промінь-АА» від 02.08.2019 вона просить розрахуватись за орендну плату паю зерном.

ТОВ «Промінь АА» повідомило ОСОБА_1 29.08.2019, що через не підписання ОСОБА_1 додаткової угоди товариство не зможе виплачувати орендодавцю орендну плату в збільшеному розмірі. Інші орендодавці погодились на 12% тому їх їм виплачують. Також повідомляє, що у договорі не має прямого посилання на тюки соломи, обробіток присадибної ділянки і таке інше. Вони не можуть знати по кожному орендодавцю в який час у нього земельна ділянка готова до оранки і т.п. Вони виконують такі роботи коли мають заявку орендаря. Таких заяв він ОСОБА_1 , вони не отримували.

Згідно із заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Промінь-АА» від 28.10.2019 ОСОБА_1 просить зорати город 0,30 га.

З урахуванням викладеного вище, позивач у даній справі просить суд розірвати укладений з відповідачем договір оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати за землю, так як у натуральній та відробітковій формі орендна плата їй систематично не виплачувалася.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у справі, погодився з обґрунтованістю таких тверджень позивача.

Крім того, відповідачем ТОВ «Промінь-АА» до апеляційної скарги долучено розрахунок розміру орендної плати по договору, з якого слідує, що до її розміру включалася індексація, зокрема, за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки.

Зазначений розрахунок стороною позивача під сумнів не ставиться та не спростовується.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно достатті 1 ЗУ «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 ЗУ «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 21 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннямистатті 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першоюстатті 32 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗакону (тобто, в тому числі, в разі несплати орендної плати) та умовами договору (в даному випадку п.37 договору оренди землі).

Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Далі, згідно зі статтями13,21 ЗУ «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати або її недоплати в повному розмірі, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тобто позивачу в якості підтвердження своїх позовних слід довести факт, що орендна плата їй вносилася не в повній мірі - без врахування складової оплати в натуральній формі, а також без урахування індексації, як вона стверджує в своєму позові, а відповідачу спростувати дане твердження належними та допустимим доказами у справі.

Зі змісту п. 9 даного Договору вбачається, що орендна плата становить 7,5% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки приватної власності за рік і на дату укладення договору з урахуванням індексації складає 5592,34 грн. і вноситься орендарем у формі: грошовій, натуральній, відробітковій. Податок з доходів фізичних осіб утримується і перераховується до бюджету з доходів орендодавця відповідно до законодавства.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації(п. 10 Договору).

Пункт 12 спірного договору передбачає, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється письмово відповідними документами. У разі розрахунку готівкою чи по безготівковій формі платежі здійснюється за заздалегідь повідомленими реквізитами для сплати коштів. Орендар повідомляє орендодавця про намір сплатити орендну плату (її частину) у спосіб, що забезпечує належне отримання такого повідомлення орендодавцем незалежно від того чи зроблено воно усним, письмовим чи іншими засобами. У разі ухилення (відмови) орендодавця від прийняття орендної плати, орендар має право вчинити заходи щодо забезпечення належного виконання ним свого обов`язку щодо сплати орендної плати, зокрема, ініціювати грошовий переказ за адресою орендодавця.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 183/2390/18(провадження № 61-5123св19) Верховний Суд зазначив, що «підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.

У той же час, тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення потрібно розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

Відтак, з точного змісту вказаних умов договору, з урахуванням усіх розділових знаків, слідує, що орендар належним чином сплатить оренду плату в разі передачі орендодавцеві на погоджену сторонами суму коштів, передачі продукції чи виконання для орендодавця сільськогосподарських робіт.

При цьому визначальне значення має саме отримання орендодавцем в якості плати погодженої суми коштів незалежно від того, яка саме форма сплати орендної плати мала місце чи сплата готівки, чи виконання робіт чи передача продукції. Так орендар може частково сплатити кошти, частково виконати роботи та частково передати продукцію. Головне, щоб сумарна вартість таких форм виконання його зобов`язань становила погоджену сторонами суму орендної плати.

Колегія судів вважає, що виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунку по орендній платі як окремою формою розрахунку, передбаченого договором, так і їх сукупністю (наприклад грошовою та відробітковою) не є порушенням умов договору та не несе несприятливих наслідків для орендодавця. Незалежно від форми виконання розрахунку, він повинен бути здійснений у розмірі визначеному пунктом 9 договору оренди.

З урахуванням викладеного, як висновки суду першої інстанції, так і позиції сторін по справі, про те, що орендар не виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати належним чином, оскільки одночасно не сплачував кошти, не передавав продукцію чи не виконував роботи є такими, що суперечать обставинами справи, а саме умовам договору оренди.

Також посилання у справі на практику ВС з даного питання, зокрема, постанови від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 20.03.2019 у справі №183/3652/16, від 01.02.2023 у справі №485/1697/20, є помилковим, адже у зазначених справах ВС мали місце зовсім інші фактичні обставини, а саме - орендар був зобов`язаний в якості орендної плати одночасно сплатити орендодавцеві погоджену суму грошових коштів, передати погоджений розмір сільськогосподарської продукції та надати послуги з обробітку земельної ділянки погодженої площі. Тобто усі форми сплати орендної плати існували одночасно та кожна з них мала конкретно визначений розмір.

Проте, у даній справі сторони конкретно визначили лише грошовий еквівалент орендної плати, який фактично реалізовується у будь-яких частках за згодою сторін за будь-якою формою виплати орендної плати грошовою, відробітковою чи натуральною.

Отже стверджувати про те, що орендар неналежно сплачував орендну плату тільки з посиланням на відсутність одночасного виконання його зобов`язань у всіх трьох формах виплати орендної плати підстав не має, чого не врахував суд першої інстанції.

Далі, згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі»істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином,нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня2013 року у справі № 3-21гс13 та підтримана Верховним Судом, зокрема у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 (провадження № 61-13979св19).

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становлять:

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за період за 2017 - 2022 роки - 1,0;

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за 2016 рік - 1,0.

Тобто, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення у період з 2016 - 2022 років не змінювався, та становив 1,0 %, що не впливало на визначений договором від 21 вересня 2015 року розмір орендної плати.

Умовами укладеного між сторонами цієї справи договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі (пункт 10 договору оренди), що дає суду право застосувати положення статті 21Закону України«Про орендуземлі» у поєднанні зі статтею 289 ПК України.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 732/1705/16-ц (провадження № 61-29685св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 618/1078/19-ц (провадження № 61-12935св20), від 12 квітня 2023 року у справі №175/642/19 (провадження №61-3451св22).

З розрахунків відповідача, наданих суду апеляційної інстанції, щодо проведеного ним нарахування розміру орендної плати позивачці слідує, що за 2019-2022 роки включно її виплата в грошовій формі орендодавцеві здійснювалася у повному обсязі з урахуванням проведення індексації, що позивачем належними доказами не спростовується.

В свою ж чергу, наданим апеляційному суду стороною позивача розрахунком розміру орендної плати не враховано обов`язковість відрахування з розміру нарахованої орендної плати, перед її виплатою орендодавцю, податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених чинним законодавством України, тому не може бути взятий судом до уваги як вірний при винесенні рішення.

Відтак, стверджувати про те, що орендар систематично порушує умови договору оренди землі та не виплачує чи недоплачує в повному обсязі орендодавцеві орендну плату підстав не має, отже за вимогами ч.1 ст.32 ЗУ «Про оренду землі» спірний договір розірвано бути не може, що свідчить про необґрунтованість заявлених у справі позовних вимог.

Відповідно дост.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.05.2023 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та відмовити у задоволенні позову, частково задовольнивши вимоги апеляційної скарги.

На підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку з відхиленням позовних вимог з позивача на користь відповідача слід стягнути 1260 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити .

Рішення Тальнівськогорайонного судуЧеркаської областівід 23.05.2023у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 доТОВ «Промінь-АА»про розірваннядоговору орендиземельної ділянки скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Промінь-АА» про розірвання договору оренди земельної ділянки відхилити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промінь-АА» 1260 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний розгляд справи.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 01.11. 2023.

Суддя-доповідач

Судді