Ухвала

від 31.10.2023 по справі 380/25269/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

31 жовтня 2023 рокусправа № 380/25269/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сунфло Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сунфло Трейд» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Скасувати рішення від 13.02.2023 № 1886 про відповідність платника податку Товариства з обмежено відповідальністю «Сунфло Трейд» критеріям ризиковості платника податку.

2. Прийняти рішення про невідповідність Товариства з обмежено відповідальністю «Сунфло Трейд» критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариства з обмежено відповідальністю «Сунфло Трейд» з переліку ризикових платників податку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до пунктів п`ятого, восьмого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя встановив, що на виконання вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач до позовної заяви не додав усі наявні в нього докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: оскаржуване рішення від 13 лютого 2023 року № 1886, рішення від 27 червня 2023 року, рішення від 11 липня 2023 року, рішення від 28 вересня 2023 року, усі повідомлення про надання інформації на адресу контролюючого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Водночас частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суддя також враховує, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що «системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного правового висновку Верховного Суду у позовній заяві позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, за які він, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, має сплатити судовий збір у розмірі 4294,40 грн.

Суддя встановив, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3757,60 грн.

Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом, установленим статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у цій справі є рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1886.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165), платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття відповідного рішення.

Рішення № 1886 прийняте відповідачем 13 лютого 2023 року.

З цим позовом до суду позивач звернувся, сформувавши його в системі «Електронний суд», 26 жовтня 2023 року.

Таким чином, позивач пропустив установлений КАС України шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивач до матеріалів позовної заяви не додав.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сунфло Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:

- належним чином засвідчених копій доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: оскаржуваного рішення від 13 лютого 2023 року № 1886, рішення від 27 червня 2023 року, рішення від 11 липня 2023 року, рішення від 28 вересня 2023 року, усіх повідомлень про надання інформації на адресу контролюючого органу;

- документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 536,80 грн;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна