Рішення

від 31.10.2023 по справі 520/20838/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2023 р. справа № 520/20838/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7,м. Харків,61009, код ЄДРПОУ 00214534) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 та картку відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000419.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Щодо зауважень митного органу, позивач зазначив, що оскільки у Додатку № 5 від 05.05.2023 до контракту УХ-\9522 від 19 травня 2022 року Сторони погодили умови оплати 100% передплата до 15.05.2023, тому у платіжному дорученні і було посилання саме на рахунок-проформу, а не на рахунок- фактуру (комерційний інвойс), який ще не був складений. Комерційний рахунок-фактура № 1015011556 був складений 05.06.2023. Складання двох рахунків (проформи та комерційного) не протирічить правилам міжнародної торгівлі, цілком відповідає звичаям ділового обороту.

Твердження відповідача щодо ненадання інформації про вартість експедиційних послуг за межами митної території України не відповідає дійсності, оскільки позивачем було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати № 2007/1-23 від 20.07.2023, яка містить вичерпну інформацію про транспортно- експедиційні витрати автомобіля по маршруту м. Гданськ м/п Ягодин м. Харків (на адресу ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ»), в тому числі саме за межами України (місто Гданськ знаходиться на території Республіки Польщі).

Щодо неспівпадіння рахунку у міжнародній автомобільній товарно- транспортній накладній та у МД, наданій до митного оформлення, позивач вказав, що яким чином Експедитор виконує власні зобов`язання за договором, чи залучає третіх осіб для його виконання, які документи надає для митного оформлення товару, не стосується Покупця.

Митна декларація країни відправлення складена тайською мовою (країна походження Товару), містить відповідні посилання англійською мовою та як підстава її оформлення зазначено комерційний рахунок-фактуру № 1015011556. Ціна товару в митній декларації країни відправлення розрахована цифрами та дає можливість врахувати її при визначенні митної вартості товару.

Також, на думку позивача, відповідачем безпідставно зазначено про порушення ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» постанови правління НБУ № 216 від 28.07.2008, оскільки платіжне доручення за яким було здійснено передоплату по контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року містить всі необхідні реквізити, прийняті контрагентом «LYMERTIN COMPANY INC» (USA). При цьому, відповідачем не роз`яснено, яким саме положенням постанови правління НБУ № 216 від 28.07.2008 не відповідає платіжне доручення № 11 від 05.04.2023.

Щодо посилань відповідача на вищу митну вартість на подібні товари як на підставу оскаржуваних рішень, позивач зазначив, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що сама по собі наявність подібних товарів, митна вартість яких є вищою, та митне оформлення яких вже здійснено, не є безумовною підставою для відмови у прийнятті митної декларації, та не є обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Відповідач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів оформлені з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, та підстави для їх скасування відсутні.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя з 05.10.2023 по 11.10.2023 перебував у відпустці.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 19 травня 2022 року між «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», м. Харків, Україна укладено контракт YZ-19522, згідно з яким продавець зобов`язується прийняти та оплатити Полімерну сировину в гранулах, в подальшому іменований Товар, в повній відповідності з технічними характеристиками виробника в кількості, асортименті і за цінами згідно з додатками, що є доповненням і невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна на Товар, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в доларах США (USD). Ціна за тонну Товару включає вартість упаковки і маркування. Ціна за одиницю товару (1 МТ) вказується в Додатках до цього Контракту. Оплата за Товар повинна бути здійснена у валюті долар США (USD) на умовах 100% передоплати, якщо інше не зазначено в додатках до цього контракту. Вартість кожної конкретної партії Товару узгоджується сторонами додатково шляхом підписання Додатків, які є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року Сторони підписали рахунок-проформу від 05.05.2023 № 2023 з основними характеристиками товару.

Згідно з Додатком № 5 від 05.05.2023 Сторони погодили поставку лінійного поліетилену низької щільності: 44 тони, Бренд: INNOPLUS, марки LL7420A за ціною 1300 доларів США за 1 тону; 22 тони, Бренд: INNOPLUS, марки LL6428A, 1350 доларів США за 1 тону. Загальна сума поставки 86 900,00 доларів США.

Умови поставки - CFR, Гданськ Польща. Відвантаження протягом червня 2023. Умови оплати 100% передплата.

У рахунку-проформі від 05.05.2023 № 50523 сторони погодили основні характеристики товару, а також строк та порядок оплати, загальні умови поставки, вал юзу оплати, дату відправлення.

Згідно з платіжним дорученням № 18 від 17.05.2023 Покупець (ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ») сплатив на рахунок Продавця («LYMERTIN COMPANY INC» (USA) 86 900,00 доларів США як передплату за контрактом YZ-19522 від 19.05.2023.

Коносамент № MRFB227776408 засвідчив укладення договору перевезення вантажу морським судном у порт розвантаження Гданськ, Польща, прийняття вантажу для перевезення, а також надав право ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» одержати вантаж у місті поставки.

Комерційний рахунок-фактура № 1015011556 від 05.06.2023 за контрактом YZ-19522 від 19 травня 2022 року засвідчив поставку товару 15.05.2023 у порт розвантаження Гданськ, Польща.

У подальшому покупцем був укладений Договір № 1405 від 14.05.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів (копія додається), отримані довідки про транспортно-експедиційні витрати для подання у митні органи, а також міжнародні автомобільні товарно-транспортні накладні.

Під час декларування вказаного товару за митною декларацією № 23UA807200009225U7 від 24.07.2023, позивачем відповідно до ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту.

З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу пакет документів, а саме відповідно до графи 44 вказаної ЕМД: за кодом «d0003» - сертифікат якості від 10.06.2023; за кодом « 0325» - рахунок-проформа № 50523 від 05.05.2023; за кодом «0380» - рахунок-фактура (інвойс) № 1015011556 від 05.06.2023; за кодом «d0705» - коносамент № MRFB227776408 від 10.06.2023; за кодом «d0730» - автотранспортна накладна № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023; за кодом « 0862» - декларація про походження товару № 1015011556 від 05.06.2023; за кодом «d3001» - банківський платіжний документ, що стосується товару № 18 від 17.05.2023; за кодом «d3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3180 від 20.07.2023; за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2007/1- 23 від 20.07.2023;за кодом «d3017» - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини «Біржа PLATTS» від 03.05.2023; за кодом «m4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №YZ-19522 від 19.05.2022; за кодом «d4103»- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №YZ-19522 від 05.05.2023; за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення №1405 від 14.05.2021; за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення від 30.12.2021; за кодом «m5509» - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №10212557 від 24.07.2023; за кодом «m9000» - інші некласифіковані документи «Лист про взаємозалежність» від 19.12.2022; за кодом «m9000» - інші некласифіковані документи «технічна інформ.6428» від 09.01.2018.

Додатково позивачем на адресу відповідача на його запит під час процедури консультацій надавалися копії листа комерційної пропозиції від 02.05.2023, експортної митної декларації, міжнародної товарно-транспортної накладної, Договору № 475-05/07/22.

За результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UА807200/2023/000419 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023.

У рішенні № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 як підстави для неможливості визначення митної вартості товару заявленої декларантом зазначено невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МКУ. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами. Мають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: в ПД № 18 від 17.05.2023 у гр 70 зазначено інвойс № 50523 від 05.05.2023, який не співпадає з номером інвойсу у МД; в наданому рахунку транспортних послуг № 3180 від 20.07.2023 відсутня інформація, щодо вартості експедиційних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; в CMR № 1947/I/2023/JB/3 номер рахунку не відповідає номеру рахунку у МД; декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ; відповідно до експортної МД зазначено умови поставки FOB без зазначення населеного пункту (тобто можливо не включено всі складові митної вартості); платіжне доручення № 18 від 17.05.2023 надано з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 216 від 29.07.2022; рахунок щодо транспортних витрат надано від особи яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданої CMR № 2551/I/2023/JB від 20,07.2023; декларантом не надана заявка щодо оплати транспортних послуг, наявність якої передбачено п.3.1.1. договору транспортних послуг № 475-05/07122 від 05.07.2022.

Джерелом інформації для даного рішення по товару є МД №UA 500020/2023/744 від 20.01.2023.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1)у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з вимогами положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

У означеному аспекті варто також враховувати поняття надмірного формалізму, що обов`язково перевіряється судом при оцінці рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам ст.2 КАС України.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів як зазначення інвойсу № 50523 від 05.05.2023 в платіжному дорученні, позивачем надано пояснення, шо це є рахунком проформою.

Так, на виконання контракту У2-19522 від 19 травня 2022 року Сторони підписали рахунок-проформу від № 50523 від 05.05.2023 з основними характеристиками товару. Це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

Рахунок-проформа - це рахунок, виставлений покупцю як документальне оформлення усних домовленостей, або оголошення ціни, обсягів поставки товару чи послуг.

Як пояснив позивач, оскільки у Додатку № 5 від 05.05.2023 до контракту УХ-\9522 від 19 травня 2022 року Сторони погодили умови оплати 100% передплата до 15.05.2023, тому у платіжному дорученні і було посилання саме на рахунок-проформу, а не на рахунок- фактуру (комерційний інвойс), який ще не був складений.

Комерційний рахунок-фактура № 1015011556 був складений 05.06.2023.

Складання двох рахунків (проформи та комерційного) не суперечить правилам міжнародної торгівлі та відповідає звичаям ділового обороту, рахунок-проформа від № 50523 від 05.05.2023 та комерційний рахунок-фактура №1015011556 від 05.06.2023 не протирічать один одному, містять однакову ціну на товар.

Зазначення відповідачем про ненадання позивачем інформації про вартість експедиційних послуг за межами митної території України не підтверджено документально та спростовується тим, що позивачем надано довідку про транспортно-експедиційні витрати № 2007/1-23 від 20.07.2023, яка містить вичерпну інформацію про транспортно-експедиційні витрати автомобіля по маршруту м. Гданськ м/п Ягодин м. Харків (на адресу ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ»), в тому числі саме за межами України (місто Гданськ знаходиться на території Республіки Польщі).

Щодо неспівпадіння рахунку у міжнародній автомобільній товарно- транспортній накладній та у МД, наданій до митного оформлення, судом встановлено, що відповідно до Договору № 1405 від 14.05.2021 Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Позивач аргументовано вказує, що яким чином Експедитор виконує власні зобов`язання за договором, чи залучає третіх осіб для його виконання, які документи надає для митного оформлення товару, не стосується Покупця, адже зобов`язання Покупця за контрактом У7-19522 від 19 травня 2022 року, за Договором № 1405 від 14.05.2021 - прийняти та оплатити товар, в тому числі рахунки за транспортно-експедиційні послуги, при цьому вантажоодержувачем у міжнародній автомобільній товарно- транспортній накладній зазначається ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ».

Щодо відсутності перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення складена тайською мовою (країна походження Товару), водночас містить відповідні посилання англійською мовою та як підстава її оформлення зазначено комерційний рахунок-фактуру № 1015011556.

Щодо порушення ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» постанови правління НБУ № 216 від 28.07.2008, суд зазначає, що відповідачем у спірному рішенні не вказано, яким саме положенням постанови правління НБУ № 216 від 28.07.2008 не відповідає платіжне доручення № 11 від 05.04.2023, водночас платіжне доручення, за яким здійснено передоплату по контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року, містить всі необхідні реквізити та прийняте контрагентом «LYMERTIN COMPANY INC» (USA).

У контексті спірних правовідносин суд зауважує, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмовиу митному оформленні товарів. Утім, з переліку витребуваних відповідачем документів не можливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Сумніви митного органу у числових складових митної вартості товарів спростовані наданими до митного оформлення документами, а також проведеним судовим розглядом, що свідчить про необґрунтованість спірних рішень про коригування митної вартості, що має наслідком його скасування, так само як і спірних карток відмови як похідних позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін, зокрема, що обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду про необхідність розмитнення товарів за ціною контракту за наявності всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7,м. Харків,61009, код ЄДРПОУ 00214534) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 та картку відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000419.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7,м. Харків,61009, код ЄДРПОУ 00214534) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 жовтня 2023 року.

СуддяОлексій Котеньов