Постанова

від 23.12.2024 по справі 520/20838/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. Справа № 520/20838/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено по справі № 520/20838/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель"

до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (надалі по тексту позивач, ПАТ "Завод Південкабель" ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці (надалі по тексту відповідач, Харківська митниця), в якому просив суд:

-визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000419.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель"доХарківської митниціпро визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000419.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниціна користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель"судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі №520/20838/23 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель».

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 травня 2022 року між «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», м. Харків, Україна укладено контракт YZ-19522, згідно з яким покупець зобов`язується прийняти та оплатити Полімерну сировину в гранулах, в подальшому іменований Товар, в повній відповідності з технічними характеристиками виробника в кількості, асортименті і за цінами згідно з додатками, що є доповненням і невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна на Товар, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в доларах США (USD). Ціна за тонну Товару включає вартість упаковки і маркування.Ціна за одиницю товару (1 МТ) вказується в Додатках до цього Контракту. Оплата за Товар повинна бути здійснена у валютідолар США (USD) на умовах 100% передоплати, якщо інше не зазначено в додатках до цього контракту. Вартість кожної конкретної партії Товару узгоджується сторонами додатково шляхом підписання Додатків, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з Додатком № 5 від 05.05.2023 Сторони погодили поставку лінійного поліетилену низької щільності: 44 тони, Бренд: INNOPLUS, маркиA за ціною 1300 доларів США за 1 тону; 22 тони, Бренд: INNOPLUS, марки LL6428A, 1350 доларів США за 1 тону. Загальна сума поставки 86 900,00 доларів США.

Умови поставки - CFR, Гданськ Польща. Відвантаження протягом червня 2023. Умови оплати100% передплата.

У рахунку-проформі від 05.05.2023 № 50523 сторони погодили основні характеристики товару, а також строк та порядок оплати, загальні умови поставки, дату відправлення.

Згідно з платіжним дорученням № 18 від 17.05.2023 Покупець (ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ») сплатив на рахунок Продавця («LYMERTIN COMPANY INC» (USA) 86 900,00 доларів США як передплату за контрактом YZ-19522 від 19.05.2023.

Коносамент № MRFB227776408 засвідчив укладення договору перевезення вантажу морським судном у порт розвантаження Гданськ, Польща, прийняття вантажу для перевезення, а також надав право ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» одержати вантаж у місті поставки.

Комерційний рахунок-фактура № 1015011556 від 05.06.2023 за контрактом YZ-19522 від 19 травня 2022 року засвідчив поставку товару 15.05.2023 у порт розвантаженняГданськ, Польща.

У подальшому покупцем був укладений Договір № 1405 від 14.05.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів (копія додається), отримані довідки про транспортно-експедиційні витрати для подання у митні органи, а також міжнародні автомобільні товарно-транспортні накладні.

Під час декларування вказаного товару за митною декларацією № 23UA807200009225U7 від 24.07.2023, позивачем відповідно до ст.ст.57,58 Митного кодексу Українисамостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту.

З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу пакет документів, а саме відповідно до графи 44 вказаної ЕМД: за кодом «d0003» - сертифікат якості від 10.06.2023; за кодом « 0325» - рахунок-проформа № 50523 від 05.05.2023; за кодом «0380» - рахунок-фактура (інвойс) № 1015011556 від 05.06.2023; за кодом «d0705» - коносамент № MRFB227776408 від 10.06.2023; за кодом «d0730» - автотранспортна накладна № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023; за кодом « 0862» - декларація про походження товару № 1015011556 від 05.06.2023; за кодом «d3001» - банківський платіжний документ, що стосується товару № 18 від 17.05.2023; за кодом «d3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3180 від 20.07.2023; за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2007/1- 23 від 20.07.2023;за кодом «d3017» - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини «Біржа PLATTS» від 03.05.2023; за кодом «m4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №YZ-19522 від 19.05.2022; за кодом «d4103»- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №YZ-19522 від 05.05.2023; за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення №1405 від 14.05.2021; за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення від 30.12.2021; за кодом «m5509» - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №10212557 від 24.07.2023; за кодом «m9000» - інші некласифіковані документи «Лист про взаємозалежність» від 19.12.2022; за кодом «m9000» - інші некласифіковані документи «технічна інформ.6428» від 09.01.2018.

Додатково позивачем на адресу відповідача на його запит під час процедури консультацій надавалися копії листа комерційної пропозиції від 02.05.2023, експортної митної декларації, міжнародної товарно-транспортної накладної, Договору № 475-05/07/22.

За результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UА807200/2023/000419 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023.

У рішенні № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 як підстави для неможливості визначення митної вартості товару заявленої декларантом зазначено невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другійстатті 53 МКУне містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3статті 53 МКУ. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами. Мають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: в ПД № 18 від 17.05.2023 у гр 70 зазначено інвойс № 50523 від 05.05.2023, який не співпадає з номером інвойсу у МД; в наданому рахунку транспортних послуг № 3180 від 20.07.2023 відсутня інформація, щодо вартості експедиційних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; в CMR № 1947/I/2023/JB/3 номер рахунку не відповідає номеру рахунку у МД; декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимогстатті 254 МКУ; відповідно до експортної МД зазначено умови поставки FOB без зазначення населеного пункту (тобто можливо не включено всі складові митної вартості); платіжне доручення № 18 від 17.05.2023 надано з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 216 від 29.07.2022; рахунок щодо транспортних витрат надано від особи яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданої CMR № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023; декларантом не надана заявка щодо оплати транспортних послуг, наявність якої передбачено п.3.1.1. договору транспортних послуг № 475-05/07122 від 05.07.2022.

Джерелом інформації для даного рішення по товару є МД №UA 500020/2023/744 від 20.01.2023.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарівта картку відмови у прийняттімитної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2ст.2 КАС Україниприходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 19.05.2022 року між ПАТ «Завод Південкабель» та «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) було укладено контракт № YZ-19522 згідно п. 1.1. якого продавець («LYMERTIN COMPANY INC» (USA)) зобов`язується поставити, а покупець (ПАТ «Завод Південкабель») зобов`язується прийняти та оплатити полімерну сировину в гранулах, в подальшому іменований товар, в повній відповідності з технічними характеристиками виробника в кількості, асортименті та за цінами згідно з додатками, що є доповненням та невід`ємною частиною даного контракту.

24.07.2023 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ПАТ «Завод Південкабель» (код ЄДРПОУ 00214534) була подана митна декларація за № 23UA807200009225U7 на товари: «Бутеновий співполімер у вигляді гранул, для виробництва кабелів ….», згідно якої декларантом було застосовано метод визначення митної вартості товару, що імпортується, за ціною договору (контракту).

Згідност. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1ст. 53 МК України,у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування(ч.2ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Відповідно до графи 44 поданої МД позивачем надано: за кодом «d0003» - сертифікат якості від 10.06.2023; за кодом « 0325» - рахунок-проформа № 50523 від 05.05.2023; за кодом «0380» - рахунок-фактура (інвойс) № 1015011556 від 05.06.2023; за кодом «d0705» - коносамент № MRFB227776408 від 10.06.2023; за кодом «d0730» - автотранспортна накладна № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023; за кодом « 0862» - декларація про походження товару № 1015011556 від 05.06.2023; за кодом «d3001» - банківський платіжний документ, що стосується товару № 18 від 17.05.2023; за кодом «d3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3180 від 20.07.2023; за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2007/1- 23 від 20.07.2023;за кодом «d3017» - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини «Біржа PLATTS» від 03.05.2023; за кодом «m4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №YZ-19522 від 19.05.2022; за кодом «d4103»- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №YZ-19522 від 05.05.2023; за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення №1405 від 14.05.2021; за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення від 30.12.2021; за кодом «m5509» - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №10212557 від 24.07.2023; за кодом «m9000» - інші некласифіковані документи «Лист про взаємозалежність» від 19.12.2022; за кодом «m9000» - інші некласифіковані документи «технічна інформ.6428» від 09.01.2018.

Також, позивачем на адресу відповідача надавалися копії листа комерційної пропозиції від 02.05.2023, експортної митної декларації, міжнародної товарно-транспортної накладної, Договору № 475-05/07/22.

Таким чином,декларантом позивача було надано всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2ст. 53 МК України.

Проте митний орган, не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 за другорядним методом (за ціною ідентичних товарів).

Відповідно до ч.1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6ст. 54 МКмитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантомзаявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Митний орган, посилаючись на те, що в поданих документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, передбачені ч.3ст. 53 МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023.

Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 незаконним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 5ст. 54 МК України,митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьоюстатті 53 МКвстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язуєможливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчинятинаступні дії, спрямовані на визначення дійсної митноївартості товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура витребування додаткових документів шляхом направлення декларантуповідомлення від 24.07.2023 року.

Згідновказаного повідомлення митним органом у декларантав підтвердження заявленої митної вартостітовару було витребуванододаткові документи, передбачені ч.3ст. 53 МК України.

В обгрунтування таких дій відповідач зазначає, що декларантом під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості разом з МД не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару.

Отже, як зазначає відповідач, підставою для витребування додаткових документів була наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності доп.2 ч.4ст. 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявленамитна вартість не може бути визнана.

Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обгрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили неповнівідомості щодо митної вартості товару та яких документів, визначених ч.2ст. 53 МК України, не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, причининеможливості їх перевірки напідставінаданихдекларантом документів, а також обгрунтувати необхідністьперевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, колегія суддів зазначає, що електронне повідомлення відповідача не міститьобґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах, визначених ч.2ст. 53 МК України, або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленніза митною вартістю зазначеною декларантом позивача.

Між тим, Харківською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, колегія суддів зазначає, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 815/5838/17.

Листом від 25.07.2023 року позивач повідомив митницю про те, що надані всі документи, додатково надаватися нічого не буде.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач виходив з наступного: 1)у платіжному дорученні №18 від 17.05.2023 року у гр. 70 зазначено інвойс №50523 від 05.05.2023, який не співпадає з номером інвойсу зазначеному у митній декларації наданої до митного оформлення; 2)платіжне доручення №18 від 17.05.2023 року надано з порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008; 3)в наданому рахунку на оплату № 3180 від 20.07.2023 року відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; 4)надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ; 5)безпідставного зменшення фактурної вартості товару; 6)не надана заявка щодо оплати транспортних послуг, наявність якої передбачено п. 3.1.1. договору транспортних послуг №475-05/07/22 від 05.07.2022; 7)рахунок щодо транспортних витрат надано від особи яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданої CMR № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023 року;8) відповідно до експортної МД не зазначено умови поставки (тобто можливо не включено всі складові митної вартості), код товару не відповідає заявленому до митного оформлення.

Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості.

З приводу зазначення у платіжному дорученні №18 від 17.05.2023 року у гр. 70 інвойсу №50523 від 05.05.2023, який не співпадає з номером інвойсу №1015011556 від 05.06.2023 зазначеному у митній декларації, наданої до митного оформлення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 3) ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

19.05.2022 року між ПАТ «Завод Південкабель» та «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) було укладено контракт № YZ-19522 згідно п. 1.1. якого продавець («LYMERTIN COMPANY INC» (USA)) зобов`язується поставити, а покупець (ПАТ «Завод Південкабель») зобов`язується прийняти та оплатити полімерну сировину в гранулах, в подальшому іменований товар, в повній відповідності з технічними характеристиками виробника в кількості, асортименті та за цінами згідно з додатками, що є доповненням та невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року сторони підписали рахунок-проформу № 50523 від 05.05.2023 з основними характеристиками товару. Це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

Рахунок-проформа - це рахунок, виставлений покупцю як документальне оформлення усних домовленостей, або оголошення ціни, обсягів поставки товару чи послуг.

У додатку № 5 від 05.05.2023 до контрактуYZ-19522 від 19 травня 2022 року сторони погодили умови оплати100% передплата до 15.05.2023.

Комерційний рахунок-фактура № 1015011556 був складений 05.06.2023.

Отже, у платіжному дорученні було посилання саме на рахунок-проформу № 50523 від 05.05.2023, який позивачем було надано до митної декларації за кодом « 0325», а не на рахунок- фактуру (комерційний інвойс), який ще не був складений, ціна товару зазначена у рахунку-проформі відповідає ціні товару зазначеній у платіжному дорученні.

Складання двох рахунків (проформи та фактури) не суперечить правилам міжнародної торгівлі та відповідає звичаям ділового обороту, при цьому комерційний рахунок-фактура №1015011556 від 05.06.2023 містить посилання на рахунок-проформу від № 50523 від 05.05.2023.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості через зазначення у платіжному дорученні №18 від 17.05.2023 року у гр. 70 інвойсу №50523 від 05.05.2023, який не співпадає з номером інвойсу №1015011556 від 05.06.2023 зазначеному у митній декларації, наданої до митного оформлення, колегія суддів вважає безпідставиним.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через надання позивачем платіжного доручення №18 від 17.05.2023 року, яке складено з порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008, оскільки в ньому відсутня печатка, ПІБ та підпис відповідальної особи платника, а тому таке платіжне доручення не є належним доказом оплати товару, колегія суддів зазначає, що вказане платіжне доручення було прийнято банком, містить відмітку АТ «Райффайзен Банк» «виконано» та підпис відповідальної особи банку, отже таке платіжне доручення підтверджує здійснення передоплати товару по контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено яким чином відсутність печатки, ПІБ та підпису відповідальної особи платника у платіжному дорученні впливає на митну вартість товару та свідчить про відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через надання позивачем рахунку на оплату № 3180 від 20.07.2023 у якому відсутня інформація щодо вартості транспортних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості товару колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що вказаний рахунок містить транспортні витрати по маршруту м.Гданськ - м\п Ягодин -м.Харків, що також підтверджується наданою позивачем до митної декларації довідкою про транспортно-експедиційні витрати № 2007/1-23 від 20.07.2023, яка містить інформацію щодо вартості транспортних послуг за межами митної території України, також містить витрати на транспотно-експедиційне обслуговування на території України у розмірі 37635,26 грн, що відповідає рахунку на оплату № 3180 від 20.07.2023, при цьому у довідці вказано, що страхування товару не здійснювалося, навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення.

Щодо посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через надання позивачем до митниці митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ колегія суддів зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення не відноситься до переліку документів, визначених ч.2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару, а може бути витребувана як додатковий документ відповідно до ч.3 ст. 53 МК України.

Відповідачем було витребувано митну декларацію країни відправлення.

Відповідно до ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З аналізу наведеної норми слідує, що переклад документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, українською мовою або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування надається на вимогу митного органу у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Матеріали справи не містять відомостей про витребування митним органом у позивача перекладу декларації країни відправлення на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ, а також митним органом не обгрунтовано необхідність даних, що містяться у декларації країни відправлення, для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Таким чином, посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через надання позивачем до митниці митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ, є безпідставним.

Також, посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що рахунок щодо транспортних витрат № 3180 від 20.07.2023 надано від особи яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданої CMR № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023 колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем (клієнт) та ТОВ «Лімертін Карго Делівері» (експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №1405 від 14.05.2021 року, відповідно до п.1.1. якого експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом відповідно до умов договору та заявки клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання договору та заявки клієнта. Пунктом 3.1.2. договору передбачено, що експедитор укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги.

На виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №1405 від 14.05.2021 року ТОВ «Лімертін Карго Делівері» (замовник) було укладено з ФОП ОСОБА_1 (перевізник) договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №475-05/07/22 від 05.07.2022 року. Відповідно до п. 3.1.1. цього договору вартість послуг (ставка) погоджується сторонами в заявці і вказується в рахунку перевізника.

В підтвердження надання та оплати транспортних послуг позивачем надано рахунок на оплату № 3180 від 20.07.2023 року та довідку про транспортно-експедиційні витрати № 2007/1-23 від 20.07.2023 року, яка містить інформацію щодо вартості транспортних послуг за межами митної території України, які були складені ТОВ «Лімертін Карго Делівері» (експедитором по договору №1405 від 14.05.2021 року) на адресу позивача.

Враховуючи те, що організатором перевезення вантажу за умовами договору №1405 від 14.05.2021 року є ТОВ «Лімертін Карго Делівері», яке і склало рахунок на оплату № 3180 від 20.07.2023 року, а перевізником вантажу за умовами договору №475-05/07/22 від 05.07.2022 року був ФОП ОСОБА_1 , зазначений у CMR № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023, то посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що рахунок щодо транспортних витрат № 3180 від 20.07.2023 надано від особи яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданої CMR № 2551/I/2023/JB від 20.07.2023 колегія суддів вважає безпідставними.

Щодо посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через не надання позивачем заявки щодо оплати транспортних послуг, наявність якої передбачено п. 3.1.1. договору №475-05/07/22 від 05.07.2022 року, а також через те, що у експортній МД не зазначено умови поставки (тобто можливо не включено всі складові митної вартості), код товару не відповідає заявленому до митного оформлення колегія суддів зазначає таке.

Заявка щодо оплати транспортних послуг та експортна МД не відносяться до документів, визначених ч.2 ст. 54 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

Відповідач наголошує на заявці про оплату послуг складеної відповідно до договору №475-05/07/22 від 05.07.2022 року, укладеним між ТОВ «Лімертін Карго Делівері» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник). Колегія суддів зазначає, що яким чином Експедитор (ТОВ «Лімертін Карго Делівері») виконує власні зобов`язання за договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №475-05/07/22 від 05.07.2022 року не стосується позивача, адже зобов`язання позивача за договором № 1405 від 14.05.2021 року - прийняти та оплатити послуги з організації перевезення товару.

Крім того, щодо доводів митного органу про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, зокрема, щодо не зазначення у експортній МД умов поставки колегія суддів зазначає, що позивачем було надано до митного оформлення додаток № 5 від 05.05.2023 до контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року, яким визначено умови поставки, тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити умови поставки товару, а щодо коду товару у експортній МД, то в рамках цієї справи класифікація товару по коду УКТЗЕД не є предметом дослідження.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимогМК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2ст. 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195 у графі 33 рішення про коригування митної вартостізазначаються зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу);невірно проведений розрахунок митної вартості;невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей59,60та64 Кодексуз обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості спірного товару за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів відповідно до ст. 59 МК України) була інформація наявнав митному органі за фактами митних оформлень ідентичних товарів.

Так, відповідачем було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є більшим і становить по товару №1 - 1,56 дол. США/кг (МД №UA500020/2023/000744 від 20.01.2023), ніж заявлено декларантом 1,44 дол. США/кг.

Отже, відповідачем у рішенні вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні відомості про будь-які характеристики ідентичних товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Отже, колегія суддівзазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить довисновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнятозпорушенням митного законодавства.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спрацювання ризиків свідчить про наявність обгрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постановівід 19.02.2019 р. по справі №805/2713/16-а спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині наявних відомостей щодо прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товару стосовно того ж декларанта у Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), колегія суддів зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару, що узгоджується з висновками Верховного Суду наведеними у постанові від 25 серпня 2023 року по справі № 810/693/17.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 04.08.2021 року по справі №520/3421/19 та №520/4787/19 в обгрунтування доводів про те, що наявність у ЄАІС ДФС інформації про митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі висновки Верховним Судом зроблені через наявність розбіжностей у документах, визначених ч.2 ст. 53 МК України, тоді як у справі за позовом ПАТ «Південкабель» такі розбіжності відповідачем не доведено.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а в обгрунтування доводів про те, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР може свідчити про наявність сумніву у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у вказаній справі Верховний Суд дійшов такого висновку через відсутність у декларанта всіх складових митної вартості товару, зокрема, оплата за товар була здійснена не в строк, передбачений зовнішньоекономічним контрактом, що не відповідає обставинам справи за позовом ПАТ «Південкабель».

Посилання відповідача в апеляційній скарзі в обгрунтування правомірності рішення про коригування митної вартості товару на висновки Верховного Суду наведені у постанові від 17.02.2022 по справі №520/4051/19, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв`язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у справі №520/4051/19 правомірним було визнано рішення контролюючого органу через те, що надані декларантом документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, апідтвердити вартість товару на підставі додатково наданих документів, зокрема митною декларацією країни відправлення без перекладу, було неможливим, тоді як у справі за позовом ПАТ «Південкабель» документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена, а митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України, та витребовується в разі наявності розбіжностей в документах, передбачених ч.2 ст. 53 МК України.

При цьому, наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з посиланням на висновки Верховного Суду колегія суддів до уваги не бере, оскільки з обставин справ, в яких наведені такі висновки Верховного Суду слідує, що позивачем до митного оформлення товару було подано документи з розбіжностями, тоді як у цій справі підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч. 2ст. 53 Митного кодексу України в підтвердження митної вартості товару, а відповідачем не надано доказів наявності в поданих документах розбіжностей.

Доводи апеляційної скарги про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах в підтвердження митної вартості товару через те, що довідка про транспортно-експедиційні витрати №2007/1-23 від 20.07.2023 була видана ТОВ «Лімертін Карго Делівері», яке не здійснювало перевезення оцінюваного товару, оскільки згідно CMR №2551/I/2023/JB від 20.07.2023 експедитором є BS LOGISTYKA sp.z.o.o.o., перевізником - ФОП ОСОБА_1 , а договора з BS LOGISTYKA sp. z.o.o.o. щодо транспортного експедирування товару до митного оформлення декларантом не надано колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Позивачем товар було отримано на умовах CFR, м.Гданськ.

За вказаними умовами поставки продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар упортвідвантаження, завантажити його насудноі сплатитифрахтдля доставки товару в зазначений порт призначення.Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Отже, за вказаними умовами поставки товар за кошти продавця доставляється в порт відвантаження та передається покупцю.

З міжнародної автомобільної товарно-транспортної накладної №CMR №2551/I/2023/JB від 20.07.2023 року слідує, що продавець виконав постачання товару через експедитора ТОВ «БС Логістика», оскільки останнім товар в порту відвантаження (м. Гданськ) було передано перевізнику ФОП ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ «Лімертін Карго Делівері» договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №475-05/07/22 від 05.07.2022 року, в свою чергу ТОВ «Лімертін Карго Делівері» на підставі договору, укладеним з позивачем, про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №1405 від 14.05.2021 року, є експедитором, а тому доцільним є складання ТОВ «Лімертін Карго Делівері» довідки про транспортно-експедиційні витрати №2007/1-23 від 20.07.2023, а отже вказані доводи відповідача не свідчать про розбіжність у поданих документах.

При цьому, колегія суддів зазначає, що яким чином продавець виконав свої зобов`язання щодо доставки товару в порт відвантаження м. Гданськ, зокрема, укладання відповідних договорів, не стосується позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що за коносаментом №MRFB227776408 від 10.06.2023 року перевізником товару є ТОВ «Лімертін Карго Делівері», при цьому послуги морського перевезення позивачем документально не підтверджено колегія суддів відхиляє, оскільки згідно вказаного коносаменту товар перевозився до м. Гданськ морським судном, зафрактованим продавцем згідно умов поставки, а не ТОВ «Лімертін Карго Делівері», ТОВ «Лімертін Карго Делівері» у коносаменті значиться не перевізником, а експедитором позивача, який підлягав оповіщенню щодо доставки товару у м. Гданськ.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів включення до складу транспортно-експедиторських послуг комісійної винагороди, оскільки в рамках цієї справи реальність договору транспортного експедирування не є предметом дослідження.

Доводи апеляційної скарги про те, що до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат декларантом не надано договір транспортного експедирування, заявка, акти виконаних робіт, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури колегія суддів також відхиляє, оскільки позивачем надано до митного оформлення товару за кодом «d3004» - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 3180 від 20.07.2023, за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2007/1- 23 від 20.07.2023, за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення №1405 від 14.05.2021, щодо не надання інших документів, про які вказує відповідач, то згідно ч.2 ст. 53 МК України такі документи не включені в перелік документів, що повинні підтверджувати митну вартість товару, крім того в рамках цієї справи реальність договору транспортного експедирування не є предметом дослідження.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що подані документи взагалі не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 10 ст. 58 МК України), позивачем надано до митного оформлення документи в підтвердження транспортних витрат, які не були включені до ціни товару, а саме: рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 3180 від 20.07.2023, довідку, що підтверджує вартість перевезення товару № 2007/1- 23 від 20.07.2023.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що довідка про вартість перевезення товару № 2007/1- 23 від 20.07.2023 року не є належним доказом в підтвердження таких витрат, оскільки такі витрати можуть бути підтверджені рахунком-фактурою, платіжними документами, калькуляцією колегія суддів до уваги не бере, оскільки позивачем в підтвердження транспортних витрат надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 3180 від 20.07.2023, а вказана довідка № 2007/1- 23 від 20.07.2023 додатково підтверджує вартість перевезення товару.

Відповідно до вимогст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачемне виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваногорішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проскасування рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до ч.12ст. 264 МК Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимога позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807000/2023/000419 від 25.07.2023 є неналежним та неправильним способом захисту прав позивача, оскільки скасування оскаржуваної картки відмови не поновлюватиме митну декларацію, за якою було вперше заявлено до митного оформлення товар позивача, бо цей товар вже оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг за іншою митною декларацією колегія суддів до уваги не бере, оскільки картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807000/2023/000419 від 25.07.2023 є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023, яке судом визнано протиправним.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції провизнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000376/2 від 25.07.2023 та картки відмови № UA807000/2023/000419 від 25.07.2023, прийняті відповідачем.

Згідно з положеннямист. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зіст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/20838/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій