Постанова

від 30.10.2023 по справі 320/18407/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18407/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «СТАРЛІТ ГРУП» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання протиправними дій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» звернулось з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19 жовтня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністратинвого суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «СТАРЛІТ ГРУП» у своїй позовній заяві просило:

- визнати протиправними дії АТ «СЕНС БАНК» щодо надання відмови, оформленої листом від 27.04.2023 року №17297-17.5-б\б, у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «Старліт Груп» граничних строків розрахунків із компанією Pangeaa Laboratories LTD сплачених платіжним дорученням від 06.05.2021 року №96, як оплата косметичних засобів за інвойсом №МЕ062845 згідно Контракту від 25.10.2018 року №001 в сумі 194977 60 ОВ у зв`язку із крадіжкою товару на суму 106 227,70 фунтів стерлінгів;

- зобов`язати АТ «СЕНС БАНК» завершити валютний нагляд за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «Старліт Груп» граничних строків розрахунків із компанією Pangeaa Laboratories LTD, сплачених платіжним дорученням від 06.05.2021 року №96, як оплата косметичних засобів за інвойсом №МЕВ62845, згідно Контракту від 25.10.2018 року №001 в сумі 194977,60 ОВ у зв`язку із крадіжкою товару на суму 106 227,70 фунтів стерлінгів;

- зобов`язати АТ «СЕНС БАНК» не направляти повідомлення до Національного банку України про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Старліт Груп» граничних строків розрахунків із компанією Pangeaa Laboratories LTD, сплачених платіжним дорученням від 06.05.2021 року №96, як оплата косметичних засобів за інвойсом №МЕВ62845 згідно Контракту від 25.10.2018 року №001 в сумі 194977,60 ОВ у зв`язку із крадіжкою товару на суму 106 227,70 фунтів стерлінгів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Ч. 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

З наведеного випливає, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Що ж стосується приватноправових відносин, то останні вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04.09.2018 року у справі №826/1934/17, від 05.06.2018 року у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 року у справі №815/6945/16.

Відповідно до змісту позовної заяви, спірні відносини стосуються укладених між позивачем ТОВ «СТАРЛІТ ГРУП» та відповідачем АТ «СЕНС БАНК» договорів банківських поточних рахунків та Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7.

Зокрема, зазначена Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України Про Національний банк України, статей 12, 13 Закону України Про валюту і валютні операції та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків .

Також, вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Згідно з п. 5 Інструкції Банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Проте, позивач хибно вважає, що в межах спірних правовідносин АТ «Сенс-Банк» виконує делеговані повноваження та здійснює публічно владні управлінські функції, а тому цей спір підсудний адміністративному суду.

Так, під час визначення предметної юрисдикції справ, суд повинен виходити не тільки із суб`єктного складу спірних правовідносин, а і з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Оскільки у спірних правовідносинах владні управлінські функції відповідачем не здійснюються, то даний спір не має всіх необхідних ознак публічно-правового спору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірні правовідносини у даному випадку обумовлені наявністю договірних відносин між позивачем та АТ «СЕНС БАНК», які виникли на підставі договорів банківських поточних рахунків.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у межах спірних правовідносин АТ «СЕНС-БАНК» не є суб`єктом владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції.

Так, частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За наведених обставин, даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися у порядку господарської юрисдикції.

Пунктом першим частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» адміністративний позов до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання протиправними дій не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому судом першої інстанції правильно застосовано положення статті 170 КАС України та відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 31 жовтня 2023 року.