Постанова

від 31.10.2023 по справі 802/2438/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 802/2438/16-а

касаційне провадження № К/9901/68965/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні матеріалами касаційну скаргу Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2018 (суддя - Альчук М.П.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 (головуючий суддя - Франовська К.С., судді - Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 30.06.2016 №64612-13.

На обґрунтування зазначених позовних вимог посилається на те, що транспортний засіб позивача - не може бути об`єктом оподаткування у 2016 році, оскільки відповідно до вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про встановлення нових місцевих податків та зборів на 2016 рік повинно було бути прийнято та оприлюднено до 15 липня року, що передує бюджетному період, але вказаний податок не було введено місцевою радою своєчасно, і відповідно, його застосування у 2016 році є неправомірним.

Заперечуючи проти позову відповідач, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно на підставі положень статті 267 ПК України, оскільки транспортний засіб, який належить позивачу є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 24.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що контролюючим органом надано обґрунтовані докази того, що належний позивачу автомобіль станом на 1 січня 2016 року та на момент винесення оскаржуваного рішення мав вартість більшу, ніж вона розрахована згідно з методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України, та відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об`єктом оподаткування.

Верховний Суд постановою від 18.04.2018 скасував судові рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що суди попередніх інстанцій не з`ясували яким чином контролюючий орган, приймаючи спірне рішення, встановив такий критерій визначення середньоринкової вартості, як пробіг автомобіля. Таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо. Поза увагою суду залишилися доводи позивача про те, що податковим органом спірним рішенням позивачу нарахований транспортний податок за 2015 рік. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визначення податкового періоду. Відповідачем не виконаний свій обов`язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов`язання. При цьому, судом, в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку, інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За результатами нового розгляду справи, Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 13.07.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №64612-13.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки, Мінекономрозвитку не надано повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля, при цьому, зазначено про неможливість визначення середньоринкової вартості вказаного автомобіля, у зв`язку із відсутністю відомостей про тип пального та пробіг автомобіля.

Відповідач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заявник касаційної скарги, пославшись на положення статті 267 ПК України, доводить, що позивач є платником транспортного податку, оскільки його автомобіль є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2019 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.10.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 31.10.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (загальний легковий седан - В), об`єм двигуна 2993, рік випуску 2013.

Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №64612-13, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у ПК України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.

Так, згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону №909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Ураховуючи, що Законом №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок і не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн. Таким чином, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500,00 грн.

Отже, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн і з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

За правилами абзацу 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

На виконання положень підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика №66), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Відповідно до положень пункту 2 Методики №66 середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно з пунктом 5 Методики №66 ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Відповідно до пункту 13 Методики №66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з пунктом 14 Методики №66, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Водночас, як установлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутня зазначена вище інформація від Мінекономрозвитку, відсутні докази в підтвердження того, що розрахунок здійснено відповідачем з врахування всіх показників, визначених ПК України для віднесення транспортного засобу до об`єкту оподаткування. Відповідач не надав судам належного обґрунтування середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов`язання.

Ураховуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк І.А. Васильєва