Постанова

від 15.11.2018 по справі 802/2438/16-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2438/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

15 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - не зазначено, місце ухвалення рішення - м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Могилів-Подільської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №64612-13 від 30.06.2016, яким йому нарахований транспортний податок в сумі 25000 грн. на автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (загальний легковий седан - В), об'єм двигуна 2993, рік випуску 2013, власником якого він є . Позов мотивований тим, що на думку позивача, нарахування цього місцевого податку за 2016 рік є неправомірним, оскільки відповідно до вимог пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення нових місцевих податків та зборів на 2016 рік повинно було бути прийнято та оприлюднено до 15 липня року, що передує бюджетному періоду. Оскільки вказаний податок не було введено місцевою радою своєчасно, то застосування його у 2016 році є неправомірним.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 64612-13 від 30.06.2016 року. Стягнуто на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з рішенням не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що органи ДФС не здійснюють безпосереднього розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу, Мінекономрозвитку надає до ДФС списки автомобілів, які є об'єктом оподаткування, дані автомобілі вносяться до ІС Податковий блок , далі на основі цих списків здійснюється формування податкового повідомлення-рішення, яке вручається/надсилається платникам транспортного податку. Тому висновки суду першої інстанції про те,що відповідач не подав доказів щодо пробігу автомобіля ОСОБА_2, є помилковими.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_2.3 є власником транспортного засобу LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (загальний легковий седан - В), об'єм двигуна 2993, рік випуску 2013.

30.06.2016 року Могилів-Подільською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення №64612-13, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25000 грн.

Із змісту даного податкового повідомлення-рішення слідує, що згідно підпункту 54.3.3 пункту 54. 4 статті 54 Податкового Кодексу України та підпункту 267.6.2 пункту 267. 6 статті 267 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. та зобов'язано на протязі 60 днів з моменту отримання цього повідомлення сплатити транспортний податок згідно статті 267 Податкового Кодексу України.

Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки Мінекономрозвитку не надано повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля При цьому зазначено про неможливість визначення середньоринкової вартості вказаного автомобіля, у зв'язку із відсутністю відомостей про тип пального та пробіг автомобіля.

Перевіряючи такий висновок суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Водночас, 24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.

Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 року № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік ). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача, яка має бути розрахована у відповідності до наведеної Методики. Таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

Відповідно до частин четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Виконуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові, яка прийнята у цій справі 18 квітня 2018 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції витребував у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України належним чином засвідчені копії документів про направлення у 2016 році до органів ДФС України (у тому рахунку Вінницької області), інформації стосовно автомобіля LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (загальний легковий універсал - В), об'єм двигуна 2993, рік випуску 2013, що належав позивачу, повний розрахунок середньоринкової вартості зазначеного автомобіля станом на січень 2016 року, у разі якщо такий проводився, або письмову інформацію про причини неможливості надання такого розрахунку. Витребувано у Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області належним чином засвідчені копії документів про направлення у 2016 році Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до органів ДФС України (у тому рахунку Вінницької області) інформації стосовно автомобіля LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (загальний легковий універсал - В), об'єм двигуна 2993, рік випуску 2013, що належав ОСОБА_2, інформацію щодо встановлення такого критерію визначення середньоринкової вартості як пробіг автомобіля (яким чином такий встановлений), та визначення податкового періоду при винесенні контролюючим органом спірного рішення.

На виконання вимог ухвали суду Міністерстерством економічного розвитку і торгівлі надано інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішнінформ", серед яких автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER з об'ємом двигуна 5,0, 4,4, 3,0 тип пального дизель або бензин, строк експлуатації до 5 років; інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел, перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити (вказана інформація взагалі не містить відомостей про автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER) інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ" за офіційними прайс-листами дилерів станом на 01.01.2016 року, серед яких автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER з об'ємом двигуна 5,0, 4,4, 3,0 тип пального дизель або бензин, строк експлуатації до 5 років; інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ" за інформацією з інших джерел, а також перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити (вказана інформація взагалі не містить відомостей про автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER).

При цьому, Мінекономрозвитку не надано повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (загальний легковий універсал - В), об'єм двигуна 2993, рік випуску 2013, що належав ОСОБА_2 станом на січень 2016 року. При цьому зазначено про неможливість визначення середньоринкової вартості вказаного автомобіля, у зв'язку із відсутністю відомостей про тип пального та пробіг. Разом з тим, вказані відомості витребовувались судом у Мінекономрозвитку, у зв'язку із відсутністю їх в матеріалах справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що податковим органом спірним рішенням позивачу нарахований транспортний податок за 2015 рік. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визначення податкового періоду. Як вбачається із податкового повідомлення-рішення №64612-13 від 30.06.2016 в графі податковий період зазначено: 60 днів з дня вручення .

Між тим, будь-яких виправлень, у встановленому законом порядку, відповідач не здійснив.

За таких обставин прийняте відповідачем податкове повідомлення -рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2018 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В.