Рішення

від 02.11.2023 по справі 635/219/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 635/219/23

Провадження № 2/639/1022/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання Пивоварова Т. В.,

за участю представника позивача адвоката Мельніка Р.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справу № 635/219/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 11.01.2023 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив виключити відомості про його батьківство з актового запису від 24 травня 2017 року, складеного Шосткінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після знайомства позивач та відповідач вирішили одружитись, оскільки одруженим чоловікам надають більше часу на звільнення та перебування у відгулі, та через деякий час відповідач повідомила йому, що вагітна. Шлюб між ним та відповідачем зареєстровано 22.02.2017, та ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача народилась дитина, батьком якої згідно з ч. 1 ст. 122 СК України записаний позивач ОСОБА_2 . Згодом після народження дитини позивачу стало відомо, що у дитини є біологічний батько, та у позивача з`явились сумніви щодо свого батьківства, тому що не співпадали терміни вагітності. Після розмови з відповідачем позивач дізнався, що донька не є його дитиною, після чого почалися сварки, вони розлучилися, та відповідач подала до суду позов про стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даною позовною заявою.

20.03.2023 ухвалою Харківського районного суду Харківської області постановлено про передачу справи на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова (а.с.35).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.04.2023 справу передано в провадження судді Гаврилюк С.М. (а.с.43).

18.04.2023 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання (а.с.45-46).

16.05.2023 ухвалою суду повернуто без розгляду клопотання позивача про витребування від відповідача доказів свідоцтва про народження дитини (а.с.56-57).

17.05.2023 ухвалою суду за клопотанням сторони позивача призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.65-66,72-74).

07.08.2023 до суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшов висновок експерта від 31.07.2023 № СЕ-19/121-23/12110-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.93-106).

09.08.2023 ухвалою суду провадження у справі поновлено (а.с.111).

09.08.2023 ухвалою суду повернуто без розгляду відповідачу ОСОБА_1 поданий до суду 05.07.2023 відзив на позовну заяву (а.с.91-92, 112-113).

27.09.2023 ухвалою суду, не виходячи до нарадчої кімнати, на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України відмовлено відповідачу ОСОБА_1 у прийнятті визнання відповідачем позову (а.с.123-126).

27.09.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.127-128).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Мельнік Р.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала, зазначивши, що позивач ОСОБА_2 не є батьком її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2017 зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.8).

З копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що її батьками записані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 (а.с.7).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2020 у справі № 639/9146/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27.12.2019 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку (а.с.12-14).

У зв`язку з укладенням шлюбу 21.07.2021 з ОСОБА_5 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.55).

Відповідно до висновку експерта від 31.07.2023 № СЕ-19/121-23/12110-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, складеного судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України, біологічна спорідненість між гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключається. Біологічне батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключається. (а.с.94-106).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).

Отже, за змістом зазначених норм права, походження дитини від певної особи визначається за фактом народження дитини від цієї особи в шлюбі або поза ним, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, документом закладу охорони здоров`я про народження дитини дружиною та свідоцтвом про народження дитини, виданим органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису про народження.

За життя особи, записаної батьком дитини, ніхто інший, крім нього самого, оспорювати батьківство не має права.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитині саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку у особи, яка не визнана батьком дитини не виникає.

Порядок та підстави оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини передбачений положенняст.136 СК України.

Так, згідно з частинами 1-3, 5-6 цієї статті особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно із пунктами 9, 11постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Таким чином, у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення передбачено проведення судово-генетичної експертизи.

За змістом ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

Отже, відповідно до вказаної норми закону, для вирішення судом питання про відмову в позові з цієї підстави підлягають встановленню обставини, чи знала особа, яка оспорює батьківство, в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є біологічним батьком цієї дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.

Отже, предметом доказування при вирішенні цього спору є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, батьком якої зазначено позивача, а також обізнаність позивача в момент реєстрації себе батьком дитини про те, що він не є її батьком.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Отже, у ході судового розгляду підлягають перевірці обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.

Таким чином, законодавець обмежив право особи, яка записана батьком дитини, на оспорювання свого батьківства, зокрема, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, або не могла про це не знати.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач ОСОБА_2 не є батькомдитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_1 наголошувала на тому, що позивач ОСОБА_2 не є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що позивач ОСОБА_2 знав ще до народження дитини.

Між тим, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про обізнаність позивача щодо відсутності його батьківства ще до народження дитини відповідачем суду не надано, та дана обставина позивачем не визнана.

Позивач в своєму позові зазначав, що почав сумніватися щодо того, чи то є його дитиною ОСОБА_7 після одруження та народження дитини , між тим період, коли саме у нього з`явилися ці сумніви не вказував.

Отже, ОСОБА_2 на момент народження дитини у шлюбі вважав себе біологічним батьком дитини.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що позивач у момент реєстрації народження дитини знав,що не є біологічним батьком дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог .

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 1137183001 від 10.01.2023 (а.с.1).

Доказів про понесення інших судових витрат по даній справи сторонами не надано.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнала позовні вимоги, суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень статей 141, 142 ЦПК України, та дійшов висновку про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, що становить 536,80 грн, та про стягнення з відповідача на користь позивача 50% судового збору, що становить 536,80 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 89, 102-110, 133, 141, 142, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст. 121, 122, 124-127, 136 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини.

Виключити з актового запису про народження № 174, зробленого Шосткінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, запис про позивача ОСОБА_2 як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, повернути ОСОБА_2 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп., що сплачені за квитанцією № 1137183001 від 10.01.2023.

Оригінал квитанції № 1137183001 від 10.01.2023 залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ..

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 02.11.2023.

Веб-адресацього документуу Єдиномудержавному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК