Справа № 947/22299/23
Провадження № 1-кс/947/14093/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2023 року м.Одеса
Слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023162390000429 від 05.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України, щодо незаконного виготовлення та збуту алкогольних напоїв, що призвело до отруєння та спричинило смерть осіб, в рамках якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Детектив звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5123985200:01:002:0276 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2228141851239); земельну ділянку площею 2.546 га з кадастровим номером 5123910100:01:001:0172 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168373951239); квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1858430651239); квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 317105151101), - обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення цивільного позову в рамках даного кримінального провадження.
Детектив просив розглянути клопотання без його участі та без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно доп.4ч.2ст.170КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення,зокрема,відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов).
Згідно до ст.170 ч. 6 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження..
Відповідно до ст.172 ч.2 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.
А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Приймаючи до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, зокрема, в показах потерпілих та свідків, протоколах оглядів та обшуків, протоколі пред`явлення особи для впізнання, протоколах зняття показань технічних приладів та технічних заходів, вважаю доведеним слідчим наявність обґрунтованої підозрив скоєнні ОСОБА_5 кримінального правопорушення,передбаченого ст.204 ч.3КК України.
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , знаходяться наступні об`єкти нерухомості: земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 5123985200:01:002:0276 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2228141851239); земельна ділянка площею 2.546 га з кадастровим номером 5123910100:01:001:0172 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168373951239); квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1858430651239); квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 317105151101)
Враховуючи, що вказане майно не було тимчасово вилучене, вважаю можливим, відповідно до ст. 172 ч.2 КПК України, розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в рамках даного кримінального провадження, заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 2000000 гривень.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
При розгляді клопотання встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Приймаючи доуваги правовупідставу дляарешту майнатобто наявністьобґрунтованої підозри,необхідність забезпеченняризиків реалізаціїмайна підозрюваного,розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження танаслідки арештумайна длятретіх осіб,вважаю доведенимдетективом наявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного у клопотанні майна, шляхом заборони розпорядження та відчуження.
Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Підрозділу ТУБЕБ вОдеській області ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони розпорядження та відчуження, на наступні об`єкти нерухомості:
-земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5123985200:01:002:0276 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2228141851239);
-земельну ділянку площею 2.546 га з кадастровим номером 5123910100:01:001:0172 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168373951239);
-квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1858430651239);
-квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 317105151101).
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вказаних об`єктів нерухомості.
Виконання ухвали покласти на детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2023 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 114603546 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні