Рішення

від 09.10.2023 по справі 357/7140/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7140/23

Провадження № 2/357/2160/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем Укрїни

09 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Клочко Е. К.,

представника позивача Плаксій Р.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2023 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Плаксій Роман Володимирович звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про розірвання договору оренди землі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 27 ) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 22.06.2023 року позовна заява ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про розірвання договору оренди землі була залишена без руху ( а. с. 33-35 ).

23 червня 2023 року за вх. № 27982 судом отримано уточнену позовну заяву про розірвання договору оренди, яка підписана представником позивача Плаксій Романом Володимировичем ( а. с. 37-39 ).

Уточнена позовна заява обґрунтована наступним.

З 06 липня 2022 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-460, власником земельної ділянки площею 2,8891 га з кадастровим номером 3220489200:01:003:0015 є ОСОБА_2 .

Того ж дня, 06 липня 2022 року, ОСОБА_2 дізналась від нотаріуса, що орендарем її земельної ділянки до 01 квітня 2027 року є ТОВ «Озерна-Агро».

Так, 25 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Озерна-Агро» було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, яка належить позивачу, терміном на 5 років, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 3220489224000381 (надалі за текстом - Договір). Річна плата за користування земельною ділянкою, на момент підписання Договору оренди встановлюється в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2 даного Договору і складає 1620.86 гривень на один рік оренди (п. 9 Договору). Орендна плата вноситься у такі строки з 01 вересня до 01 грудня поточного року (п. 11 Договору). Виплата орендної плати в натуральній чи відробітковій формі можливе, як виключення, за письмовою домовленістю Сторін, яка має містити наступні умови: 1) натуральна форма - перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце та умови, порядок, строки поставки; 2) відробіткова форма - види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт (п. 9 Договору).

12 лютого 2015 року було укладено Додаткову угоду з Додатком № 1, за якою до Договору внесено зміни, зокрема: (1) збільшено термін дії Договору до 01 квітня 2027 року; (2) збільшено річний розмір орендної плати до 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.5 даного Договору і складає 2431 гривень 30 копійок за один рік оренди; (3) додатково домовлено про виплату орендної плати ще й в натуральній формі, а саме зерно - 2, 15 т, цукор з мішком - 100 кг, олія з тарою -10л, оранка присадибної ділянки розміром - 0,3 га та солома, крім відмови орендодавця отримувати від орендаря оранку та солому; (4) визначено місце поставки орендної плати в натуральній формі, а саме с. Чупира Білоцерківського р-ну Київської області.

27 березня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 9242182 (права оренди) за відповідачем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489200:01:003:0015, на підставі Договору та додаткової угоди.

Однак, орендар в період з 2017 року по сьогоднішній день не виконав свого зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, обумовленої договором оренди зі змінами, стосовно орендодавця.

Отже, від 12 лютого 2015 року сторони Договору домовились про виплату орендної плати у грошовій та натуральній формі, тому орендар повинен був з цієї дати виплачувати орендну плату не лише в грошовій формі, а й у натуральній формі, за виключенням передбаченим п. 2.1.6 Додатку №1 до Додаткової угоди.

За умов ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В період з 2017 по 2022 рік у строк з 01 вересня до 01 грудня поточного року відповідач мав сплатити орендну плату, але не сплатив у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 25 лютого 2011 зі змінами від 12 лютого 2015 року та вимог чинного законодавства Україна, за Відповідачем утворилась прострочена заборгованість.

Просив суд розірвати договір, оренди землі, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» щодо земельної ділянки площею 2,8891 га з кадастровим номером 3220489200:01:003:0015, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 27.03.2015 року номер запису про інше речове право 9242182 та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» (вул. Липки, 2, с. Озерна, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09129,. код ЄДРПОУ 37122524) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати ( а. с. 37-39 ).

Ухвалою судді від 27 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про розірвання договору оренди землі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 18 липня 2023 року ( а. с. 40-41).

18 липня 2023 року підготовче засідання викладено на 19.09.2023 року у зв`язку з неявкою сторін ( а. с. 45 ).

25 липня 2023 року за вх. № 32881 судом отримано відзив на позовну заяву ( а. с. 49-53 ) з додатками ( а. с. 51-111 ).

У відзиві на позовну заяву, підписаний представником відповідача ОСОБА_1 , останній просив суд відмовити у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Озерна - Агро» (далі по тексту - Товариство) щодо земельної ділянки площею 2,8891 га з кадастровим номером 3220489200:01:003:0015, право оренди за яким зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухому майно 27.03.2015 року за номером запису про інше речове право 9242182.

Зазначив, що дійсно, 24.02.2011 року ОСОБА_3 уклав договір оренди землі із Товариством, а саме передав у платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №463874 загальною площею 2,8891 га, у том числі рілля 2,8891 га.).

Відповідно до умов укладеного Договору, а саме, п. 8 встановлено строк дії договору 5 років.

У подальшому, а саме 12.02.2015 у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, ОСОБА_3 уклав додаткову угоду до зазначеного договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8891 га, із кадастровим номером №3220489200:01:003:0015 строком дії до 01.04.2027 року.

Відповідно до п.2 зазначеної додаткової угоди: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 Договору і складає 2431 грн. 30 копійок за один календарний рік оренди».

Тобто, Сторони домовились про визначення внесення орендної плати виключно у грошовій формі.

Цього ж дня, Товариство уклало додаток №1 до додаткової угоди у якій відображена продукція, як орендна плата на випадок, якщо орендодавець забажає отримати орендну плату у натуральній формі.

Саме зазначення точної кількості продукції необхідно перш за все для спрощення звітування до органів ДПС України, оскільки доход у натуральній формі оподатковується окремо: для таких доходів окремо визначається об`єкт оподаткування та суми податків.

Відповідно до ст. 288 ПК України основою для розрахунку річної орендної плати за земельну ділянку є нормативна грошова оцінка.

Відповідно до додатку №1 до Додаткової угоди від 12.02.2015, а саме, п. 1 визначено, що сторони домовились про те, що виплата орендної плати буде проводитися в натуральній формі.

Пунктом 2 додатку №1 визначено, що оренда плата за рік користування земельною ділянкою одного паю становить: 2.1.1. Зерно - 2,55 т.; 2.1.2. Цукор з мішком - 100 кг.; 2.1.3. Олія з тарою -10 л.; 2.1.4. Оранка присадибної ділянки розміром - 0,3 га.; 2.1.5. Солома.

Пункт 2.1.6., вразі відмови від натуральної оплати передбаченої пунктом 2.1.4. та 2.1.5. орендодавець отримує грошові кошти в сумі 500 грн.

Поставка продукції, в рахунок орендної плати, проводитиметься в с. Чупира, Білоцерківського району, Київської області.

От же, додаток №1 до Додаткової угоди, є доповненням до пункту 9 абзацу 3 основного договору оренди землі від 24.02.2011 року, який містить вичерпний перелік, кількість, місце поставки тощо. В пункті 9 також визначено, що виплата орендної плати в натуральній або відробітковій формі можливе, як виключення, за письмовою домовленістю Сторін.

При цьому, незрозуміло з яких підстав Позивач дійшов висновку що Товариство повинно було сплачувати і грошові кошти і вносити орендну плату в натуральній формі.

Відповідно до п.10 Договору, обчислення орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки з 01 вересня до 01 грудня поточного року. Якщо Орендодавець в вище вказаній строки не звернувся до Орендаря за отриманням орендної плати, то після закінчення даного періоду виплати здійснюється за умови письмового звернення Орендодавця. В свою чергу Орендар, з моменту надходження такого звернення, зобов`язаний на протязі 30 днів здійснити виплату.

Пунктом 12 встановлено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

У подальшому, нормативно грошова оцінка змінювалась та починаючи з 2017 року по теперішній час Орендарем проведено індексацію та плата за договором складає 6400 грн. (шість тисяч чотириста гривень).

От же, ані Договір оренди землі від 24.02.2011 р., ані додаткова угода від 12.05.2015 р. (тим більше додаток №1 до додаткової угода від 12.052015 р.) не містять домовленостей між сторонами щодо виплати орендної плати у грошовій та натуральній формі одночасно.

Протокольною ухвалою від 18.09.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 09.10.2023 року ( а. с. 116-119 ).

В судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 24.02.2011 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» було укладено договір оренди землі ( а. с. 5-6 ).

Згідно вказаного договору, ОСОБА_3 передав ТОВ «Озерна-Агро» у платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №463874 загальною площею 2,8891 га, у том числі рілля 2,8891 га.).

Відповідно до умов укладеного Договору, а саме, п. 8 встановлено строк дії договору 5 років.

Річна плата за користування земельною ділянкою, на момент підписання Договору оренди встановлюється в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2 даного Договору і складає 1620.86 гривень на один рік оренди (п. 9 Договору). Орендна плата вноситься шляхом виплати у грошовій формі через касу Орендаря або на розрахунковий рахунок Орендодавця за вказаними ним реквізитами поданими в письмовому вигляді за 30 днів до початку виплати орендної плати згідно умов даного Договору. Виплата орендної плати в натуральній або відробітковій формі можливе, як виключення, за письмовою домовленістю Сторін, яка має містити наступні умови: натуральна форма перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки; відробіткова форма види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, місце виконання робіт.

Згідно п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки з 01 вересня до 01 грудня поточного року (п. 11 Договору).

24 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Озерна-Агро» складено Акт прийомки-передачі землі в оренду ( а. с. 7 ).

12 лютого 2015 року між ТОВ «Озерна-Агро» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі ( а. с. 8 ).

Згідно п. 1 Додаткової угоди, п. 8 Договору сторони домовились викласти у такій редакції: «Договір укладено на термін до 01 квітня 2027 року з урахуванням ротації культур».

Відповідно до п. 2, Сторони домовились викласти в такій редакції: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 Договору і складає 2431 грн. 30 копійок за один календарний рік оренди».

Так, цього ж дня, 12.02.2015 року ТОВ «Озерна-Агро» та ОСОБА_3 уклали додаток № 1 до додаткової угоди ( а. с. 9 ).

Пунктом 2 додатку №1 визначено, що оренда плата за рік користування земельною ділянкою одного паю становить: 2.1.1. Зерно - 2,55 т.; 2.1.2. Цукор з мішком - 100 кг.; 2.1.3. Олія з тарою -10 л.; 2.1.4. Оранка присадибної ділянки розміром - 0,3 га.; 2.1.5. Солома; 2.1.6. вразі відмови від натуральної оплати передбаченої пунктом 2.1.4. та 2.1.5. орендодавець отримує грошові кошти в сумі 500 грн.

Поставка продукції, в рахунок орендної плати, проводитиметься в с. Чупира, Білоцерківського району, Київської області ( п. 3 додатку № 1 ).

27 березня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 9242182 (права оренди) за відповідачем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489200:01:003:0015, на підставі Договору та додаткової угоди ( а. с. 10 ).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2022 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Карпусь І.О., зареєстровано у реєстрі за № 1-460, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1951 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, площею 2,8891 га, яка розташована на території Чупирянської сільської ради. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 лютого 2022 року, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220489200:01:003:0015 ( а. с. 11 ).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дата та час формування 06.07.2022 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3220489200:01:003:0015, площа 2,8891 га ( а. с. 12 ).

Звертаючись до суду з вищевказаними вимогами, позивач наголошувала на тому, що орендар в період з 2017 року по сьогоднішній день не виконав свого зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, обумовленої договором оренди зі змінами, стосовно орендодавця, оскільки сторони Договору 12.02.2015 року домовились про виплату орендної плати у грошовій та натуральній формі, тому договір оренди землі підлягає розірванню.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

З наявного в матеріалах справи договору оренди землі від 24.02.2011 року, Додаткової угоди до Договору оренди землі від 12.02.2015 року та Додатку № 1 до Додаткової угоди від 12.02.2015 року вбачається, що останні підписані сторонами, тобто, сторони підтвердили наміри та закріпили волевиявлення щодо їх укладення, діяли свідомо, були вільні в укладанні договору, а також в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно умов ч. 1 та ч. 2 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. 32 Закону № 161-XIV та пп. «б» п. 35 Договору зі змінами передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно п «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Верховний Суд в своїй постанові від 11.07.2018 року у справі № 484/3687/16 дійшов до висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. При цьому, зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічна правова позиція висловлена об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 року у справі № 183/262/1 7.

Відтак, з огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду систематична несплата орендної плати має місце тоді, коли орендар не здійснює її виплату взагалі у розмірі, визначений у договорі оренди, два або більше разів.

У ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" у редакції, що діяла на дати укладання Договорів оренди землі, було визначено, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах; сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Як зазначено вище, орендодавець ОСОБА_3 помер, його спадкоємцем є позивач по справі ОСОБА_2 , яка набула права власності на спірну земельну ділянку.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи в порядку спадкування не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ст. 32 Закону «Про оренду землі»).

Тобто, за загальними правилами в разі смерті орендодавця договір оренди землі не припиняється, за винятком випадків, коли в самому договорі міститься підстава припинення - смерть орендодавця.

Такого застереження не міститься в Договорі оренди землі від 24.02.2011 року та в Додатковій угоді до договору оренди землі від 12.02.2015 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зокрема, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, що перебуває у користуванні іншої особи переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки (частина перша статті 148-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до доданих з боку відповідача доказів, а саме: Довідки від 18.07.2023 року за № 55; видаткових касових ордерів; заяви ОСОБА_3 та відомості на виплату готівки № 110 вбачається, що останній здійснював оплату орендної плати з 2017 року по 2022 рік ( а. с. 59-60, 63-72 ) своєчасно, відповідно до умов, викладених в п. 2 Додаткової угоди до договору оренди землі від 12.02.2015 року.

Зазначене, з боку позивача та його представника не було спростовано.

В свою чергу, звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, представник позивача як на підставу розірвання договору оренди посилався на те, що відповідач в супереч умов договору оренди землі, не здійснював в повному обсязі виплату орендної плати, оскільки окрім грошової виплати, умови договору передбачали ще і виплату в натуральній формі, про що було зазначено у Додатку № 1 до Додаткової угоди від 12.02.2015 року, яка підписана сторонами.

Але, суд не може погодитися із зазначеним виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 2 зазначеної додаткової угоди від до договору оренди землі від 12.02.2015 року: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 Договору і складає 2431 грн. 30 копійок за один календарний рік оренди».

Тобто, сторони домовились про визначення внесення орендної плати виключно у грошовій формі.

Відповідно до ст. 288 ПК України основою для розрахунку річної орендної плати за земельну ділянку є нормативна грошова оцінка.

Як встановлено в судовому засіданні, цього ж дня ( 12.02.2015 року ), сторони уклали додаток № 1 до додаткової угоди у якій відображена продукція, як орендна плата на випадок, якщо орендодавець забажає отримати орендну плату у натуральній формі.

Відповідно до додатку №1 до Додаткової угоди від 12.02.2015, а саме, п. 1 визначено, що сторони домовились про те, що виплата орендної плати буде проводитися в натуральній формі.

Пунктом 2 додатку №1 визначено, що оренда плата за рік користування земельною ділянкою одного паю становить: 2.1.1.Зерно - 2,55 т.; 2.1.2. Цукор з мішком - 100 кг.; 2.1.3. Олія з тарою -10 л.; 2.1.4. Оранка присадибної ділянки розміром - 0,3 га.; 2.1.5. Солома; 2.1.6. вразі відмови від натуральної оплати передбаченої пунктом 2.1.4. та 2.1.5. орендодавець отримує грошові кошти в сумі 500 грн.

Поставка продукції, в рахунок орендної плати, проводитиметься в с. Чупира, Білоцерківського району, Київської області ( п. 3 додатку № 1 ).

От же, як встановлено судом, додаток № 1 до Додаткової угоди, є доповненням до пункту 9 абзацу 3 основного договору оренди землі від 24.02.2011 року, який містить вичерпний перелік, кількість, місце поставки тощо.

В пункті 9 основного договору оренди землі від 24.02.2011 року також визначено, що виплата орендної плати в натуральній або відробітковій формі можливе, як виключення, за письмовою домовленістю Сторін.

Відповідно до п.10 Договору, обчислення орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки з 01 вересня до 01 грудня поточного року. Якщо Орендодавець в вище вказаній строки не звернувся до Орендаря за отриманням орендної плати, то після закінчення даного періоду виплати здійснюється за умови письмового звернення Орендодавця. В свою чергу Орендар, з моменту надходження такого звернення, зобов`язаний на протязі 30 днів здійснити виплату.

Пунктом 12 встановлено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

З зазначеного вбачається, ані Договір оренди землі від 24.02.2011, ані додаткова угода від 12.05.2015 р., тим більше додаток №1 до додаткової угода від 12.05.2015 р., не містять домовленостей між сторонами щодо виплати орендної плати у грошовій та натуральній формі одночасно.

В свою чергу, з боку позивача не було надано суду належного доказу тому, що сторони Договору оренди землі у відповідності до вимог п. 9 Договору оренди землі від 24.09.2011 року письмово домовилися про виплату орендної плати в натуральній або відробітковій формі.

Навпаки, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 , який звертався до ТОВ «Озерна-Агро» та просив виплатити аванс орендної плати за 2017 рік ( а. с. 64 ), при цьому, долучав довідку направлення в лікарню.

Хоча з боку представника позивача з цього приводу були заперечення, що вказана заява не містить, що саме ОСОБА_3 просив надати аванс в грошовій формі, однак з доданої до вказаної заяви довідки вбачається, що сума на лікування складає 2 854 гривень ( а. с. 65 ).

Із вказаного, суд приходить до висновку, що звертаючись до ТОВ «Озерна-Агро» з заявою про виплату авансу орендної плати за 2017 рік на лікування, ОСОБА_3 , просив надати йому саме грошові кошти.

Отже, під час розгляду даної цивільної справи, судом не було встановлено порушень з боку відповідача ТОВ «Озерна-Агро» щодо невиконання взятих на себе зобов`язань за Договором оренди землі в частині не своєчасної та повної сплати орендної плати.

Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі по суті, не підлягає застосуванню і строк позовної давності, про який зазначав представник відповідача, як у відзиві на позовну заяву так і в судовому засіданні щодо періоду 2017 року ( 2017 рік входить до меж заявлених вимог, що є предметом спору ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ч. 1 ст. 79 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду наведеного, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При зверненні до суду з вищевказаними вимогами позивачем було сплачено судовий збір, однак, оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то не підлягають і стягненню з відповідача на користь позивача судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 96, 141 ЗК України, ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 205, 207, 526, 610, 611, 626-629, 638, 651, 653, 762, 792, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 79, 80-83, 89, 133, 141, 187, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про розірвання договору оренди землі, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» ( адреса місцезнаходження: 09129, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Липки, буд. 2, ЄДРПОУ: 37122524 ).

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Суддя О. І. Орєхов