Ухвала

від 02.11.2023 по справі 379/1625/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1625/23

Провадження № 2/379/353/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2023 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі судді Музиченко О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Таращанськогорайонного судуКиївської області через свого представника адвоката Безуглу І.С. з позовом до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, за положенням ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За вимогою п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд зауважує, що згідно з положенням ч.1 ст. 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів (ч. 2 ст. 14 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч. 5 ст.14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною шостою статті 14ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В порушеннявимог п.2ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містить відомостей про: населений пункт, в якому проживає позивачка ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача ОСОБА_2 /за його наявності/ або номер і серію його паспорта; адреси електронної пошти сторін, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи.

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведені вище недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне надати позивачам десятиденний строк з дня вручення їм цієї ухвали для усунення вказаних недоліків у спосіб подання позовної заяви в новій редакції (з копією для відповідача) із зазначенням у ній:

-відомостей про населений пункт, в якому проживає позивачка ОСОБА_1 ;

-реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача ОСОБА_2 /за його наявності/ або номер і серію його паспорта;

-відомостей про наявність або відсутність адреси електронної пошти учасників справи;

-відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Оскільки судом установлено невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачам десятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 4, 14, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доТаращанської міськоїради Білоцерківськогорайону Київськоїобласті провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини залишити без руху та надати позивачам десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.

Роз`яснити позивачам, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, - позовна заява вважатиметься неподаною і буде їм повернута.

Копію ухвали направити позивачам та їхньому представнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана02.11.2023.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО