Рішення

від 27.12.2023 по справі 379/1625/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1625/23

Провадження № 2/379/353/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючої судді - Музиченко О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на земельну ділянку площею 0,4207 га, кадастровий номер 3224486902:01:003:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі державного акту серії ЯЕ № 599960 від 27.03.2008, та на земельну ділянку площею 0,1462 га, кадастровий номер 3224486902:01:003:0013, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі державного акту серії ЯЕ № 599959 від 27.03.2008. 11.12.2009 батько позивачів ОСОБА_3 залишив заповіт, за яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що ОСОБА_3 за законом матиме право, заповів позивачам у рівних частках кожному. Про цей заповіт позивачам нічого не було відомо до жовтня 2023 року, саме тоді колишні працівники сільської ради с. Мала Березянка повідомили їм про наявність заповіту батька. Після цього вони звернулися до нотаріуса із питанням прийняття спадщини за заповітом, проте отримали роз`яснення нотаріуса про те, що ними пропущено строк для прийняття спадщини з рекомендацією звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилаючись на те, що їм не було відомо про наявність заповіту та на їхню тривалу хворобу, позивачі просять визначити кожному додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

02.11.2023 суд постановив ухвалу про залишення указаної позовної заяви без руху та надав позивачам десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків (а.с.33-35).

14.11.2023 протягом визначеного судом строку від представника позивачів надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви (а.с.40-46).

15.11.2023 суд постановив ухвалу, якою прийняв указаний позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 30.11.2023, яке в подальшому за клопотанням представниці позивачів було відкладено на 19.12.2023 (а.с.48, 49).

У підготовчому засіданні представниця позивачів ОСОБА_4 подала додаткові письмові пояснення у справі, в яких послалась на збільшення строку для подання заяви по прийняття спадщини до 10-ти місяців постановою КабінетуМіністрів Українивід 28лютого 2022року №164 та подальше скасування цього положення, що і призвело до пропуску позивачами 6-місчного строку для прийняття спадщини. Через цю обставину позивачі пропустили встановлені законодавством строки для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від їхньої волі (а.с.88-91) Додатково зазначила, що іншого спадкового майна, крім двох земельних ділянок, які батько залишив позивачам у рівних частинах кожному за заповітом, немає. Інших спадкоємців немає. Спадкова справа після смерті батька не заводилась.

19.12.2023 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті на 27.12.2023 (а.с.98, 99).

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їхня представниця ОСОБА_4 не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно відповідно до вимог законодавства. 19.12.2023 від представниці позивачів ОСОБА_4 надійшла заява в якій вона просить розглянути дану справу без її участі та участі позивачів. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.101).

Відповідач Таращанська міська рада Київської області свого представника в судове засіданні не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно згідно вимог чинного законодавства (а.с.104). 22.11.2023 та 05.12.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» подали заяви про розгляд справи без участі представника Таращанської міської ради, проти задоволення позовної заяви не заперечують (а.с.57-64, 77-84).

У частині 1 статті 206 ЦПК України закріплено право позивача відмовитися від позову, а відповідача визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК).

За положенням ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши викладені у позовній заяві обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Так, суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 24.03.2023 Тетіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.11).

Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді двох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,4207 га, кадастровий номер 3224486902:01:003:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі державного акту серії ЯЕ № 599960 від 27.03.2008, та земельної ділянки площею 0,1462 га, кадастровий номер 3224486902:01:003:0013, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі державного акту серії ЯЕ № 599959 від 27.03.2008 (а.с.17, 18).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області Медведчук О.В., зареєстрованого у реєстрі за № 61, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він, ОСОБА_3 , за законом матиме право, заповів позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах кожному (а.с.12).

Із долученого до позову роз`яснення від 30.10.2023 № 197/01-16 приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Бурлаченко О.Г. вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися щодо заведення спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , однак їм було роз`яснено, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена у зв`язку із пропуском ними шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду за відповідним судовим рішенням (а.с.15).

Також із даного роз`яснення вбачається, що у Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) (№ 74532462 від 30.10.2023) наявна інформація про складений ОСОБА_3 заповіт.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74532399 від 30.10.2023 до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація відсутні, тобто спадкова справа не заведена (а.с.16).

Вирішуючи цей спір, суд застосовує норми спадкового права Цивільного кодексу України та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Стаття 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до п. 24 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Положення частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на свій стан здоров`я та потребу в постійному лікуванні, зумовлену перенесеним кожним із них інфаркту міокарда, супутніми захворюваннями, а також на власну помилкову поінформованість про те, що у зв`язку з дією в Україні воєнного стану встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини збільшено до 10 місяців.

З огляду на дату смерті спадкодавця 22.03.2023 строк подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями померлого - до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачі звернулися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини 30.10.2023 із 38-денним пропуском визначеного законом шестимісячного строку.

Позов подано до суду наступного дня, тобто 01.11.2023, що вбачається зі штемпеля на його першій сторінці, - через сорок днів після спливу строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Аналізуючи доводи представниці позивачів щодо поважності пропущеного строку ОСОБА_2 , суд ураховує, що ОСОБА_2 наглядається в КНП «ЦПМСД № 1» з приводу: стабільної стенокардії напруги ІІ фк., дифузний і постінфарктний (23.11.2020) стеноз коронарних артерій (КВГ 23.11.2020). Стеноз ПМШГ-3, гіпертонічна хвороба ІІІ, ст. 2 ризик високий СНТ ЦДТ 2 середньої важкості в субкомпенсації ДЕП ІІ. Часті гіпертонічні кризи, що вбачається з копії довідки за підписом лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва ОСОБА_5 (а.с.13).

Крім того, ОСОБА_2 спостерігається в КНП «ЦПМСД № 1» з приводу ІБС: стабільна стенокардія напруги II ф кл. дифузний і постінфарктний (23.11.2020 р.) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій (КВГ 23.11.2020 р.): стеноз ПМШГ І сегмент - до 99%, ОГ- 99%, ПКА І сегмент - 25%. Стентування ОГ та ПМШГ - 3, Хіеnсе Хреdition 4.0 х 12.0; Хіеnсе Хреdition 3.0 х 15.0; Хіеnсе Хреdition 3.0 х 18.0 (23.08.2020). Недостатність мітрального клапану II ступеня. Недостатність трикуспідального клапану І ступеня. Гіпертонічна хвороба III стадія, 2 ступінь, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, ризик 4 (дуже високий) з частими гіпертонічними кризами. Серцева недостатність І (ФВ 58%), І ФК за NYHA. Цукровий діабет, тип 2, середньої важкості в стадії субкомпенсації. ДЕП II. Діабетична полінейропатія, нефропатія, ретинопатія. Потребує пожиттєвого спостереження лікарів: кардіолога, ендокринолога, сімейного лікаря та прийом лікарських препаратів, що підтверджується довідкою за підписом лікаря КНП «ЦПМСД №1» Андрейко І.І. від 10.11.2023 (а.с.92).

Також з 23.11.2020 по 04.12.2020 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» з діагнозом: гострий інфаркт міокарда лівого шлуночка. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій (КВГ 23.11.2020 р.): стеноз ПМШГ І сегмент - до 99%, ОГ- 99%, ПКА І сегмент - 25%. Стентування ОГ та ПМШГ - 3, Хіеnсе Хреdition 4.0 х 12.0; Хіеnсе Хреdition 3.0 х 15.0; Хіеnсе Хреdition 3.0 х 18.0 (23.08.2020). Дифузний кардіосклероз. Недостатність мітрального клапану II ступеня. Недостатність трикуспідального клапану І ступеня, що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7203465 (а.с.93).

Аналізуючи доводи представниці позивачів щодо поважності пропущеного строку ОСОБА_1 , суд ураховує, що ОСОБА_1 постійно знаходилась на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні № 3 «Тетіївської ЦЛ» з 31.07.2023 по 21.08.2023 включно, з діагнозом «синдром подразненого кишківника, УХС, АС, СНІА. Стан після інфаркту», що вбачається з копії довідки за підписом лікаря КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» Поліщук Г.В. (а.с.14). Аналогічна за змістом довідка від 12.12.2023 міститься в матеріалах справи (а.с.94).

Інших доказів щодо постійного амбулаторного/стаціонарного лікування або стану здоров`я, позивачами суду не надано та матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21).

З цього суд висновує, що надані позивачами докази щодо стану їхнього здоров`я, подані на підтвердження поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, є недостатніми, оскільки не охоплюють період шестимісячного строку з 22.03.2023 по 22.09.2023, відведеного на прийняття спадщини.

Доводи позивачів про їхню необізнаність щодо існування заповіту суд до уваги не приймає, оскілки доказів цього твердження суду не надано, а з огляду на першу лінію споріднення між спадкоємцями і спадкодавцем це твердження позивачів є вкрай сумнівним.

Водночас, суд враховує ту обставину, що позивачі не звернулися до нотаріуса із заявами для прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки помилково вважали, що через збройну агресію російської федерації та введення в Україні воєнного стану строк на подання заяви про прийняття спадщини продовжений до 10 місяців згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Так, дійсно, з введенням 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні було прийнято постанову КабінетуМіністрів України№ 164від 28лютого 2022року «Деякіпитання нотаріатув умовахвоєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 164 від 28.02.2022).

Відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, в редакції постанови КМУ № 209 від 06.03.2022, передбачалось, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Згідно з пунктом 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, в редакції постанови КМУ№ 480від 19.04.2022, передбачалось, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Пунктом 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, в редакції постанови КМУ№ 719від 24.06.2022,передбачалось, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 року № 469, пункт 3 постанови КабінетуМіністрів України№ 164від 28.02.2022року «Деякіпитання нотаріатув умовахвоєнного стану» виключено.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 в справі № 676/47/21 дійшов висновку, що як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, законодавець не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28.02.2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Цей висновок відповідно до положень частини шостої статті 13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» та ч. 4 ст.263ЦПК України підлягає врахуванню іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 в справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22,57,58,94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Зважаючи на наведене, враховуючи те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини із 38-денним пропуском строку, - суд вважає поважними наведені ними у позові причини пропуску цього строку, а саме їхню помилкову поінформованість про збільшення відповідного строку до 10 місяців, що була зумовлена неякісними змінами законодавства.

З цього суд висновує, що позивачами доведено існування перешкод для подання ними заяв про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 їхнього батька ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, та наведені ними причини пропуску вказаного строку для прийняття спадщини, зокрема, перебування у стані правової невизначеності через правове регулювання питання строків прийняття спадщини, є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а відтак, розцінює їх як поважні.

Враховуючи наведене, на підставі наданих суду і досліджених у судовому засіданні доказів, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд прийшов до переконання про наявність підстав для задоволення заявленого позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позову.

Керуючись статтями 1, 15, 19, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1258-1265, 1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 76-80, 81, 89, 95, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04054955, місцезнаходження: вул. Шевченка, 7, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область, індекс 09501.

Повне судове рішення складено та проголошено 27 грудня 2023 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО