Ухвала

від 31.10.2023 по справі 952/309/21

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/309/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2023 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання Оданець С.В.,

за участю сторін:

представника відповідача 1 Романишина Д.М.,

представника відповідача 2 Горелова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в режимівідеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_2 , ТОВ «Чернещина», третя особа: ГУ Держгеокадастру в Харківській області, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання договору недійсним, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Зачепилівського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_2 , ТОВ «Чернещина», третя особа: ГУ Держгеокадастру в Харківській області, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання договору недійсним.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Романишин Д.М. заявив клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з тим, що позовну заяву, від імені останньої, було подано її представником ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності посвідченої 02.10.2020 нотаріусом нотаріального округа міста Липецьк, Липецької області, РФ, Нехорошевою Л.П. При цьому переклад вказаної довіреності з російської мови на українську в матеріалах справи відсутній, що на його думку, є законною підставою для залишення позову без розгляду, як поданого від імені заінтересованої особи особою, яка не має повноважень на ведення справи, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Представник відповідача ТОВ «Чернещина» Горелов А.В. в судовому засіданні вказав, що не заперечує проти клопотання адвоката Романишина Д.М.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до такого висновку.

В силу ч.1 ст. 9 ЦПК Україницивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Відповідно до ч.1,2 ст. 6 Закону України «Про засади державної мовної політики»державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.

Згідно ч.1,3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Судом встановлено, що позовна заява підписана представником позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 . На підтвердження її повноважень до позовної заяви додано довіреність від 02.10.2020 за р.№ 48/74-н/48-2020-6-298, яка посвідчена Нехорошевою Л.П. нотаріусом нотаріального округа міста Липецьк, Липецької області, РФ, яка виконана російською мовою та видана терміном на три роки.

Переклад довіреності у встановленому законом порядку українською мовою суду надано не було.

Відповідно до ч. 9ст. 62 ЦПК України, встановлено, що довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.ч. 1, 3ст. 237 ЦК Українипредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 244 ЦК Українивизначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно достатті 34 Закону України «Про міжнародне приватне право»порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

Згідно зі ст. 13 Закону України Закон «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У ч.1, ч.3ст.10 Конституції Українизазначено, що державною мовою в Україні є українська.

Статтею 9 ЦПК України, закріплено принцип державної мови судочинства.

Відповідно до ч.3статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч.3ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов`язковість якої наданаЗаконом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», набула чинності між Україною і державами -учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.

Апостильце спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць зазначеної Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 зазначеної Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставляння апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписану від імені України у м. Мінську 22.01.1993 р., яка ратифікованаВерховною Радою України 10.11.1994 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах»та набула чинності для України і застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією і Туркменістаном, - документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Для використання довіреності в Україні, виданої за кордоном, необхідна її легалізація. 10 січня 2002 року Україна приєдналася до Гаазької Конвенції про скасування вимог легалізації іноземних офіційних документів і з цього часу процедура легалізації замінюється процедурою проставлення апостиля на офіційних документах.

Але якщо країна, в якій видано довіреність, не приєдналася до Гаазької конвенції 1961 року, то обов`язково потрібна легалізація довіреності.

Легалізувати іноземну довіреність в Україні можна тільки в тому випадку, якщо на довіреності вже стоїть печатка Міністерства Закордонних Справ країни, що видала документ. В такому випадку проставляється печатка МЗС України та печатка легалізації довіреності в Консульстві країни, де вона була видана.

Вищевказана довіреність складена російською мовою та без перекладу документу на українську мову,отже вона не відповідає вимогам ч. 8ст. 95 ЦПК України, тому не може бути прийнята судом як офіційний документ.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі якісно та належним чином оформленої копії), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд.

Згідно ч.7ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, представнику позивачки необхідно надати належні та допустимі докази наявності повноважень на представництво позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в суді, а саме: належним чином завірену копію довіреності з перекладом на державну мову України, відповідно до вимог чинного законодавства.

В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 257-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_2 , ТОВ «Чернещина», третя особа: ГУ Держгеокадастру в Харківській області, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання договору недійсним - залишити без руху.

Надати представнику позивачки строк для усунення недоліків заяви терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.І. Яценко