ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9488/23 Справа № 178/2078/21 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддівсудової палатиу цивільнихсправах Дніпровськогоапеляційного судуу складі:
головуючого Пищиди М.М.
суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Криничанської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП б/н, виданого 02 липня 1996 року Криничанською районною радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 451 , належить земельна ділянка площею 6,0 гектарів, яка знаходиться в адміністративних межах Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Він був членом колгоспу «За мир», який було реформовано в колективне сільськогосподарське підприємство «За мир», членство у новоствореному підприємстві набули всі члени колгоспу, у тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому.
На підставі рішення Криничанської селищної ради народних депутатів від 20.05.1994 року, КСП «За мир» одержало Державний акт на право колективної власності на землю.
На підставі рішення 14-ХХІ/ХХІІ Криничанської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 14.06.1996 року, вирішено надати земельні ділянки в постійне користування із земель колективної власності у розмірі середньої земельної частки, громадянину, який виходить із КСП «За мир» - ОСОБА_1 , загальною площею 6 га. На виконання вказаного рішення було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДП б/н, виданого 02 липня 1996 року, на ім`я ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку у розмірі 6,0 гектарів, яка знаходиться в адміністративних межах Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП б/н, виданого 02 липня 1996 року Криничанською районною радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 451.
Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку у розмірі 6,0 гектарів, яка знаходиться в адміністративних межах Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП б/н, виданого 02 липня 1996 року Криничанською районною радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 451.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач був членом колгоспу «За мир», який було реформовано в колективне сільськогосподарське підприємство «За мир», членство у новоствореному підприємстві набули всі члени колгоспу, у тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому.
На підставі рішення Криничанської селищної ради народних депутатів від 20.05.1994 року, КСП «За мир» одержало Державний акт на право колективної власності на землю, з отриманням якого у позивача виникло право на землю, як члена підприємства і як співвласника землі в обсязі земельної частки.
На підставі рішення 14-ХХІ/ХХІІ Криничанської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 14.06.1996 року, вирішено надати земельні ділянки в постійне користування із земель колективної власності у розмірі середньої земельної частки, громадянину, який виходить із КСП «За мир» - ОСОБА_1 , загальною площею 6 га.
На виконання вказаного рішення було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДП б/н, виданого 02 липня 1996 року, на ім`я ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розпаювання земель КСП «За мир» позивач працював у КСП «За мир», тому він, як член даногоКСП «За мир», має право на земельну ділянку (пай).
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
У відповідності до частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.
Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки.
Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Статтею 76 ЦК Української РСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно зі статтею 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Позовна давність забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав інших осіб, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу. Механізм застосування позовної давності повинен корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.
Розпаювання земель колишніх колгоспів розпочалось з 1993 року і ці події є загальновідомими, а тому позивач, як член колгоспу, повинен був дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) ще з часу видачі КСП «За мир» зазначеного вище державного акту на землю.
Враховуючи, що право на позов у ОСОБА_1 виникло з 20 травня 1994 року, оскільки про порушення свого права на земельну частку (пай) позивач, як член колгоспу, міг дізнатися з часу видачі КСП «За мир» акта на право колективної власності на землю від 20 травня 1994 року, строк позовної давності за його вимогами закінчився.
З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 10 грудня 2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності, отже у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску позивачем позовної давності.
Позивач не навів обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом.
Більше того він не порушує питання про поновлення цього строку.
Строк звернення із цим позовом до суду закінчився до набрання чинності діючого ЦК України, замість ЦК Української РСР, тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу без подання відповідної заяви сторонами спору.
Судова практика у спірних правовідносинах є сталою, Верховний Суд неодноразово висловлював подібну правову позицію, зокрема у постановах від 12 червня 2019 року справі № 702/962/17 (провадження № 61-40068св18), від 17 червня 2020 року у справі № 600/528/16 (провадження № 61-36780св18), від 09 вересня 2020 року у справі № 637/53/18 (провадження № 61-1048св19), від 03 листопада 2020 року справі № 530/1367/18 (провадження № 61-19378св19), від 29 вересня 2021 року у справі № 686/14921/19 (провадження № 61-3107св20), від 04 жовтня 2021 року у справі № 190/1185/20 (провадження № 61-7084св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 662/1660/18 (провадження № 61-6204св19), від 08 листопада 2021 року у справі № 615/870/20 (провадження № 61-4437св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 662/1660/18 (провадження № 61-6204св19), від 10 лютого 2022 року у справі № 132/1038/21 (провадження № 61-19793св21), 30 червня 2022 року у справі № 143/849/20 (провадження № 61-1089св21), від 01 лютого 2023 року у справі 289/624/21 (провадження № 61-21014св21).
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Зважаючи на результат розгляду справи, в порядку ч.13 ч.141 ЦПК України, з позивача на користь Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1362 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області задовольнити.
Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 1362 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2023 |
Оприлюднено | 03.11.2023 |
Номер документу | 114613597 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Пищида М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні