Постанова

від 30.10.2023 по справі 916/2682/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2682/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Остапов В.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" Бучеловська Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2023, прийняте суддею Нікітенком С.В., м. Одеса, повний текст складено 27.04.2023,

у справі №916/2682/22

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ"

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 8 065,26 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ", в якому просило зобов`язати відповідача в строк 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття уздовж 45 м (а саме: виконати демонтаж існуючого покриття площиною 29 м2; виконати ущільнення ґрунту площиною 29 м2; виконати улаштування армованого цементно-бетонного покриття з арматурою Ш14 мм та бетону класом В30 товщиною 30 см площиною 29 м2), а також стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу у розмірі 8065,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором на закупівлю послуг з аварійних робіт трубопроводів та обладнання №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 17.10.2022 відкрито провадження у справі №916/2682/22.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 у справі №916/2682/22 (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" в строк 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття уздовж 45 м, а саме: виконати демонтаж існуючого покриття площиною 29 м2; виконати ущільнення ґрунту площиною 29 м2; виконати улаштування армованого цементно-бетонного покриття з арматурою Ш14 мм та бетону класом В30 товщиною 30 см площиною 29 м2; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" суму штрафу у розмірі 8065,26 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962 грн.

Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" прийнятих на себе зобов`язань за договором на закупівлю послуг з аварійних робіт трубопроводів та обладнання №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 внаслідок безпідставного ухилення відповідача від проведення гарантійного ремонту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 у справі №916/2682/22 в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" в строк 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття уздовж 45 м (а саме: виконати демонтаж існуючого покриття площиною 29 м2; виконати ущільнення ґрунту площиною 29 м2; виконати улаштування армованого цементно-бетонного покриття з арматурою Ш14 мм та бетону класом В30 товщиною 30 см площиною 29 м2) та ухвалити нове рішення у цій частині, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" в строк 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили у відповідності до умов договору №48-В-ЧФ-21 на закупівлю послуг з аварійних робіт трубопроводів та обладнання (інв.№2300; інв.№2197) Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 19.03.2021 та акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29.09.2021 виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття на ділянці площиною 28,2 м2 (а саме: виконати демонтаж існуючого покриття на ділянці площиною 28,2 м2; виконати ущільнення ґрунту на ділянці площиною 28,2 м2; виконати засобами малої механізації улаштування цементно-бетонних покриттів одношарових з бетону класом В30 товщиною 30 см та застосуванням сітки для армування (100х100 мм) товщиною 5 мм на ділянці площиною 28,2 м2).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що, задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття, місцевий господарський суд фактично створив нові правовідносини, які не передбачені умовами укладених між сторонами договорів, суперечать фактичним обсягам виконаних/прийнятих будівельних робіт та, як наслідок, виходять за межі гарантійних відносин, оскільки гарантія розповсюджується не на всі роботи, виконані відповідачем на підставі договору на закупівлю послуг з аварійних робіт трубопроводів та обладнання №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021, а лише на трубопровід.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 22.08.2023 (вх.№1912/23/Д4 від 23.08.2023) Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що обставина незгоди відповідача з об`ємом та обсягом робіт, які необхідно виконати для усунення недоліків, не була наведена ним у заявах по суті спору під час розгляду даної справи в Господарському суді Одеської області, у зв`язку з чим відповідна позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ", яка вперше відображена ним лише в апеляційній скарзі, не може слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 09.08.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 28.08.2023 призначено справу №916/2682/22 до розгляду на 04.10.2023 о 10:00.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 04.10.2023 шляхом постановлення протокольної ухвали було вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 у справі №916/2682/22 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також оголошено у вказаному судовому засіданні перерву до 11:00 год 30.10.2023.

У судовому засіданні 30.10.2023, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" апеляційну скаргу підтримав; представник Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" висловив заперечення проти її задоволення.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2021 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" ("Замовник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" ("Виконавець") укладено договір на закупівлю послуг з аварійних робіт трубопроводів та обладнання (інв.№2300; інв.№2197) №48-В-ЧФ-21 (далі договір №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021), відповідно до пунктів 1.1-1.3 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов`язується надати послуги з аварійних робіт трубопроводів та обладнання (інв.№2300; інв.№2197) (послуги з ремонту аварійної ділянки водопроводу від ЦВНС до центральної котельні та ремонту приймальної камери КНС-10 ЧФ ДП "АМПУ; далі "послуги"), а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором. Найменування послуг згідно з ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи". Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, міститься у технічному завданні (додатку № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 2.1 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 визначено місце надання послуг, а саме: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Центральна, 2, у районі ЦВНС (центральна водопостачальна насосна станція) і центральна котельня та КНС-10.

За умовами пункту 2.2 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 строк надання послуг 60 календарних днів з дати, вказаної в заявці на початок надання послуг.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 Виконавець повинен надати Замовнику послуги, якість яких відповідає умовам технічного завдання та чинної нормативної документації, зокрема, але не виключно: ДБН В.2.5-74-13 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди", ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 "Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб", ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" та іншою нормативною документацією, яка діє в Україні. Якість (якісні характеристики) матеріальних ресурсів, що використовуються при наданні послуг, має відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості відповідно до вимог цього договору і законодавства України та підтверджуватись у встановленому законодавством України порядку із наданням оригіналів або засвідчених належним чином копій відповідних документів разом з актами виконаних послуг.

В силу пунктів 3.3, 3.4 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 Виконавець гарантує якість наданих послуг протягом гарантійного терміну. Гарантійний термін експлуатації наданих послуг становить 12 (дванадцять) місяців. Початком гарантійних строків вважається день прийняття Замовником результатів надання послуг за актом виконаних послуг.

У разі виявлення протягом гарантійних строків на об`єкті недоліків (дефектів), Замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення повідомляє Виконавця про місце та дату складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо уповноважений представник Виконавця не з`явиться без поважних причин у визначений строк, Замовник має право скласти зазначений акт без участі Виконавця або із залученням незалежних експертів, з повідомленням про це Виконавця. Акт, складений без участі Виконавця, надсилається йому для виконання протягом 10 (десяти) календарних днів після його оформлення (пункт 3.5 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021).

Положеннями пункту 3.6 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 визначено, що Виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені актом про їх усунення. Якщо Виконавець не забезпечить (або неналежно забезпечить) усунення зазначених актом недоліків (дефектів), Замовник має право усунути недоліки (дефекти) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням усіх витрат та збитків за рахунок Виконавця.

Відповідно до пункту 4.1 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 загальна вартість послуг за цим договором визначається на підставі договірної ціни (додаток №2, що є невід`ємною частиною договору), виконаної згідно з ДСТУ Б.Д 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (зі змінами та доповненнями) та складає 363600 грн без ПДВ, крім того сума ПДВ - 72720 грн, всього ціна цього договору 436320 грн з ПДВ.

Цей договір з усіма його додатками набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками і діє до 31.12.2021, а в частині гарантійних зобов`язань до їх повного виконання (пункт 6.1 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021).

У пункті 7.4 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 узгоджено, що у разі надання Виконавцем послуг з порушенням вимог з якості, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості таких послуг.

Додатками до договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 є технічне завдання (додаток №1), в якому сторони погодили найменування робіт і витрат, одиницю виміру та кількість, а також договірна ціна (додаток №2), яка містить перелік витрат та їх вартість.

На виконання договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 відповідач виконав ремонтні роботи, у тому числі здійснив заміну автодорожнього покриття, що підтверджується підписаним сторонами без зауважень та скріпленим печатками сторін актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29.09.2021, на підставі якого в подальшому було оформлено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат б/н від 29.09.2021 на загальну суму 436320 грн.

Вартість робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" за договором №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021, була у повному обсязі сплачена позивачем на користь відповідача, про що свідчать платіжні доручення №3521 від 12.10.2021 на суму 363600 грн та №3643 від 22.10.2021 на суму 72720 грн.

В подальшому Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" листом №1093/15-04-07/Вих від 27.07.2022 повідомило відповідача про те, що на центральній автодорозі між ЦВНС та центральною котельнею бетонування дороги уздовж 45 м значно просіло та заважає безпечному руху автотранспорту по території порту, що призводить до збоїв вантажоперевезень і можливості скоєння ДТП, у зв`язку з чим, враховуючи виявлення недоліків протягом гарантійного терміну, передбаченого договором №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021, зазначило про необхідністю направлення до 29.07.2022 на адресу Замовника уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" для складання відповідного акту з зазначенням порядку та строків усунення недоліків (дефектів).

Відповідач за результатами опрацювання вищенаведеного листа надав позивачу відповідь №17 від 11.08.2022, в якій зазначив про те, що з метою проведення огляду місця ймовірних недоліків 15.08.2022 прибудуть заступник директора та начальник ділянки.

Як вбачається з наданих позивачем до місцевого господарського суду заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виступають працівниками Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", лише 17.08.2022 на місце виявлених недоліків прибула особа, яка не підтвердила наявність повноважень на вчинення дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ", повідомила про вказівку подивитись на об`єкт та покинула територію порту.

17.08.2022 позивачем було складено акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків, відповідно до якого за результатами обстеження місця виконання робіт було встановлено, що Виконавцю згідно з пунктом 3.6 договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 необхідно виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття уздовж 45 м, а саме: виконати демонтаж існуючого покриття площиною 29 м2; виконати ущільнення ґрунту площиною 29 м2; виконати улаштування армованого цементно-бетонного покриття з арматурою діаметром 14 мм та бетону класом В30 товщиною 30 см площиною 29 м2. Вартість неякісно виконаних робіт складає 40326,28 грн. Додатком до цього акту виступає фотофіксація місця виявлених недоліків.

Вищенаведений акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків б/н від 17.08.2022 був надісланий Товариству з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" разом з супровідним листом №1253/15-04-07/Вих від 29.08.2022, в якому позивач просив підписати два примірники зазначеного акту, після чого один з них повернути Чорноморській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та приступити до усунення зазначених в цьому акті недоліків.

У матеріалах справи також містяться роздруківка оголошення про проведення позивачем спрощеної закупівлі, за результатами якої між сторонами було укладено договір №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021, а також копія акту б/н від 19.08.2021, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ", але не підписаний жодною особою, у тому числі і самим відповідачем.

Предметом спору у даній справі є вимоги про зобов`язання відповідача в строк 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття уздовж 45 м (а саме: виконати демонтаж існуючого покриття площиною 29 м2; виконати ущільнення ґрунту площиною 29 м2; виконати улаштування армованого цементно-бетонного покриття з арматурою Ш14 мм та бетону класом В30 товщиною 30 см площиною 29 м2), а також про стягнення з відповідача на користь позивача суму штрафу у розмірі 8065,26 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" прийнятих на себе зобов`язань за договором №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 внаслідок безпідставного ухилення відповідача від проведення гарантійного ремонту.

Враховуючи те, що апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду лише в частині розгляду останнім позовних вимог про зобов`язання виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття, апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 у справі №916/2682/22 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 8065,26 грн штрафу Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, оскільки за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 є договором підряду.

Згідно з приписами частини другої статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За умовами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (частина перша статті 858 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, на виконання договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 відповідач виконав ремонтні роботи, у тому числі здійснив заміну автодорожнього покриття, про що свідчить підписаний без зауважень та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29.09.2021.

При цьому безпосередньо у договорі №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 сторонами було узгоджено, що Виконавець гарантує якість наданих послуг протягом гарантійного терміну, який становить 12 місяців і розпочинається з дня прийняття Замовником результатів робіт за відповідним актом.

Водночас сторонами конкретно передбачено порядок дій останніх у разі виявлення протягом гарантійного строку на об`єкті недоліків (дефектів), а саме: Замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення повідомляє Виконавця про місце та дату складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків/дефектів, після чого Виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені актом про їх усунення. Водночас у разі, якщо уповноважений представник Виконавця не з`явиться без поважних причин у визначений строк, Замовник в односторонньому порядку складає зазначений акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) без участі Виконавця або із залученням незалежних експертів, з повідомленням про це Виконавця, та в подальшому надсилає Виконавцю такий акт для виконання протягом 10 календарних днів після його оформлення.

Отже, гарантійне зобов`язання підрядника полягає в його обов`язку забезпечити належну якість виконаних робіт шляхом усунення виявлених недоліків.

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

З матеріалів справи вбачається, що в межах узгодженого сторонами гарантійного строку позивачем були виявлені недоліки (дефекти), а саме: на центральній автодорозі між ЦВНС та центральною котельнею бетонування дороги уздовж 45 м значно просіло та заважає безпечному руху автотранспорту по території порту, що призводить до збоїв вантажоперевезень і можливості скоєння ДТП, у зв`язку з чим відповідачу було запропоновано направити свого уповноваженого представника для складення акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Докази забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" явки свого повноважного представника в узгоджені дату, час та місце, як і докази неможливості забезпечення такої явки внаслідок існування поважних причин для цього у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності оформлення позивачем в односторонньому порядку відповідного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків б/н від 17.08.2022, який в подальшому був надісланий відповідачу для підписання та вчинення на його підставі дій для усунення зазначених в цьому акті недоліків.

Судом апеляційної інстанції враховується, що виконання робіт щодо усунення виявлених недоліків (дефектів) на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе у разі неотримання обґрунтованої відмови підрядника від підписання такого акту. Водночас замовник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання підрядника до підписання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків, а має лише констатувати факт відмови від підписання останнього за відсутності належних підстав для цього.

Колегія суддів наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" до місцевого господарського суду не подано доказів надання Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" мотивованої відмови від підписання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків б/н від 17.08.2022, тобто відповідачем не було висловлено жодних заперечень щодо зазначених у даному акті недоліків; причин їх виникнення; обсягу робіт, які необхідно виконати для усунення останніх тощо. Зазначене свідчить про безпідставність ухилення відповідача від підписання вищенаведеного акту.

За таких обставин, враховуючи викладені вище норми права та узгоджені сторонами умови договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів усунення відповідачем недоліків зафіксованих в акті про порядок і строки усунення виявлених недоліків б/н від 17.08.2022, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" в строк 1 місяць з дня набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття на ділянці центральної автодороги між ЦВНС та центральною котельною в місці проведення робіт дорожнього покриття уздовж 45 м, а саме: виконати демонтаж існуючого покриття площиною 29 м2; виконати ущільнення ґрунту площиною 29 м2; виконати улаштування армованого цементно-бетонного покриття з арматурою Ш14 мм та бетону класом В30 товщиною 30 см площиною 29 м2.

Посилання апелянта на те, що технічна документація до договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 не містила жодної інформації або вимог стосовно необхідності демонтажу дорожнього полотна з подальшим його відновленням, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки, по-перше, вказані твердження спростовуються безпосередньо самим змістом технічного завдання, яке виступає додатком до вказаного договору та передбачає виконання відповідачем розбирання і улаштування асфальтобетонного покриття; по-друге, відповідач на етапі проведення процедури закупівлі мав можливість уточнити технічні деталі, здійснити огляд ділянки виконання робіт, оцінити ризики та відмовитись від укладання договору на закупівлю послуг з аварійних робіт трубопроводів та обладнання, проте таких дій останнім вчинено не було.

В силу вимог статті 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи та про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи, між тим у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що в процесі виконання робіт за договором №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021 на адресу позивача надходили будь-які зауваження чи попередження від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ", а тому доводи останнього про недоліки технічного завдання до вказаного договору необґрунтовані.

Твердження скаржника про те, що гарантія розповсюджується не на всі роботи, виконані відповідачем на підставі договору №48-В-ЧФ-21 від 19.03.2021, а лише на трубопровід, є безпідставними, оскільки вказаний договір не містить відповідних обмежень, натомість передбачає охоплення гарантією проведених відповідачем на підставі цього договору робіт, однією з яких згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29.09.2021 виступає улаштування Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" цементно-бетонних покриттів.

Південно-західним апеляційний господарським судом також враховується, що відповідачем під час розгляду даної справи судом першої інстанції не наводилось жодних заперечень стосовно об`єму та обсягу робіт, які необхідно виконати для усунення недоліків (дефектів), а відтак, беручи до уваги приписи частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього, колегія суддів вважає безпідставними викладені вперше вже після закінчення судового розгляду в Господарському суді Одеської області доводи апелянта щодо незгоди з об`ємами та обсягами відповідних робіт, вимоги до яких засновані на відомостях, відображених в акті про порядок і строки усунення виявлених недоліків б/н від 17.08.2022.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати гарантійний ремонт дорожнього покриття.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 18.04.2023 у справі №916/2682/22 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 у справі №916/2682/22 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРМАН ПЛАСТ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук