ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1126/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Кобилецький В.В. (посвідчення адвоката)
від відповідача: Чекалов А.В. (посвідчення адвоката № 21/1431 від 04.05.2018)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 17.05.2023)
у справі № 910/1126/23 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОРА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул"
про стягнення 1 742 368,45 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОРА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" про стягнення 1 742 368,45 грн, з яких: борг в сумі 1 337 352,24 грн, інфляційні втрати в сумі 358 410,40 грн, 3 % річних в сумі 46 605,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за товар, поставлений за договором від 16.11.2021.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОРА" 1 337 352,24 грн - основного боргу, 358 410,40 грн - інфляційних втрат, 46 605,81 грн 3% річних, 25 000,00 грн витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 26 135,53 грн.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/1126/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги те, що договір від 16.11.2021, специфікація до нього та видаткова накладна № 25 від 30.11.2021 не підписані відповідачем.
Також відповідач наголошує на тому, що місцевим господарським судом в порушення процесуальних норм долучено додаткові докази, які були подані разом із заявою про збільшення позовних вимог.
Окрім викладеного, відповідач вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн не узгоджується з принципами співмірності, обґрунтованості, пропорційності розміру судових витрат, а також є завищеним.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 910/1126/23 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, справу № 910/1126/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/1126/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.; призначено справу № 910/1126/23 до розгляду на 25.10.2023.
В судове засідання, яке відбулося 25.10.2023, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Також, представником позивача подано до судового засідання заяву про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції, яку представник позивача просив суд розглянути після ухвалення постанови по даній справі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
16.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОРА" (продавцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" (покупцем, відповідачем) було укладено договір (надалі - договір) за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язувався продати та поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити у порядку, передбаченому цим договором хімічну продукцію - амонію ацетат (товару) у кількості та по ціні, вказаній у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.
На виконання цього договору, 30.11.2021 позивачем було поставлено відповідачу 14 тон амонію оцтовокислого вартістю 1 417 752,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 25 від 30.11.2021.
Відповідачем, в свою чергу 30.11.2021 було частково сплачено позивачу 80 399,76 грн вартості вищевказаного товару.
Згідно з п. 5.2 договору оплата проводиться протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Тобто, повна оплата отриманого товару повинна бути проведена відповідачем до 30.01.2022.
Проте, як вказував позивач у позові, оплата товару в повному обсязі не була здійснена відповідачем.
Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що відповідач, порушуючи умови договору, не оплатив отриманий товар у повному обсязі, внаслідок чого, на день подачу позову у останнього утворилась заборгованість по оплаті поставленої продукції в розмірі 1 337 352,24 грн на яку позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог нараховано інфляційні втрати в сумі 358 410,40 грн та 3 % річних в сумі 46 605,81 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 позовні вимоги задоволено; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОРА" 1 337 352,24 грн - основного боргу, 358 410,40 грн - інфляційних втрат, 46 605,81 грн 3% річних, 25 000,00 грн витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 26 135,53 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За договором поставки, згідно приписів ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як було вищезазначено, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, зокрема здійснивши поставку обумовленого товару відповідачу на загальну суму 1 417 752,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією видатковою накладною № 25 від 30.11.2021, яка підписана та скріплена печаткою підприємства відповідача.
Відтак, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за договором.
Враховуючи умови договору щодо строку оплати товару, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.
Встановивши відсутність доказів своєчасної оплати відповідачем заборгованості у сумі 1 337 352,24 грн, місцевий господарський суд правомірно визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вищезгаданому розмірі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, крім основної заборгованості, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 358 410,40 грн інфляційних втрат та 46 605,81 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за договором, з урахуванням періодів нарахування та часткових оплат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вірно здійснений розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на заборгованість відповідача, який відповідає вимогам умов договору та чинного законодавства.
Щодо доводів скаржника про те, що договір від 16.11.2021, специфікація до нього та видаткова накладна № 25 від 30.11.2021 не підписані відповідачем, колегія суддів зазначає, що з долучених до матеріалів документів, а саме у договорі від 16.11.2021 та доданої до нього специфікації № 1, а також у видатковій накладній № 25 від 30.11.2021 наявний підпис та відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул", що в свою чергу є достатнім підтвердженням волі сторони договору так, як печатка належить до даних, що дають змогу ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідач не довів фактів протиправності використання його печатки, також не звертався до правоохоронних органів з цим питанням, а отже відсутні підстави вважати, що така печатка використовувалась проти волі останнього.
Окрім цього, колегія суддів зауважує на тому, що правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ст. 241 Цивільного кодексу України).
За таких підстав, судова колегія оцінює відповідні доводи скаржника критично, в тому числі зважаючи на те, що спірний товар частково був оплачений відповідачем, а також з урахуванням того, що сам факт поставки позивачем товару відповідачем не заперечується.
Посилання відповідача на те, що місцевим господарським судом в порушення процесуальних норм долучено додаткові докази, які були подані разом із заявою про збільшення позовних вимог, судова колегія вважає безпідставним, оскільки долучені докази не є новими, а випливають з тих які були подані позивачем разом з позовною заявою.
Твердження відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн не узгоджується з принципами співмірності, обґрунтованості, пропорційності розміру судових витрат, а також є завищеним, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідачем не наведено та поданого жодного доказу в підтвердження неспівмірності витрат заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу.
Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Таким чином, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.
В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.
Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/1126/23 - без змін.
Матеріали справи № 910/1126/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.11.2023.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Є.Ю. Шаптала
К.В. Тарасенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114616998 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Іоннікова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні