Постанова

від 01.11.2023 по справі 922/1244/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/1244/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

позивача Кокорев Е.О.;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх.№1743Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 (суддя В.І. Ольшанченко, повний текст рішення складено 04.08.2023) у справі №922/1244/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології", м. Харків;

до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків;

про стягнення 192897,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (відповідач), в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код 05762269, адреса: 61037, місто Харків, пр. Героїв Харкова, 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (код 40705159, адреса: 61039, місто Харків, пров. Хатишевський, 10, кв. 1) 192897,26 грн, в тому числі: 138708,00 грн - боргу за актом виконаних робіт від 09.12.2021; 48097,61 грн - інфляційних; 6091,65 грн - 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №689 від 13.05.2021 щодо оплати виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1244/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" заборгованість за договором підряду №689 від 13.05.2021 у сумі 138708,00 грн; інфляційні у сумі 48097,61 грн; 3% річних у сумі 6091,65 грн та судовий збір у сумі 2894,00 грн.

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 року у справі №922/1244/23 в частині стягнення в повному обсязі з відповідача сум трьох відсотків річних у розмірі 6091,65 грн. і інфляційних втрат в розмірі 48097,61 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким зменшити розміри сум трьох відсотків річних і інфляційних втрат на 99%, і присудити до стягнення лише 1% (один відсоток) обрахованих судом першої інстанції відсотків річних і інфляційних втрат.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення інфляційних та річних. Просить суд апеляційної інстанції застосувати принципи справедливості і збалансованості інтересів сторін, що не були застосовані судом першої інстанції, які розкриті, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І., суддя Слободін М.М.

24.08.2023 суддею Терещенко О.І. подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, що з одним із заступників генерального директора Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (попередня назва - АТ "Турбоатом"), який входить до керівного персоналу, вона має дружні стосунки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 задоволено заяву судді Терещенко О.І. про самовідвід у справі №922/1244/23. Матеріали апеляційної скарги у справі №922/1244/23 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023, у зв`язку з самовідводом судді Терещенко О.І., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1244/23 залишено без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме з підстав недоплати судового збору; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

08.09.2023 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" надіслало до суду клопотання про усунення недоліків (вх.№10781). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію від 06.09.2023 № 4920 про сплату судового збору на суму 4026,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1244/23. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1244/23.

14.09.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1244/23.

21.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11417), в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 призначено апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1244/23 до розгляду на "01" листопада 2023 р. о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №132.

Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засідання 01.11.2023 заперечує проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Просить залишити рішення господарського суду першої інстанції в силі та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані до суді після підписання акту виконаних робіт.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (підрядник) та Акціонерним товариством "Турбоатом" (замовник) був укладений договір підряду №689 від 13.05.2021 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням відповідача з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу (надалі іменується "робота"): експертне обстеження, повний та частковий технічний огляд вантажопідіймальних кранів в кількості вісімдесяти п`яти одиниць (код послуги - 71.20.19-99.00).

Згідно з п. 1.2 договору сторони визначили, що склад і об`єм робіт, які доручаються підряднику, визначені в кошторисній документації (додаток №1, додаток №2), яка є невід`ємною частиною договору.

За погодженням сторін склад і об`єм робіт, передбачені цим договором, можуть бути затверджені і (або) доповнені в процесі виконання робіт. Зміни і доповнення до цього договору оформлюються додатковою угодою.

Загальна вартість (ціна) договору складає: 168708,00 грн, в тому числі ПДВ - 28118,00 грн (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата за виконані роботи згідно п. 1.1 цього договору здійснюються відповідачем за фактично виконані роботи, протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів на підставі оформлених належним чином актів приймання-передачі наданих послуг після їх підписання.

Відповідно до п. 3.1 договору загальний строк, протягом якого підрядник повинен виконати усі роботи (увесь комплекс робіт) і передати їх (результат виконаних робіт) відповідачу за актом здачі-прийому виконаних робіт становить 90 робочих днів з дати підписання договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою остаточного закінчення виконання зобов`язань підрядника за цим договором є дата вказана в акті виконаних робіт, що підписується сторонами, і за яким здійснюється остаточний розрахунок за цим договором.

За взаємним погодженням сторони вправі зменшити чи збільшити загальний строк виконання робіт за цим договором, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору (п. 3.4 договору).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності.

26.08.2021 розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: "05762269 Акціонерне товариство "Турбоатом" 75,22407664".

27.08.2021 відповідно до рішення позачергових загальних зборів Акціонерне товариство "Турбоатом" перейменовано у Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини". У зв`язку з чим розпорядженням Кабінету Міністрів України №1228-р від 06.10.2021 в перелік об`єктів приватизації внесені відповідні зміни щодо назви Товариства.

Між сторонами укладено додаткову угоду №01 до договору від 12.10.2021 (далі - додаткова угода).

Згідно з п. 1 додаткової угоди у зв`язку зі зміною Акціонерного товариства Турбоатом на Акціонерне товариство Українські енергетичні машини усі права та обов`язки замовника за договором №689 від 13 травня 2021 року (далі по тексту - "договір") зберігаються за Акціонерним товариством Українські енергетичні машини з 10 вересня 2021 року.

За умовами п. 3.1 договору позивач мав виконати роботи за завданням відповідача до 11.08.2021, але прострочив виконання робіт та виконав їх 09.12.2021, проте відповідач не надав зустрічний позов про стягнення з позивача пені та штрафу, передбачених п. 6.14 договору. Також, відповідач не навів своїх заперечень з цього питання у відзиві на позовну заяву.

Позивач виконав роботи 09.12.2021, що підтверджується актом виконаних робіт б/н, який підписаний сторонами. Отже відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень. Вартість виконаних робіт становить 168708,00 грн, в т.ч. ПДВ 28118,00 грн.

Таким чином, згідно п. 2.3 договору, відповідач мав оплатити роботи виконані позивачем до 11.01.2022.

Проте у вказаний строк повна оплата відповідачем не здійснена.

27.02.2023 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 30000,00 грн, що підтверджується випискою банківського рахунку позивача.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 138708,00 грн.

15.03.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу б/н, в якій нагадав відповідачу про невиплачений борг, в тому числі за договором №689 від 13.05.2021 у сумі 138708,00 грн, та просив в 10-денний строк погасити борг перед позивачем. Відправлення вказаної вимоги підтверджується копіями опису вкладення та поштової накладної №0504548077115 від 15.03.2023, але відповідач на вказану вимогу відповіді не дав, заборгованість позивачу за вказаним договором не сплатив.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 138708,00 грн. заборгованості, інфляційних та річних.

Відповідач проти наявності вказаної заборгованості не заперечував, проте просив суд зменшити АТ Українські енергетичні машини 3 % річних та інфляційні витрати, оскільки, на його думку, з боку відповідача повністю відсутня вина, яка є необхідною умовою для їх застосування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 6091,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 48097,61 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати за виконані роботи у сумі 138708,00 грн., що є підставою для стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 року у справі №922/1244/23 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині стягнення суми 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Оскільки має місце прострочення відповідача з оплати за виконані роботи по договору, то господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 6091,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 48097,61 грн.

Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства. Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду та вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача, що суд жодним чином не перевіряв вказаний розрахунок. Натомість свого контрразрахунку відповідач не надав.

Щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає про таке.

Так, судом першої інстанції зазначено, що суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно із якими Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір пені, штрафу та відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, у справі №902/417/18 Великою Палатою Верховного Суду не було викладено висновків щодо можливості зменшення розміру інфляційних втрат.

Отже, справа №902/417/18 не є подібною з даною справою, оскільки в зазначених справах суди виходили з різних фактичних обставин, тому суд першої інстанції помилково зменшив розмір інфляційних втрат.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду щодо наявності підстав для зменшення розміру інфляційних втрат.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судова колегія зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень суду на зменшення розміру інфляційних втрат.

Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, судова колегія дійшла висновку, що зменшення розміру інфляційних втрат порушує права кредитора та робить його уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення із відповідача суми 3% річних у розмірі 6091,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 48097,61 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень апелянта про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили, зокрема, введенням воєнного стану в Україні, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року №40(3) (з наступними змінами).

Засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини (ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Таким чином, порівнюючи офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що містяться в регламенті, необхідно зазначити, що у законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.

Загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не містить (та і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Харківською торгово-промисловою палатою за зверненням відповідача видано сертифікат №6300-22-1122 на підтвердження форс-мажорних обставин щодо обов`язку (зобов`язання): сплатити податок на прибуток за 1 квартал 2022 року, за 1 півріччя 2022 року, у термін: 29.07.2022, 19.08.2022.

Вищевказаний сертифікат Харківської торгово-промислової палати не відноситься до спірних правовідносині і фактично засвідчує обставини непереборної сили дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 30.09.2022, тобто після настання строку оплати по договору підряду №689 від 13.05.2021.

Крім того, як вбачається з вказаного сертифікату він стосується п. 57.1, ст. 57, п. 100.4 - 100.5, ст. 100, п. 133.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, про засвідчення неможливості своєчасної сплати податок на прибуток за 1 квартал 2022 року, за 1 півріччя 2022 року, у термін: 29.07.2022, 19.08.2022.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є також безпідставними.

Також відповідач посилається на те, що він є стратегічним підприємством, яке віднесено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що укладення суб`єктом господарювання з іншим учасником господарських відносин договору із погодженням його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог Господарського кодексу та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином.

Суб`єкти господарських правовідносин, які реалізують своє право на заняття підприємницькою діяльністю як самостійної, ініціативної, систематичної, здійснюваної на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів, одержання прибутку, користуються самостійним формуванням програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, комерційного розрахунку та необмежені у виникненні комерційного ризику та його можливості виникнення негативних наслідків.

Зменшення заявленого розміру відсотків річних та інфляційних втрат, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Відповідачем не доведено, що заявлена позивачем сума відсотків річних та інфляційних втрат є непомірним тягарем для підприємства, а також може призвести до подальшого здійснення господарської діяльності.

Крім того, апелянтом також не доведено, що майновий стан позивача перебуває у кращому становищі, аніж відповідне положення відповідача.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчинював дії, спрямовані на належне виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем, а також досудове врегулювання спору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Враховуючи те, що оплата поставленого товару тривалий час відповідачем не здійснювалась, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на мінімізування наслідків порушення взятих на себе зобов`язань або наміру погодження іншого терміну виконання зобов`язання, та беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів сторін, компенсаторного характеру заходів відповідальності, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для зменшення розміру нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 року у справі №922/1244/23 в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023 року у справі №922/1244/23 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 3% річних у розмірі 6091,65 грн. та втрат від інфляції в розмірі 48097,61 грн. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 02.11.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін