Постанова

від 31.10.2023 по справі 687/569/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 687/569/23

Провадження № 22-ц/4820/1965/23

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 687/569/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Сторожуком Андрієм Вікторовичем, на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кочубіївське» про розірвання договору оренди землі та стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила суд розірвати договір оренди землі № 8 від 21 липня 2015року, укладений з ОСОБА_2 та ПП «Кочубіївське» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6825280200:03:004:0010, з одночасним припиненням права оренди вказаної земельної ділянки, що зареєстроване за ПП «Кочубіївське», а також стягнути з відповідача на її користь заборгованість в загальній сумі 17897,95 грн., з яких :

- 3255,99 грн. сума орендної плати за 2020 рік,

- 3418,79 грн. сума орендної плати за 2021рік,

- 3760,66 грн. сума орендної плати за 2022 рік,

- 2465,21 грн.- інфляційні втрати за 2020/2022 роки,

- 379,54 грн. 3% річних за 2020-2022 роки,

- 4617,76 грн. пеня по орендній платі за 2020-2022 роки та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 21 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ПП «Кочубіївське» було укладено договір оренди землі № 8, строком на 10 років. Об`єктом оренди є земельна ділянка, кадастровий номер 6825280200:03:004:0010 площею 0,7907 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Договором погоджено розмір орендної плати 2155,67 грн., яка вноситься до 31 грудня поточного року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_2 помер.

Позивачка є спадкоємицею померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.02.2021 року та, відповідно, власником вищевказаної земельної ділянки.

Після оформлення спадщини, 04.03.2021 року позивачка звернулася до ПП «Кочубіївське» із повідомленням, в якому зазначила кадастровий номер, місцезнаходження та площу успадкованої земельної ділянки, своє прізвище ім`я та по-батькові, свою поштову адресу та реквізити свого рахунку для сплати орендної плати за землю та просила виплатити орендну плату за землю за 2020 рік. Однак, відповідач не сплатив орендну плату, а також, в подальшому не не сплачував кошти і в 2021 та 2022 роках. Станом на червень 2023 року орендна плата їй виплачена так і не була. Тому змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2023 року позов було задоволено частково. Розірвано договір оренди землі № 8 від 21.07.2015р., укладений між ОСОБА_2 (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 ) та ПП «Кочубіївське» з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, що зареєстроване за ПП «Кочубіївське» (номер запису про інше речове право - 11300884). Стягнуто з ПП «Кочубіївське» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2023 року стягнуто з ПП «Кочубіївське» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким задоволити позов в повному обсязі.

Вказує, що відмовляючи в позові в частині вимог про стягнення орендної плати та штрафних санкцій, суд вказав, що в матеріалах справи наявні докази, здійснення відповідачем нарахування орендної плати за 2020-2022 роки. Проте, такі висновки суду не відповідають матеріалам справи. Дійсно 21 грудня 2022 року на її рахунок надійшли платежі від ПП «Кочубіївське», однак призначення платежів вказано одноразова матеріальна допомога, оподаткована матеріальна допомога, «переказ коштів» та «безготівкове поповнення». Отже жоден із платежів не містить призначення орендна плата, тому підстав для висновку про належну сплату відповідачем заборгованості з орендної плати, в суду не було.

Крім того, суд в порушення норм процесуального права, взагалі не дав оцінку вимогам про стягнення штрафних санкцій та доказам щодо такої невиплати. Не навів мотивів щодо відмови в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Тому апелянтка просить ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ПП «Кочубіївське» на її користь заборгованість в загальній сумі 17897,95 грн., з яких - 3255,99 грн. сума орендної плати за 2020 рік,- 3418,79 грн. сума орендної плати за 2021рік,- 3760,66 грн. сума орендної плати за 2022 рік, - 2465,21 грн.- інфляційні втрати за 2020/2022 роки, - 379,54 грн. 3% річних за 2020-2022 роки, - 4617,76 грн. пеня по орендній платі за 2020-2022 роки та здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що 21 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ПП «Кочубіївське» був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку, загальною площею 0,7907 га, кадастровий номер 6825280200:03:004:0010, яка розташована на території Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області строком на 10 років.

Пунктами 9, 10, 11 цього договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі чи натуральній формі, розмір орендної плати складає 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2215,67 грн. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

П. 14 договору визначено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати у терміни, визначені цим договором справляється пеня в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочки.

За п. 35 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

За п. 38 Договору в разі смерті фізичної особи орендодавця за цим договором усі права та обов`язки орендодавця переходять до його спадкоємців.

Згідно п. 39 Договору за невиконання або несвоєчасне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 лютого 2021 року власником земельної ділянки загальною площею 0,7907 га, кадастровий номер 6825280200:03:004:0010, яка розташована на території Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області після смерті ОСОБА_2 є позивачка ОСОБА_1 .

Орендна плата за договором з урахуванням індексу інфляції в 2020 році складала 3255,99 грн. в 2021 році 3418,79 грн., в 2022 році - 3760,66 грн.

Однак в порушення вимог договору орендарем дана орендна плата за 2020-2021 роки були виплачена позивачу, як спадкоємцю орендодавця і до якої перейшли всі права та обов`язки орендодавця за договором, лише 21 грудня 2022 року.

Орендна плата за 2022 рік теж булав виплачена позивачці 21 грудня 2022 року, тобто в строк, передбачений договором.

Крім того, в цей же день 21 грудня 2022 року відповідач сплатив позивачці ще 1140,36 грн. і, як зазначено у відзиві на позов, ці кошти сплачені як матеріальна допомога з урахуванням інфляційний втрат по орендній платі.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом

Як передбачено ч.ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від «Про оренду землі».

Згідно ст. 1 Закону України в редакції на час укладення договору «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами ст. 15 цього ж Закону в редакції на час укладення договору передбачено, що істотними умовами договору оренди землі поряд з іншими є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором

оренди.

За нормами ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково

розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25Закону України«Про орендуземлі» та пункту «д» частини першої статті 141ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 сформульовано такий правовий висновок: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди землі не сплатив позивачу як спадкоємцю орендодавця орендну плату в обумовлений сторонами в договорі строк, що стало підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди, яке в цій частині сторонами взагалі не оспорено.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що орендна плата за 2020-2022 року була сплачена орендарем орендодавцю 21 грудня 2022 року, в тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Доводи апелянта, що сплачені 21 грудня 2022 року грошові кошти не є орендною платою за договором, а сплачені як матеріальна допомога слід відхилити.

Судом не встановлено існування між сторонами інших правовідносин, крім договору оренди земельної ділянки, на підставі яких у відповідача виник обов`язок сплати позивачу будь-якої матеріальної допомоги, а тому сплачені відповідачем позивачу 21 грудня 2022 року кошти слід вважати орендною платою за договором оренди земельної ділянки за період 2020-2022 року.

В даному випадку позивачем не доведено наявність у нього права, а у відповідача обов`язку по сплаті позивачу певної матеріальної допомоги.

У своїх поясненнях відповідач вказав, що сплачені кошти зазначені як матеріальна допомога з метою компенсації інфляційний втрат по орендній платі.

В той же час, заслуговують на увагу доводи апелянта щодо необґрунтованої відмови суду в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені в зв`язку з несвоєчасною сплатою орендної плати.

Відповідно дост.ст.549,551ЦК Українинеустойкою (штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання. Штрафомє неустойка,що обчислюєтьсяу відсоткахвід суминевиконаного абоненалежно виконаногозобов`язання. Пенеює неустойка,що обчислюєтьсяу відсоткахвід суминесвоєчасно виконаногогрошового зобов`язанняза кожендень простроченнявиконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, за умовами договору оренди земельної ділянки орендна плата мала сплачуватись до 31 грудня кожного поточного року, однак в порушення умов договору орендна плата за 2020 рік в сумі 3255,99 грн та за 2021 рік в сумі 3418,79 була сплачена орендарем орендодавцю лише 21 грудня 2022 року. Тобто з порушенням термінів, визначених договором, і строк прострочення сплати орендної плати складає за 2020 рік 720 днів, за 2021 рік 355 днів.

Оскільки п. 14 договору визначено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати у терміни, визначені цим договором справляється пеня в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочки, то пеня за прострочення орендної плати за 2020 рік складає 2344,81 грн (3255,99/100/10х720), за 2021 рік - 1213,61 (3418,79/100/10х533).

3 відсотки річних за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України складають: за 2020 рік в сумі 192,68 грн. (3255,99/100/365х3х720), за 2021 рік в сумі 99,75 грн. (3418,79/100/365х3х355).

У відповідності до спільного Листа Верховного суду України та Міністерства статистиками України № 62-97 від 3 квітня 1997 року індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, отже якщо платіж внесений або має бути внесений з 16 по 30 число кожного місяця, то розрахунок починається зі слідуючого місяця.

Отже сума боргу відповідача ПП «Кочубіївське» перед ОСОБА_1 станом на 21 грудня 2022 року за 2020 рік з урахуванням індексу інфляції становить 4535,05 грн. (101,30 : 100)x(101,00 : 100)x(101,70 : 100)x(100,70 : 100)x(101,30 : 100)x(100,20 : 100)x(100,10 : 100)x(99,80 : 100)x(101,20 : 100)x(100,90 : 100)x(100,80 : 100)x(100,60 : 100)x(101,30 : 100)x(101,60 : 100)x(104,50 : 100)x(103,10 : 100)x(102,70 : 100)x(103,10 : 100)x(100,70 : 100)x(101,10 : 100)x(101,90 : 100)x(102,50 : 100)x(100,70 : 100)x(100,70 : 100)= 1.39282981, інфляційне збільшення: 3255,99 x 1.39282981 =4535,05 грн., розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно становить : 4535,05 - 3255,99 = 1279,06 грн.

Сума боргувідповідача ПП«Кочубіївське» перед ОСОБА_1 станом на21грудня 2022року за2021рік зурахуванням індексуінфляції становить 4328,35 (101,30:100)x(101,60:100)x(104,50:100)x(103,10:100)x(102,70:100)x(103,10:100)x(100,70:100)x(101,10:100)x(101,90:100)x(102,50:100)x(100,70:100)x(100,70:100)=1.26603244.Інфляційне збільшення:3419,00x1.26603244 =4328,35),розмір інфляційнихвтрат,які підлягаютьстягненню звідповідача накористь позивачавідповідно становить:4328,35 -3418,79=909,56 грн.

З врахуваннямвикладеного колегіясуддів вважає,що рішеннясуду першоїінстанції вчастині відмовив задоволенніпозовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про часткове задоволення позову з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача слід стягнути штрафні санкції за несвоєчасну виплату орендної плати за період 2020-2021 років за договором оренди земельної ділянки: пеню в сумі 3558,42 грн., 3% річних в сумі 292,43 грн. та інфляційні втрати в сумі 1048,26 грн. (2188,62-1140,36) з урахуванням тієї обставини, що відповідачем добровільне було сплачено позивачці на відшкодування інфляційних втрат 1140,36 грн., а всього в загальній сумі 4899,11 грн.

Відповідно до ст.141ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 17897,95 грн.

Позов задоволено на суму 4899,11 грн., тобто на 27,37 % (4899,11 х100: 17897,95).

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2147,2 грн. за одну майнову та одну немайнову вимогу по 1073,6 відповідно.

Рішенням суду позовна вимога немайнового характеру було задоволено повністю, судом першої інстанції стягнуто на користь позивача судові витрати за подання позову в цій частині в сумі 1073,6 грн.

Оскільки позовні вимог майнового характеру задоволено частково на суму 4899,11 грн, тому з ПП «Кочубіївське» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання позовної вимоги майнового характеру у розмірі 293,85 грн. (1073,6х27,37%), а всього з врахуванням задоволення позовної вимоги немайнового характеру 1367,44 грн.

Також при подачі апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3220,80, однак з врахуванням оскарження рішення суду лише в частині відмовив в задоволенні позовної вимоги немайнового характеру слід було сплатити 1610,4 грн (1073,6х150%), решта суми сплачено помилково..

В зв`язку з цим з ПП «Кочубіївське» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 440,77 грн. (1610,4х27,37%).

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Сторожуком Андрієм Вікторовичем, задовольнити частково.

Рішення Чемеровецького районного суду від 23 серпня 2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кочубіївське» про стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Приватного підприємства «Кочубіївське» (адреса місцезнаходження: 31665, Хмельницька область, с. Кочубіїв, вул. Зарічна, 41а, код ЄДРПУО 31949131) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню, інфляційні втрати, три відсотки річних в загальній сумі 4899,11 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Кочубіївське» (адреса місцезнаходження: 31665, Хмельницька область, с. Кочубіїв, вул. Зарічна, 41а, код ЄДРПУО 31949131) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання позову, в сумі 1610,4 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Кочубіївське» (адреса місцезнаходження: 31665, Хмельницька область, с. Кочубіїв, вул. Зарічна, 41а, код ЄДРПУО 31949131) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в сумі 440,77 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 листопада 2023 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова