Ухвала

від 30.10.2023 по справі 156/785/23

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/785/23

Провадження № 1-в/156/29/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Суддя Іваничівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в смт. Іваничі клопотання провідного інспектора Володимирського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про усунення протиріч вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 04.08.2023 у справі № 156/785/23, щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змістом ст. 76 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Іваничівського районного суду Волинської області 18.10.2023 надійшло клопотання провідного інспектора Володимирського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про усунення протиріч вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 04.08.2023 у справі № 156/785/23, щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змістом ст. 76 КК України.

Вказане клопотання вмотивоване тим, що вироком Іваничівського районногосуду Волинськоїобласті від04.08.2023у справі№ 156/785/23 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання із у виді 5 років позбавлення волі, засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75,76 КК України (з іспитовим строком тривалістю 2 роки), на засудженого покладено певні обов`язки (періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації). Зазначений вирок набрав законної сили 04.09.2023, направлений для виконання до Володимирського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області.

Суб`єкт подання вважає, що резолютивна частина згаданого вироку суду містить у собі протиріччя зі змістом ст. 76 КК України, зокрема, у вироку вказано про покладення на ОСОБА_4 обов`язку «періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації», натомість положення ст. 76 КК України наголошують, що на засудженого в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає обов`язок «періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації». У зв`язку з цим представниця персоналу пробації просить суд усунути протиріччя між вироком та змістом відповідної статті КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язок «періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації».

Учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судом клопотання органу з питань пробації.

Представниця персоналу пробації ОСОБА_3 для участі в призначеному засіданні не прибула, 18.10.2023 надала до суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд порушеного процесуального питання без її участі, задовольнити її клопотання, поважних причин для своєї неявки в заяві не навела.

Прокурор Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_5 для участі в призначеному засіданні не прибула, 30.10.2023 надала заяву щодо розгляду клопотання уповноваженого органу з питань пробації без її участі, клопотання підтримала.

Представницяпотерпілої юридичноїособи ПП «Карбон» ОСОБА_6 (котрає керівникомпідприємства імає повноваженнящодо самопредставництваюридичної особи) для участі в призначеному засіданні не прибула, 30.10.2023 надала заяву щодо розгляду клопотання уповноваженого органу з питань пробації без її участі, клопотання підтримала.

Засуджений ОСОБА_4 для участі в призначеному засіданні не прибув, 30.10.2023 надав заяву щодо розгляду клопотання уповноваженого органу з питань пробації без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.

Захисник адвокат ОСОБА_7 для участі в призначеному засіданні не прибула, 30.10.2023 надала заяву щодо розгляду клопотання уповноваженого органу з питань пробації без її участі, проти задоволення клопотання не заперечувала.

За змістом ч.5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду питань, пов`язаних із виконанням вироку.

Дослідивши клопотання представниці персоналу пробації, суддя дійшов таких висновків.

Вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 04.08.2023 у справі № 156/785/23 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання із у виді 5 років позбавлення волі, засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75,76 КК України (з іспитовим строком тривалістю 2 роки), на засудженого покладено певні обов`язки (періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації). Зазначений вирок набрав законної сили 04.09.2023, направлений для виконання до Володимирського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд ухвалює рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом (ч.3 ст. 75 КК України).

Перелік основних та додаткових обов`язків, котрі можуть бути покладені на засудженого, звільненого від покарання з випробуванням, визначається нормами ст. 76, 91-1 КК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі основні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Прицьому законодавцему ч.1ст.76КК Українивжите увідповідній формідієслово «з`являтися»,котре маєзначення,зокрема, «приходити,прибувати куди-небудь», «приходити, прибувати в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом або в якійсь офіційній справі» (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 19701980. Т. 3. С. 743).

Вжитев резолютивнійчастині вирокусуду від04.08.2023у справі№ 156/785/23 дієслово «прибувати»має лексичнезначення «приходити,приїжджати іт.ін.куди-небудь,до кого-небудь», «приходити згідно з розкладом, попередньою домовленістю тощо» (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 19701980. Т. 8. С. 563).

Порівняння згаданих дієслів доводить, що ці слова за своєю сутністю є синонімами, тобто це слова, які мають дуже схоже, майже однакове значення, але звучать та пишуться по-різному; вони означають одне й те ж поняття.

Отже, лінгвістичний аналіз змісту ч.1 ст. 76 КК України та резолютивної частини вироку суду від 04.08.2023 у справі № 156/785/23 дозволяє дійти висновку про відсутність будь-яких протиріч між вироком суду та законом, на підставі якого такий вирок ухвалено. Суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представниці персоналу пробації.

Додатково суддя наголошує, що положення п. 14, ч.1 ст. 537, ч.1 ст. 539 КПК України наділяє уповноважений орган з питань пробації (як орган або установу виконання покарань) під час виконання вироку звертатись до суду для вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Однак в наведених нормах закону йдеться не про будь-які сумніви та протиріччя, а лише про ті, котрі ускладнюють або унеможливлюють виконання вироку суду.

Вимога суворого дотримання законів не заради виправлення судових помилок, чи обставин непереборного характеру, а саме в противагу принципу правової визначеності (так званий «правовий пуризм» (legal purism)) отримала негативну оцінку в практиці Європейського суду з прав людини (див., наприклад, Judgment of the European Court of Human Rights in the case «Sutyazhnik v. Russia» on July 23, 2009 (Application № 8269/02)).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Натомість у розглядуваному судом випадку суб`єкт подання не наводить своїх пропозицій відносно суті процесуального рішення, яке має ухвалити суд, не обґрунтовує свою правову позицію у вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку щодо засудженого ОСОБА_4 , не здійснює виклад фактичних обставин на підтримку своєї позиції у справі. Персонал пробації під очевидно надуманим приводом використовує вжиті в резолютивній частині вироку суду та у відповідному законі синонімічні дієслова як підставу для того, щоб не виконувати належним чином покладені на відповідний державний орган обов`язки, зайвий раз навантажувати суд вирішенням формальних процесуальних питань.

В такі поведінці персоналу пробації вбачаються ознаки зловживання суб`єктивним правом, яке полягає у соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права. Така поведінка державного органу є неприпустимою.

Керуючись ст. 527, 539 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання провідного інспектора Володимирського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про усунення протиріч вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 04.08.2023 у справі № 156/785/23, щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змістом ст. 76 КК України - відмовити.

Додатковозвернути увагуначальника Володимирського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_8 на недопустимість зловживання правом, що допускають підпорядковані йому співробітники персоналу пробації.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1