Рішення

від 31.08.2023 по справі 911/1285/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1285/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім»

до Малого приватного підприємства «Анна»

про стягнення 713 140,68 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Молодоженя Н.І.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» (надалі позивач) до Малого приватного підприємства «Анна» (надалі відповідач) про стягнення 713 140,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1285/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.05.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 року підготовче засідання відкладено на 15.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1285/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.08.2023 року.

У судовому засіданні 10.08.2023 року представники позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 10.08.2023 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 31.08.2023 року.

У судовому засіданні 31.08.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився, в ході розгляду спору відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 31.08.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «Знам`янський Агрохім» про стягнення з МПП «АННА» збитків, спричинених втратою мінерального добрива POLIFOSKA 8NPK (s) 8-24-24-(9) (CN 31 05 20 90) (далі - Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9) у кількості 12 (дванадцять) тонн, переданого на зберігання за Договором відповідального зберігання та надання супровідних послуг, пов`язаних зі зберіганням №30112020 від 30.11.2020 року (далі - Договір), що складаються з вартості втраченого товару у сумі 186 663,07 грн., втраченої вигоди у сумі 399 536,93 грн., додаткових витрат у сумі 43 581,56 грн., а також штрафних санкцій за Договором, які складаються з пені у сумі 46 026,51 грн. та штрафу у сумі 37332,61 грн.

30.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» (позивач, Поклажодавець) та Малим приватним підприємством «АННА» (відповідач, Зберігач) укладено Договір відповідального зберігання та надання супровідних послуг, пов`язаних зі зберіганням №30112020 від 30.11.2020 року.

За умовами пунктів 1.1., 1.2., 1.4, 2.1.4 Договору Зберігач зобов`язується надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів. Конкретний перелік та види товарів, які передаються на відповідальне зберігання визначається сторонами в окремих актах прийому-передачі. Товари зберігаються в складських приміщеннях Зберігача. З моменту фактичної передачі товарів Поклажодавцем Зберігачу на останнього покладається обов`язок по їх збереженню.

У пунктах 2.1.1., 2.1.2., 2.1.5., 2.1.6. Договору зберігання сторони погодили, що Зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання; зберігач не має права користуватися товаром або передавати товар у користування третім особам без надання письмової згоди Поклажодавця. Зберігач зобов`язався повідомляти Поклажодавця електронною поштою про обставини, що загрожують схоронності товару не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту виникнення таких обставин. Зберігач зобов`язаний за першою вимогою Поклажодавця повертати йому товар.

Згідно з пунктом 4.1. Договору порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору. Зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) товару у розмірі його вартості.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2., 7.5. Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, але не пізніше 31.12.2021 року. У разі, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення дії Договору не заявить про його припинення, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Як зазначає позивач, 03.09.2021 року за Договором (контрактом) №1/2020 від 26.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» (позивач) придбало у компанії Ekoprodukt Slawomir Brzezinski (м.Тортунь Польща) 60 (шістдесят) тонн добрива POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) на загальну суму 29 160,00 євро у відповідності до інвойсу №343/09/2021 від 03.09.2021 року.

Відповідно до специфікації до інвойсу №343/09/21 від 03.09.2021 року придбаний товар було відправлено вагоном №63464473 у кількості місць 120, який упаковано у мішки типу «біг-бег» по 500 кг масою 60 000,00 кг та задекларовано у митній декларації (накладній) №07 570 відправником товару (вантажу) Ekoprodukt Slawomir Brzezinski (м.Тортунь Польща).

Відповідно до митної декларації (накладної) №07 570 від 03.09.2021 року відправником товару (вантажу) зазначено Ekoprodukt Slawomir Brzezinski (м.Тортунь Польща), а отримувачем ТОВ «Трейдагрохімцентр», ЄДРПОУ 42023890, адреса: 22700, Україна, Вінницька область, м. Іллінці, вул. Європейська, 13, кв 55. Станція отримувача Ярошенка, код станції 331707. Вартість придбаного товару відповідно до форми МД-2 складає 933 315,37 грн.

Листом ТОВ «Транс ЦЕНТР» за вих. №02-09/21 від 03.09.2021 року на станції Ковель було зроблено переадресування вагону №63464473 зі станції Ярошенка, ПЗЗ, код станції 331707 за новим призначенням на станцію Рокитна, ж/д код 344105, МПП «АННА», ЄДРПРОУ 32257533, код 3760, адреса: 09634, Україна, Київська область, Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, 3.

Вантаж POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) виробництва Grupa Azoty S.A. розфасовано в МКР (мішки типу «біг-бег») по 500 кг +/-1%, опломбовано пломбами заводу-виробника Grupa Azoty Zaklady Chemiczne «Police S.A.», власник вантажу - ТОВ «Знам`янський Агрохім» за контрактом № 1/2020 від 26.11.2020 року.

На виконання умов Договору №30112020 від 30.11.2020 року позивач передав на зберігання відповідачу товар, а саме: мінеральне добриво POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) виробництва Grupa Azoty S.A., яке розфасовано в МКР (мішки типу «біг-бег») по 500 кг +/-1%, опломбовано пломбами заводу-виробника Grupa Azoty Zaklady Chemiczne «Police S.A.», країна виробництва Польща, загальною вагою 60 (шістдесят) тонн, на загальну суму 29 160,00 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят тисяч) євро, що в гривневому еквіваленті складало 933 315,37 грн., що підтверджується інвойсом №343/09/2021 від 03.09.2021 року, формою митної декларації МД-2 та актом прийому-передачі №1 від 11.09.2021 року.

За актом приймання-передачі товару №1 від 11.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» передало на зберігання, а Мале приватне підприємство «АННА» прийняло мінеральне добриво «POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) виробництва Grupa Azoty S. A. розфасовано в МКР (мішки типу «біг-бег») по 500+/-1% у кількості 60 (шістдесяти) тон на склад, що розташований Київська область, смт. Рокитне, вул. Незалежності, №131А, згідно Договору відповідального зберігання та надання супровідних послуг, пов`язаних зі зберіганням №30112020 від 30.11.2020 року.

Цей акт є невід`ємною частиною Договору відповідального зберігання та надання супровідних послуг, пов`язаних зі зберіганням за Договором №30112020 від 30.11.2020 року, відповідно до п.2 акту №1 від 11.09.2021 року.

У відповідності з п.8.4 Договору додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. Відтак, актом приймання-передачі №1 від 11.09.2021 року підтверджено факт передачі відповідачеві на зберігання вищезазначеного добрива у кількості 60 тон.

Згідно з умовами Договору №30112020 від 30.11.2020 року МПП «АННА» (Зберігач), зобов`язується зберігати річ, яка передана йому ТОВ «Знам`янський Агрохім» (Поклажодавцем), і повернути її Поклажодавцеві у схоронності, повернути майно за першою вимогою Поклажодавця, нести майнову відповідальності за псування, втрату та нестачу майна.

Відповідно до розшифровки послуг зі зберігання мінеральних добрив «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» за період з 01.09.2021 року по 30.09.2021 року, наданих та складених бухгалтером МПП «АННА» Петренко Т.М. вбачається, що мінеральне добриво «Поліфоска 8 NPK 0.8-24-24 (S-9)» було прийнято на облік відповідального зберігання у МПП «АННА» з 11.09.2021 року в кількості 60 (шістдесяти) тонн мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)».

Відповідно до розшифровки послуг зі зберігання мінеральних добрив «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» за період з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, наданих та складених бухгалтером МПП «АННА» Петренко Т.М. вбачається, що станом на 04.10.2021 року на відповідальному зберіганні у МПП «АННА» залишалось 12 (дванадцять) тонн мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)».

12.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» скерувало до МПП «АННА» лист-заявку за вихідним №35 від 12.10.2021 року про те, що ТОВ «Знам`янський Агрохім» знімає з відповідального зберігання 12 (дванадцять) тонн мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» та просить відвантажити його для покупця. 12.10.2021 року вказаний товар відповідач (МПП «АННА» - Зберігач) не відвантажив.

03.12.2021 року на адресу ТОВ «Знам`янський Агрохім» від МПП «АННА» надійшов лист вих.№417 від 03.12.2021 року, в якому відповідач зазначає, що причиною невідвантаження товару можуть бути: встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів; несправність відвантажувальної техніки; неоплачена заборгованість за складські послуги. Також відповідач підтверджує готовність до відвантаження мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн за умови погашення заборгованості за Договором зберігання, повернення передплати за Договором купівлі-продажу.

07.12.2021 року ТОВ «Знам`янський Агрохім» знову звернулося до МПП «АННА» з листом-заявкою про відвантаження мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн.

08.12.2021 року МПП «АННА» листом за вихідним № 429 відповіло про неможливість відвантаження товару та зазначило, що відвантаження товару відбудеться за умови погашення заборгованості за складські послуги та повернення передплати за Договором купівлі-продажу.

03.02.2022 року ТОВ «Знам`янський Агрохім» знову звернулося до МПП «АННА» з листом-заявкою про відвантаження мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн 16.02.2022 року для покупця на умовах FCA (склад постачальника).

10.02.2022 року від МПП «АННА» надійшов лист за вих. №60 від 10.02.2022 року про готовність на 16.02.2022 року до відвантаження мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн за умови погашення заборгованості та повернення передплати.

Актом № 16/02 від 16.02.2022 року на складі зберігача була виявлена невідповідність пакування та пломбування 24 (двадцяти чотирьох) біг-бегів у яких мінеральне добриво POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31052090) виробництва Grupa Azoty S.A. було розфасовано. Надані відповідачем 24 біг-беги не відповідали заводському пакуванню заводу-виробника Grupa Azoty Zaklady Chemiczne «Police S.A.». країна виробництва Польща, та пломби на них не відповідали оригінальним пломбам заводу виробника.

16.09.2022 року листом-заявкою за вихідним №38 ТОВ «Знам`янський Агрохім» знову звернулося до МПП «АННА» про відвантаження мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн 29.09.2022 року для покупця на умовах FCA (склад постачальника).

Листом за вих.№174 від 23.09.2022 року МПП «АННА» повідомила про відсутність зазначеного товару у зберігача з причини самостійного розпорядженнями ним, а саме, реалізація мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн.

Таким чином, з вихідного листа відповідача №174 від 23.09.2022 року позивачу стало відомо про відсутність належного йому на праві власності товару, переданого на відповідальне зберігання відповідачу за Договором від 30.11.2020 року на підставі акта прийому-передачі №1 від 11.09.2021 року, а саме мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн на загальну суму 186 663,07 грн.

29.09.2022 року на склад за адресою: Київська область, м. Рокитно, вул. Незалежності 131-А (склад зберігача) було подано під завантаження авто ДАФ НОМЕР_1 водій Рябий С.О. Під час огляду складу було виявлено відсутність товару, а саме мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» у кількості 12 (дванадцять) тонн, про що було складено акт №29/09 від 29.09.2022 року. Відсутність товару підтвердив завідуючий складом відповідача, але від підписання акту він відмовився, дана відмова зафіксована у зазначеному акті.

За Договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (Поклажодавцем), і повернути її Поклажодавцеві у схоронності (частина перша статті 936 Цивільного кодексу України).

Договір зберігання може укладатися із зберігачем чи професійним зберігачем. При цьому, правовий статус (зберігач чи професійний зберігач) впливає на ті обставини, які виключають відповідальність зберігача (професійного зберігача) за втрату речі. Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача є те, що особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Тобто така діяльність має здійснюватися особою, яка є підприємцем, систематично.

Мале приватне підприємство «АННА» (відповідач) виступає у договірних відносинах із позивачем як професійний зберігач. Відповідач належним чином зареєстрований як юридична особа, здійснював функції зберігача тривалий період часу на основі відплатного договору. Серед видів діяльності відповідача у Єдиному державному реєстр юридичних осіб зазначено: « 52.10 складське господарство».

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина перша статті 950 Цивільного кодексу України).

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності Поклажодавця (частина друга статті 950 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідачем неналежним чином виконувались умови договору зберігання, він не повернув товар на вимоги Поклажодавця, ані 12.10.2021 року (лист-заявка №35 від 12.10.2021 року), ані 16.02.2022 року (лист-заявка №37 від 03.02.2022 року), ані 29.09.2022 року (лист-заявка №38 від 16.09.2022 року). Не вжив встановлених Договором заходів щодо збереження прийнятого на зберігання товару, не повідомив Поклажодавця про обставини, що загрожують схоронності товару.

Відповідач самостійно розпорядився (реалізував) товаром, що належить на праві власності позивачу, а саме, мінеральним добривом POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) у кількості 12 (дванадцять) тонн, про що зазначив у своєму вихідному листі №174 від 23.09.2022 року, посилаючись як на причину відсутності товару.

Протиправна поведінка відповідача (Зберігач - МПП «АННА») виявилась у тому, що відповідач не повернув та не відвантажив за заявками: №35 від 12.10.2021 року, №37 від 03.02.2022 року, №38 від 16.09.2022 року мінеральне добриво POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) у кількості 12 (дванадцять) тонн на загальну суму 186 663,07 грн.; у неповідомленні позивача про обставини, що загрожують схоронності товару не пізніше двох календарних днів з моменту виникнення таких обставин та вжиття заходів щодо їх усунення; у прийнятті відповідачем неправомірного рішення про реалізацію товару, що належить на праві власності позивачу, а саме, мінеральне добриво POLIFOSKA 8 NPK 8-24-24 (S-9) (CN 31 05 20 90) у кількості 12 (дванадцять) тонн, чим порушив імперативні норми права та умови договору, що призвело до порушення права власності позивача.

Наслідком такої неправомірної поведінки відповідача є те, що позивач поніс збитки. Збитки позивача полягають у вартості втраченого майна, а саме 186 663,07грн.; у витратах, зроблених позивачем щодо транспортування втраченого товару, його розмитнення, а саме провізні платежі та винагорода експедитора, що становлять 5 753,95 грн.; розмитнення товару, а саме, сплата НДС у розмірі 37 332,61 грн. та оплата послуг митного брокера за розмитнення товару у розмірі 495 грн. Здійснення цих витрат позивачем підтверджуються копією звіту експедитора до акту виконаних робіт №886 від 30.09.2022 року, копією рахунку №118 від 06.09.2021 року, копією форми МД-2, копією акту виконаних робіт №886 від 30.09.2021 року.

Неодержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною, складає різницю між ціною товару, за яку позивач мав продати свій товар, та вартістю товару станом на лютий 2023 року відповідно до експертного висновку Київської ТПП №Ц-80 від 06.02.2023 року. Втрачена вигода складає: 48 850 грн. х 12т 186 663,07 грн. = 399 536,93 грн.

На підтвердження упущеної вигоди позивач надав докази укладення між позивачем та Селянським (фермерським) господарством «Т.В.К.» Договору поставки товару №015-22 від 07.09.2022 року. Гроші за вказаний товар були перераховані на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням №848 від 07.09.2022 року на суму 288 000,00 грн. видатковою накладною №РН-0000051 від 07.09.2022 року.

З висновку Торгово-промислової палати від 07.02.2023 року вбачається, що ціна мінерального добрива «Поліфоска 8 NPK 8-24-24 (S-9)» за 1 тонну станом на 07.02.2023 року складає 48 850,00 грн.

Саме протиправна поведінка відповідача, яка полягала у неповерненні товару на вимоги позивача від №35 від 12.10.2021 року, №37 від 03.02.2022 року, №38 від 16.09.2022 року, а також самостійна реалізація відповідачем зазначеного товару без повідомлення та згоди позивача, стала причиною збитків, які завдано позивачу, а саме: вартість втраченого майна на суму 186 663,07 грн., додаткові витрати у розмірі 43 581,56 грн., а також втрачена вигода у розмірі 399 536,93 грн. Загальна сума збитків складає 629 781,56 грн.

Пунктом 4.4. Договору відповідального зберігання та надання супровідних послуг, пов`язаних зі зберіганням №30112020 від 30.11.2020 року передбачено відповідальність Зберігача. Зберігач у випадку неповернення Товару Поклажодавцеві за першою вимогою, повинен виплатити Поклажодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Якщо Зберігач не повертає Товар протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, на Зберігача покладається штраф у розмірі 20% від вартості Товару.

Таким чином, позивач в позові просить стягнути з відповідача пеню за 180 днів прострочення до моменту звернення до суду, яка складає 46 026,51 грн. та 37 332,61 грн. штрафу в розмірі 20% від суми неповернутого товару (186 663,07 грн.).

Позивачем з метою досудового врегулювання спору було скеровано відповідачу претензію №1/23, яка отримана відповідачем 21.03.2023 року, залишена без відповіді та задоволення.

В ході розгляду справи відповідач в судові засідання нез`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно зі ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Згідно зі ст. 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно з ч. 2 ст. 949 Цивільного кодексу України річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно з ч. 2 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Статтею 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства, Зберігач (відповідач) зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ зі зберігання.

Як вбачається з переписки сторін, відповідач висував умової можливості видачі товару зі зберігання сплату Поклажодавцем заборгованості за Договором зберігання та повернення передплати за Договором купівлі-продажу.

Однак, відповідачем в ході розгляду спору не надано доказів існування заборгованості відповідача Договором зберігання та з повернення передплати за Договором купівлі-продажу. Відповідачем не надано пояснень яким чином Договір купівлі-продажу має відношення до можливості видачі товару зі зберігання.

При цьому, суд зауважує, що в разі виникнення заборгованості за послуги зберігання Зберігач мав вжити визначених законом заходів для стягнення такої заборгованості в разі її існування, однак відмовляти у видачі товару зі зберігання на вимогу Поклажодавця у Зберігача були відсутні законні підстави.

В той же час, з листа-відповіді відповідача (який долучений позивачем до позовних матеріалів) вбачається, що підставою реалізації майна позивача, яке перебувало на відповідальному зберіганні, була загроза втрати майна через близькість ведення бойових дій. При цьому також відповідач у наведеному листі висловив готовність повернути позивачу вартість реалізованого майна за вирахуванням заборгованості за послуги зберігання та суми передплати за Договром купівлі-продажу.

Як визначено ст. 945 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь.

У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов`язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.

Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину.

Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право відшкодувати свої витрати з суми виторгу, одержаної від продажу речі. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем.

Однак, відповідачем, як зберігачем не надано доказів своєчасного повідомлення Поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, вжиття заходів щодо зміни способу, місця та інших умов зберігання.

Відповідачем не доведено неможливості забезпечити схоронність речі вжиттям заходів щодо зміни умов зберігання.

До того ж, саме дії відповідача Зберігача щодо безпідставного неповернення речі зі зберігання, призвели до тривалого перебування речі на зберіганні, чим збільшувалась плата за зберігання та створено ризики, які загрожували схоронності речі.

За наведених обставин, дії відповідача свідчать про порушення умов зберігання, що призвело до втрати переданого позивачем на зберігання майна та понесення ним додаткових витрат щодо відновлення свого права. Також зволікання з видачею речі зі зберігання призвело до понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі різниці у вартості майна.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного втрата або виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою с обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі № 902/320/17).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідач є таким, що порушив зобов`язання за Договором зберігання, що призвело до заподіяння позивачу збитків, спричинених втратою мінерального добрива POLIFOSKA 8NPK (s) 8-24-24-(9) (CN 31 05 20 90) у кількості 12 (дванадцять) тонн, переданого на зберігання за Договором відповідального зберігання та надання супровідних послуг, пов`язаних зі зберіганням №30112020 від 30.11.2020 року, що складаються з вартості втраченого товару у сумі 186 663,07 грн., втраченої вигоди у сумі 399 536,93 грн., додаткових витрат у сумі 43 581,56 грн. Враховуючи, що позивачем наведені позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Договором зберігання, до відповідача підлягає застосуванню відповідальність у вигляді заявлених у позові штрафних санкцій за Договором, які складаються з пені у сумі 46 026,51 грн. та штрафу у сумі 37332,61 грн.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 10 697,12 грн.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як визначено ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в підтвердженому розмірі.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат в сумі 3600,00 грн. на оплату висновку Київської ТПП №Ц-80 від 06.02.2023 року, 3000,00 грн. за надання правової допомоги, 54,78 грн. поштових витрат. Всього 6 654,78 грн. Решта наведених у попередньому розрахунку витрат на правову допомогу позивачем не підтверджена, тому не підлягає розгляду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 123, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» до Малого приватного підприємства «Анна» про стягнення 713 140,68 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «АННА» (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 32257533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янський Агрохім» (02154, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 23, оф.630, код ЄДРПОУ 35551592) 186 663,07 грн. збитків від втрати майна, 399 536,93 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди, 43581,56 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, 46 026,51 грн. пені, 37 332,61 грн. штрафу, 10 697,12 грн. витрат по сплаті судового збору та 6 654,78 грн. інших судових витрат.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 02.11.2023 року