Постанова

від 01.11.2023 по справі 911/4670/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/4670/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (колегія суддів: Ходаківська І. П. - головуючий, Владимиренко С. В., Демидова А. М.) і ухвалу Господарського суду Київської області від 25.01.2023 (суддя Бацуца В. М.) у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

про покладення на Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) Фізичної особи - підприємця Приймака Олександра Анатолійовича,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", 2) Фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича,

про стягнення 35 293,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

1.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі № 911/4670/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - ТОВ "ПК Трейдсервісгруп"), Фізичної особи - підприємця Приймака Олександра Анатолійовича (далі - ФОП Приймак О. А.) на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 2000,00 грн інфляційних збитків та судові витрати: 1720,50 грн судового збору, 3000,00 грн витрат на послуги адвоката; стягнуто з ФОП Приймака О. А. на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 21 631,85 грн - інфляційних збитків, 11 662,14 грн - 3 % річних.

1.2. 19.03.2014 на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

1.3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі № 911/4670/13 скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 25.07.2022 № 25-5/07 на дії та постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби) у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 та у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 задоволено та визнано неправомірними дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13, скасовано постанови Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.07.2022 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 та у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 про повернення наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 без виконання стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

1.4. ТОВ "НІКО-ТАЙС" 13.01.2023 звернулося до Господарського суду Київської області із заявою від 11.01.2023 № 11-1/01 про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9050,00 грн відповідно до вимог статей 123, 126, 124, 129, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 911/4670/13, заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто з Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" судові витрати 3325,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката. В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що позивач (стягувач) неодноразово звертався до господарського суду зі скаргами на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, в тому числі у справі № 911/4670/13; документи, що подавались ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у справі № 911/4670/13, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону; наведена в документах позиція є універсальною, та може бути використана заявником і в інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Суд першої інстанції зауважив, що значна кількість подібних справ за участю ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо стягнення з відділів державної виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заявлених позивачем (стягувачем) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6650,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та необхідності зменшення таких витрат до 3325,00 грн.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що юридична кваліфікація правовідносин у цій справі не є складною, зважаючи на численну кількість поданих стягувачем скарг на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби в інших справах, зазначив, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" у сумі 2400,00 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у цій справі, не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, тому їх відшкодування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відшкодування "гонорару успіху" у зазначеному розмірі.

Суд першої інстанції, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; клопотання (відзив), поданий Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача (стягувача) про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3325,00 грн.

2.3. Суд апеляційної інстанції визнав вмотивованим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідно до критерію співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), відповідає сума стягнення 3325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим апеляційний господарський суд зазначив про безпідставність вимог скаржника щодо повного покладення витрат на професійну правничу допомогу на стягувача, оскільки саме дії державної виконавчої служби призвели до подання скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Господарського суду Київської області та подальшого задоволення її судом.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 911/4670/13, прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.

3.2. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 і постановленні ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/4670/13. Крім того, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 808/1849/18, у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

3.3. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/4670/13, а касаційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - без задоволення. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає, що доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, просить врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.2. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/4670/13.

4.3. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

4.4. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

4.5. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

4.6. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

4.7. У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

4.8. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.9. Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.10. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

4.11. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

4.12. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

4.13. Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).

4.14. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

4.15. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, на яку посилається скаржник, в якій підтвердила свій висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

4.16. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

4.17. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

4.18. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

4.19. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

4.20. Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, на яку посилається скаржник, висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

4.21. Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 17.12.2020 у справі № 808/1849/18, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, керуючись положеннями статей 132, 134, 138 та 139 Кодексу адміністративного судочинства України, скасував постанову суду апеляційної інстанції про часткове задоволення судових витрат, оскільки зазначив, що при вирішенні питання розподілу судових витрат апеляційний суд з урахуванням обставин і складності справи повинен надати оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу та за результатами надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір. При цьому Суд також виходив із того, що технічне копіювання документів у вигляді поліграфічних послуг, їх завіряння, направлення документів поштою не є різновидом правничої допомоги та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу.

4.22. Водночас у справі № 911/4670/13, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що на підтвердження понесених позивачем (стягувачем) витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9050,00 грн, з яких: 6650,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 2400,00 грн - гонорар успіху, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" надало договір № 26-04-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.04.2022, укладений між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом Грищенком О. М., акт приймання-передачі документів від 26.04.2022, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.01.2023 на загальну суму 9050,00 грн, довіреність б/н від 24.08.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009.

4.23. Суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно з пунктом 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ФОП Приймаком О. А. (боржник) та Новокодацьким відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які виникли у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13; консультації з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Новокодацьким відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, направлених на примусове виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13, та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів; консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення; підготовки, написання та подання від імені замовника до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження"; підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 за наявності підстав для такого заходу; представництва інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою; здійснення інших процесуальних заходів, спрямованих на виконання умов та обов`язків виконавця за цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 3.1 договору вартість виконання передбаченого цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 950,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) з підготовки матеріалів відповідно до пункту 1.1 договору).

Окремо сторони дійшли згоди про те, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1200,00 грн; судові засідання - 1500,00 грн/судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання, як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 1800,00 грн); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 950,00 грн/год.; витрати (квитки, добові тощо) - згідно з підтверджуючими документами.

За змістом пункту 3.8 договору сторони погодили та визначили розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.24. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.01.2023 виконавець передав, а замовник прийняв такі виконані роботи/послуги, зокрема: організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовка тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 (7 годин); гонорар адвоката на підставі пункту 3.8 договору у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у цій справі за скаргою на дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 - 2400,00 грн.

Загальна вартість наданих за актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.11.2023 становить 9050,00 грн.

4.25. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у своєму відзиві від 23.01.2023 на заяву про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу стверджував, що заявлені до стягнення позивачем (стягувачем) витрати на професійну правничу допомогу адвоката є завищеними, необґрунтованими, неспівмірними та такими, що не підлягають задоволенню.

4.26. Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", виходив із того, що позивач (стягувач) неодноразово звертався до господарського суду зі скаргами на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, в тому числі у справі № 911/4670/13; документи, що подавались ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у справі № 911/4670/13, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону; наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і в інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Суд першої інстанції зауважив, що значна кількість подібних справ за участю ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо стягнення з відділів державної виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заявлених позивачем (стягувачем) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6650,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та необхідності зменшення таких витрат до 3325,00 грн.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що юридична кваліфікація правовідносин у цій справі не є складною, зважаючи на численну кількість поданих стягувачем скарг на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби в інших справах, зазначив, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" у сумі 2400,00 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у цій справі не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, тому їх відшкодування, з огляду на обставини цієї справи, матиме надмірний характер. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби відшкодування "гонорару успіху" у зазначеному розмірі.

Суд апеляційної інстанції визнав вмотивованим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідно до критерію співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), відповідає сума стягнення 3325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив про безпідставність вимог скаржника щодо повного покладення витрат на професійну правничу допомогу на стягувача, оскільки саме дії державної виконавчої служби призвели до подання скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Господарського суду Київської області та подальшого задоволення її судом.

4.27. Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 808/1849/18, у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

4.28. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі постанови Верховного Суду були прийняті у подібних правовідносинах зі справою № 911/4670/13, що розглядається. Проте висновки судів у справі, що розглядається, про часткове задоволення заяви позивача щодо покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у наведених постановах, оскільки застосування судами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України у наведених справах залежало від доведеності заявником понесення витрат на правничу допомогу, поданих до суду доказів на підтвердження відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат, установлених судами. Тому відсутні підстави вважати, що у тих випадках, коли суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність або відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права при реалізації судами власних дискреційних повноважень, що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним.

4.29. Таким чином, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а спрямовані на переоцінку доказів та встановлених обставин, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

4.30. У справі, яка розглядається, місцевий та апеляційний суди оцінили всі надані сторонами докази, до переоцінки яких відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій.

4.31. За таких обставин висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу відповідають установленим судами обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права господарськими судами не підтвердилися, не спростовують їх висновків, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 і ухвалу Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/4670/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак