Рішення

від 17.10.2023 по справі 935/3297/22

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3297/22

Провадження № 2/935/212/23

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2023 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Криворучко Я.В., за участю позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Міхненка С.Д., розглянувши у відкритому судовому засідані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради, Головного управління Держегокадастру у Житомирській області, приватного підприємства "Полісся" про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся досуду зданим позовом,в обґрунтуванняякого вказав,що з01жовтня 1980року бувприйнятий нароботу дотракторної бригади в колгосп «Зоря комунізму», який 28.02.1995 року перейменовано на Колективне сільськогосподарське підприємство «Полісся», а в подальшому 20.02.2000 року у зв`язку з реформуванням аграрного сектору економіки України, перейменовано у Приватне підприємство «Полісся».

Зазначає, що 17.10.1992 року рішенням Щигліївської сільської ради народних депутатів вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання «Про затвердження списків колгоспників на приватизацію землі», затверджено списки колгоспників в кількості 551 чоловік на приватизацію землі.

Додає, що 11 грудня 1995 року КСП «Полісся» видано Державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 24900 га.

Вказує, що 09 лютого 2008 року на його ім`я видано свідоцтво на право власності на майновий (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновийсертифікат) серія ЖИ-6 № 133521, відповідно до якого частка позивача в майновому фонді підприємства визначена в розмірі 1163 грн.

Разом із тим, позивач вказує, що наприкінці жовтня 2022 року звернувся до Архівного відділу Житомирської районної державної адміністрації, з наміром оформити право власності на землю.

Проте з відповіді архівного відділу дізнався, що він не значиться у списку колгоспників КСП «Полісся» на приватизацію землі та на його ім`я не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай), що підтверджується довідками Архівного відділу Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 17 листопада 2022 року № 199 та від 02 листопада 2022 року № 190.

У зв`язку з чим посилаючись на те, що він помилково не був включений у список особи, яка була членом КСП «Полісся» начас передачіу колективнувласність землі,що неможе позбавитийого правана земельнучастку пай, просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) у розмірі 4,61 умовних кадастрових гектарах із земель реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся», що розташована на території Коростишівської міської ради, Житомирської області.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Міхненко С.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з наведених у позові підстав. Представник та позивач в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 у 2008 році отримав майновий сертифікат, як член КСП та був впевнений в тому, що він був включений до списку колгоспників на приватизацію землі, а до суду звернулися в кінці 2022 року через проведення земельної реформи в Україні. Позивач вказав, що не отримував сертифікат на земельну частку (пай), оскільки до 2022 року у цьому не було потреби. Однак після відкриття ринку землі позивач мав намір скорстатися своїм правом на земельну частку (пай) у відповідному розмірі та приватизувати земельну ділянку.

Представник відповідача міський голова Кохан І.М. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. У відзиві заперечив щодо задоволення позову у зв`язку з безпідставністю. В обґрунтування заперечень вказує, що позивач протягом 1999-2022 року не звертався до жодного органу для відновлення свого порушеного права, хоча будучи працівником КСП «Полісся» був обізнаний про складання списків пайовиків на цьому підприємстві. Вказав, що відповідно до ст. 257 ЦК України, встановлено загальну позовну давність тривалістю 3 роки. Однак позивач звільнився у 1999 році, а з позовом до суду звернуся лише у грудні 2022 року, тобто більше ніж через 20 років, тому вважають, що строк позовної давності сплив.

Представник відповідача приватного підприємства "Полісся" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача Головного управління Держегокадастру у Житомирській області Горкуша М.А. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду (а.с.62 т. 1).

Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи на підставах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 01.10.1980 року працював в колгоспі «Зоря комунізму», яке 20 лютого 2000 року у зв`язку з реформуванням, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», перейменовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Полісся».

10.04.1999 року ОСОБА_1 звільнено з роботи в КСП «Полісся» за власним бажанням, що підтверджується його трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а. с. 10-12).

З копії архівної виписки від 24.03.2022 №90 слідує, що рішенням загальних зборів №1 від 20.01.2000 року КСП «Полісся» реорганізовано в приватне підприємство «Полісся» с. Щигліївка, Коростишівського району, Житомирської області.

Згідно з копії державного акту на право колективної власності на землю серії 1-ЖТ № 000173 від 11 грудня 1995 року слідує, що рішенням депутатів Щигліївської сільської ради від 19.10.1995 року КСП «Полісся» передано у колективну власність 24900 гектарів землі в межах згідно з планом, що додається (а. с. 17-18).

Як вбачається з копії архівної довідки від 17.11.2022 № 199, виданої архівним відділом Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 не значиться у списку колгоспників на приватизацію землі відповідно до затвердженого 17.10.1992 року рішення депутатів «Про затвердження списків колгоспників на приватизацію землі» (а.с. 16, 20).

Зі змісту архівної довідки від 02.11.2022 № 190 виданої архівним відділом Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, слідує, що у протоколах засідання правління та протоколах загальних зборів уповноважених членів КСП «Полісся» за 1992-2000 роки рішення про затвердження списку громадян, які мають право середню земельну частку (пай) при приватизації і роздержавленні земель господарства не виявлені. У списку громадян власників сертифікатів реформованого КСП «Полісся» ОСОБА_1 не виявлено.

З копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства(майновий сертифікат) серії ЖИ06 №133521 слідує, що ОСОБА_1 , має право на пайовий фонд майна ПП «Полісся», відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 16.02.2002 року. Частка ОСОБА_1 становить 1163 грн.

Відповідно до архівного витягу від 05.10.2023 №230 з протоколу засідання правління колгоспу «Ленінським шляхом» від 10.07.1984 року, слідує, що ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу та на роботу.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно достатті 2 цього Законуосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Як вбачається зі змісту архівних довідок від 17.11.2022 № 199 та від 02.11.2022 №190 ОСОБА_1 не отримав сертифікат на земельну частку (пай) і не був включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Водночас з матеріалів справи слідує, що державний акт на право колективної власності серії І-ЖТ №000173 на землю виданий 11 грудня 1995 року. Позивач звільнився з роботи в КСП «Полісся» 10.04.1999 року за власним бажанням. При цьому ОСОБА_1 отримав 09.02.2008 року свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) №133521, що засвідчує його право на пайовий фонд КСП «Полісся», частка якого визначена у розмірі 1163 грн.

Тобто на час видачі КСП «Полісся» державного акта на право колективної власності на землю для ведення сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 працював у КСП «Полісся», не був виключений в установленому законом порядку із членів КСП, то відповідно мав право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не був включений до такого списку з невідомих причин.

Представник відповідача зазначив про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, що також кореспондується також з положенням ч. 1 ст. 257 ЦК України.

Відповідно до статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У пункті 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України вказано, що правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

У статтях 71, 75 ЦК УРСР зазначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред?явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Право на позов у ОСОБА_1 виникло з дати отримання КСП «Полісся» державного акту на право колективної власності 11 грудня 1995 року, трирічний строк позовної давності, встановленийстаттею 71 ЦК УРСР, минув ще до набрання чинностіЦК України, 2003 року, а отже є підстави для відмови у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності, який пропущено позивачем майже на 28 років і поважних причин пропуску цього строку, які могли б бути підставою для його поновлення, судом не встановлено.

Так, з позовом про визнання права на земельну частку (пай) позивач звернувся лише у грудні 2022 року.

При цьому, ОСОБА_1 , як колишній працівник колгоспу та член КСП, повинен був дізнатись і дізнався про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП «Полісся» державного акту на землю, тобто з 11.12.1995 року. Крім того, вказана обставина є загальновідомим фактом та він, як колишній працівник КСП «Полісся», був обізнаний про це.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) вже 09.02.2008 року (а.с. 19).

Тобто, об`єктивно з 2008 року позивач був обізнаний про здійснення розпаювання майна ПП «Полісся», в тому числі щодо розпаювання земель колишнього колгоспу, яке почало проводитись з 1995 року. Однак, навіть з 2008 року до кінця 2022 року позивач не звертався до суду з позовом про визнання його права на земельну частку (пай) в КСП «Полісся».

В даному випадку суд вважає, що строки позовної давності підлягають застосуванню оскільки сертифікат на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не видавався, останній не був включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на земельну ділянку, як особа, яка має право на земельну частку (пай). Вказані обставини підверджуються наявними у справі матеріалами, а саме архівними довідками від 17.11.2022 № 199 та від 02.11.2022 №190 .

Тобто, позивач з 11.12.1995 року (день видачі КСП «Полісся» державного акту на землю) не реалізував вказаного права після проведення розпаювання земель реформованогоКолективного сільськогосподарськогопідприємства «Полісся», не перевірив включення його до списку доданого до Державного акта на право колективної власності на земельну ділянку до проведення розпаювання, не наполягав на перепаюванні земель після його проведення, не надав суду доказів неправомірності не включення його до списку таких осіб, чи вимог про оскарження дій та рішень КСП, а також посадових осіб, які такі списки затверджували.

При цьому, суд не вважає поважнимим причини пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом через відкриття ринку землі. У зв`язку з чим, суд не приймає твердження ОСОБА_1 про те, що останній лише наприкінці жовтня 2022 року дізнався про те, що він не значиться у списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю та те, що на його ім`я не видавався сертифікат.

Тому, суд не вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду в силу його необізнаності про порушене право і з урахуванням часу, коли про це стало відомо, а саме з моменту звернення у жовтні 2022 року до архівного відділу Житомирської районної держаної адміністрації Житомирської області, як вказує ОСОБА_1 у позові.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки з моменту порушення прав ОСОБА_1 пройшло більше трьох років, а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності ним не наведено.

З огляду на положеннястатті 141 ЦПК Українита висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.

Враховуючи зазначене вище та керуючись ст.ст.12, 13,19,81,263-266, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доКоростишівської міськоїради,Головного управлінняДержегокадастру уЖитомирській області,Приватного підприємства"Полісся" про визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) у розмірі 4,61 умовних кадастрових гектарах із земель реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся», що розташована на території Коростишівської міської ради, Житомирської області, - відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Коростишівська міська рада, ЄДРПОУ: 04053660, місцезнаходження: вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирського району, Житомирської області.

Відповідач: Головне управління Держегокадастру у Житомирській області, ЄДРПОУ: 39765513, місцезнаходження: вул. Довженка, 45, м. Житомир, Житомирської області.

Відповідач: Приватне підприємство "Полісся", ЄДРПОУ: 30793233, місцезнаходження: вул. Шевченка Т. Г., 11а, оф. 310, с. Щигліївка, Житомирського району, Житомирської області.

Повне судове рішення складено 27.10.2023 року.

Суддя РоманВАСИЛЕНКО