Рішення

від 02.11.2023 по справі 286/2150/22

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/2150/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно Західна залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок , -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2022 року ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно Західна залізниця», що знаходиться в м. Київ по вул. Лисенко, 6, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 74833,95 грн. та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок за період з дня звільнення по день подачі позову в сумі 39855,60 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.. Мотивуючи тим, що він працював у виробничому підрозділі Овруцької дистанції філії регіональної філії «Південно Західна залізниця «Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 02.08.2010 року по 23.05.2022 року. На день звільнення з роботи відповідач був зобов`язаний виплатити йому заробітну плату в сумі 127112,60 грн.. Відповідач частково розрахувався із ним і виплатив борг в сумі 27021,20 грн., а тому заборгованість по заробітній платі складає 74833,95 грн.. У зв`язку з несвоєчасним розрахунком він має право на стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок в сумі 39855,60 грн..

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Представник відповідача надав заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. (Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 12 лютого 2020 року у справі №620/3884/18 від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17 від ЗО жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17). Початок перебігу строку звернення до суду законодавець пов`язує з одним з моментів: або з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав, або ж, якщо особа не знала, але з певної дати повинна була про це дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Позивач дізнався про порушення свого права після звільнення з виробничого підрозділу Овруцька дистанція колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та проведенням повного розрахунку після звільнення, а саме ще 23.05.2022року, а звернувся до суду лише 05.09.2022 року, тобто через 4 місяці, чим було порушено вимоги ст. 233 КЗпП України щодо строку звернення. Наслідки спливу позовної давності закріплені в ст. 267 ЦК України, частина четверта якої передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторонами у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач працював у відповідача на посаді ремонтника штучних споруд 3 розряду, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Згідно наказу №444/ос від 18.05.2022 року, ОСОБА_1 звільнено 23.05.2022 року із займаної посади за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України.

З долученого до матеріалів справи копії розрахункового листа №43329 за травень 2022 року видно, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем на дату видачі розрахункового листа становить 127112,60 грн..

З виписки по картковому рахунку позивача від 28.02.2022 року видно, що 25.05.2023 року та 06.06.2023 року було безготівкове зарахування заробітної плати на загальну суму 27021,20 грн..

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідачем надано довідку від 07.11.2022 року, з якої видно, що заборгованість по заробітній платі на день видачі довідки складає 70700 грн..

Виписка по картковому рахунку позивача від 30.09.2023 року свідчить, що 18.01.2023 року йому зараховано за рахунок зарплати 70700 грн..

Таким чином, враховуючи, що відповідачем заборгованість по заробітній платі погашена 18.01.2023, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, враховуючи, що відповідачем заборгованість по заробітній платі погашена в повному обсязі лише 18.01.2023, в той час, коли звільнений він був 23.05.2023, відповідно до ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку 18.01.2023.

Відповідно до ч.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці» розмір середньої заробітної плати визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (з наступними змінами та доповненнями.)

Так, відповідно до ч.2 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Копія довідки Виробничого підрозділу «Овруцька дистанція колії» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» №412 від 29.08.2022 свідчить, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент його звільнення становить 373,36 грн..

З позивачем в день звільнення мав бути проведений розрахунок, чого зроблено не було. Відповідно з відповідача слід стягнути компенсацію за несвоєчасний розрахунок в розмірі середнього заробітку за час затримки: з 23.05.2022 по день фактичного розрахунку 18.01.2023, яка складає: 373,36 грн. (середньоденний заробіток) х 173 (робочі дні з часу звільнення по день фактичного розрахунку) = 64591,28 грн. (середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку). Однак, до задоволення підлягає сума в межах позовних вимог 39855,60 грн..

Щодо стоків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 08.02.2022 року у справі №755/126319.

Так, позивач звільнений з виробничого підрозділу Овруцька дистанція колії регіональної філії «Південно Західна залізниця» 23.05.2022 року, звертаючись до суду з даним позовом 05.09.2022 року, повний розрахунок відповідачем з ним проведений не був, тому не можна вважати, що позивачем пропущений строк, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Позивачем за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені сплачено судовий збір в сумі 992, 40 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно західна залізниця», що знаходиться в м. Київ, вул. Лисенко, 6. код ЄДРПОУ 01991464, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23.05.2022 року по 18.01.2023 року в сумі 39855,60 грн. та понесені судові витрати в сумі 992,40 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч