Постанова

від 06.03.2024 по справі 286/2150/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №286/2150/22 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Категорія 77 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Павицької Т.М.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №286/2150/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок

за апеляційноюскаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця»

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 02 листопада 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Кулініча Я.В. у м.Овручі,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (далі АТ «Українська залізниця»). Просив стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в сумі 74833,95 грн та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період із дня звільнення по день подачі позову до суду, а саме: з 24 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року в сумі 39855,60 грн. Вирішити питання судового збору.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 02 серпня 2010 року по 23 травня 2022 року працював у виробничому підрозділі Овруцької дистанційної колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Відповідно до розрахункового листа на день звільнення йому належало виплатити за мінусом утриманих податків заробітну плату в сумі 101 855,15 грн. Наразі роботодавець частково розрахувався з ним, виплативши борг у сумі 27021,20 грн. У зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні має право на стягнення середнього заробітку в порядку ст.ст.116,117 КЗпП України.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 02 листопада 2023 року позов задоволений частково. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 39855,60 грн та судовий збір в сумі 992,40 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач АТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що за приписами частини першої ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена на ініціативою роботодавця. У зв`язку з значними видатками відповідача, пов`язаними з великою кількістю евакуаційних (безкоштовних для пасажирів) поїздів, правлінням АТ «Укрзалізниця» на засіданні 14 березня 2022 року було прийнято рішення про те, що інші додаткові виплати, які передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальна допомога, призупинити. На черговому засіданні правління АТ «Укрзалізниця» 24 жовтня 2022 року прийнято рішення здійснювати нарахування та виплату працівникам, які звільнилися або будуть звільненні у період із лютого до грудня 2022 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті, виплати яким були призупинені. В.о. директора з управління персоналом та соціальної політики АТ «Укрзалізниця» 10 листопада 2022 року затверджені Графіки виплати працівникам АТ «Укрзалізниця» одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію за 2022 рік згідно з пунктом 3.2.21 Галузевої угоди. Згідно з зазначених графіків працівникам, які вперше звільнилися з роботи у зв`язку з виходом на пенсію в квітні 2022 року відповідні виплати провести в грудні 2022 року. Виходячи із послідовності зазначених графіків, діючих наразі, відповідач сплатив ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію. Вважає, що затримка витрат, передбачених Галузевою угодою та колективним договором, відбулася згідно з Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким зокрема обмежувалися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст.41-44 Конституції України, та рішень правління АТ «Укрзалізниця», прийнятих в ситуації, що на той час склалися на підставі Законів України, які введені в дію в умовах воєнного стану і наразі є діючими. Виплати, передбачені колективним договором, були призупинені та у їх виплаті відмовлено не було. Відповідач діяв із додержанням норм чинного законодавства, враховуючи обставини, що склалися внаслідок військової агресії проти України та з урахуванням її наслідків. Наполягає на тому, що відповідач вчасно виплатив позивачу заробітну плату при звільненні та ОСОБА_1 не заявляє вимог щодо несвоєчасної оплати праці. У цьому випадку йдеться про виплату одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію, яка передбачена не нормами законодавства України, а умовами колективного договору. З початку воєнної агресії відповідач не міг нормально здійснювати роботу з причин, що від нього не залежали. Наголошено на тому, що підстави для застосування такої інституції, як стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відсутні. Із початком воєнної агресії (з 24 лютого 2022 року) відповідач не міг нормально здійснювати роботу з причин, що він нього не залежали настання обставин непереборної сили, які не підлягають доказуванню, оскільки є загальновідомою інформацією.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник відповідача Козаченко О.В. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений завчасно належним чином, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.67). Про причини неявки суд не повідомив. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явився в судове засідання без поважних причин. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у трудових правовідносинах та наказом по виробничому підрозділу Овруцької дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18 травня 2022 року №444/ос про припинення трудового договору ОСОБА_1 23 травня 2022 року звільнений з посади ремонтника штучних споруд 3 розряду 8 мостовий цех за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст.38 КЗпП України.

У вищевказаному розпорядчому документі роботодавця про припинення трудового договору з позивачем одночасно наказано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 44 дні відпустки, а також виплатити: одноразову матеріальну допомогу в розмірі 5 середньомісячних заробітків та додаткову матеріальну допомогу в розмірі 1 середньомісячного заробітку, що передбачено п.8.23 колективного договору на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2022 роки (стаж роботи 20 років 1 місяць 16 днів); 6 прожиткових мінімумів на оздоровлення, передбачених п.3.10 зі змінами та доповненнями до колективного договору на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2022 роки (а.с.4).

Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 за травень 2022 року йому належало до виплати: 25000 грн та 70700 грн (а.с.6).

Випискою по картковому рахунку позивача за період із 01 травня 2022 року по 29 серпня 2022 року підтверджено, що 25 травня 2022 року на його рахунок здійснено безготівкове зарахування суми в розмірі 25000 грн, а 06 червня 2022 року 2021,20 грн заробітної плати за травень 2022 року (а.с.7).

Відповідно до ст.116 КЗпП України, яка діяла у такій редакції на час звільнення позивача, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплати не оспорювану ним суму.

Згідно з ст.117 КЗпП України, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Із довідки, виданої Виробничим підрозділом «Овруцька дистанція колії РФ «ПЗЗ» АТ «Укрзалізниця» 07 листопада 2022 року, вбачається, що відповідно до наказу від 18 травня 2022 року №444/ос про припинення трудового договору була нарахована матеріальна допомога та додаткова матеріальна допомога, передбачена п.8.23 колективного договору (а.с.28). Станом на 07 листопада 2022 року заборгованість складає 70700 грн. Також у довідці міститься інформація, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року (протокол №Ц-54/31 Ком.т.) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті.

Із виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 від 30 вересня 2023 року слідує, що 18 січня 2023 року на рахунок позивача здійснено безготівкове зарахування відповідачем розрахункових за травень 2022 року в розмірі 70700 грн (а.с.36-37).

Отже, при звільненні позивача роботодавцем не були виплачені всі суми, що належали ОСОБА_1 на час звільнення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що напідставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» правлінням АТ «Укрзалізниці» 14 березня 2022 року було прийнято рішення, що оформлено протоколом №Ц-54/31, про призупинення інших додатковим виплат, які передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, а 24 жовтня 2022 року правління АТ «Укрзалізниці» прийняло рішення, яке оформлено протоколом №Ц-54/90, про нарахування та виплату інших додаткових виплат (одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті) для осіб, які звільненні у період із лютого до грудня 2022 року, виплати для яких були зупинені, а тому відсутня вина роботодавця спростовується наступним.

Так, із витягу з протоколу від 14 березня 2022 року №Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» вбачається, що відповідно до п.1.1.4 інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором із управління персоналом та соціальної політики (а.с.31-32).

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» був прийнятий Верховною Радою України 15 березня 2022 року, яким на період дії воєнного стану введені обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст.ст.43-44 Конституції України. У ст.11 цього Закону прописано, що на період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути призупинена за ініціативною роботодавця.

Проте, цей Закон набрав чинності 24 березня 2022 року та на час прийняття правлінням АТ «Укрзалізниця» рішення про призупинення виплати матеріальної допомоги ще не діяв, а тому посилатися на його положення 14 березня 2022 року було передчасним. Норми про зворотну дію цього Закону в часі відсутні.

Той факт, що рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року №Ц-54/31 не було оскаржене у встановленому законом порядку ще не є ознакою його цілковитої правомірності та поширення на правовідносини між сторонами, а тому роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підставі ст.117 КЗпП України, що становить значно більшу суму, ніж просить позивач. Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у межах заявленої позовної вимоги в сумі 39855,60 грн, а посилання в апеляційній скарзі на положення, які регулюють питання стягнення середнього заробітку за період вимушених прогулів, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що у цьому випадку мова йде не про виплату заробітної плати, а про виплату одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію, яка передбачена не нормами законодавства, а умовами колективного договору, а тому не повинен нараховуватися середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення відповідно до ст.117 КЗпП України не ґрунтуються на положеннях чинного трудового законодавства та спростовуються наступним.

Згідно зі змістом частини першої ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться власником або уповноваженим ним органом в день звільнення. Про нараховані суми належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17, виснувано, що відповідно до ст.116 КЗпП на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, в разі невиконання обов`язку - наступає передбачена ст.117 КЗпП відповідальність.

Як убачається із вищевикладеного, при звільненні працівника вирішується питання не лише про виплату заробітної плати, а про виплату всіх сум, на які працівник має право, що належать йому від роботодавця. Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду з позовом, оскільки на момент подання позову роботодавець не провів повний розрахунок при звільненні відповідно до положень ст.116 КЗпП України, а відповідно до роз`яснень, які надані судам у п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення виплат, незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Із огляду на вищевикладене, суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, що б призвело до несправедливого вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі, що не виходить за межі позовної вимоги. У задоволенні решти вимог законно у відповідності до приписів чинного законодавства відмовлено.

Решта доводів апеляційної скарги також не змінює висновків суду першої інстанції, а за своєю суттю зводиться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду і з огляду на вищевикладене додаткового правового обґрунтування не потребує.

Відповідно до приписів ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд першої інстанції повно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 02 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 11 березня 2024 року.