Рішення

від 01.11.2023 по справі 340/6360/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6360/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

Встановив:

ТОВ "Феросистема-Трейд" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000075/2 від 06.07.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901030/2023/000066 від 07.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до контракту №180730 від 30.07.2023, укладеного з постачальником Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина), та специфікацїї №37 від 27.06.2023 до вказаного товару, ТОВ "Феросистема - Трейд" придбав товар високовуглицевий феромарганець.

Для митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до відповідача подано 06.07.2023 митну декларацію №23UA901030000945U5, в якій позивачем визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товару, що імпортуються, а саме у розмірі 10950,00 євро за 10,00 тонн високовуглицевого феромарганцю. При цьому, позивач зазначає, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару. Отже резервний метод було застосовано без достатніх на те підстав, а відтак рішення та картка є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.65). Сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Ухвалою судді від 29.08.2023 задоволено клопотання представника відповідача, перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.09.2023.

Ухвалою судді від 26.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2023.

12.10.2023, враховуючи наявні в матеріалах справи заяви представників сторін, судом ухвалено проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника Кропивницької митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 75-78) із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при проведені перевірки документів, що були надані до митного оформлення, було виявлено, що останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв`язку з чим декларанту було повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, надати (за наявності) додаткові документи. У відповідь на електронне повідомлення митного органу 06.07.2023 позивач про відсутність додаткових документів. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, було прийнято рішення про коригування митної вартості №UА901000/2023/000075/2 від 06.07.2023. Відтак, як зазначено у відзиві на позовну заяву, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови здійснено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб що визначені Митним кодексом України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Феросистема-Трейд" (покупець) та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) укладено контракт купівлі-продажу №180730 від 30.07.2018 року на поставку товару та додаткову угоду від 29.12.2022 року (а.с.44-55). Відповідно до специфікації №37 від 27.06.2023 позивач придбав високовуглицевий феромарганець (а.с. 56).

З метою митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до Кропивницької митниці позивачем подано митну декларацію №23UA901030000945U5 від 06.07.2023, де визначена митна вартість товару за основним методом, а саме - за ціною договору (контракту), щодо товару, який імпортується, а саме у розмірі 10950,00 євро за 10,0 тонн високовуглицевого феромарганцю (а.с. 40-41).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи: декларацію митної вартості; контракт № 180730 від 30.07.2018; додаткову угоду від 29.12.2022 до контракту № 180730 від 30.07.2018р.; специфікацію № 37 від 27.06.2023 до контракту № 180730 від 30.07.2018; рахунок № 2023217 від 29.06.2023; товарно-транспортну накладну СМR А № 0043669 від 29.06.2023; cертифікат якості продукції № 2023217 від 29.06.2023; пакувальний лист № 2023217 від 29.06.2023; висновок щодо експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства «Держзовнішінформ» від 28.06.2023 № 123/252; експортну митну декларацію країни відправлення № 23DЕ265670886268М4 від 29.06.2023; договори про надання транспортних послуг № 9468-01 від 16.01.2019 та № 13144-01 від 21.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №30/06/04 від 30.06.2023; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару, № 67 від 30.06.2023; заявку до договору про перевезення №DТ1399 від 21.06.2023; цінову інформацію Fеrrоаllоуnеt станом на 27.06.2023.

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності наданих декларантом відомостей щодо ціни товару, в зв`язку з чим, митний орган запропонував позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, надіславши 06.07.2023 повідомлення, в якому, зокрема, було зазначено наступне:

«Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ «Феросистема Трейд» та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) № 180730 від 30.07.2018, специфікації № 37 від 27.06.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 29.06.2023 №2023217. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Згідно даних задекларованих у ДМВ наявний факт, що продавець та покупець пов`язані між собою особи. Положеннями зовнішньоекономічного договору № 180730 від 30.07.2018 (пункт 5.1) зазначено, що вартість товару формується на момент заключення доповнення виходячи з рівня цін на спотовому ринку м.Роттердам на даний період часу. Декларантом надано інформацію щодо біржових котирувань, яка є джерелом інформації згідно висновку про вартісні характеристики товару від 28.06.2023 №123/252, датовану 27.06.2023 на ринку Китаю (при експорті з Індії в Китай), джерело «FеrrоАllоуNet/com-Сhina FerroAlloy Маrкеt». Хоча поставка індійського товару відбулась з європейського ринку. Згідно даних надісланих листом від 06.07.2023 Лист № 75 надано інвойс від 29.06.2023 №SI-16194 щодо придбання товару Ferrocontinent, s.r.o. у компанії Lemetco GMBH за рівнем 1075,0 євро/т та інформацію згідно аналітичного видання CRU від 29.06.2023. Однак дата заключення специфікації №37 на товар з погодженою ціною є 27.06.2023. Відповідно зазначена інформація (щодо придбання товару у компанії Lemetco GMBH ) має протиріччя пункту 5.1 договору № 180730 від 30.07.2018. Іншу інформацію щодо даних біржової торгівлі декларантом не надавались, в тому числі з урахуванням положень пункту 5.1 договору № 180730 від 30.07.2018 та положень наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476. Згідно пункту 3.2 договору якість товару підтверджується сертифікатом якості виданим заводом - виробником та/чи сертифікатом незалежної інспекторської організації, погодженої сторонами і вказаної в доповненні до контракту. Однак в специфікації від 27.06.2023 №37 вказано тільки сертифікат якості, без конкретизації особи яка його видала. До митного оформлення подано сертифікат якості від 29.06.2023 №2023217 затверджений продавцем товару компанією «Ferrocontinent, s.r.o.», що має протиріччя умовам пункту 3.2 договору. В 31 графі ЕМД від 06.07.2023 №23UA901030000945U5 та даних електронного інвойсу відсутні дані щодо виробника та торгівельної марки. Згідно з положенням п. 2 частини другої статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Високовуглецевий феромарганець», країна походження Індія з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 7202118000, та виявлено що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митної вартості по всім митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». В 44 графі ЕМД від 06.07.2023 №23UA901030000945U5 заявлено код документу 9610 копія митної декларації країни відправлення, однак згідно поданого до митного оформлення документу за даним кодом це не є копією митної декларації країни відправлення, а є примірником супровідного документу Т1. Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень відповідних витрат. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищезазначене та з урахуванням наявності факту про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем та те, що він міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість товару, для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до III «Митна вартість товарів та методи її визначення», ч. 3, ч.4 ст. 53 «Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості» МКУ, декларанту протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) додаткові документи наприклад: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуютьвартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію)».

Декларантом у відповідь на запит митного органу було надіслано листа №77 від 06.07.2023 року, в якому повідомлено, що вже надавав вичерпний перелік документів на підтвердження митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. Інших додаткових документів ТОВ "Феросистема Трейд" не має можливості (а.с.28-29).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та 06.07.2023. прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000075/2, яким було скориговано митну вартість високовуглецевого феромарганцю до рівня 12739,00 грн. із застосуванням методу 3 за ціною договору щодо подібних товарів та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901030/2023/000066 від 07.07.2023.

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України та подав 07.07.2023 митному органу митну декларацію 23UA901030000967U2, за якою товари 07.07.2023 були випущені у вільний обіг під фінансові гарантії. Платіжними дорученнями від 29.06.2023 №564 та від 07.07.2023 №574 позивач перерахував на банківський рахунок Державної митної служби України загальну суму митних платежів за митною декларацією 23UA901030000967U2 в обсязі 131966,59 грн., з яких 10212,71 грн. було сплачено в якості фінансових гарантій.

Не погодившись із вказаними вище рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.

Отже правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів й картки відмови в прийнятті митної декларації є предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Тобто, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації від 06.07.2023 №23UA901030000945U5, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були необхідні подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача, про те, що поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ «Феросистема Трейд» та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) № 180730 від 30.07.2018, специфікації № 37 від 27.06.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 29.06.2023 №2023217. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Згідно даних задекларованих у ДМВ наявний факт, що продавець та покупець пов`язані між собою особи, суд зазначає наступне.

Згідно частин 12-14 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що будь-якої інформації що взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну оцінюваних товарів відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 стаття 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 стаття 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надання запропонованих у запиті митного органу додаткових документів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

З огляду на зміст повноважень митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

При цьому, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору. Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, що також підтверджується висновком про вартісні характеристики товару від 28.06.2023 №123/252 наданим Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніхх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ»).

Дані обставини, спростовують висновок відповідача про те, що використані декларантом відомості не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 Митного кодексу України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Також відповідачем не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі не обґрунтовано невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд дійшов висновку, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 Митного кодексу України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи достатні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки Кропивницької митниці про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод (резервний), а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову в повному обсязі суд дійшов висновку про те, що на користь ТОВ "Феросистема-Трейд" слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000075/2 від 06.07.2023;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901030/2023/000066 від 07.07.2023.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5368 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА