Постанова

від 15.05.2024 по справі 340/6360/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року м.Дніпросправа № 340/6360/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №340/6360/23 (суддя Притула К.М.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Кропивницької митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000075/2 від 06.07.2023;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901030/2023/000066 від 07.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зауваження митного органу не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення оцінюваного товару, а також не впливають на правильність визначення митної вартості, митним органом не виявлено жодної з підстав, яка відповідно до статті 53 Митного кодексу України дозволяє вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості товару резервний метод.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901030/2023/000066 від 07.07.2023.

Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи.

Відповідач зазначає, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Наведене є, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Феросистема-Трейд" (покупець) та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) укладено контракт купівлі-продажу №180730 від 30.07.2018 року на поставку товару та додаткову угоду від 29.12.2022 року (а.с.44-55). Відповідно до специфікації №37 від 27.06.2023, позивач придбав високовуглицевий феромарганець (а.с. 56).

З метою митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до Кропивницької митниці позивачем подано митну декларацію №23UA901030000945U5 від 06.07.2023, де визначена митна вартість товару за основним методом, а саме - за ціною договору (контракту), щодо товару, який імпортується, а саме у розмірі 10950,00 євро за 10,0 тонн високовуглицевого феромарганцю (а.с. 40-41).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи: декларацію митної вартості; контракт № 180730 від 30.07.2018; додаткову угоду від 29.12.2022 до контракту № 180730 від 30.07.2018р.; специфікацію № 37 від 27.06.2023 до контракту № 180730 від 30.07.2018; рахунок № 2023217 від 29.06.2023; товарно-транспортну накладну СМR А № 0043669 від 29.06.2023; cертифікат якості продукції № 2023217 від 29.06.2023; пакувальний лист № 2023217 від 29.06.2023; висновок щодо експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства Держзовнішінформ від 28.06.2023 № 123/252; експортну митну декларацію країни відправлення № 23DЕ265670886268М4 від 29.06.2023; договори про надання транспортних послуг № 9468-01 від 16.01.2019 та № 13144-01 від 21.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №30/06/04 від 30.06.2023; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару, № 67 від 30.06.2023; заявку до договору про перевезення №DТ1399 від 21.06.2023; цінову інформацію Fеrrоаllоуnеt станом на 27.06.2023.

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності наданих декларантом відомостей щодо ціни товару, в зв`язку з чим, митний орган запропонував позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, надіславши 06.07.2023 повідомлення, в якому, зокрема, було зазначено наступне:

Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ Феросистема Трейд та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) №180730 від 30.07.2018, специфікації № 37 від 27.06.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 29.06.2023 №2023217. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Згідно даних задекларованих у ДМВ наявний факт, що продавець та покупець пов`язані між собою особи. Положеннями зовнішньоекономічного договору № 180730 від 30.07.2018 (пункт 5.1) зазначено, що вартість товару формується на момент заключення доповнення, виходячи з рівня цін на спотовому ринку м.Роттердам на даний період часу. Декларантом надано інформацію щодо біржових котирувань, яка є джерелом інформації, згідно висновку про вартісні характеристики товару від 28.06.2023 №123/252, датовану 27.06.2023 на ринку Китаю (при експорті з Індії в Китай), джерело FеrrоАllоуNet/com-Сhina FerroAlloy Маrкеt. Хоча поставка індійського товару відбулась з європейського ринку. Згідно даних, надісланих листом від 06.07.2023 № 75, надано інвойс від 29.06.2023 №SI-16194 щодо придбання товару Ferrocontinent, s.r.o. у компанії Lemetco GMBH за рівнем 1075,0 євро/т та інформацію згідно аналітичного видання CRU від 29.06.2023. Однак, дата специфікації №37 на товар з погодженою ціною є 27.06.2023. Відповідно, зазначена інформація (щодо придбання товару у компанії Lemetco GMBH ) має протиріччя пункту 5.1 договору № 180730 від 30.07.2018. Іншу інформацію щодо даних біржової торгівлі декларантом не надано, в тому числі з урахуванням положень пункту 5.1 договору № 180730 від 30.07.2018 та положень наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476. Згідно пункту 3.2 договору, якість товару підтверджується сертифікатом якості, виданим заводом - виробником та/чи сертифікатом незалежної інспекторської організації, погодженої сторонами і вказаної в доповненні до контракту. Однак, в специфікації від 27.06.2023 №37 вказано тільки сертифікат якості, без конкретизації особи яка його видала. До митного оформлення подано сертифікат якості від 29.06.2023 №2023217, затверджений продавцем товару - компанією Ferrocontinent, s.r.o., що має протиріччя умовам пункту 3.2 договору. В 31 графі ЕМД від 06.07.2023 №23UA901030000945U5 та даних електронного інвойсу відсутні дані щодо виробника та торгівельної марки. Згідно з положенням п. 2 частини другої статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару Високовуглецевий феромарганець, країна походження Індія з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 7202118000, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митної вартості по всім митним оформленням, проведеним митницями України в митному режимі імпорт. В 44 графі ЕМД від 06.07.2023 №23UA901030000945U5 заявлено код документу 9610 копія митної декларації країни відправлення, однак згідно поданого до митного оформлення документу за даним кодом це не є копією митної декларації країни відправлення, а є примірником супровідного документу Т1. Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень відповідних витрат. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищезазначене та з урахуванням наявності факту про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем та те, що він міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість товару, для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до III Митна вартість товарів та методи її визначення, ч. 3, ч.4 ст. 53 Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості МКУ, декларанту протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) додаткові документи наприклад: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуютьвартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларантом у відповідь на запит митного органу було надіслано листа №77 від 06.07.2023 року, в якому повідомлено, що вже надавав вичерпний перелік документів на підтвердження митної вартості товарів, відповідно до вимог Митного кодексу України. Інших додаткових документів ТОВ "Феросистема Трейд" надати не має можливості (а.с.28-29).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару за заявленою ціною та 06.07.2023. прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000075/2, яким було скориговано митну вартість високовуглецевого феромарганцю до рівня 12739,00 грн. із застосуванням методу 3 за ціною договору щодо подібних товарів та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901030/2023/000066 від 07.07.2023.

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України та подав 07.07.2023 митному органу митну декларацію 23UA901030000967U2, за якою товари 07.07.2023 були випущені у вільний обіг під фінансові гарантії. Платіжними дорученнями від 29.06.2023 №564 та від 07.07.2023 №574 позивач перерахував на банківський рахунок Державної митної служби України загальну суму митних платежів за митною декларацією 23UA901030000967U2 в обсязі 131966,59 грн., з яких 10212,71 грн. було сплачено в якості фінансових гарантій.

Не погодившись із вказаними вище рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації від 06.07.2023 №23UA901030000945U5, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача, про те, що поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ Феросистема Трейд та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) № 180730 від 30.07.2018, специфікації № 37 від 27.06.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 29.06.2023 №2023217. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Згідно даних задекларованих у ДМВ наявний факт, що продавець та покупець пов`язані між собою особи.

Згідно частин 12-14 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, будь-якої інформації, як взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну оцінюваних товарів, відповідачем не надано.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 стаття 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надання запропонованих у запиті митного органу додаткових документів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки, коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

При цьому, суд встановив, що декларантом було надано документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, що також підтверджується висновком про вартісні характеристики товару від 28.06.2023 №123/252, наданим Державним підприємством Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніхх товарних ринків (ДП Держзовнішінформ).

Дані обставини, спростовують висновок відповідача про те, що використані декларантом відомості не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально.

Відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 Митного кодексу України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Відповідачем не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару, є неповними та/або недостовірними.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд і у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є самостійною підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

З урахуванням встановлених судом обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідач безпідставно провів коригування митної вартості товару позивача за рішенням №UА901000/2023/000075/2 від 06.07.2023 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кропивницької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 340/6360/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак